Ухвала суду № 80199649, 10.02.2019, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/2281/19

Провадження № 1-кс/234/1166/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2019 року м.Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі

слідчого судді – Нейло І.М.,

при секретарі – Ридош Г.Ю.

за участю прокурора – Ясинського О.В.

слідчого - Кирпиченко О.М.

підозрюваного – ОСОБА_1Н.О

захисника – адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Краматорського ВП ГУ НП в Донецькій області ОСОБА_3про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 Нізамі Огли, ІНФОРМАЦІЯ_1,який народився у м. Краматорськ, Донецької області, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_2, неодружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, раніше неодноразово судимого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

- підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України-

ВСТАНОВИВ:

До Краматорського міського суду Донецької області надійшло клопотання слідчого відділу СВ Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_3про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4,який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України.

Згідно клопотання, 18.10.2018 приблизно о 15 годин 30 хвилин ОСОБА_4 знаходився біля магазину «Поворот» розташованого за адресою м. Краматорськ, бульвар Краматорський, 44, де він побачив свого знайомого ОСОБА_5

В ході особистого спілкування з ОСОБА_5, ОСОБА_4, побачив в його руках мобільний телефон марки "iPhone 6S", модель А 1688, в цей момент у нього виник злочинний умисел, спрямований на протиправне заволодіння вказаним мобільним телефоном шляхом зловживання довірою.

В той же день та час, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на протиправне заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, ОСОБА_4, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, зловживаючи довірою ОСОБА_5, попрохав у останнього належний йому мобільний телефон телефоном "iPhone 6S", модель А 1688 для того щоб скористатися мобільним інтернетом.

ОСОБА_5 відчуваючи довіру до ОСОБА_4 та перебуваючи в помилковій впевненості в сумлінності його дій, добровільно передав останньому, належний йому мобільний телефон марки "iPhone 6S", модель А 1688, вартістю 6419,38 грн. Після чого ОСОБА_4, діючи навмисно, повторно, з корисливих мотивів, шляхом зловживання довірою, взяв мобільний телефон ОСОБА_5 та з ним з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись ним за власним розсудом, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальний збиток на вище зазначену суму.

03.01.2019 за вказаним фактом, ОСОБА_1 повідомлено про підозру у заволодінні чужим майном, шляхом зловживання довірою (шахрайство), скоєне повторно, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1Н.О. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч. 2 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

18.01.2019 під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_1 встановити не надалось за можливе, у зв’язку з чим винесено постанову про оголошення розшуку ОСОБА_1, після чого 10.02.2019р. було знято у зв’язку із затриманням.

Підозрюваний ОСОБА_1Н.О вчинив злочин середньої тяжкості, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 3-х років, у зв’язку з чим до нього відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 183 КПК України може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Крім того до Краматорського міського суду з обвинувальними актами відносно ОСОБА_1Н.о були направлені кримінальні провадження № 12018050390000331 від 30.01.2018, № 12018050390000546 від 19.02.2018, № 12018050390000571 від 23.02.2018, №12018050390001210 від 25.04.2018, № 12018050390001477 від 17.05.2018 але по вищевказаним провадженням підозрюваний на судові засідання не з’являється.

Необхідність обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_1Н.О. запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий обумовлює наявністю наступних ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які можуть настати, якщо підозрюваний буде залишатися на волі.

Здійснення негативного впливу на свідків, оскільки мешкає разом з ними у одному місті, тому є ризик того, що ОСОБА_1Н.О може залякувати, психологічно тиснути на свідків та намагатися вплинути на хід розслідування кримінального провадження відносно нього.

Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, підтверджується тим, що підозрюваний раніше судимий за скоєння корисливих злочинів, будь яких висновків не зробив, на шлях виправлення не став, та продовжує вчиняти кримінальні правопорушення корисливої спрямованості.

Слідчий вважає, що зазначені ризики унеможливлюють застосування більш м’яких запобіжних заходів.

Враховуючи обставини, передбачені ст. 178 КПК України слідчий просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор у судовому засіданні клопотання слідчого підтримав.

Захисник у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання.

Підозрюваний заперечував проти задоволення клопотання, просив обрати запобіжний захід не пов’язаний з триманням під вартою.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку сторін кримінального провадження, слідчий суддя вважає необхідним задовольнити клопотання з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК України приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі "Соловей і Зозуля проти України" останній наголосив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої особу взято під варту.

