Ухвала суду № 80200820, 28.02.2019, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/7332/18

2/303/253/19

номер рядка стат. звіту – 57

УХВАЛА

І м е н е м У к р а ї н и

28 лютого 2019 року м.Мукачево

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

в особі: головуючої – судді Курах Л.В.

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Мукачево цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Акціонерного товариства «ОТП ОСОБА_4», треті особи без самостійних вимог Мукачівський відділ поліції ГУНП в Закарпатській області, Головне управління Національної поліції в Закарпатській області про зняття арештів із заставного майна, -

ВСТАНОВИВ:

27 листопада 2018 року представник позивача ТОВ «ОТП Факторинг Україна» - ОСОБА_4 звернувся до суду з позовною заявою про зняття тимчасового застереження з житлового будинку, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м.Мукачево, вул..Грабаря, буд.38, що належить ОСОБА_3 і знаходиться в іпотеці ТОВ «ОТП Факторинг Україна» згідно Договору іпотеки № РМL-801/020/2007 (майнова порука) від 21.02.2008 року та Договору відступлення права вимоги № б/н від 26.11.2010 року, накладені наступними постановами: 1) постанова про визнання речовим доказом та заборону відчуження, б/н від 16.02.2010 року; 2) постанову по кримінальній справі № 21007710 від 24.10.2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 21.02.2008 року між ОСОБА_5 та ЗАТ «ОТП ОСОБА_4» (правонаступник – АТ «ОТП ОСОБА_4») був укладений кредитний договір № МL-801/020/2008 про надання кредиту у розмірі 186 000 доларів США. Для забезпечення повного та своєчасного виконання зобов’язань за кредитним договором, 21.02.2008 року між ОСОБА_2 та ЗАТ «ОТП ОСОБА_4» було укладено договір іпотеки № РМL-801/020/2007, предметом якого є житловий будинок за адресою: Закарпатська область, м.Мукачево, вул..Грабаря, буд.38. 19.04.2010 року рішенням Мукачівського міськрайонного суду звернуто стягнення на предмет іпотеки. 26.11.2010 року між АТ «ОТП ОСОБА_4» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» було укладено договір відступлення права вимоги б/н, в результаті чого до останнього перейшло право вимоги за кредитним договором № МL-801/020/2008 від 21.02.2008 року та договором іпотеки № РМL-801/020/2007 від 21.02.2008 року. Заборгованість боржника ОСОБА_5 становить 1 658 675,83 гривень. На даний час позивач, як іпотеко держатель неможе реалізувати своє право на звернення стягнення на предмет іпотеки, через накладення публічних обтяжень на предмет іпотеки.

19.10.2018 року Мукачівським міськрайонним судом вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Представник позивача в підготовче судове засідання не з’явився, натомість подав заяву про розгляд справи без його участі, при цьому позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задоволити.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в підготовче судове засідання не з'явилися, про день та час слухання справи судом повідомлялися належним чином. Відповідач ОСОБА_3 подала заяву про розгляд справи у її відсутності, де зазначила, що позовні вимоги визнає в повному обсязі, не заперечує щодо задоволення позову.

Представники третіх осіб в підготовче судове засідання не з'явилися, про день та час слухання справи судом повідомлялися належним чином, причину неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані по справі доказові матеріали, суд констатує наступне.

Згідно з частиною першою статті 19 ЦПК України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до положень ст.15ЦК України та ст.4ЦПК України захисту в порядку цивільного судочинства підлягає лише порушене, а не обмежене в рамках закону право.

Як вбачається з позовної заяви, позивач посилається на норми ЦПК України, при цьому ставить перед судом питання про зняття арешту та тимчасової заборони з житлового будинку, накладеного Постановою про визнання речовим доказом та заборону відчуження, б/н, 16.02.2010 року, винесену СВ Мукачівського МВ ГУМВС України в Закарпатської області та Постановою СВ Мукачівського МВ ГУМВС України в Закарпатської області по кримінальній справі 21007710 від 24.10.2011 року (Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна № 121568456 від 23.04.2018 року).

Отже, арешт на спірні приміщення було накладено слідчим під час досудового слідства у кримінальній справі.

Порядок скасування арешту майна, накладеного в рамках кримінального провадження, передбачений ст. 174 КПК України. Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

Прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації.

Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Позиція щодо питання про зняття накладеного за кримінальним провадженням арешту не має вирішуватися в рамках цивільного судочинства, викладена й у п. 1 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 року за № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна».

Зокрема, відповідно до п. 1 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов'язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 Кримінального процесуального кодексу України, до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.

Зважаючи на викладене, питання про накладення та зняття арешту за кримінальним провадженням має вирішуватися саме в рамках такого провадження, зокрема законність накладення арешту в рамках кримінальної справи (провадження), або наявність чи відсутність підстав для зняття такого арешту, не відноситься до компетенції суду в порядку цивільного судочинства. Суд при розгляді цивільної справи не може приймати з цього приводу рішення по суті питання (навіть й про відмову у задоволенні позову), оскільки таке рішення передбачає оцінку питань поза межами компетенції суду в рамках цивільного судочинства.

Аналогічну правову позицію Верховний Суд висловив у постанові від 24 квітня 2018 року у справі №202/5044/17, від 23 травня 2018 року у справі № 569/4374/16-ц.

Згідно із п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. ст. 197, 255 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Акціонерного товариства «ОТП ОСОБА_4», треті особи без самостійних вимог Мукачівський відділ поліції ГУНП в Закарпатській області, Головне управління Національної поліції в Закарпатській області про зняття арештів із заставного майна – закрити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення, з урахуванням п.15.5. Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 р.) через Мукачівський міськрайонний суд.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст ухвали виготовлено 28.02.2019 року.

Головуюча Курах Л.В.