Рішення № 80200176, 20.02.2019, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/5859/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2019 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Малінова О.С.

за участю секретаря Аллік Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Костянтинівської міської ради Донецької області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,-

В С Т А Н О В И В :

06 листопада 2018 року ОСОБА_1, яка діяла від імені та в інтересах ОСОБА_2, звернулась до суду із позовом до Костянтинівської міської ради Донецької області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю посилаючись на наступні обставини. Позивач зареєстрований та фактично мешкає з 18.07.1969 року у житловому будинку №65 по вул. Пугачова м. Костянтинівки Донецької області. Вказаний будинок був збудований його матір’ю ОСОБА_3 на підставі договору забудівлі від 16.12.1952 року та зареєстрований згідно з правом забудівлі. Мати позивача померла 17.05.1971 року і він є єдиним спадкоємцем, однак відсутність правовстановлюючого документу перешкоджає йому оформити будівлю у власність в порядку спадкування. 14.12.1987 року позивач звернувся до Планово-технічної комісії виконкому Костянтинівської міської ради та отримав дозвіл на оформлення документів на будинок 7,90мх7,90м, літньої кухні та сараю за вказаною адресою. Позивачем був виготовлений оновлений технічний паспорт на житловий будинок та надвірні будівлі, але відсутність первинної реєстрації права власності перешкоджає йому у повному обсязі реалізовувати свої права, як власника. Тому просила, з урахуванням уточнених позовних вимог, визнати за позивачем право власності на нерухоме майно за набувальною давністю, а саме: на житловий будинок № 65 (шістдесят п’ять) з надвірними будівлями по вул. Пугачова в місті Костянтинівка Донецької області, загальною площею 61,1 кв.м, житловою площею 36,1 кв.м; та складається з: літера «А-1» - житловий будинок, літера «а-1» - сіні; літера «а’1» - тамбур; літера «І» - ганок; літера «а» - погріб; літера «Е-1» - гараж; літера «Ж» - альтанка; літера «З» - душ; літера «К» - вбиральня; «Д» - водопровід; «ІІ» - замощення; «№1-2» - огорожа.

Представник позивача ОСОБА_1 у судове засідання не з’явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримала (а.с.82).

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, заперечень по суті позову та уточнених позовних вимог не надав, вирішення питання залишив на розсуд суду згідно письмової заяви, також просив розглянути справу за його відсутності (а.с.74).

Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з’ясувавши обставини справи, розглянувши надані докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв’язок у сукупності, виходячи з принципів законності, об’єктивності, справедливості та розумності, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини регулюються нормами цивільного законодавства ст. 47 Конституції України, ст. ст. 39, 328, 344 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України), відповідно до яких кожен має право на житло.

Згідно ст. 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п’яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є. Якщо особа заволоділа майном на підставі договору з його власником, який після закінчення строку договору не пред’явив вимоги про його повернення, вона набуває право власності за набувальною давністю на нерухоме майно через п’ятнадцять, а на рухоме майно - через п’ять років з часу спливу позовної давності. Втрата не з своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності у разі повернення майна протягом одного року або пред’явлення протягом цього строку позову про його витребування. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Згідно п. 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, правила ст. 344 ЦК України, про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

Згідно п.9, 11, 13, 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», особа яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п’яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено Цивільним кодексом.

При вирішенні спорів, пов’язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред’явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається.

Виходячи зі змісту статей 335 і 344 ЦК України, взяття безхазяйної нерухомої речі на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вона розміщена, і наступна відмова суду в переданні цієї нерухомої речі у комунальну власність не є необхідною умовою для набуття права власності на цей об’єкт третіми особами за набувальною давністю.

Ураховуючи положення п. 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України про те, що правила ст. 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК України набрав чинності з 01.01.2004 року, положення ст.344 ЦК України поширюються на правовідносини, що виникли з 01.01.2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 01.01.2011 року.

При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 01.01.2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 01.01.2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю.

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 344 ЦК України, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв’язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.

Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (п.5 ч.1 ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 зареєстрований та фактично мешкає з 18.07.1969 року у житловому будинку №65 по вул. Пугачова м. Костянтинівки Донецької області, що підтверджується відповідним штампом у паспорті громадянина України серії ВВ, №425785 (а.с.4-5). Вказаний будинок був збудований ОСОБА_3 на підставі договору забудівлі від 16.12.1952 року та зареєстрований згідно з правом забудівлі (а.с.12-14). ОСОБА_3 є матір’ю позивача, що підтверджується копією повторного свідоцтва про народження серії ІІ-УР, №703758 від 07.04.1960 р. Мати позивача померла 17.05.1971 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-НО, №292348 від 18.05.1971 року (а.с.10). Позивач є єдиним спадкоємцем майна після смерті матері, що підтверджується копією домової книги за адресою його проживання (а.с.15-17), однак відсутність правовстановлюючого документу перешкоджає йому оформити будівлю у власність в порядку спадкування. 14.12.1987 року позивач звернувся до Планово-технічної комісії виконкому Костянтинівської міської ради та отримав дозвіл на оформлення документів на будинок 7,90мх7,90м, літньої кухні та сараю за вказаною адресою, а також прибудови до будинку (а.с.7,50,51). Позивачем був виготовлений оновлений технічний паспорт на житловий будинок та надвірні будівлі, але відсутність первинної реєстрації права власності перешкоджає йому у повному обсязі реалізовувати свої права, як власника (а.с.34-35).

Таким чином, судом встановлено, що факти, викладені у позовній заяві в обґрунтування заявлених вимог, - підтверджені письмовими доказами, є достовірними, сумніву у суду не викликають, визнання права власності не порушує прав чи інтересів будь-яких інших осіб, також повністю підтверджують доводи позивача щодо часу добросовісного, відкритого та безперервного користування нерухомим майном. У зв’язку з чим, позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 підлягають повному задоволенню.

На підставі наведеного, відповідно до ст.ст.11, 15, 16, 344 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 81, 264, 265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Костянтинівської міської ради Донецької області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП 17220707114, право власності за набувальною давністю на житловий будинок № 65 (шістдесят п’ять) з надвірними будівлями по вул. Пугачова в місті Костянтинівка Донецької області, загальною площею 61,1 кв.м, житловою площею 36,1 кв.м; та складається з: літера «А-1» - житловий будинок, літера «а-1» - сіні; літера «а’1» - тамбур; літера «І» - ганок; літера «а» - погріб; літера «Е-1» - гараж; літера «Ж» - альтанка; літера «З» - душ; літера «К» - вбиральня; «Д» - водопровід; «ІІ» - замощення; «№1-2» - огорожа.

Вступна та резолютивна частина рішення проголошені 20 лютого 2019 року. Складання повного рішення суду відкласти на строк не більше як десять днів з дня закінчення розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, повністю або частково до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_2, РНОКПП 17220707114, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідач: Костянтинівська міська рада, юридична адреса: 85114, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Олекси Тихого, 260, код ЄДРПОУ 04052790.

Суддя