Рішення № 80194986, 01.03.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2019 року м. Житомир справа № 240/193/19

категорія 102020000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Житомирській області про визнання неправомірною бездіяльності, зобов'язання надати повну та достовірну інформацію на запит, -

встановив:

14.01.2019 до Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1, в якій він просить:

- визнати бездіяльність (дії) Управління Держпраці у Житомирський області у частині відмови надати повну та достовірну інформацію на запит від 29.11.2018;

- зобов’язати Управління Держпраці у Житомирський області надати повну та достовірну інформацію на запит від 29.11.2018.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 29.11.2018 звернувся із запитом на отримання публічної інформації до відповідача, однак останній відмовив у наданні інформації з посиланням на вимогу ч.5 ст.19 та ч.1 ст.22 Закону України "Про доступ до публічної інформації". Такі дії (бездіяльність) відповідача вважає неправомірними та просить зобов’язати Управління Держпраці у Житомирській області надати повну та достовірну інформацію на його запит від 29.11.2018.

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 30.01.2019 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

26.02.2019 на адресу суду від відповідача надійшов відзив (а.с.20), в якому він пояснив, що заперечує проти доводів позивача та просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що у задоволенні запиту позивача від 29.11.2018 було відмовлено листом від 07.12.2018 №19-11/850/58, який направлено на адресу позивача, у зв'язку із відсутністю реквізитів, передбачених ч.5 ст.19 Закону України №2939-VI, та неможливості встановити яке саме рішення підлягає наданню. Однак, 15.12.2018 позивач повторно звернувся до відповідача з аналогічним запитом на отримання інформації, за результатами розгляду який було задоволено та надіслано належним чином завірену копію постанови від 21.11.2018. Вказане рішення було надіслане позивачу супровідним листом від 26.12.2018 за №19-11/916/63з.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню із таких підстав.

Судом встановлено, що у листопаді 2018 року позивач звернувся до Управління Держпраці у Житомирській області із запитом на отримання публічної інформації у якому просив надіслати йому копію постанови від 21.11.2018 про накладення штрафу на Міську громадську організацію "Гаражний кооператив "Світанок" (а.с. 7).

Управління Держпраці у Житомирській області листом від 07.12.2018 №19-11/850/58 відмовило у задоволенні запита ОСОБА_1 від 29.11.2019 з посиланням на відсутність реквізитів, передбачених ч.5 ст.19 Закону України №2939-VI, та неможливості встановити яке саме рішення підлягає наданню (на звороті а.с. 7).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Закон України від 13.01.2011 №2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон України №2939-VI) визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Частиною 1 статті 1 Закону України №2939-VI встановлено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Відповідно до ст.3 Закону України №2939-VI право на доступ до публічної інформації гарантується: обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; доступом до засідань колегіальних суб'єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

Згідно з п.2 ч.1 ст.5 Закону України №2939-VI доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у ст.13 цього Закону; структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації (ст.12 Закону України №2939-VI).

Частиною 1 статті 13 Закону України №2939-VI встановлено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків; 4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Пунктом 6 частини 1 статті 14 Закону України №2939-VI визначено, що розпорядники інформації зобов'язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні (ч.1 ст.19 Закону України №2939-VI).

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.20 Закону України №2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно з ч.1 ст.22 Закону України №2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до ч. 2 ст. 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені ст.21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених ч. 5 ст. 19 цього Закону.

Частинами 1, 2 ст.23 Закону України №2939-VI встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до ст.15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 6 цього Закону - інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація;2) таємна інформація; 3) службова інформація.

Частиною 4 статті 13 Закону України №2939-VI встановлено, що усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що Управління Держпраці у Житомирській області є розпорядником інформації, якою воно володіє, тому при вирішенні питань щодо доступу до інформації має керуватися вимоги Закону України «Про доступ до публічної інформації» в частині надання відповідної інформації за запитами.

Згідно з п.2 ч.5 ст.19 Закону України №2939-VI запит на інформацію має містити загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправними дій (бездіяльності) щодо відмови відповідача у наданні повної та достовірної інформації на запит від 29.11.2018, суд зазначає наступне.

Відповідач посилається у відзиві на позовну заяву на відсутність бездіяльності, оскільки на запит позивача було надано відповідь, що викладена у листі від 07.12.2018 №19-11/850/58, однак вказана відповідь містила відмову у задоволенні запиту ОСОБА_1 з посиланням на відсутність у запиті необхідних реквізитів запитуваного позивачем документа.

Крім того, відповідач зазначає, що повторний запит ОСОБА_1 від 15.12.2018, який вже містив необхідну інформацію про реквізити запитуваного документа, був задоволений та на адресу позивача надіслана відповідь від 26.12.2018 №19-11/916/61з із копією відповідної постанови (а.с. 26).

Однак суд не погоджується з доводами відповідача про відсутність у первинному запиті ОСОБА_1 від 29.11.2018 необхідних реквізитів запитуваного позивачем документа, оскільки як видно з матеріалів адміністративної справи, запит позивача від 29.11.2019 і запит позивача від 15.12.2018 містили тотожну інформацію про реквізити запитуваного позивачем документа, а саме: останній просив надати йому копію постанови від 21 листопада 2018 року про накладення штрафу на Міську громадську організацію "Гаражний кооператив "Світанок" (а.с. 7, 25), вказане, на думку суду, свідчить про протиправність дій Управління Держпраці у Житомирській області щодо відмові у наданні запитуваної інформації на запит від 29.11.2018, у зв'язку із чим позовні вимоги у цій частині підлягають до задоволення.

Стосовно позовних вимог зобов'язального характеру, то суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки запит ОСОБА_1 від 15.12.2018 відповідачем було задоволено та надіслано на адресу позивача відповідь, оформлену листом від 26.12.2018 №19-11/926/61з разом із запитуваною копією постанови від 21.11.2018 про накладення штрафу на Міську громадську організацію "Гаражний кооператив "Світанок", то суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, виходячи зі змісту запиту на отримання публічної інформації, а також наведених вище положень Закону України «Про доступ до публічної інформації», суд дійшов висновку, що відповідач діяв не на підставі, та не у спосіб, що передбачені положеннями Закону України «Про доступ до публічної інформації», безпідставно відмовивши позивачу у наданні запитуваної публічної інформації, у зв'язку із чим позов підлягає частковому задоволенню.

Зважаючи на відсутність судових витрат у цій адміністративній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 77, 90, 242-246, 250, 255, 258, 261-263, 295 КАС України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (1 проїзд Богунський, 6-а, м. Житомир, 10004, РНОКПП НОМЕР_1) до Управління Держпраці у Житомирській області (вул. Шевченка, 18-а, м. Житомир, 10008, код ЄДРПОУ 39790560) про визнання неправомірною бездіяльності, зобов'язання надати повну та достовірну інформацію на запит - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Держпраці у Житомирський області у частині відмови надати ОСОБА_1 повну та достовірну інформацію на запит від 29.11.2018.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено: 01 березня 2019 року.

Суддя О.В. Єфіменко