Рішення № 80200044, 27.02.2019, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №265/1879/18

Провадження №2/265/79/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2019 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Мельник І. Г.,

секретарів судового засідання Гусєвої К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Маріуполя Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ПАТ «Європейський страховий союз» та Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

за участю:

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_3,

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_4,

В С Т А Н О В И В:

01 березня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ПАТ «Європейський страховий союз» та Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а саме: матеріальної шкоди у розмірі 23051,92 гривень, франшизи у розмірі 1000 гривень з ОСОБА_2 та моральної шкоди: з ПАТ «Європейський страховий союз» у розмірі 5000 гривень, з ОСОБА_2 - 10000 гривень. В обґрунтування заявлених позовних вимог посилався на те, що 01 жовтня 2016 року по вулиці 1 Травня в місті Маріуполі було скоєне ДТП за участю водія ОСОБА_2 під керуванням автомобілю ВАЗ 2101, державний номер НОМЕР_1, та водія ОСОБА_1 під керуванням автомобіля ВАЗ 21053, державний номер НОМЕР_6. Внаслідок ДТП він отримав тілесні ушкодження у вигляді забитої рани голови. 28 жовтня 2016 року кримінальна справа за вказаним фактом ДТП закрита за ст.. 284 ч.1 п. 2 КПК України внаслідок відсутності складу кримінального правопорушення, та складено адміністративний протокол. 17 листопада 2016 року постановою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя ОСОБА_2 визнано винним за ст.. 124 КпАП України та йому призначено штраф у розмірі 340 гривень. Згідно звіту № 833/16 вартість матеріальної шкоди, спричиненої його автомобілю, складає 23051,92 гривень. Відповідальність ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована в ПАТ «Європейський страховий союз». Його заяву останнє ігнорує, страхове відшкодування не виплачує. Спричинену йому моральну шкоду внаслідок ДТП він оцінює в 15000 гривень.

21 червня 2018 року представником відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначено наступне. Вартість спричиненої позивачу матеріальної шкоди не перевищує розміру страхової суми, визначеної Полісом. Саме тому матеріальну шкоду у розмірі 23051,91 гривень повинна сплатити страхова компанія ПАТ «Європейський страховий союз», де була застрахована відповідальність ОСОБА_2 Позовні вимоги щодо відшкодування франшизи у розмірі 1000 гривень відповідач ОСОБА_2 визнає та згоден виплатити. Моральну шкоду не визнає у повному обсязі, тому як позивачем не підтверджено, що він проходив курс лікування забитої рани голови та витрачав кошти на лікування, а також не підтверджено наявність головного болю від переживань.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду від 02 березня 2018 року позовну заяву було залишено без руху, а ухвалою суду від 02 квітня 2018 року - відкрито провадження у справі та призначене підготовче судове засідання.

Ухвалами суду від 26 квітня 2018 року та 08 червня 2018 року продовжено проведення підготовчого провадження строком на 30 діб.

Ухвалою суду від 21 червня 2018 року закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду в загальному позовному провадженні. Цією же ухвалою витребувано з Регіонального сервісного центру МВС України відомості щодо власника автомобіля ВАЗ 21053, державний номер 21672, на теперішній час.

Ухвалою суду від 09 листопада 2018 року за клопотанням представника відповідача витребувано з Регіонального сервісного центру МВС України, копію договору купівлі-продажу № 1441/2017/355927 від 03 березня 2017 року автомобіля ВАЗ 21053, державний номер НОМЕР_2.

26 квітня 2018 року від позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання про допуск якості його представника адвоката ОСОБА_3

21 червня 2018 року від представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

10 липня 2018 року представником відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 надане клопотання про долучення до матеріалів справи документів, що підтверджують надіслання відзиву відповідачам ПАТ «Європейський страховий союз» та Моторному (транспортному) страховому бюро України.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Додатково зазначив, що пошкодження внаслідок ДТП автомобіль він продав як металолом на разборку за копійки. В нього хворий батько, і йому треба возити його до лікарні. Тому йому прийшлося добавляти гроші та купувати новий автомобіль. Страхове бюро йому письмові не відмовляло у виплаті страхового відшкодування, обіцяли виплатити у телефонному режимі, а потім перестали відповідати на телефонні дзвінки. Просив позовні вимоги задовольнити.

Представник позивача адвокат ОСОБА_3, діюча на підставі договору про надання правової допомоги, підтримала позовні вимоги та пояснення позивача. Просила позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_4, діючий на підставі договору про надання правової допомоги, у судовому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву. Додатково зазначив, що тільки у разі часткової виплати страхового відшкодування страховою компанією, можна буда вирішувати питання щодо сплати відповідачем ОСОБА_2 різниці між спричиненою шкодою та виплаченим відшкодуванням.

Відповідач ОСОБА_2 підтримав пояснення, надані його представником адвокатом ОСОБА_4

Представники відповідачів ПАТ «Європейський страховий союз» та Моторного (транспортного) страхового бюро України у судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи неодноразово були повідомлені шляхом надіслання судових повісток.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, за наступних підстав.

Судом встановлено, що 01 жовтня 2016 року по вулиці 1 Травня в місті Маріуполі було скоєне ДТП за участю водія ОСОБА_2 під керуванням автомобілю ВАЗ 2101, державний номер НОМЕР_1, та водія ОСОБА_1 під керуванням автомобіля ВАЗ 21053, державний номер НОМЕР_6. Внаслідок вказаної ДТП ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді забитої рани голови, транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою слідчого СУ ГУНП в Донецькій області Демченко О.С. від 28 жовтня 2016 року кримінальне провадження за вказаним фактом ДТП закрите за ст.. 284 ч.1 п. 2 КПК України за відсутністю в діяннях водія ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення (а.с. 35-36).

Постановою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17 листопада 2016 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень. (а.с. 39).

Згідно з ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 979 ЦК України визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

ОСОБА_1 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на момент вчинення ДТП був власником автомобілю ВАЗ 21053, реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с. 11).

В судовому засіданні встановлено, що позивачем автомобіль не ремонтувався, а був проданий 03.03.2017 року, про що свідчить договір купівлі-продажу № 144/2017/355927, укладений в територіальному сервісному центрі № 1441 РСЦ МВС в Донецькій області.

Згідно зі звітом від 31 жовтня 2016 року вартість спричиненої матеріальної шкоди володільцю транспортного засобу автомобіля ВАЗ 21053, реєстраційний номер НОМЕР_2, без урахування втрати товарної вартості, складає 23051,92 гривень (а.с.а.с. 10-33). Звіт про оцінку було складено за запитом ПАТ «Європейський страховий союз» від 18.10.2016 року (а.с. 9).

З вказаним висновком дослідження сторони погодились, і саме вказану у звіті грошову суму просить відшкодувати позивач.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля ВАЗ 2101, державний номер НОМЕР_1 на момент ДТП була застрахована у ПрАТ «Європейський страховий союз» згідно з полісом № АЕ/6184436.

Згідно з положеннями статті 9 пункту 9.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховою сумою є грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Відповідно до ст. 36.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Статтею 36.2 Закону визначено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:

у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Такий правовий висновок сформулювала Велика Палата Верховного Суду постанові від 04.07.2018 року у справі № 755/18006/15-ц.

Згідно п. 36.6 ст. 36 вказаного Закону страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Відповідно до умов страхування страхова сума (ліміт відповідальності) страхової компанії за шкоду, заподіяну майну потерпілого становить 50 000,00 гривень, з яких сума франшизи складає 1000 гривень. Отже ліміт страхової суми становить 49000, в межах якої страхова компанія має нести відповідальність перед позивачем ОСОБА_1

Судом встановлено, що ОСОБА_1 30 листопада 2016 року звертався до ПрАТ «Європейський Страховий союз» із заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок скоєної ДПТ, що сталася 01 жовтня 2016 року за участю ОСОБА_2 (а.с. 40). На момент розгляду справи шкода, завдана позивачу у зв'язку із пошкодженням його транспортного засобу, не відшкодована, оскільки доказів на спростування вказаної обставини, матеріали справи не містить, будь-яких заперечень з боку ПрАТ «Європейський Страховий союз» з цього приводу суду не надано.

Виходячи з таких положень, враховуючи розмір спричиненої матеріальної шкоди та розмір франшизи, встановленої договором, суд приходе до висновку про стягнення з ПАТ «Європейський Страховий союз» на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди у розмірі 22051,92 гривень та з ОСОБА_2 суму франшизи у розмірі 1000 гривень.

Щодо позовних вимог, заявлених до Моторного (транспортного) страхового бюро України, суд вважає, що вони не підлягають задоволенню, оскільки відповідач ПрАТ «Європейський Страховий союз» станом на теперішній час є діючою юридичною особою, і тому саме воно повинно відповідати за зобов'язаннями.

Що стосується вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно зі статтею 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» звернуто увагу судів на те, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, як мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до ст. 26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 зазнав душевних страждань у зв'язку з отриманням тілесних ушкоджень у вигляді забитої рани голови, що документально підтверджено, та пошкодженням автомобіля, вимушено змінився спосіб його життя, потребує додаткових зусиль для його організації, суд знаходить обґрунтованою вимогу про відшкодування моральної шкоди з відповідачів ОСОБА_2 та ПАТ «Європейський страховий союз».

При цьому, виходячи з принципу розумності та справедливості, суд вважає, що позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, та стягненню з ПАТ «Європейський страховий союз» підлягає моральна шкода в межах встановлених ст.. 26-1 вищевказаного Закону, тобто у розмірі 5000 гривень, а з ОСОБА_2 - 2000 гривень.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне. При повному або частковому задоволенні позову майнового характеру до кількох відповідачів судовий збір, сплачений позивачем, відшкодовується ними пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог до кожного з відповідачів. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

На підставі ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача судові витрати у даній справі, пропорційно до задоволених вимог: з ПАТ «Європейський страховий союз» у розмірі 1240 гривень та з ОСОБА_2 - у розмірі 170 гривень.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 263-265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ПАТ «Європейський страховий союз» та Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - задовольнити частково.

Стягнути з ПАТ «Європейський страховий союз» на користь ОСОБА_1 грошову суму у розмірі 22051 гривень 92 копійки в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, та 5000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а всього 27051 гривень 92 копійки.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1 1000 гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 2000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, а всього 3000 гривень.

У задоволенні позовних вимог до Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - відмовити.

Стягнути з ПАТ «Європейський страховий союз» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1240 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 170 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІН НОМЕР_4, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2; фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_3, тел..: НОМЕР_7;

Відповідач - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІН НОМЕР_5, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1;

Відповідач - ПАТ «Європейський страховий союз», ЄДРПОУ 33552636, юридична адреса: 01001 місто Київ вулиця М.Коцюбинського 6, поштова адреса: 03056 місто Київ вулиця Дошавська 25 офіс 89, тел..: 044-593-89-46;

Відповідач - Моторне (транспортне) страхове бюро України, ЄДРПОУ 33552636, юридична адреса: 02002 місто Київ бульвар Русановського 8, тел..: 044-593-89-46.

Суддя Мельник І.Г.