Ухвала суду № 80208070, 25.02.2019, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/3760/19

Провадження № 6/520/174/19

УХВАЛА

25.02.2019

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Бескровного Я.В., при секретарі Бундєвій Я.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника, -

ВСТАНОВИВ:

Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області ОСОБА_1 звернувся до суду з поданням, відповідно до якого просить тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_1, АДРЕСА_1 до повного виконання вимог виконавчого листа №1512/4069 виданого Київським районним судом м. Одеси 05.11.2012 про стягнення солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_6 Аваль», в особі ООД «ОСОБА_6 Аваль» загальну суму заборгованості за кредитом у розмірі 205041,44 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ /1 дол. США дорівнює 7,9259 грн./ складає 1625137,95 грн.

В обґрунтування подання приватним виконавцем вказано, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області ОСОБА_1 знаходиться виконавче провадження АСВП №55851973 з примусового виконання виконавчого листа №1512/4069 від 05.11.2012 виданого Київським районним судом м. Одеси про стягнення солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_6 Аваль», в особі ООД «ОСОБА_6 Аваль» загальну суму заборгованості за кредитом у розмірі 205041,44 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ /1 дол. США дорівнює 7,9259 грн./ складає 1625137,95 грн.

20 лютого 2018 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області ОСОБА_1 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яку надіслано сторонам виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення, за адресою вказаною у виконавчому документі, а також виклик про явку до приватного виконавця на прийом, зобов’язано надати достовірні відомості про доходи та місце роботи на підтвердження чого надати довідку з місця роботи; достовірні відомості про кошти у гривнях та іноземній валюті, інші цінності (дорогоцінні метали, ювелірні вироби тощо), у тому числі про кошти на рахунках і вкладах у банках та інших фінансових установах, про рахунки в цінних паперах у депозитарних установах, що знаходяться на території України та за її межами, із зазначенням назви відповідної установи та її адреси, на підтвердження чого надати копії відповідних договорів або інших документів; достовірні відомості про майно, у тому числі про майно, що перебуває у спільній власності (місцезнаходження, технічна характеристика тощо) з наданням копій підтверджуючих документів про відповідне право; достовірні відомості про майно, що перебуває в заставі/іпотеці або в інших осіб, а також про кошти на майно, належні від інших осіб (місцезнаходження майна, його характеристика тощо) з наданням копій підтверджуючих договорів та додатків до них; достовірні відомості про майнові права, на які може бути звернено стягнення, зокрема частки у статутному капіталі юридичних осіб, в тому числі майнові права, що є предметом застави/іпотеки, з наданням копій підтверджуючих документів; копії паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон; довідку про склад сім’ї; документи щодо зареєстрованих осіб в житлових будинках, квартирах, що належать на праві приватної та/або спільної власності. Одночасно із відкриттям виконавчого провадження приватним виконавцем було направлено запити до реєструючих установ з метою перевірки майнового стану боржника.

Приватним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника № 55851973 від 22 лютого 2018 року, згідно якої накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_3 в межах суми стягнення.

Згідно відповіді, яка надійшла із Пенсійного фонду України: боржниця пенсію не отримує, офіційно не працевлаштована, інформація щодо отримання доходів за цивільно-правовими договорами - відсутня. При примусовому виконання, коштів для задоволення вимог виконавчого листа № 1512/4069 від 05.11.2012 року виданого Київським районним судом м. Одеси про стягнення солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства " ОСОБА_6 Аваль ", в особі ООД " ОСОБА_6 Аваль " загальну суму заборгованості за кредитом у розмірі 205041,44 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ /1дол. США дорівнює 7,9259 грн./ складає 1625137,95 грн. - виявлено не було.

В ході примусового виконання встановлено, що за боржником не зареєстровано жодних транспортних засобів.

