Рішення № 80204790, 01.03.2019, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/2861/2018 Справа № 490/5870/18

Центральний районний суд м. Миколаєва

_____________

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

22 лютого 2019 р. Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого - судді Гуденко О.А.,

при секретарі - Дудник Г.С.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1, відповідачки ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом органу опіки та піклування виконкому Миколаївської міської ради до ОСОБА_2, третя особа - Служба у справах дітей адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини , -

В С Т А Н О В И В:

17.07.2018 орган опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради звернувся з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення її батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнення аліментів, посилаючись на таке.

ОСОБА_2 є матір'ю малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Батько дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, засуджений, відбуває покарання в державній установі "Ольшанська виправна колонія (№53)".

У 2017 році до позивача неодноразово надходила інформація від КЗ Миколаївської міської ради "Центр первинної медико-санітарної допомоги №5" щодо неналежного виконання батьківських обов'язків відповідачем, перешкоджання здійснення патронажу малолітнього лікарем-педіатром, антисанітарні умови утримання та нездійснення догляду за дитиною.

У 2018 році від матері відповідачки надходили скарги на асоціальний спосіб життя відповідача, порушення суспільного спокою, вживання алкогольних та наркотичних речовин, витрачання допомоги при народженні дитини не за призначенням, неналежний догляд за сином.

Проведена позивачем з відповідачем профілактично-роз'яснювальна робота не призвела до зміни останньою свого способу життя та ставлення до дитини. Наразі за малолітнім ОСОБА_3 здійснює догляд бабуся по лінії батька - ОСОБА_5, яка за своїм місцем проживання створює для онука належні умови утримання та виховання. Відповідач тривалий час не займається вихованням сина, не надає матеріальної допомоги на його утримання.

11.04.2018 під час обстеження умов проживання відповідача спеціалістами позивача відповідач вела себе агресивно, перебувала у неадекватному стані, відмовлялася надавати пояснення з приводу причин ухилення від виконання батьківських обов'язків; виявлено, що в помешканні безлад та антисанітарія, розкидані брудний одяг та речі, залишки їжі та цигарок, важке повітря, сморід від паління.

Згідно довідки-характеристики Центрального відділу ГТУ Національної поліції в Миколаївській області від 07.06.2018 № 7421/50/11-18 позивач за місцем проживання характеризується негативно, схильна до зловживання алкогольними напоями, систематично порушує громадський порядок, спілкується з громадянами, які ведуть антигромадський спосіб життя, притягувалась до адміністративної відповідальності за статтями 173, 173-2, 184 КУпАП, до кримінальної відповідальності за статтями 125, 185 КК України.

Враховуючи зазначене, рекомендації комісії з питань захисту прав дитини від 22.05.2018, посилаючись на статтю 150, п. 2 ч. 1 статті 164, статті 165, 166, 180, 182, 183 СК України позивач просить позбавити відповідача батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, стягнути з неї аліменти на його утримання у розмірі 1/4 заробітку матері на користь органу опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради; малолітнього ОСОБА_3 передати органу опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради для вирішення його подальшої долі.

Відзив на позовну заяву відповідач суду не надала.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, повноваження якої підтверджуються довіреністю від 14.01.2019 № 120/02.02.01-22/22/14/19 (а. с. 45), позов підтримала з підстав, зазначених у позовній заяві, та просила задовольнити його в повному обсязі. Зазначила про те, що дитина з вересня 2017 року перебуває у бабусі з боку батька, яка здійснює за дитиною належний догляд та займається належним лікуванням ОСОБА_3.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала, посилаючись на те,що восени 2017 року вимушена була віддати дитину бабусі, оскільки у неї помирав дідусь і нікому було доглядати дитину. а після того, як відбулося поховання дідуся, їй дитину вже ніхто не віддавав. На теперішній час вона припинила вживати наркотичні засоби, навіть не палить, не працює, проте має достатньо коштів на утримання дитини, які їй надає її новий хлопець. Весь цей час намагалася забрати сина та побачитися з ним, але бабуся ій перешкоджала у цьому.

