Ухвала суду № 80195578, 01.03.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Справа №520/1927/19

Україна

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову у відкритті провадження

01 березня 2019 р. м . Харків

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мар'єнко Л.М., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Державного реєстратора Комунального підприємства "Постачальник послуг" Солоницівської селищної ради Харківської області Луценко Павла Геннадійовича, треті особи: Повне товариство "Ломбард "Надія" Письменна Н.Є. і компанія", ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії ,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Державного реєстратора Комунального підприємства "Постачальник послуг" Солоницівської селищної ради Харківської області Луценко Павла Геннадійовича, треті особи: Повне товариство "Ломбард "Надія" Письменна Н.Є. і компанія", ОСОБА_4, ОСОБА_5 , в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Постачальник послуг» Солоницівської селищної ради Харківської області Луценко Павла Геннадійовича про державну реєстрація права власності на нерухоме майно квартиру АДРЕСА_1, номер запису про право власності - 30131767, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - НОМЕР_1, за Повним товариством «Ломбард «Надія» Письменна Н.Є. і компанія», код ЄДРПОУ 30511754;

- зобов'язати державного реєстратора Комунального підприємства «Постачальник послуг» Солоницівської селищної ради Харківської області Луценко Павла Геннадійовича виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно запис про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1, номер запису про право власності - 30131767, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - НОМЕР_1, та поновити запис про право власності нерухоме майно квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_1 по 1/3 частини за кожною окремо.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 КАС України, зокрема, кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.

Як вбачається з матеріалів справи, державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно квартиру АДРЕСА_1 за Повним товариством «Ломбард «Надія» Письменна Н.Є. і компанія», код ЄДРПОУ 30511754.

Згідно змісту позовних вимог, позивач просить виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно запис про реєстрацію права власності на квартиру, оскільки, на думку позивача, в даному випадку державним реєстратором здійснено реєстраційні дії на підставі договору іпотеки, без підтвердження отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержавцем іпотекодавцям та завершення 30- денного строку з моменту ймовірного отримання ними наданої письмової вимоги іпотекодержавця.

В обґрунтування вказаної позиції позивачем зазначено, що заочним рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29.09.2015 у справі за позовом Повного товариства «Ломбард «Надія» Письменна Н.Є, і компанія» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, задоволено позовні вимоги Повного товариства «Ломбард «Надія» Письменна Н.Є. і компанія», а саме вирішено в рахунок погашення заборгованості за договором фінансового кредиту № 22-12-1 від 22.12.2011 у розмірі 2722005,02 гри. звернути стягнення на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_1 шляхом застосування процедури продажу іпотекодержателем Повним товариством «Ломбард «Надія» Письменна Н.Є. і компанія» будь-якій особі покупцеві за встановленою початковою ціною продажу. При цьому позивач зазначив, що набуття ПТ «Ломбард «Надія» Письменна Н.Є. і компанія» права власності на спірну квартиру АДРЕСА_1 здобуто останнім неправомірно.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У п. 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що фраза «судом встановленим законом» поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, ЄСПЛ у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Занд проти Австрії» зазначив, що поняття «суд, встановлений законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України та ст. 6 КАС України в порядку адміністративного судочинства.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Виходячи з наведеного вище, суд дійшов висновку про те, що завданням адміністративного судочинства є розгляд і вирішення спорів про поновлення порушених суб'єктивних прав громадян і організацій у сфері публічно - правових відносин.

Положеннями ст. 4 КАС України визначено, що публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, справою адміністративної юрисдикції є спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкту. У випадку якщо суб'єкт владних повноважень у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно не може вирішуватись адміністративним судом.

За правилами абз. 2 ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

З огляду на те, що спірні правовідносини пов'язані з невиконанням умов цивільно-правової угоди, цей спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного суду від 04.04.2018 у справі №817/1048/16, від 14.03.2018 у справі №396/2550/17, а також у постановах Верховного Суду України від 14.06.2016 у справі № 21-41а16 та від 11.04.2017 у справі № 808/2298/15, від 24.01.2017 у справі №815/6165/14.

Водночас, суд зауважує, що належним відповідачем у таких справах є особа, зареєстроване право на майно якої чи зареєстроване обтяження права, встановленого в інтересах якої оспорюється; участь у справі державного реєстратора як співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні прав) не змінює характеру цього спору на адміністративний.

Вказане повністю узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеному в постанові від 5 грудня 2018 року по справі № 757/1660/17-ц (провадження № 14-396 цс 18).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Скасування рішень державним реєстратором з проведення реєстраційних дій на підставі визнання недійсним договору купівлі - продажу, безпосередньо буде впливати на майнові права тієї особи, щодо якої ці реєстраційні дії буде скасовано.

Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі й обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, що не належить до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні ч. 1 ст. 6 Конвенції.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 14.06.2016 №21-41а16 .

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заяву не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно ч. 5, 6 ст. 170 КАС України, повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається. У разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі за даним позовом, оскільки розгляд та вирішення таких справ віднесено до юрисдикції відповідного місцевого загального суду, в порядку цивільного судочинства.

Водночас, суд зазначає, що позивачем разом з позовною заявою подано заяву про забезпечення позову. З огляду на те, що, судом відмовлено у відкритті провадження у справі, у суду відсутні підстави для розгляду вказаної заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 9,170, 242, 243,248, 295 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Комунального підприємства "Постачальник послуг" Солоницівської селищної ради Харківської області Луценко Павла Геннадійовича, треті особи: Повне товариство "Ломбард "Надія" Письменна Н.Є. і компанія", ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

Роз'яснити позивачу, що розгляд та вирішення таких справ віднесено до юрисдикції відповідного місцевого загального суду, в порядку цивільного судочинства.

Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 5 ст. 170 КАС України повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного оскарження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження..

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Мар'єнко Л.М.