Ухвала суду № 80202828, 02.03.2019, Токмацький районний суд Запорізької області

Справа № 328/617/19

02.03.2019

1-кс/328/299/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2019 року м. Токмак

Слідчий суддя Токмацького районного суду Запорізької області Новікова Н.В.,

секретар судового засідання Похвалітова М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого Токмацького ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, погоджене прокурором Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області молодшим радником юстиції ОСОБА_2, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м.Токмак Запорізької області, ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України.

за участю: прокурора Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_2, слідчого Токмацького ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_3, захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4, -

встановив:

02 березня 2019 року слідчий Токмацького ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1І звернувся до слідчого судді Токмацького районного суду Запорізької області з клопотанням, погодженим з прокурором Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_2, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В обґрунтування клопотання зазначено, що 27.02.2019 приблизно о 14.40 годині ОСОБА_3, маючи злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна та реалізуючи його, через отвір у стіні проник до приміщення гаража, розташованого по вулиці Гоголя, 30 в місті Токмак Запорізької області, де намагався повторно, таємно з корисливих мотивів викрасти бензопилу «Дружба», що належить ОСОБА_5, однак не встиг вчинити усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був помічений власником вказаної бензопили. За даним фактом слідчим відділенням Токмацького відділення поліції Пологівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019080350000203 від 27 лютого 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України.

28.02.2019 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України. Обґрунтованість підозри ОСОБА_3 у вчиненні вказаного злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5, протокол затримання особи, підозрюваного у вчиненні злочину, протоколами допитів свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 Слідчим встановлено наявність ризиків, передбачених п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання, з підстав зазначених в ньому, наполягали на його задоволенні.

Підозрюваний ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що він не вчиняв вказаної крадіжки, а навпаки намагався захистити майно громадян, оскільки він налякав справжніх злодіїв та вони втекли, хазяїн майна побачивши його побив його палицею та загнав в гараж після чого приїхали працівники поліції. Просив обрати йому запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_4 заперечувала проти обрання відносно підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просила обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту. Зазначила, що слідчим не наведено жодних вмотивованих підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_3 найбільш суворого виду запобіжного заходу - тримання під вартою, а ризики на які посилається слідчий не підтверджуються належними та допустимими доказами.

Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши матеріали, якими обґрунтоване клопотання та заперечення на клопотання, дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183, 199 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно із статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам в тому числі переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Перевіряючи доводи та обставини, на які посилаються слідчий та прокурор у клопотанні, слідчим суддею з'ясовано, що наведені у клопотанні дані (витяг з ЄРДР, протоколом огляду місця події, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5, протокол затримання особи, підозрюваного у вчиненні злочину, протоколами допитів свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9Ю.) свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 злочину, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України. Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_3 у вчиненні зазначеного злочину, слідчим зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують. Копії вказаних матеріалів додано до клопотання та досліджено у судовому засіданні.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Крім того, слід зазначити й про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, а також те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

За таких умов, слідчий суддя, дослідивши, матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 ОСОБА_5 4 КПК України, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, оскільки об'єктивно зв'язує його з ними, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.

У клопотанні, так і в судовому засіданні слідчим та прокурором доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які дають підстави для застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам.

В контексті практики Європейського суду з прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

На підставі вищевикладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, а саме ОСОБА_3 ніде не працює та ніколи не працював, неодружений, дітей не має, що свідчить про нестійкі соціальні зв’язки; розгляд наявність повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення за ч.3 ст.15 ч.3 ст. 185 КК України, розгляд судом кримінального провадження щодо нього за ч.3 ст.186, ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч. 2 ст.345 КК України приходить до висновку про доведеність слідчим та прокурором ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах справи відсутні.

Матеріали, додані до клопотання та досліджені у судовому засіданні, містять докази про існування інших ризиків неналежної процесуальної поведінки, зокрема, можливості вчинити інше кримінальне правопорушення, що підтверджується тим, що ОСОБА_3 вчинив злочин під час судового розгляду обвинувального акта за ч.3 ст.186, ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч. 2 ст.345 КК України щодо нього, наявністю повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення за ч.3 ст.15 ч.3 ст. 185 КК України, які поряд із ризиком можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду теж залишаються існувати та вірогідність їх настання є досить високою.

Дослідивши матеріали додані до клопотання, слідчий суддя вважає недоведеним ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України - можливість незаконного впливу на потерпілого, оскільки доказів цьому слідчим та прокурором не надано.

Жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, з наступних підстав: при обранні особистого зобов’язання та домашнього арешту підозрюваний зобов’язується не відлучатися із житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, проте такі заходи не зможуть в повнім мірі забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, що не відповідає меті запобіжного заходу.

Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Враховуючи викладені обставини, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Відповідно до вимог ст.182, ч.3 ст.183 КПК України, суд, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, визначає заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених КПК України, в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 38 420 гривень (20*1 921=38 420).

Керуючись, ст.176-178, 182-184, 193-194, 196, 197, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

Клопотання – задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) діб.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту фактичного затримання – з 16.40 години 27 лютого 2019 року.

Термін дії ухвали закінчується 27 квітня 2019 року.

Заставу визначити в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 38 420 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Токмацького районного суду Запорізької області (отримувач платежу: ТУ ДСАУ в Запорізькій області, код ЄДРПОУ 26316700, розрахунковий рахунок – 37319085001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, призначення платежу: Застава за ОСОБА_3С.).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії ухвали. У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_3 наступні обов'язки:

1) прибувати за викликом до слідчого/суду із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого/суду;

3) повідомляти слідчого/суд про зміну свого місця проживання;

Термін дії покладених судом обов'язків, у разі внесення застави, визначити до 27 квітня 2019 року.

Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Токмацького районного суду Запорізької області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово суддю Токмацького районного суду Запорізької області. У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Копію ухвали негайно вручити учасникам кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали.

Слідчий суддя: