Рішення № 80199921, 01.03.2019, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер 235/167/19

Провадження №2/235/535/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

01 березня 2019 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого судді Бородавки К.П.

за участю секретаря судового засідання Григор’євої С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Покровська в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк» (далі – позивач, Банк) звернувся до суду з вказаним позовом про стягнення з ОСОБА_1 (далі – відповідач) заборгованості за кредитним договором в розмірі 16995,18 гривень.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем з метою отримання банківських послуг укладений договір №10583/01-ДК від 27.05.2013, згідно з яким відповідач отримав від Банку кредит в розмірі 8000 гривень зі сплатою 24% річних за користування кредитом.

В порушення вимог статей 526, 527, 530 ЦК України та умов договору відповідач зобов’язання належним чином не виконав, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість за кредитом в розмірі 16995,18 гривень, з яких 7953,19 гривень - основний борг, 3822,51 гривень – заборгованість за нарахованими відсотками, 6,00 гривень – заборгованість з обслуговування карткового рахунку, 4264,61 гривень – інфляційне збільшення заборгованості, 948,87 гривень - три проценти річних від суми заборгованості.

Позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився, за змістом поданої заяви просив розглянути справу за відсутністю представника банку, на позові наполягає, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся з урахуванням приписів п.19 перехідних положень ЦПК України та Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції», а саме, через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень). З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з’явився, причини неявки не повідомив, відзив на позов не подав.

В силу приписів ст.223 ЦПК України суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутністю учасників справі.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на приписи ст.280 ЦПК України по справі ухвалено заочне рішення на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши письмові докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає таке.

27.05.2013 між позивачем та відповідачем укладений договір №10583/01-ДК про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної картки, згідно з яким відповідач отримав від Банку кредит в розмірі 8000 гривень зі сплатою 24% річних та ставкою за несанкціонованим овердрафтом 35% річних.

Банк свої зобов'язання за зазначеним договором виконав в повному обсязі, а саме, надав відповідачу кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором.

З розрахунку заборгованості за вказаним договором та звіту щодо розрахунку сум інфляційних втрат та 3% річних від прострочених сум заборгованості за кредитом вбачається, що відповідач станом на 09.11.2018 має заборгованість за наданим кредитом в розмірі 16995,18 гривень, з яких 7953,19 гривень - основний борг, 3822,51 гривень – заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом, 6,00 гривень – сума заборгованості за РКО, 4264,61 гривень – інфляційне збільшення заборгованості, 948,87 гривень - три проценти річних від суми заборгованості.

Зважаючи на наведені обставини та зміст спірних правовідносин, суд, вирішуючи заявлений спір, виходить з таких норм права.

За змістом ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики (параграфа 1 цієї глави), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За приписами ст.ст.526, 527, 530 ЦК України (глава 48 - виконання зобов’язання) зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Положеннями ст.625 ЦК України (глава 51 – правові наслідки порушення зобов’язання; відповідальність за зобов’язання) передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що в порушення норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за укладеним ним з Банком договором належним чином не виконав, доказів на спростування чого до суду не надав, відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі ст.141 ЦПК України судовий збір, сплачений позивачем при поданні позову, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.13, 19, 81, 141, 263-265, 280, 282 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк» (ідентифікаційний код 09334702, місцезнаходження – Донецька область, вул.Ярослава Мудрого, 39/41) до ОСОБА_1 (місце проживання - м.Донецьк, вул.Знаменательна, 65) про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» заборгованість за договором №10583/01-ДК від 27.05.2013 в розмірі 16995,18 гривень (шістнадцять тисяч дев’ятсот дев’яносто п’ять гривень 18 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» судові витрати у виді сплаченого судового збору в розмірі 1762,00 гривень (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, визначеному п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, до або через відповідний суд.

Заочне рішення може бути переглянуте Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя К.П.Бородавка