25.12.2006 року укладено договір іпотеки між ПАТ «ОСОБА_6 Аваль» (на момент укладання договору ВАТ «ОСОБА_6 Аваль») та ОСОБА_2 (на момент укладання договору ОСОБА_3), предметом якого є нерухоме майно, а саме: квартира номер 7 (сім) у будинку номер 65 ( шістдесят п’ять) по вулиці Бочарова Генерала в місті Одесі, загальною площею 85,5 кв.м.

Приватний виконавець зазначив, що загальна площа такого нерухомого житлового майна (об’єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку, з в’язку з чим, звернення стягнення на вищезазначене нерухоме майно не виявляється можливим.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта: іншого нерухомого майна належного боржниці в процесі примусового виконання виявлено не було.

25 квітня 2018 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області ОСОБА_1 здійснено виїзд за адресою реєстрації боржника, встановлено: в момент виїзду за адресою: АДРЕСА_1, в ході спілкування із особою, яка назвалася донькою ОСОБА_2, дана особа зателефонувала боржниці, при телефонній розмові із приватним виконавцем ОСОБА_1 відмовилася надавати доступ до помешкання з метою опису та арешту належного їй майна та з’являтися на прийом до приватного виконавця відмовилась у категоричній формі.

Згідно відповіді відділу адресно-довідкової роботи ГУДМС України в Одеській області від 27.02.2018 року: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 09.11.2016 року змінила прізвище на ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 з 18.06.2007.

Враховуючи отриману інформацію приватним виконавцем було винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження № 55851973, відповідно до якої змінено найменування боржника з ОСОБА_3 на ОСОБА_2.

Згідно акту приватного виконавця від 19 березня 2018 року, встановлено, що у момент виїзду приватного виконавця виконавчого округу Одеської області ОСОБА_1 за адресою реєстрації боржниці, а саме: АДРЕСА_1 на численний стукіт та дзвінки у двері ніхто не відреагував, було залишено виклик приватного виконавця.

Відповідно до акту приватного виконавця від 30 березня 2018 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області ОСОБА_1 здійснено повторний вихід за вищевказаною адресою, встановлено, що на багаточисленний стукіт та дзвінки у двері ніхто не відреагував, зі слів сусідів, які відмовилися представитися, боржниця за адресою АДРЕСА_1 постійно мешкає.

Також, приватний виконавець вказав що 18.05.2018 до приватного виконавця зявився представник боржника за довіреністю – ОСОБА_7, яка ознайомилась із матеріалами виконавчого провадження, отримала всі необхідні фотокопії матеріалів виконавчого провадження АСВП №55851973, а також було надано вимогу виконавця для передачі ОСОБА_2 відповідно до якої приватний виконавець вимагає в триденний строк надати приватному виконавцю виконавчого округу Одеської області ОСОБА_1 доступ до квартири АДРЕСА_2 для проведення виконавчих дій з опису та арешту майна, що належить боржнику. Станом на 22.02.2019 доступ боржником надано не було.

01.11.2018 приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області ОСОБА_1 здійснено повторний вихід за вищевказаною адресою, встановлено, що на багаточисленний стукіт та дзвінки у двері ніхто не відреагував, було залишено повторний виклик на прийом до приватного виконавця, про що було складено акт приватного виконавця

01.02.2019 до приватного виконавця надійшло клопотання від боржника щодо призначення перекладача у виконавчому провадженні, відповідно до якого ОСОБА_2 повідомляє, що вона не володіє українською мовою на достатньому рівні та повідомляє що їй зручно сприймати інгушську мову. Жодних підтверджень, що ОСОБА_2 володіє інгушською мовою надано нею не було, що на думку приватного виконавця свідчить про те, що боржник зловживає правами наданими стороні виконавчого провадження та ухиляється від виконання судового рішення.

13.02.2019 до приватного виконавця з’явився представник боржника – ОСОБА_7, якій було надано письмову відповідь на вищезазначене клопотання, повторно вручено для передачі боржнику вимогу виконавця, відповідно до якої боржнику необхідно з’явитися на прийом до приватного виконавця та надати виконавцю належним чином заповнену декларацію про доходи та майно.

