Ухвала суду № 80200429, 01.03.2019, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

______________

Справа № 299/244/16-ц

У Х В А Л А

01.03.2019 м. Виноградів

Суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області Трагнюк В.Р., ознайомившись з скаргою ОСОБА_1 на постанови головного державного виконавця Виноградівського РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області ОСОБА_2 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, стягувач ОСОБА_3,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з скаргою на постанови головного державного виконавця Виноградівського РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області ОСОБА_2 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, стягувач ОСОБА_3

У поданій скарзі скаржник просить суд скасувати постанови головного державного виконавця Виноградівського РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області ОСОБА_2 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, як неправомірну

Згідно зі ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Оскільки ЦПК України не передбачено наслідків недотримання закону при подачі скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, вважаю, що слід керуватися положеннями ч. 9 ст. 10 ЦПК України, згідно з якими якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а тому в даному випадку необхідно застосовувати приписи ст. 175 ЦПК України, згідно з якими визначаються вимоги щодо форми і змісту позовної заяви.

Якщо скарга за формою і змістом не відповідає вищевказаним вимогам, то застосовуються положення ст. 185 ЦПК України. У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, що виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, при розгляді таких скарг мають застосовуватися положення ЦПК України, якими врегульовано аналогічні питання, на що також звернув увагу Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» (далі постанова Пленуму від 07.02.2014 року № 6).

Подана заявником скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 450 ЦПК України суб’єктом оскарження є державний виконавець або інша посадова особа органу державної виконавчої служби чи приватний виконавець, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржується.

Згідно з вимогами ЦПК України сторона виконавчого провадження, яка звернулася до суду зі скаргою, бере участь в її розгляді як заявник, а інші учасники цього провадження, прав і обов’язків яких безпосередньо стосується розгляд і вирішення цієї скарги, як заінтересовані особи. Справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК з особливостями, встановленими статтею 450 ЦПК, за участю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дії або бездіяльність якої оскаржуються. До участі у справі як заінтересованої особи залучається інша сторона виконавчого провадження, оскільки судовим рішенням може бути вирішено питання про її права чи інтереси.

На вказане також звернуто увагу у постанові Пленуму від 07.02.2014 року № 6.

Проте, як вбачається із змісту скарги, скаржник (боржник), який є стороною виконавчого провадження, зазначив головного державного виконавця та стягувача ОСОБА_3 у якості суб’єкта оскарження не як зацікавлених осіб.

Крім того, згідно з вимогами ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). З приписами ч. ч. 2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Крім того скаржником ОСОБА_1 заявлено вимогу про звільнення від сплати судового збору за поданння скарги не підлягає до задоволення.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст.8 ЗУ «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Однак, п.29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справа» встановлено, що відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті ним судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Таким чином, встановлено, що позивачем в обґрунтування своєї вимоги про звільнення від сплати судового збору не надано суду достатнього доказу, який би підтверджував факт неможливості сплати позивачем у відповідності до ЗУ «Про судовий збір» належного судового збору, що є достатньою підставою для звільнення від такої сплати, а тому приходжу до переконання про відмову в задоволення даної вимоги.

За змістом ст.4 Закону України "Про судовий збір"судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 9 Закону України «Про судовий збір»передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. .

Згідно ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі, відповідно до п.п.4-3 п.4 ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання заяви(скарги) про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Також судовий збір належить сплачувати за наступними реквізитами: Банк ГУДКУ у Закарпатській області, МФО 812016 ,ЄДРПОУ 37713243 , р/р 31216206700057

У призначенні платежу платник судового збору повинен вказати: слова “судовий збір”; код ЄДРПОУ суду, до якого звертається (код Виноградівського районного суду - 37290774); пункт із Таблиці ставок судового збору, за яким визначено розмір судового збору.

Відповідно скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 384 гривні 20 копійок.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177цього Кодексу, протягом пяти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене та застосовуючи аналогію закону до скарги на дії державного виконавця, вважаю, до даної скарги слід застосувати наслідки, встановлені ст. 185 ЦПК України, та залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення вказаних недоліків шляхом подання до суду належним чином оформленої скарги з усуненими недоліками, її копії для заінтересованих осіб.

Керуючись ст. ст. 185, 260, 261, 447, 449, 450 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 в задоволенні вимоги про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Скаргу ОСОБА_1 на постанови головного державного виконавця Виноградівського РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області ОСОБА_2 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, стягувач ОСОБА_3, - залишити без руху.

Надати заявнику строк для усунення вказаних у даній ухвалі недоліків скарги протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, роз’яснивши при цьому, що в разі не усунення у визначений строк недоліків скарга буде вважатися неподаною і повернута заявнику.

Копію ухвали надіслати заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя ОСОБА_4