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі "K.F. проти Німеччини" "обґрунтована підозра" передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Отже на початковій стадії розслідування, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як під час формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ознак інкримінованих злочинів.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя приймає до уваги, що Європейський Суд з прав людини у справі "В. проти Швейцарії" зазначив, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв'язків з державою, у якій його переслідують.

Слідчий суддя вважає, що на користь існування ризику переховування від слідства свідчить те, що у ОСОБА_1Н.О відсутні достатні стримуючі фактори, які б могли його зупинити від вчинення дій з метою уникнення відповідальності, крім того стороною обвинувачення до матеріалів клопотання було додано копію постанови про розшук, якою підтверджується факт ухилення ОСОБА_1Н.О від слідства у цьому кримінальному провадженні.

Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув'язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його можливого затримання, з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.

Враховуючи, що в матеріалах клопотання є докази, що ОСОБА_1Н.О раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, стороною обвинувачення доведено, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Враховуючи особу підозрюваного, який офіційно не працює,законних джерел для існування немає, перебуває на обліку у наркодиспансері м. Краматорська, свідчить про наявність достатніх підстав для критичної оцінки моральних якостей останнього, що підтверджує ймовірність свідомої не процесуальної поведінки підозрюваного.

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК.

У силу ст.178 КПК слідчий суддя враховує вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому діяння.

Таким чином, згідно п.2 ч.2 ст. 183 КПК України стороною обвинувачення доведено, що, перебуваючи на волі, ОСОБА_1Н.О переховувався від органу досудового розслідування, перешкоджав кримінальному провадженню та йому повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Враховуючи, що запобігання вищезазначеним ризикам неможливо шляхом застосування до підозрюваного інших більш м’яких запобіжних заходів, суд вважає необхідним обрати відносно ОСОБА_1Н.О запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Інші більш м'які запобіжні заходи будуть недостатні для запобігання встановленим ризикам та не гарантують належну процесуальну поведінку особи.

Як вбачається з рапорту співробітника Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_1Н.О був затриманий о 10 годині 10.02.2019 року, тому саме з цієї дати необхідно рахувати строк тримання під вартою підозрюваному.

При застосуванні запобіжного заходу судом враховано також вік підозрюваного, його стан здоров'я, відсутність даних про неможливість перебування в умовах установи Державної пенітенціарної системи України, дані про соціальні зв'язки, спосіб життя та майновий стан.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1Н.О обов’язків, передбачених цим Кодексом.

Слідчий суддя вважає, що з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, існуючих ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, розмір застави, який буде достатній для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов’язків, повинен складати 17 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 31501 гривень.

Крім того, у разі внесення застави, слідчий суддя вважає необхідним відповідно до ст. 183 ч.3 КПК України покласти на ОСОБА_1Н.О передбачені ч. 5 ст.194 КПК України обов'язки.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 202 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Краматорського ВП ГУ НП в Донецькій області ОСОБА_3про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України - задовольнити.

ОСОБА_1 Нізамі Огли, ІНФОРМАЦІЯ_1, обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань № 6».

Строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою 60 днів, рахувати з 14 години 00 хвилин 09 лютого 2019 року по 14 годину 00 хвилин 09 квітня 2019 року включно.

Одночасно визначити ОСОБА_4заставу у розмірі 17 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить суму 31501 гривень, яка може бути внесена як обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Донецькій області: р/р 37311047011792 в ГУ ДКСУ в м. Києві, код банку 820172, код ЄДРПОУ 26288796, отримувач - ТУ ДСА України в Донецькій області. В призначені платежу платіжного документу необхідно зазначати інформацію про ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, та прізвище, ім'я, по-батькові обвинуваченого.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у разі внесення застави наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області на його виклик.

- не відлучатися із м. Краматорська, Донецької області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими, іншими можливими учасниками кримінального провадження;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити до 09 квітня 2019 року до 14 год. 00 хв.

Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА у Донецькій області має бути наданий уповноваженій особі державної установи «Бахмутська установа виконання покарань №6» .

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченим з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на |нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Попередити обвинуваченого ОСОБА_4, що якщо в разі внесення застави та невиконання таких обов'язків до нього може бути застосовано більш жорстокий запобіжний захід та на нього може бути накладено грошове стягнення.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню.

Ухвала, може бути оскаржена в апеляційному порядку через Краматорський міський суд Донецької області протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлений та оголошений 14 лютого 2019 року.

Слідчий суддя І.М.Нейло