Рішення № 80196385, 20.02.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2019 року м. Київ № 826/17814/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Качура І.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом підприємства з іноземними інвестиціями «АМІК Україна» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось підприємство з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна» (далі - ПІІ «Лукойл-Україна») до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві (далі - Інспекція), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову від 24.10.2013 №479/13 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.11.2013 відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.12.2013 зупинено провадження в даній адміністративній справі до набрання законної сили рішенням у справі №826/17824/13.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.01.2016 провадження у даній справі поновлено у зв'язку з набранням законної сили рішенням у справі №826/17824/13 та призначено до судового розгляду.

Окрім того, відповідно до рішення власника компанії Амік Енерджі Менеджмент ГмбХ (AMIC ENERGY MANAGEMENT GMBH) від 29.02.2015 №29/04/15 найменування підприємства з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна» змінено на підприємство з іноземними інвестиціями «АМІК Україна». На підставі зазначеного, судом замінено найменування позивача на підприємство з іноземними інвестиціями «АМІК Україна» (далі - позивач, ПІІ «АМІК Україна).

Також судом допущено заміну відповідача - Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві на його правонаступника - Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (далі - відповідач, ДАБІ).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувана постанова є протиправною та такою, що винесена відповідачем з порушенням норм чинного законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Позивач зауважив, що факт недопуску посадових осіб відповідача до проведення перевірки не міг бути підставою для винесення оскаржуваної постанови, так як, дані обставини не відповідають дійсності.

Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що посадові особи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві діяли відповідно до вимог чинного законодавства, постанови прийнята правомірно, у зв'язку із чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Слід зазначити, що з 15.12.2017 набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України в новій редакції, визначеній Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017.

Згідно з пунктом 10 частини першої Розділу VII Перехідних положень КАС України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даної справи без проведення судового засідання та виклику учасників справи, суд дійшов висновку розглядати справу у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження згідно приписів статей 12, 257, 262 КАС України.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) згідно нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

У зв'язку з надходженням до Інспекції звернення ГО «Ліга благоустрою киян» від 25.09.2013 №25.13 щодо вжиття заходів з перевірки дотримання встановлених державних будівельних норм під час виконання будівельних робіт на автозаправних станціями, у тому числі за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 139 у Печерському районі м. Києва, на підставі наказу від 23.07.2012 № 52 «з» заступником начальника Інспекції видано направлення для проведення позапланової перевірки від 09.10.2013 б/н для здійснення позапланової перевірки на автозаправній станції «Лукойл» на вул. Червоноармійська, 139 у Печерському районі м. Києва.

Головним державним інспектором Інспекції 09.10.2013 здійснено виїзд на вказану адресу, проте його не допущено на об'єкт для проведення перевірки, у зв'язку з чим складено акт про недопущення посадових осіб інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, відповідно до змісту якого начальник АЗС «Лукойл» Терехов А.В. не допустив посадових інспекції на автозаправочну станцію «Лукойл» за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 139 у Печерському районі м. Києва для проведення позапланової перевірки, чим порушив положення пункту 1 частини четвертої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та підпункту 1 пункту 11 Порядку здійснення державного архітектурно - будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553. Присутні під час складання акту: начальник АЗС Терехов А.В., який відмовився від підпису про отримання примірника акта.

Крім того, відповідачем складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 09.10.2013 та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 09.10.2013, яким зобов`язано усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку, а саме: усунути порушення п. 1 ч. 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

На підставі вищевказаного акту від 09.10.2013, припису від 09.10.2013, протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 09.10.2013, заступником начальника Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у м. Києві Алєксєєнко І.О. винесено постанову №479/13 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 24.10.2013, відповідно до якої встановлено порушення ПІІ «Лукойл-Україна» пункту 1 частини четвертої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Підприємство визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пункту 2 частини шостої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 11470,00 грн.

Позивач вважаючи вказані постанову про накладення штрафу протиправною та такою, що підлягає скасуванню, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У відповідності до положень частин 1-3 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Згідно з частиною 4 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил тощо.

Відповідно до Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 № 439/2011, Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства.

У відповідності до положень пункту 4 Положення, Держархбудінспекція України відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за виконанням приписів про усунення порушень вимог законодавства у сферах містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів та правил, у сфері житлово-комунального господарства; проводить перевірки відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що застосовуються у будівництві, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічним умовам, затвердженим проектним вимогам, рішенням.

Працівники Держархбудінспекції України та її територіальних органів у випадках, визначених законодавством, мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів, об'єктів будівництва та житлово-комунального господарства, а також з метою здійснення контролю за додержанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури, до місць провадження такої господарської діяльності незалежно від форми власності.

