Ухвала суду № 80200719, 25.09.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/704/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2018 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючого - судді Придачук О.А.

за участю секретаря судового засідання – Бомбушкар В.П.

заявника – ОСОБА_1

державного виконавця МВ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді справу за скаргою ОСОБА_1 до міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції про визнання дій державного виконавця протиправними та скасування постанови відкриття виконавчого провадження від 07.12.2017 року ВП №55328879, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, яку мотивував тим, що на виконання рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 20.09.2017 року у справі № 308/9964/16-ц , згідно акта державного виконавця від 21.12.2017 року ОСОБА_1 зняв ворота з петель та залишив у проході. В проході наявні інші ворота, які не демонтовані. Вони не демонтовані так як вони не передбачені рішенням суду. В рішенні суду сказано металеві ворота, тобто одні ворота. Однак Ужгородським МВ ДВС виносить на нього постанову про накладення штрафу за невиконання рішення суду і знову ставить йому питання про знесення воріт, в той час як рішення суду ним виконано, оскільки в ньому чітко вказано – одні ворота. Згідно проекту погодженого головним архітектором міста Ужгород 19.09.2005 року ворота є в плані як одне ціле будинку. Крім того, згідно інформаційної довідки з державного реєстру, будинок по вул. Фединця, 20а в м. Ужгород з 01.12.2009 року належить ОСОБА_3, тобто ОСОБА_1 до будинку ніякого відношення не має, про що при судовому розгляді справи він подав усі необхідні документи, про те, що будинок не його, але він не був почутий. А тому підставі вищенаведеного просив скасувати постанову про накладення штрафу № 55328879 ЗІ від 15.01.2018 року.

18.09.2018 року ОСОБА_1 подав заяву про зміну вимог скарги в якій зазначив, що державний виконавець в присутності двох чоловіків та жінки погрожував все поламати та побити, чим порушує вимоги ст.ст. 364,365 ЦК України. Вважає, що Ужгородський МВ ДВС ГТУЮ в Закарпатській області виконуючи рішення суду повинен був звернутися до суду за роз»ясненням, як демонтувати ворота яких у нього немає. Вказує, що згідно акта державного виконавця від 21.12.2017 року встановлено за місцем виконання по вул. Фединця, 20а, що ворота зняті з петель, бобир демонтовані. При повторному виході 29.01.2018 року державний виконавець актом засвідчує, що ворота зняті з обох боків. 14.02.2018 року з»явилось примусове виконання про демонтаж воріт, які вже були демонтовані. А тому просить суд визнати дії державного виконавця протиправними та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 07.12.2017 року № 55328879.

В судовому засіданні заявник підтримав змінені вимоги скарги. Просив суд скаргу задовольнити.

Державний виконавець МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області ОСОБА_2 в судовому засіданні проти скарги заперечив, зазначивши, що скарга є безпідставною та необґрунтованою. Просив суд відмовити у задоволенні змінених вимог скарги.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.

Статтею 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно з п. 1 ч. 1ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» таким документом, крім інших, є виконавчий лист, виданий судом на підставі судового рішення.

Як встановлено в ході розгляду скарги, згідно рішення апеляційного суду Закарпатської області від 20.09.2017 року ОСОБА_1 зобов»язано знести (демонтувати) самовільно влаштовані металеві ворота на проїзді з вул. Фединця, 20а, у двір будинків № № 27,29 на пл. Корятовича в м. Ужгороді.

Як вбачається зі змісту рішення апеляційного суду мова йде про влаштовані ОСОБА_1, на проїзді у двір будинків № № 27,29 із вул. Фединця, ворота з двох боків, які закриваються на замок і у мотивувальній частині вищевказаного рішення апеляційний суд прийшов до висновку що зазначене перешкоджає позивачу вільно користуватися цим проїздом, та з метою судового захисту порушеного права ОСОБА_4 ці ворота необхідно знести (демонтувати) за рахунок ОСОБА_1

Судом встановлено, що 07.12.2017 року державним виконавцем Ужгородського МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 308/9964/16, виданого 13.11.2017 року апеляційним судом Закарпатської області та надано боржнику строк на виконання рішення суду протягом 10 робочих днів.

Згідно з положеннями Конституції України та ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов»язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

В ході розгляду справи судом не встановлено порушень вимог Закону України «Про виконавче провадження» при винесенні оскаржуваної постанови про відкриття провадження і підстав для її скасування немає.

Крім наведеного вище судом також встановлено, що згідно акту державного виконавця від 21.12.2017 року, при виході за місцем виконання рішення по вул. Фединця, 20а встановлено, що ворота зняті з петель та знаходяться в проході з вул. Фединця, 20а на пл. Корятовича, № 27,29. Також в проході наявні інші ворота які не демонтовані.

За твердженнями заявника інші ворота не демонтовані так як не передбачені рішенням суду.

За невиконання рішення апеляційного суду Закарпатської області від 20.09.2018 року державним виконавцем Ужгородського МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області винесено постанову про накладення штрафу від 15.01.2018 року на ОСОБА_1 у розмірі 1700 грн.

Як вбачається з актів державного виконавця від 29.01.2018 року та від 14.02.2018 року при виході за місцем виконання рішення за адресою: м. Ужгород, вул. Фединця, 20 а встановлено, що ворота з обох боків зняті з петель, однак інші металеві конструкції не зняті.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні враховувати, що Законом про виконавче провадження передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження. Так, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені Законом про виконавче провадження заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 11), а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій

Заявник просить визнати дії державного виконавця протиправними, однак, судом не встановлено порушень з боку державного виконавця в ході примусового виконання виконавчого листа № 308/9964/16, виданого 13.11.2017 року апеляційним судом Закарпатської області.

Згідно положень ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов’язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

А тому, з огляду на вищенаведене суд не знаходить підстав для задоволення вимог зміненої скарги ОСОБА_1 до міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції про визнання дій державного виконавця протиправними та скасування постанови відкриття виконавчого провадження від 07.12.2017 року ВП №55328879.

Керуючись Законом України Про виконавче провадження», статтями 2-5, 13, 260, 261, 353, 354, 447 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 до міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції про визнання дій державного виконавця протиправними та скасування постанови відкриття виконавчого провадження від 07.12.2017 року ВП №55328879 – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Закарпатської області протягом п"ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п»ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 28 вересня 2018 року.

Суддя: О.А.Придачук