Вислухавши сторони, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_5, дослідивши письмові докази у справі, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Малолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є сином ОСОБА_7 та відповідача - ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про народження ( а. с. 8).

З довідки "Ольшанської виправної колонії (№53)" від 18.04.2018 вих. № 53/15-980 вбачається, що ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 з 16.11.2016 по 01.07.2021 року відбуває покарання в державній установі "Ольшанська виправна колонія (№53)" ( а. с. 10).

З інформації Миколаївського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді від 09.08.2017 вих. № 2099 вбачається, що 09.07.2017 до центру у телефонному режимі надійшло повідомлення щодо неналежного виконання відповідачем батьківських обов'язків. За отриманою інформацією позивач схильна до вживання алкогольних напоїв та наркотичних речовин, її помічають в асоціальних компаніях; державну соціальну допомогу при народженні дитини використовує не за призначенням ( а. с. 15).

З акту відвідування сім'ї від 11.08.2017 фахівцями сектору ССД вбачається, що ОСОБА_2 відмовилася надати доступ до помешкання для з'ясування умов проживання дитини; була налаштована агресивно; залишено запрошення до служби ( а. с. 17).

Служба у справах дітей Миколаївської міської ради в повідомленні "Про захист прав дитини" від 15.08.2017 вих. № 1053/25.01-16 зазначає, що нею було отримано телефонне повідомлення про загрозу для здоров'я та життя малолітнього ОСОБА_3, у зв'язку з вживанням ОСОБА_2 трав'яних сумішей психотропної дії, які призводять до зорових та слухових галюцинацій, порушення свідомості та мислення, несвідомих дій, що заважає їй здійснювати батьківські обов'язки, становить реальну загрозу для малолітнього ( а. с. 18).

Згідно з інформацією КЗ Миколаївської міської ради "Центр первинної медико-санітарної допомоги №5" від 17.08.2017 вих. № 14:46 ОСОБА_3 оглядався в період новонародженості оглядався вдома дільничим педіатром та медичною сестрою. Дитина була доглянута, в наявності було дитяче ліжко, одяг та всі необхідні речі для дитини. З 14 днів хлопчик знаходився на змішаному вигодовуванні, а з одного місяця- на штучному, зокрема, і через паління матері. 16.08.2017 мати не погодилась на патронаж вдома медичною сестрою-не відчинила двері; з'явилася пізніше на огляд до медичного закладу. Медичні працівники не мають доступу до помешкання, щоб оцінити побутові умови, в яких мешкає дитина та наявність шкідливих звичок у матері (а.с. 16).

Відповідно до акту обстеження умов від 21.08.2017, складеного фахівцями служби у справах дітей Миколаївської міської ради, проведено обстеження умов проживання за адресою АДРЕСА_1, де проживають крім малолітнього ОСОБА_3, ОСОБА_6 - бабуся, ОСОБА_8 - прадід, ОСОБА_2 - мати. Житло розміщене на першому поверсі одноповерхового будинку, складається з двох кімнат, кухні та санвузла. В кімнаті, де мешкає дитина є дитяче ліжко, диван, розкладне крісло, шафа з речами, є відповідний одяг, іграшки, дитяче харчування, засоби гігієни. На підлозі килими, є телевізор. Для дитини є візочок, ванночка. Матері дитини було наголошено на прибиранні, оскільки підлога була брудна, всюди були розкидані речі. Для виховання та розвитку дитини умови задовільні, але потрібно прибирання та провітрювання ( а. с. 22).

Служба у справах дітей адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради в повідомленні від 22.08.2017 вих. № 503/08.01-17 зазначає, що було здійснено вихід за місцем проживання ОСОБА_2, за результатами якого встановлено, що умови проживання дитини задовільні, але потребують покращення, а саме прибирання та провітрювання, про що з ОСОБА_2 проведена профілактична бесіда. Для дитини є окреме дитяче ліжко, одяг, засоби гігієни, молочні суміші, візочок та ванночка для купання.

