Ухвала суду № 80200972, 01.03.2019, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/4051/18

Провадження № 1-кс/303/633/19

Іменем України

У Х В А Л А

01 березня 2019 року м.Мукачево

Слідчий суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Куропятник О.М., за участю: секретаря судового засідання Годьмаш О.В., розглянула в судовому засіданні в залі суду в м.Мукачево клопотання слідчого СВ Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12015070040002726 від 07 серпня 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190, ч.1 ст. 358 КК України, про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

01 березня 2019 року до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання слідчого СВ Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12015070040002726 від 07 серпня 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190, ч.1 ст. 358 КК України, про арешт майна.

На обґрунтування клопотання слідчий зазначила, що на даний час в органу досудового розслідування виникла підстава накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 з метою забезпечення збереження речового доказу та в якості превентивних заходів щодо незаконного відчуження вищевказаної квартири третім особам.

У судове засідання слідчий не з’явилася, подала до суду заяву про розгляд клопотання у її відсутності.

Клопотання про арешт майна розглядається без повідомлення власника майна у відповідності до вимог ч.2 ст. 172 КПК України.

Розглянувши дане клопотання приходжу до наступного висновку.

Клопотання про арешт майна відповідає вимогам ст.171 КПК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 07 серпня 2015 року о 18 годині 10 хвилин до чергової частини Мукачівського МВ із канцелярії МВ надійшли матеріали вх. № 3852 від 07.08.2015 по ухвалі Мукачівського суду Закарпатської області судді Морозової Н.Л., по заяві ОСОБА_2 про те, що на його думку 17.06.1998 р. працівниками Мукачівського БТІ в порушенні приписів чинного законодавства, проводили реєстрацію права власності на спільну квартиру за адресою: місто Мукачево, вулиця Одеська, 29/2А за громадянкою ОСОБА_3, яка отримала свідоцтво на право власності вцілому.

Відомості з приводу даного факту було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015070040002726 від 07 серпня 2015 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.190 КК України.

Крім цього, 13 жовтня 2017 року о 17 годині 40 хвилин, до ч/ч Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області через канцелярію № К-310 від 13.10.2017 року надійшли матеріали з Мукачівської місцевої прокуратури за заявою від гр. ОСОБА_2 про те, що приватним нотаріусом ОСОБА_4 в 1999 році незаконно було посвідчено договір на квартиру.

Відомості з приводу даного факту було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015070040002603 від 14 жовтня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 358 КК України.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна № 157509934 від 26.02.2019 року, ОСОБА_5 зареєстрований власником квартири АДРЕСА_2.

Постановою старшого слідчого СВ Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_1 від 14 червня 2018 року квартиру АДРЕСА_1, яка розташована на другому поверсі п’ятиповерхового житлового будинку та складається двох житлових кімнат, загальною площею 48,8 кв.м; житлова площа становить 27, 7 кв.м.; реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна №1282829621104, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12015070040002726 від 07 серпня 2015 року.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном та ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Згідно ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Підставою арешту майна є наявність сукупності підстав та розумних підозр вважати, що квартира АДРЕСА_2, є об’єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358, ч.1 ст. 190 КК України.

Отже, з урахуванням вищенаведеного, слідчий суддя вважає, що слідчим доведено необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, а тому клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 98, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в:

Клопотання -задовольнити.

З метою забезпечення збереження речового доказу у кримінальному провадженні №12015070040002726 від 07 серпня 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190, ч.1 ст. 358 КК України, накласти арешт на квартиру, яка знаходиться за адресою: м. Мукачево вул. Одеська, 2А\29 Закарпатсьокї області та складається двох житлових кімнат, загальною площею 48,8 кв.м., житлова площа становить 27, 7 кв.м., реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 1282829621104, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_5.

Копія ухвали негайно після її постановлення вручається особам, які були присутні під час оголошення ухвали. У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копія ухвали надсилається їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково відповідно до ст. 174 КПК України.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим.

На ухвалу може бути подана апеляція до Закарпатського апеляційного суду протягом п’яти діб з моменту її проголошення.

Слідчий суддя О.М.Куропятник