Рішення № 80199273, 01.03.2019, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/3371/18

ЄУН 226/3371/18

Провадження № 2/226/126/2019

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2019 року Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючої - судді Клепка Л.І.,

при секретарі Григор А.І.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника третьої особи Скрипник Г.С.,

розглянувши у заочному відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Мирноград цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Мирноградської міської ради, про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_4 про позбавлення його батьківських прав. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з відповідачем по справі вона перебувала у шлюбі з 15.10.2011 року по 03.01.2017 року. Від шлюбу мають спільну дитину - сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом з нею і знаходиться на її вихованні, так як відповідач з вересня 2014 року залишив сім'ю, повністю усунувшись від виховання і матеріального забезпечення дитини, що спонукало її в 2016 році звернутися з позовом до суду про стягнення з нього на її користь аліментів на утримання сина. Зазначаючи на те, що батько дитини свідомо нехтує своїми батьківськими обов'язками, життям дитини, її розвитком, станом здоров'я та нагальними потребами дитини не цікавиться, з вересня 2014року з дитиною жодного разу не бачився, аліменти не сплачує, позивачка просить суд позбавити його батьківських прав щодо сина.

В судовому засіданні позивачка, обґрунтовуючи вимоги викладеними в позовній заяві обставинами, позов підтримала і суду пояснила, що вони з відповідачем до початку бойових дій на Донбасі мешкали в м.Донецьку, а влітку 2014 року поїхали жити до знайомих в Запорізьку область, де відповідач невдовзі залишив її з дитиною і, зібравши речі, поїхав в невідомому їй напрямку, повідомивши її про те, що має намір створити іншу сім'ю та попередив, щоб вона його не шукала, так як спілкуватися з нею та сином він більше не бажає. В жовтні 2014 року вона разом з дитиною та своїм батьком переїхали в м.Мирноград, де взяті на облік як внутрішньо переміщені особи. Так як відповідач остаточно припинив з нею та дитиною сімейні стосунки, в січні 2017року їх шлюб за її заявою було розірвано, а в грудні 2016 року з відповідача на її користь були стягнуті аліменти на утримання дитини, які відповідач не сплачує. Оскільки відповідач припинив будь-які стосунки з сім'єю, коли дитині було ще два з половиною роки і з 2014 року жодного разу не виявив бажання побачитися з сином та поцікавитися його життям, той забув свого батька. Зазначаючи на те, що за таких обставин позбавлення батьківських прав відповідача не нестиме в собі негативного впливу на інтереси дитини, позивачка просить суд її позов задовольнити.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час і місце судового розгляду шляхом розміщення виклику на веб-сайті судової влади, до судового засідання не з'явився, клопотань з приводу розгляду справи суду не надіслав, що надає суду підстави зі згоди позивача для здійснення заочного судового розгляду на підставі наявних у справі доказів.

Представник третьої особи служби у справах дітей виконкому Мирноградської міської ради вимоги позивачки щодо позбавлення відповідача батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, підтримав, вважав, що позбавлення відповідача батьківських прав у зв'язку з умисним та тривалим невиконанням ним своїх батьківських обов'язків не суперечитиме інтересам дитини.

Вислухавши позиції сторін та дослідивши докази у справі, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_4 є батьком малолітнього ОСОБА_5, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Донецьк, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини серії НОМЕР_3, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Петровського районного управління юстиції у м.Донецьку (а.с.11).

Рішенням Димитровського міського суду від 29.12.2016 року з відповідача ОСОБА_4 на користь позивачки ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини всіх видів доходу (а.с.13). Однак, як свідчить довідка Мирноградського міського відділу державної виконавчої служби, де знаходиться виконавчий лист на виконанні, з моменту стягнення аліментів вони були сплачені відповідачем лише один раз. Заборгованість по аліментам складає 8691,76 грн (а.с.23). Як пояснила в судовому засіданні позивачка, аліментний платіж їй було перераховано лише один раз на її банківську картку, але ким це було здійснено і звідки - їй невідомо.

Рішенням Димитровського міського суду від 03.01.2017 року шлюб між позивачкою і відповідачем було розірвано (а.с.12).

Згідно акту житлово-побутових умов проживання, позивачка разом з сином ОСОБА_5 та батьком ОСОБА_7 проживають за адресою: АДРЕСА_2. Родина проживає у двокімнатній квартирі, де повністю дотримані санітарно-гігієнічні умови і є все необхідне для розвитку, навчання і проживання дитини (а.с.14).

Відповідач також значиться зареєстрованим в АДРЕСА_2, проте за місцем реєстрації не проживає (а.с.22,27).

Згідно письмової інформації ЗОШ №10, де навчається неповнолітній ОСОБА_5 в 1-А класі, дитина проживає разом з матір'ю і дідусем, які беруть активну участь у його навчанні та вихованні. Батько дитини ОСОБА_4 з дитиною не проживає, участі у навчальному і виховному процесі сина не приймає (а.с. 16,17).

Малолітній ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що свого батька він не пам'ятає, жодного разу він до нього не приїздив і подарунків та іграшок ніколи йому не дарував.

Відповідно до ст.150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати свою дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти та поважати дитину. В разі, якщо батьки ухиляються від виконання своїх обов'язків з виховання дитини, вони, відповідно до вимог ч.4 ст.155 та п.2 ч.1 ст.164 СК України, можуть бути позбавлені батьківських прав. Для позбавлення батьківських прав необхідно встановити, що особа свідомо порушує батьківські обов'язки і злісно не виконує вимог та рекомендацій органів опіки і піклування.

Встановлені судом обставини і досліджені у справі докази, які свідчать про те, що відповідач більше чотирьох років зі своєю дитиною не спілкується і за цей час жодного разу з сином не бачився, його життям, здоров'ям, розвитком не цікавився, дають підстави для висновку, що відмова відповідача від виконання своїх батьківських обов'язків щодо малолітнього сина є свідомою.

Такого ж висновку дійшов і орган опіки і піклування, яким визначено доцільність позбавлення відповідача ОСОБА_4 батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.59-60).

Розглядаючи спір, що виникає з позбавлення батьківства, суд у відповідності до вимог ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка передбачає право на повагу до сімейного життя, повинен, зокрема, з'ясувати, чи є мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу для батьків і дитини, чи грунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі та чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання (рішення Європейського Суду "Савіни проти України" від 18 грудня 2008 року).

Встановлені судом обставини, поведінка відповідача, тривалий і постійний прояв байдужості до життя, здоров'я, інтересів і внутрішнього світу дитини від самого її народження, небажання піклуватися про неї свідчать не лише про умисне ухилення відповідача від виконання свого прямого батьківського обов'язку з виховання дитини, а й про доречність позбавлення його батьківських прав.

Висновок органу опіки і піклування від 12 лютого 2019 року з цього питання прийнятий на підставі всестороннього аналізу обставин і є достатньо обґрунтованим і переконливим.

Таким чином, суд погоджує доводи позивачки і органу опіки і піклування, що застосування до відповідача за встановлених судом обставин такого заходу, як позбавлення його батьківських прав відносно малолітнього сина, виправдовується інтересами дитини, які мають переважний характер над його інтересами, що відповідатиме вимогам виваженості і справедливості і не суперечитиме гарантіям статті 8 Конвенції.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.150,155,164 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 10, 12, 13, 141, 263, 265, 280-284, 288ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, (податковий номер НОМЕР_1), місце реєстрації: АДРЕСА_1, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2, до ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, (податковий номер НОМЕР_2), місце реєстрації: АДРЕСА_2, третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Мирноградської міської ради (ЄДРПОУ 33123536), місце розташування: м.Мирноград, Донецька область, вул.Центральна, буд.9, про позбавлення батьківських прав задовольнити.

Позбавити ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5, (податковий номер НОМЕР_2), місце реєстрації: АДРЕСА_2, батьківських прав відносно сина ОСОБА_5, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Донецьк.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано до Димитровського міського суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом, шляхом подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Вступна і резолютивна частини рішення проголошені 27.02.2019 року. Повний текст виготовлено та підписано в нарадчій кімнаті 01.03.2019 року.

Суддя Клепка Л.І.