ОСОБА_2 повідомила, що до народження дитини дійсно вживала наркотичні речовини, проте наразі запевнила, що не вживає їх. З ОСОБА_2 проведена бесіда щодо неналежного виконання нею батьківських обов'язків та вона попереджена про наслідки недбалого ставлення до дитини ( а. с. 19). Розписка ОСОБА_2 від 17.08. 2017 про проведення з нею профілактичної бесіди щодо виконання батьківських обов'язків та наслідків їх невиконання ( а. с. 20).

З інформації служби у справах дітей адміністрації Центрального району від 30.10.2017 вих. № 1364/08.01-18 вбачається, що за повідомленням закладу охорони здоров'я про малолітнього ОСОБА_3 піклується його бабуся ОСОБА_5, привозить його до лікаря на огляд. З її слів дитина буває у неї рідко, але в подальшому вона буде спілкуватися з онуком та дитина перебуватиме у неї, якщо дозволить мати. Крім того, з її слів, ОСОБА_2 палить наркотичну траву ( а. с. 23).

Відповідно до повідомлення служби у справах дітей адміністрації Інгульського району від 09.11.2017 № 04.07.-01-15/823 та акту обстеження умов проживання від 08.11.2017 №04.07-01-16/2271 фахівцями служби на підставі листа ССД адміністрації Центрального району від 30.10.2017 №1364/08.01-18 проведено обстеження умов проживання за адресою АДРЕСА_2, де проживають ОСОБА_5 - баба, ОСОБА_10 - тітка, ОСОБА_11 - дід, неповнолітні ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_6. Житло розміщене на дев'ятому поверсі десятиповерхового будинку, складається з трьох кімнат. Загальна площа квартири 68 кв. м., житлова приблизно 58 кв. м. Квартира приватизована, з усіма зручностями, але відсутня гаряча вода. Умови проживання - належні: є необхідні меблі та побутова техніка, але в квартирі було непідметено. Бабуся спить з дитиною на одному дивані, є дитяче харчування, є частково дитячі речі, відсутня ванночка, дитяче ліжко, речі першої необхідності. За результатами бесіди встановлено, що на час відвідування малолітній ОСОБА_3 був у бабусі ОСОБА_5 Мати дитини, ОСОБА_2, залишила її на два дні доки наводить порядок вдома ( а. с. 24, 25).

З інформації Миколаївського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді від 19.04.2018 вих. № 676 вбачається, що фахівцями центру 19.04.2018 здійснено відвідування сім'ї ОСОБА_2 за місцем проживання, де було встановлено, що в помешканні порушуються санітарно-гігієнічні норми проживання: наявні брудні дитячі речі, які розкидані по кімнаті, у дитини немає окремого місця для сну, постільна білизна брудна. В кімнаті відчутний стійкий неприємний запах. Одяг дорослих членів сім'ї звалений на купу. На момент відвідування дитина перебуває у бабусі по лінії батька - ОСОБА_5 З ОСОБА_2 проведена психолого-педагогічна бесіда щодо створення належних умов для проживання та гармонійного розвитку дитини, належного виконання батьківських обовязків та систематичного відвідування медичного закладу, дотримання рекомендацій лікарів. Наявна інформація, що ОСОБА_2 до народження дитини вживала наркотичні речовини, але заперечує цей факт; на момент відвідування поводить себе збуджено та нервово. Сім'я не перебуває та не перебувала під соціальним супроводом Центру ( а. с. 13).

З довідки-характеристики від 07.06.2018 вих. №7421/50111-18 Центрального відділу ГУ Національної поліції в Миколаївській області вбачається, що відповідач за час мешкання за адресою вул. Потьомкінська, 210 в м. Миколаєві характеризується негативно. За характером неврівноважена, конфліктна, схильна до зловживання алкогольних напоїв та вживає їх, систематично порушує громадський порядок, спілкується та підтримує відносини з громадянами, які ведуть антигромадський спосіб життя. Неодноразово порушувала громадський порядок та спокій громадян, про що неодноразово складалися протоколи про адміністративне правопорушення за статтями 173, 173-2, 184 КУпАП. ОСОБА_2 притягалась до кримінальної відповідальності за ст. 125, 185 КК України ( а. с. 12).

З довідки-характеристики без номера та дати ст. ДОП Центрального відділу ГУ Національної поліції в Миколаївській області ст. лейтенанта поліції Е. М. Левченко вбачається, що ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується посередньо. Скарг та заяв від сусідів не надходило. З підозрілими громадянами не спілкується. У 2017 році притягалась до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП ( а. с. 21).

З заяви ОСОБА_6 до начальника служби у справах дітей адміністрації Центрального района (вх. № С-40 від 30.03.2018) вбачається, що ОСОБА_6 є матір'ю ОСОБА_2, та вона звертається з проханням про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_7, посилаючись на те, що ОСОБА_2 вживає одурманюючі засоби, продає речі та забирає гроші у неї та у свого діда, була засуджена за кражі мобільних телефонів, вчиняє з нею бійки. ОСОБА_2 ніде не працює, одну з кімнат перетворила на притон, веде аморальний спосіб життя та не має часу приділяти увагу дитині, тому вона передала дитину другій бабі. ОСОБА_2 відмовляється лікуватися від своєї залежності ( а. с. 14- 14 зворот).

В своїй заяві від 14.06.2018 батько малолітнього ОСОБА_3, ОСОБА_7, вказує, що на теперішній час відбуває покарання в державній установі "Ольшанська виправна колонія № 53" та не заперечує проти того, щоб його дружину ОСОБА_2 позбавили батьківських прав, бо вона з народження дитини не займається її вихованням, вела та веде аморальний спосіб життя, під час вагітності вживала наркотичні речовини, які вживмає й на теперішній час. У її будинку антисанітарні умов, живуть коти, собаки, а умов для проживання дитини немає. Кожен день вона проводить зі своїми знайомими, з якими вживає наркотичні засоби. До неї неодноразово приїздила міліція ( а. с. 37).

З інформації від 07.02.2019 вих. №01-244 Миколаївського обласного наркологічного диспансеру Миколаївської обласної ради вбачається, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в МОНД з 26.03.2012 (а. с. 51).

22.02.2019 виконавчий комітет Миколаївської міської ради прийняв рішення № 106 "Про негайне відібрання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, у матері ОСОБА_2" (а. с. 51).

З заяви ОСОБА_5 від 22.02.2019 вбачається, що малолітній ОСОБА_3 проживає в її сім'ї з подальшим влаштуванням на правах підопічного до прийняття рішення органом опіки та піклування про постійне влаштування дитини ( а. с. 52).

Допитана у якості свідка ОСОБА_5, яка є бабусею малолітнього кирила та матір'ю його батька ОСОБА_7, в судовому засіданні пояснила , що її невістка ОСОБА_2 і після народження дитини і зараз вживає якійсть наркотичні суміші ( палить), після чого перебуває у такому стані, що не може керувати собою, не розуміє, що відбувається навколо. Від народження дитини вона постійно приїзджала до неї і допомагала доглядати онука, проте у вересні 2017 року, коли вона поверталася з ОСОБА_3 після відвідування лікаря-педіатра, вона застала ОСОБА_2 у такому стані разом з новим її молодим чолвіком, що вимушена була забрати дитину до себе, адже його було небезпечено залишати з матір'ю в такому стані. Після цього їй подзвонила мама ОСОБА_2 і попросила поки що залишити хлопчика у себе. З тих пір ОСОБА_2 періодично відвідувала сина на невеличкий проміжок часу і не намагалася його забрати. Жодного разу вона не перешкоджала їй у побаченні та не мала наміру неповераттаи онука матері. проте в травні 2018 року ій подзвонили зі Служби у справах дітей та попередили, щоб вона не віддавла дитину ОСОБА_2 , адже вуони відвідали родину і впевнилися, що умови для проживання дитини там не створені і вони є небезпеченими для ОСОБА_3. З тих пір ОСОБА_2 постійно погрожує їй . Зазначила, що ОСОБА_2 зарах перебуває у такому стані, що не може здійснювати догляд за дитиною, проте , якщо вона позбавиться від наркотичної залежності , то звісно було б добре, якщо у хлопчика буде матір.

Допитана у якості свідка ОСОБА_6,яка є матір'ю відповідачки та проживає з нею в одному будинку, в судовому засіданні пояснила, що не може пояснити, чому вона писала таку заяву до Служби у справах дітей, адже її донька належним чином доглядала ОСОБА_3. Викладені в цій заяві відомості зараз вона не підтверджує. Донька вже не вживає наркотичні суміші, хоча і не арацює,проте вона достатньо заробляє і має можливість здійснювати допомогу доньці на її утримання та утримання онука. Те, що дитина опинилася на деякий час у бабусі по лініїбаьтька було вимушеним, сокільки їм потрібно було здійснювати догляд за дідусем , який хворів на інсульт і помер. Заперечує, що в їх будинку буває брудно та що вони палять у житловому приміщенні.

Отже, суд встановив, що спір стосується сімейних відносин, а саме виконання батьками своїх батьківських обов'язків та прав дитини, які регулюються відповідними нормами СК України, Закону України "Про охорону дитинства", а також нормами міжнародного права.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.

Згідно із ч. 1 статті 164 С мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва, засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.12.2008 у справі «Савіни проти України» зазначається, що «хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати, що розірвання сімейних зв'язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини».

Враховуючи наведене, позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який застосовується при наявності негативного впливу батьків (одного з батьків) на розвиток дитини. Позбавлення батьківських прав завжди є результатом протиправної, винної поведінки батьків.

Як вбачається з наведеного вище, суд встановив суперечливі фактичні обставини. Відповідач знаходиться на обліку в Миколаївському обласному наркологічному диспансері Миколаївської обласної ради, притягалася до адміністративної та кримінальної відповідальності, не працює.

Однак, обстеження умов проживання малолітньої дитини, яке проводилось у серпні 2017 року, не виявило неналежних для дитини умов. Обстеженням житла відповідача, що проводилось у серпні 2018 року виявлено відсутність ліжка дитини та інших речей, але як вбачається з показів свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_5, які є бабусями малолітнього ОСОБА_3, дитина в цей час з матір'ю не проживала, а проживала в сім'ї своєї баби ОСОБА_5

За інформацією медичного закладу, хоча мати і відмовилася від патронажу дитини медичними працівниками вдома, але до закладу з дитиною приходила, до медичного закладу з дитиною також зверталася і бабуся - ОСОБА_5

В справі наявні дві довідки-характеристики, надані працівниками поліції щодо ОСОБА_2, одна (без дати) задовільна, а інша - негативна.

Свідок ОСОБА_6, хоча і зверталася з заявою в службу у справах дітей щодо позбавлення відповідача батьківських прав, відмовилася від цієї вимоги та просила не позбавляти ОСОБА_2 батьківських прав, пояснювала, що матеріально підтримує доньку та буде допомагати з вихованням онука; не змогла пояснити, чому написала звернення про позбавлення батьківських прав.

Відповідач ОСОБА_2 з'явилася до суду, заперечувала проти позову про позбавлення її батьківських прав, має намір виконувати батьківські обов'язки, що свідчить про те, що вона не втратила зв'язок з дитиною, вказувала, що на теперішній час не має можливості спілкуватися з дитиною, бо їй не дозволяє цього робити ОСОБА_5

Суд критично оцінює заяву батька дитини-Ставцева О. О., який відбуває покарання з 16.11.2016 в "Ольшанській виправній колоній (№53)" і не може, на думку суду, об'єктивно оцінювати поведінку відповідача, визначити чи виконує вона свої батьківські обов'язки, бо з сином та відповідачкою не мешкає, постійно не спілкується.

За зазначених фактичних обставин суд частково погоджується з висновком від 02.07.2018 вих. № 1417/020201-22/22/14/18 виконавчого комітету Миколаївської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8., відносно її малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7 ( а. с. 6)- а саме в частині неналежного виконанян відповідачкою своїх батьківських обов'язків щодо сина.

Разом з тим, суд враховує, в якнайкращих інтересах малолітньої дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, зокрема, з матір'ю.

Відповідно до ст. 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 ч. 1 ст. 164 СК України, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання.

У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.

Враховуючи встановлені судом фактичні обставини, а саме перебування відповідача на обліку в Миколаївському обласному наркологічному диспансері Миколаївської обласної ради, що свідчить про те, що відповідач є хронічним алкоголіком або наркоманом, вживання матір'ю наркотичних речовин, суд оцінює проживання малолітньої дитини з матір'ю як небезпечне для її здоров'я та життя. Така небезпека, на думку суду, пов'язана з тим, що малолітня дитина страждатиме у зв'язку з відсутністю піклування з боку матері через її залежність від наркотичних засобів та існує ризик для здоров'я та життя малолітньої дитини. Крім того, відповідачка взагалі не працює, не має жодного самостійного заробітку, не може чітко пояснии джерело своїх доходів . Також суд критично ставиться до пояснень свідка ОСОБА_6 стосовно того,що вона не памятає, чому написала заяву від 30.03.201 8року до Служби у справах дітей Центрального району щодо неможливості виконання своїх батьківських обов'язків та необхідність позбавлення батьківських прав її доньки. Адже обставини викладені в цій заяві досить конкретні та змістовні, проте під час допиту в судовому засіданні, свідок чітко не могла пояснити певні обставини життя своєї доньки та онука.

Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від матері суд бере до уваги відсутність інформації про здійснення соціального супроводу сім'ї і вбачає за необхідне покласти на орган опіки та піклування контроль за виконанням ОСОБА_2 батьківських обов'язків відносно дитини, в тому числі і щодо його матеріального забезпечення.

Суд враховує, що відповідач, від якої відібрана малолітня дитина, не втрачає щодо неї прав та обов'язків, обумовлених походженням. Вона надалі залишається носієм обов'язку щодо виховання дитини, має право на особисте її виховання та спілкування з дитиною, що, на думку суду, відповідає інтересам дитини. Проте та обставина, що дитина буде передана іншій особі або навчальному закладу, означає, що саме їх напрямок та умови утримання та виховання одержали перевагу над тим, що здатні створити мати, й з цим напрямком вона повинна буде узгоджувати свою поведінку.

Суд також приходить до висновку, що строк в один рік, на який буде ухвалене рішення про відібрання дитини, буде достатнім для відповідача, яка може за цей час пройти лікування та влаштуватися на роботу, та не призведе до втрати сімейних зв'язків між дитиною та матір'ю.

Крім того, суд відповідно до ч. 4. ст. 170 СК України, прийшовши до висновку про часткове задоволення позову, а саме в частині відібрання дитини без позбавлення батьківських прав, задовольняє позов в частині стягнення аліментів зі ОСОБА_2 на утримання її малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини заробітку матері, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 17.07.2018 і до досягнення дитиною повноліття, на користь органу опіки і піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради.

До вирішення питання щодо встановлення опіки над дитиною, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, має бути переданий органу опіки та піклування.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у зв'язку з частковим задоволенням позову з відповідача на користь держави має бути стягнутий судовий збір в сумі 740 грн. 80 коп.

Керуючись статтями 5,12,13, 81, 259-263, 273 Цивільно процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов органу опіки та піклування виконкому Миколаївської міської ради до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав - задовольнити частково.

Відібрати малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7 , від матері ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8, без позбавлення її батьківських прав.

Передати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7,органу опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради для його подальшого влаштування.

Попередити ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7.

Покласти на орган опіки та піклування контроль за виконанням ОСОБА_2 батьківських обов'язків відносно дитини, в тому числі і щодо його матеріального забезпечення.

Роз'яснити сторонам, що у випадку продовження ухиляння ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов'язків відносно дитини протягом одного року з дня ухвалення рішення у справі, позивач має право повторно звернутися до суду з позовом про позбавлення її батьківських прав .

Стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, у розмірі 1\4 частки від усіх видів її доходів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімумум на дитину відповідного віку, на користь органу опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 740 грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту рішення.

Повний текст рішення суду виготовлено 01 березня 2019 року.

Суддя О.А. Гуденко