Рішення № 80207439, 15.02.2019, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/716/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2019

м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

в складі: головуючої – судді Салоїд Н.М.,

з участю секретаря судового засідання - Гуменного В.В,

та представника позивача – ОСОБА_1,

справа № 686/716/17

Сторони та інші учасники справи:

- позивач – товариство з обмеженою відповідальністю «Кей- колект».,

- відповідач- Приступа Д.О.,

Представники учасників справи:

- представник позивача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницький цивільну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-колект»

до

ОСОБА_2

про звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом визнання права власності на предмет іпотеки та припинення права власності

в с т а н о в и в :

1. Стислий виклад позиції позивача та третіх осіб, заперечень відповідача.

У січні 2017 року був укладений Кредитний договір №11252053000 між ОСОБА_2 та АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк».

Банк свої зобов’язання за Кредитним договором від 15.11.2007 року виконав в повному обсязі.

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором від 15.11.2007 року, Відповідач та Банк, уклали Іпотечний договір від 15.11.2007 року.

12.12.2011 року Банк відступив ТОВ «Кей-колект», відповідно до Договору факторингу № 1 та Договору про відступлення прав за іпотечними договорами свої права вимоги до Відповідача за зобов’язаннями по кредитному договору №11252053000 від 15.11.2007 року та Іпотечним договором від 15.11.2007 року.

В порушення умов Кредитного договору, а також ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Позичальник свої зобов’язання належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 09.12.2016 року заборгованість ОСОБА_2 за Кредитним договором становить 83 015,22 (вісімдесят три тисячі п’ятнадцять, двадцять два) доларів США, що еквівалентно 2 139 508,93 (два мільйона сто тридцять дев’ять тисяч п’ятсот вісім, дев’яносто три) гривень.

Відповідно до звіту про оцінку заставленого майна, а саме квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2, складеного суб’єктом оціночної діяльності, ринкова вартість об’єкта оцінки становить 255 720,00 (двісті п’ятдесят п’ять тисяч сімсот двадцять, 00) гривень.

Просить звернути стягнення на предмет іпотеки – квартиру № 3 по вулиці Гагаріна у м. Хмельницькому шляхом визнання за ним права власності на предмет іпотеки та припинивши право власності на вказану квартиру за ОСОБА_2

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримала та просить їх задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з»явилась, відзиву на позов не подала, повідомлена про час і місце розгляду справи у визначеному законом порядку.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 18 квітня 2017 року відкрито провадження у справі.

Клопотання представником позивача не заявлялись.

В судовому засіданні 13.02.2019 року справу розглянуто по суті, ухвалено рішення суду.

3. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Заслухавши доводи представника позивача, перевіривши матеріали справи доказами, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судами встановлено, що 15 листопада 2007 року між позичальником ОСОБА_3 та Акціонерним комерційним банком «УкрСиббанк» був укладений кредитний договір № 11252053000, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 62 800 доларів США, що еквівалентно 317 140,0 грн., а позичальник зобов»язувався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повертати кредит. Виплачувати проценти за користування кредитом. Сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та умовах, що передбачені графіком погашення кредиту строком до 14 листопада 2037 року.

Банк свої зобов»язання за цим кредитним договором виконав у повному обсязі.

На забезпечення виконання умов кредитного договору у той же день між сторонами був укладений іпотечний договір, за умовами якого іпотекодавець передав в іпотеку банку нерухоме майно – квартиру № 3 що по вулиці Гагаріна, 32 у м. Хмельницькому.

12.12.2011 року банк відступив ТОВ «КЕй Колект» згідно договору факторингу № 1 та договору про відступлення правза іпотечними договорами свої права до відповідача, що виникли з кредитного договору № 11252053000 та іпотечного договору від 15.11.2007 року.

Позичальник неналежним чином виконувала умови кредитного договору, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 09 грудня 2016 року становила 83 015,22 доларів США, що еквівалентно 2 139 508,93 грн.

У статті 12 Закону України «Про іпотеку» визначено, що в разі порушення іпотекодавцем обов'язків, установлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Стаття 33 цього Закону передбачає, що в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, установлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя

Тобто, законом передбачено чітко визначені способи звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання чи неналежного виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання.