Підпунктом «а» п. 5 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України передбачено, що Держархбудінспекції України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку видавати обов'язкові до виконання приписи щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил.

Відповідно до пункту 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, цей порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV i V категорії складності.

Відповідно до пунктів 5-7 Порядку від 23.05.2011 № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Повноваження посадових осіб Держархбудінспекції поширюються на всю територію України.

Державний архітектурно-будівельний контроль на території інших областей здійснюється посадовими особами територіальних органів за рішенням Держархбудінспекції.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням чи письмової заяви про проведення перевірки щодо дотримання суб'єктом господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій; перевірка виконання суб'єктом господарювання вимог інспекції щодо усунення порушень ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Відповідно до пункту 12 цього Порядку, посадові особи інспекції під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані, серед іншого, у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством.

Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб інспекції до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги інспекції щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (п.14 Порядку).

За змістом пункту 2 частини 6 статті 2 закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 № 208/94-ВР суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу у розмірі тридцять мінімальних заробітних плат за недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Суб'єктивна сторона зазначеного правопорушення полягає як у активних діях, спрямованих на перешкоджання посадовим особам органу державного архітектурно-будівельного контролю потрапити на об'єкт будівництва, так і у пасивній поведінці, наслідком якої є неможливість провести перевірку.

Відповідач стверджує, що 09.10.2013 посадовою особою Інспекції на підставі направлення на проведення позапланової перевірки здійснено вихід за адресою: вул. Червоноармійська, 139 у Печерському районі м. Києва, де начальником АЗС був не допущений до проведення перевірки.

На думку, відповідача факт недопуску підтверджується актом від 09.10.2013, протоколом про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та фотофіксацією об'єкту.

Відповідно до пункту 12 Порядку, у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб інспекції до проведення перевірки складається відповідний акт.

Форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджені Наказом Мінрегіоном від 15.05.2012 № 240 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.07.2012 № 1116/21428). Додатком 2 до цього наказу затверджений Акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій.

Обов'язковими реквізитами цього акту є: дата складання; місце складання; посада, прізвище осіб, що проводили перевірку; посаді, прізвища та ініціали залучених осіб; посади, прізвища уповноваженої особи юридичної особи.

Надаючи оцінку вказаному акту про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій судом встановлено, що акт складений виключно головним державним інспектором Багнюком А.Я. без залучення будь-яких осіб (в тому числі свідків), які підтверджували б факт недопуску до перевірки.

Таким чином, факт не допуску представника відповідача підтверджений виключно заінтересованою особою, та в порушення вимог наказу № 240 від 15.05.2012 не підтверджений іншими особами.

Натомість на підтвердження факту недопущення товариством посадової особи до проведення позапланової перевірки об'єкту відповідачем надано до суду копії фотографій із зображеннями автозаправної станції ПІІ «Лукойл-Україна», проте зазначені фотографії не можуть слугувати належним доказом, оскільки із наданих до суду зображень неможливо встановити де і коли зроблені дані фотографічні знімки.

Отже, у суду відсутні підстави вважати, що позивач відмовив у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення позапланової перевірки.

Окрім того, у відповідності до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:

- усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

- зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Наведені положення кореспондуються із приписами пункту 11 Порядку №553.

Згідно із пунктами 17 та 19 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що остання прийнята на підставі акта перевірки від 09.10.2013, припису від 09.10.2013, протоколу від 09.10.2013, проте відповідачем не долучено до матеріалів справи вказаного припису.

З огляду на вищевикладене, а також враховуючи той факт, що представником відповідача не було надано суду будь - яких належних та допустимих доказів, окрім акта про недопущення посадових осіб інспекції державного архітектурно - будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, складеного 09.10.2013 посадовою особою відповідача, який, як встановлено судом складений з порушенням всановленого порядку, суд приходить до висновку, що доводи відповідача щодо правомірності винесення постанови про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 24.10.2013 та визнання позивача винним у скоєнні правопорушення, передбаченого пунктом 2 частини 6 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» є необґрунтованими та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведена належними доказами обґрунтованість прийняття ним оскаржуваної постанови.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

Враховуючи наведене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно, беручи до уваги положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача всі здійсненні ним судові витрати.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов підприємства з іноземними інвестиціями «АМІК Україна» (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 68, код ЄДРПОУ 30603562) задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 24.10.2013 № 479/13 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Стягнути на користь підприємства з іноземними інвестиціями «АМІК Україна» (код ЄДРПОУ 30603562) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 172,05 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.А. Качур