Приватний виконавець вказав, що станом на 22.02.2019 боржник вчиняє дії що ускладнюють виконання рішення, не подав виконавцю протягом п’яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, не з’являється на вимогу виконавця, який був повідомлений не надавав пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимг виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження, що свідчить на думку приватного виконавця про ухилення від виконання судового рішення та перешкоджанню приватному виконавцю у вчинені виконавчих дій, у зв’язку з чим, приватний виконавець звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що подання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов’язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Згідно ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» № 3857-ХІІ у редакції від 10.12.2015 встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

Відповідно до ст. 441 ЦПК України передбачено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Заборона виїзду за кордон є одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, так як пов'язаний з обмеженням конституційного права людини на вільне пересування та вибір місця проживання.

Подання державного або приватного виконавця повинно відповідати вимогам, що визначені листом Міністерства юстиції України від 06 червня 2008 року N 25-32/507 «Щодо виїзду за кордон осіб, які мають невиконані зобов'язання, в тому числі зі сплати аліментів, покладені на них рішеннями судів», а саме: ухилення боржника від виконання своїх обов'язків повинно бути обґрунтовано та проведено достатньо заходів примусового виконання рішень передбачених Законом України «Про виконавче провадження» у повній мірі з додаванням копій документів виконавчого провадження.

Право державного або приватного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду, зобов'язань, тобто наявність лише самого зобов'язання не наділяє державного або приватного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон. Окрім того, факт ухилення має підтверджуватись сукупністю доказів, які державний виконавець зазначає у поданні.

До подання приватним виконавцем не додано даних про наявність у ОСОБА_2 документа громадянина України на право виїзду з України і в’їзду в неї, перелік яких зазначений в ст. 2 ЗУ «Про порядок виїзду з України та в’їзду в Україну громадян України», що уможливлює вирішити питання про тимчасове обмеження права виїзду за межі України.

Приватним виконавцем не зазначено і не надано жодного доказу на підтвердження того факту, що саме обмеження ОСОБА_2 у виїзді за межі України яким-небудь чином вплине на виконання боржником зобов’язань по сплаті боргу.

Оскільки, відповідно до ч. 4 ст. 441 ЦПК України, подання розглядається судом негайно, без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування.

Також, слід зазначити, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим саме державний або приватний виконавець повинен довести суду чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.

Окрім цього, з матеріалів, долучених до подання не вбачається, що приватним виконавцем було вчинено всіх можливих заходів для виконання судового рішення.

Так, відповідно до п. п. 13, 14 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження, окрім іншого, має право: звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; у разі якщо боржник без поважних причин не з’явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу.

Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України орієнтує суди на те, що законом передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявністю факту невиконання зобов’язань, а за ухилення від їх виконання, тому з метою всебічного і повного з’ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, підлягає з'ясуванню судом, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов’язання у повному обсязі або частково.

Таким чином, сама по собі наявність невиконання зобов’язання не є безумовною підставою для встановлення обмеження у праві, доведенню підлягає ухилення боржника від виконання.

Відповідно до ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.

На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

На вищевказані обставини звертає увагу Верховний Суд України в узагальненнях від 01.02.2013 «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України».

Враховуючи, що суду не надано доказів того, що боржник має паспорт громадянина України для виїзду за кордон (закордонний паспорт) і даних, які б свідчили про навмисне ухилення боржником ОСОБА_2 від виконання покладених на неї обов’язків та намір вибути за межі України з цією метою, а також, суду не надано жодних доказів того, що приватним виконавцем вичерпано весь передбачений законом перелік заходів щодо примусового виконання судового рішення або усі вони є безрезультатними, тому суд не вбачає підстав у задоволенні подання.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України», Законом України «Про виконавче провадження» ст. 33 Конституції України, ст. 441 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом п’ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні, касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. Одеси.

Суддя Бескровний Я. В.