Згідно зі статтею 36 Закону України «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати:

- передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку»;

- право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Отже, сторони в договорі чи відповідному застереженні можуть передбачити як передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку, так і надання іпотекодержателю права від свого імені продати предмет іпотеки як за рішенням суду, так і на підставі відповідного застереження в договорі про задоволення вимог іпотекодержателя чи застереження в іпотечному договорі на підставі договору купівлі-продажу.

Стаття 37 Закону України «Про іпотеку» не містить можливості визнання права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем за рішенням суду

Відповідно до цієї статті іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання

Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржене іпотекодавцем у суді.

Таким чином, чинним законодавством передбачене право оспорити в суді державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки, набутого у позасудовому порядку.

Для реалізації іпотекодержателем позасудового способу звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього за загальним правилом необхідні тільки воля та вчинення дій з боку іпотекодержателя, якщо договором не передбачено іншого порядку.

При цьому позивач не позбавлений відповідно до статей 38, 39 Закону України «Про іпотеку» можливості звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки в інший спосіб, ніж визнання права власності на нього.

Застереження в договорі про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом визнання права власності на предмет іпотеки - це виключно позасудовий спосіб урегулювання спору, який сторони встановлюють самостійно у договорі.

З урахуванням вимог статей 328, 335, 392 ЦК України у контексті статей 36, 37 Закону України «Про іпотеку» суди не наділені повноваженнями звертати стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього за іпотекодержателем.

Зазначений правовий висновок щодо порядку звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього висловлений у постанові ОСОБА_4 Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 14-38цс18.

Судом установлено, що відповідно до пункту 5 договору іпотеки від 15 листопада 2007 року за вибором іпотекодержателя застосовується один із способів звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення вимог іпотекодержателя: за рішенням суду (пункт 4.2.1), у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса (пункт 4.2.2) та згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, викладеним в підпунктах 5.2.1 та 5.2.2.

Підпунктом 11.3.1 договору іпотеки передбачено, що задоволення вимог здійснюється шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_513/ed_2016_10_19/pravo1/T030898.html?pravo=1 - 51337 Закону України «Про іпотеку».

Сторони, підписавши іпотечний договір, обумовили всі його умови, у тому числі вирішили питання щодо позасудового врегулювання спору і не передбачили можливості звернення до суду іпотекодержателя з позовом про визнання за ним права власності на предмет іпотеки.

Вирішуючи спір, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову ТОВ «Кей колект», оскільки передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки є позасудовим способом врегулювання спору, який здійснюється за згодою сторін без звернення до суду.

4. Оцінка аргументів учасників справи та доводів щодо порушення прав, застосовані норми права.

Доводи позивача, викладені в позовній заяві, суд вважає необґрунтованими з наступних підстав.

Згідно із положеннями частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

5. Судові витрати.

Судові витрати у справі складаються із судового збору в сумі 8000,00 грн., вони понесені позивачем і в силу п. 2 ч. 1 ст. 141 ЦПК України в разі відмови в позові покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 5, 7, 10, 12, 13, 17, 18, ч. 1, 6 ст. 81, ч. 1 ст. 141, п. 2 ч. 1, ч. 3 ст. 258, ч. 1 ст. 259, ч. 6, 8 ст. 259, ст. 263, 264, 265, 266, 267, ч. 6, 7 ст. 268, ч. 1, 2 ст. 273, ст. ст. 280, 282, 284, 288, 289, ч. 1 ст. 352, ст. 354 ЦПК України, ст. 69 Сімейного кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-колект» до

ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом визнання права власності на предмет іпотеки та припинення права власності відмовити.

Сторони, треті особи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду через Хмельницький міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Дата складення повного рішення суду: 15.02.2019 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», код ЄДРПОУ 37825968, 04073, м. Київ, вул. Межигірська, 22

Відповідач:Приступа ОСОБА_5, адреса зареєстрованого місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1.

Суддя: