Рішення № 80194899, 27.02.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2019 року о 12 год. 15 хв.Справа № 280/5113/18 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Новікової І.В.,

за участю секретаря судового засідання Ширшова А.А.,

представника позивача - Кузьменко Є.В.,

представника відповідача - Мигаленко І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія Сварка ГМБХ»

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

03 грудня 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія Сварка ГМБХ» (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 11.10.2018 №0139064906.

Ухвалою суду від 10.12.2018 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання на 09.01.2019.

В підготовчому засіданні 09.01.2019 оголошено перерву до 30.01.2019.

30.01.2019 в підготовчому засіданні оголошено перерву до 27.02.2019.

В підготовчому засіданні 27.02.2019, за письмовою згодою представників сторін, закрито підготовче провадження та розпочато розгляд адміністративної справи по суті в цей же день.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення є необґрунтованим та безпідставним. Вказує, що Актом камеральної перевірки встановлено порушення позивачем п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, а саме неправомірне включення до складу податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними по яким порушено строки реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН). Проте, на думку позивача, відповідачем безпідставно не було враховано ту обставину, що ТОВ «Енергія Сварка ГМБХ», відповідно до приписів статті 50 Податкового кодексу України, подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, зменшило суму податкового кредиту на суму 13231,00 грн. та нарахувало суму штрафу у зв'язку з виправленням помилки. Разом з тим, незважаючи на подання уточнюючого розрахунку 11.10.2018 контролюючим органом винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 13230,00 грн. та застосовано фінансові санкції в розмірі 3307,50 грн.

Позивач зазначає, що наявність Акту камеральної перевірки не позбавляє платника податків права подати уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, оскільки відповідно до п.50.2 ст.50 Податкового кодексу України платник податків не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який період під час проведення документальних планових та позапланових перевірок, проте, таких перевірок в період подання уточнюючого розрахунку на підприємстві не проводилось.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень послався на те, що за результатами проведеної камеральної перевірки встановлено, що позивачем до податкової звітності з додатку на додану вартість за липень 2018 року включено показники за податковими накладними виписаними ПАТ «Запоріжжяобленерго» у звітних періодах листопад - грудень 2017, січень - червень 2018 року на ім'я ТОВ «Енергія Сварка ГМБХ», які зареєстровані в ЄРПН у серпні 2018 року із порушенням термінів реєстрації. Вказує, що за вказаних обставин позивачем порушено приписи п.198.6 ст.198 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а саме неправомірно включено до податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, які зареєстровані в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації. Також, відповідач послався на те, що позивачем уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, подано 10.10.2018, тобто після проведення контролюючим органом камеральної перевірки.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав позицію викладену в письмовому відзиві та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, встановив наступні обставини.

З матеріалів справи судом встановлено, що 19 вересня 2018 року співробітником ГУ ДФС у Запорізькій області проведено камеральну перевірки даних, задекларованих у податковій звітності, своєчасності подання податкової звітності, сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН, за результатами якої складено Акт від 19.09.2018 №1987/08-01-49-01/30907132.

Відповідно до висновків Акту перевірки встановлено завищення від'ємного значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 ст.200 Податкового кодексу України, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду по податковій декларації за липень 2018 року.

11 жовтня 2018 року контролюючим органом, на підставі висновків Акту від 19.09.2018 №1987/08-01-49-01/30907132, прийнято податкове повідомлення - рішення №0139064906, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 16537,50 грн., в т.ч. 13230,00 грн. за податковим зобов'язанням та 3307,50 грн. за штрафними санкціями.

Позивач, не погодившись з правомірністю прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, під час розгляду адміністративної справи судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення став висновок контролюючого органу про безпідставне включення позивачем до складу податкової звітності та податкового кредиту з ПДВ за липень 2018 року показників за податковими накладними виписаними ПАТ «Запоріжжяобленерго», а саме: №518044 від 30.11.2017, №417244 від 31.12.2017, №413744 від 31.01.2018, №619244 від 28.02.2018, №595944 від 31.03.2018, №366344 від 30.04.2018, №404444 від 30.06.2018, №477244 від 31.05.2018, які зареєстровані в ЄРПН в серпні 2018 року.

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п.201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що ТОВ «Енергія Сварка ГМБХ» протягом перевіряємого періоду мало господарські взаємовідносини з ПАТ «Запоріжжяобленерго».

Так, за результатами господарських операцій з ТОВ «Енергія Сварка ГМБХ», ПАТ «Запоріжжяобленерго» виписано та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні: №518044 від 30.11.2017, яка зареєстрована в ЄРПН 07.08.2018; №417244 від 31.12.2017 - 07.08.2018; №413744 від 31.01.2018 - 06.08.2018; №619244 від 28.02.2018 - 06.08.2018; №595944 від 31.03.2018 - 06.08.2018; №366344 від 30.04.2018 - 06.08.2018; №404444 від 30.06.2018 - 03.08.2018; №477244 від 31.05.2018 - 02.08.2018.

Отже, судом встановлено, що ПАТ «Запоріжжяобленерго» вищевказані податкові накладні були зареєстровані в ЄРПН з пропуском строку встановленого п.201.10 ст.201 ПК України.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України, податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період (п.201.10 ст.201 ПК України).

Крім того, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п.198.6 ст.198 ПК України).

Отже, виходячи з вищезазначених приписів ПК України, підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є наявність належним чином складених та зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних.

В свою чергу, у разі якщо податкові накладні не зареєстровані в ЄРПН, у платника податків - покупця не виникає права включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Відповідно до приписів абзацу 5 пункту 198.6 статті 198 ПК України, суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Тобто, в даному випадку спеціальною нормою, що регулює спірні правовідносини є положення абзацу 5 пункту 198.6 статті 198 ПК України, оскільки податкові накладні на підставі яких відбулось нарахування податкового кредиту зареєстровані ПАТ «Запоріжжяобленерго» в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, що визначений п.201.10 ст.201 ПК України.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у разі якщо податкова накладна не була у встановлені строки зареєстрована продавцем товару в ЄРПН, то право на формування у покупця податкового кредиту виникає у звітному податковому періоді, в якому податкову накладну зареєстровано в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Під час розгляду адміністративної справи судом встановлено, що позивачем суми коштів по податковим накладним виписаним ПАТ «Запоріжжяобленерго» включено до складу податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2018 року, яка сформована 17.08.2018 №9174773530.

Отже, в даному випадку, включення до складу податкового кредиту липня 2018 року сум коштів по податковим накладним зареєстрованим ПАТ «Запоріжжяобленерго» в ЄРПН у серпні 2018 року є передчасним, оскільки станом на липень 2018 року права на включення таких сум до складу податкового кредиту не виникло, оскільки податкові накладні були зареєстровані в ЄРПН лише у серпні 2018 року, а відтак і право на відображення таких показників у податковій звітності з податку на додану вартість виникне у звітному (податковому) періоді серпня 2018 року.

Тобто, висновки Акту перевірки від 19.09.2018 №1987/08-01-49-01/30907132 є обґрунтованими, а порушення в ньому відображені знайшли своє відображення і в ході судового розгляду справи.

Проте, контролюючим органом під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення не було враховано наступне.

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно п.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до п.76.1 ст.76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (п.76.2 ст.76 ПК України).

Відповідно до п.86.2 ст.86 ПК України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Отже, камеральна перевірка є окремим самостійним видом перевірок і не належить ні до планових, ні до позапланових документальних перевірок.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Вказана норма зобов'язує платника податку надіслати до контролюючого органу уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою уточнюючого розрахунку, чинного на час подання, або виправити помилку шляхом відображення уточнюючих показників у складі поточної декларації за будь-який наступний податковий період.

Пунктом 50.2 статті 50 ПК України також визначено, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Тобто, подією, з настанням якої пункт 50.2 статті 50 ПК України пов'язує припинення права платника на уточнення показників раніше поданої звітності, є проведення саме документальної планової або позапланової перевірки.

Отже, у випадках отримання акту камеральної перевірки щодо певної податкової декларації, платник податків не обмежений у праві подати уточнюючий розрахунок до цієї декларації.

Праву платника подати уточнюючу податкову декларацію кореспондує обов'язок контролюючого органу прийняти таку декларацію, провести в установлений строк камеральну перевірку та за її результатами здійснити відповідні дії.

Таким чином, після проведення камеральної перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки платник має право подавати уточнюючі розрахунки, а контролюючий орган, приймаючи відповідне податкове повідомлення-рішення за наслідками такої камеральної перевірки, повинен встановити дійсний обов'язок платника зі сплати податку з урахуванням даних уточнюючого розрахунку.

З матеріалів адміністративної справи встановлено, що 10 жовтня 2018 року позивачем, до прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, подано до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, в якому уточнено показники податкової звітності липня 2018 року, зокрема зменшено суму податкового кредиту та від'ємного значення з ПДВ на суму 13231,00 грн.

Також, в уточнюючому розрахунку від 10.10.2018 платником податків самостійно нараховано суму штрафу, у зв'язку з виправленням помилки в розмірі 397,00 грн. (а.с.18-19).

Проте, контролюючим органом під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення не було враховано ту обставину, що позивачем самостійно виправлено помилки допущені в податковій звітності за липень 2018 року, не встановлено дійсного обов'язку платника зі сплати податку з урахуванням даних уточнюючого розрахунку, що призвело до безпідставного визначення податкового зобов'язання та накладення на позивача штрафних санкцій.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вищевикладена позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, які викладені в постанові суду від 04.09.2018 у справі №813/1977/14.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку, що контролюючий орган під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення діяв необґрунтовано та без урахуванням всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія Сварка ГМБХ».

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія Сварка ГМБХ» (69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, 121В, код ЄДРПОУ 30907132) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Запорізького області від 11.10.2018 №0139064906.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія Сварка ГМБХ» судовий збір в розмірі 1762,00 (тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 28.02.2019.

Суддя І.В. Новікова