
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 лютого 2019 р. Справа№200/1095/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
21 січня 2018 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, відповідно до тексту якого позивач просить: визнати бездіяльність Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, яка виразилась у невиплаті з 01.05.2018 року по 31.09.2018 року та з 01.12.2017 року по 31.03.2018 року заборгованості пенсійної виплати ОСОБА_1; зобов'язати Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 належної пенсії з 01.05.2018 року по 31.09.2018 року та з 01.12.2017 року по 31.03.2018 року.
В обґрунтування позову позивач вказує, що вона є пенсіонером за віком та перебуває на обліку відповідача. З 01.05.2018 року по 31.09.2018 року та з 01.12.2017 року по 31.03.2018 року відповідачем не виплачено пенсійні виплати, вважає що відповідач свідомо порушує норми Конституції України, Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», в частині заміщення підзаконними актами норм законодавства, які мають пріоритет над Постановами КМУ №365, 335, 637.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 січня 2019 року відкрито провадження у справі розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
У встановлений судом строк, відповідачем засобами поштового зв'язку суду надано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечував проти задоволення заявлених вимог позивача.
Свою позицію відповідач вмотивовував тим, що підстави для задоволення заявлених позивачем вимог підстав відсутні. Відповідач зазначив, що розпорядженням управління від 02.12.2016 року за заявою позивача пенсійну справу взято на облік з особливістю переселенець не зареєстрований та одночасно нараховано заборгованість з 01.06.2017 року, згідно рішення комісії про призначення (відновлення) соціальних виплат ВПО від 14.11.2017 року позивачу відмолено у поновленні пенсії, отже з 01.12.2017 року пенсійні виплати припинені. Позивач звернулась до управління із заявою про поновлення виплати пенсії та згідно з рішенням Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплати внутрішньо переміщеним особам, яким встановлено факт проживання позивача та було вирішено відновити соціальні виплати, з листопада 2018 року. Щодо виплат заборгованості з пенсії за період з 01.12.2017 року по 31.10.2018 року відповідач зазначив, що борг з пенсії за означений період обліковано та буде виплачено на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.
Дослідивши матеріали справи, суд з'ясував наступне.
Позивач є отримувачем пенсії та перебуває на обліку Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області.
В обґрунтування позовних вимог позивач надав до суду копії документів за наступним переліком: паспорта громадянина України ВВ №170147; довідки про присвоєння ідентифікаційного номера №1898600222; пенсійного посвідчення ААБ №795974 довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 17.05.2018 року за №000053896.
Листом від 07.12.2018 року №872/3-14-01-08 Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області позивачу повідомлено, що суми пенсії будуть виплачені з урахуванням приписів Постанови КМУ №365 від 08.06.2016 року на умовах окремого порядку після його прийняття Кабінетом міністрів України.
За результатами розгляду матеріалів наданих сторонами у справі, судом встановлено, що позивачу призупинено виплату пенсії з 01.12.2017 року згідно рішення комісії про призначення (відновлення) соціальних виплат ВПО від 12.06.2018 року, з листопада 2018 року пенсійні виплати відновлено, проте заборгованість за період з 01.12.2017 року по 31.10.2018 року не сплачена.
При вирішенні спору по суті судом прийнято до уваги приписи Конституції України (ст.ст.3, 19, 46), Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (ст.ст.5, 49), Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (ст.ст.1, 4, 7, 12), постанови Кабінету Міністрів України "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" від 05.11.2014 за №637 (п.1), "Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи", затвердженого 01.10.2014 постановою Кабінету Міністрів України №509 (п.1, п.7-1), та інших норм права у редакціях на час виникнення спірних правовідносин.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач є внутрішньо переміщеною особою.
Відповідачем не надано до суду доказів наявності обставин передбачених ст.49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для припинення виплати позивачу пенсії та відповідного рішення територіального органу Пенсійного фонду України або рішення суду.
Звідси, суд вважає, що відповідачем припинено виплату пенсії позивачу у порушення вимог ст.49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
При цьому, суд зазначає, що застосування норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до спірних правовідносин є пріоритетним, а тому доводи щодо необхідності застосування норм постанов Кабінету Міністрів України є безпідставними.
Також, не відповідають вимогам чинного законодавства посилання відповідача на вимоги Постанови КМУ №365 від 08.06.2016 року «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеними особам», оскільки зазначене суперечить статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 335 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам", а саме, пункти 15 і 18 доповнені реченням такого змісту: "Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України", враховуючи наведене позивачу не сплачено заборгованості за минулий період.
Суд вважає таку позицію неприйнятною, виходячи з наступного.
Так, за змістом конституційних норм (ст.ст.113,116,117 Конституції України), Кабінет Міністрів України не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, так само як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України.
Конституційний Суд України у своїх рішеннях № 20-рп/2011 від 26 грудня 2011 року та № 2-рп-99 від 02 березня 1999 року висловив позицію, згідно з якою Кабінет Міністрів України є органом, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення, захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Особливу увагу варто звернути на те, що у преамбулі до Закону № 1058-IV зазначено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Конституційне поняття "Закон України", на відміну від поняття "законодавство України", не підлягає розширеному тлумаченню, це - нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України в межах повноважень. Зміни до закону вносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.
Судом встановлено, що жодних змін у вказаний Закон з приводу особливостей виплати заборгованості пенсіонерам, які є внутрішньо переміщеними особами, Верховною Радою не приймались.
Суд зазначає, що під час розгляду матеріалів справ із достовірністю встановлено, що відповідач має заборгованість з пенсійних виплат перед позивачем за період з 01.12.2017 року по 31.10.2018 року (включно), то право позивача на пенсію за вказаний період не є спірним. Відповідачем пенсія за вказаний період, не виплачена з посиланням на приписи постанови КМУ №365 від 08.06.2016 року.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачу не нараховуються та невиплачуються пенсійні виплати за період 01.12.2017 року 01.10.2018 року (зазначене підтверджено матеріалами пенсійної справи), між тим позивачем заявлено вимогу щодо зобов'язання відповідача виплатити заборгованість з пенсійних виплат за період з 01.05.2018 року по 31.09.2018 року та з 01.12.2017 року по 31.03.2018 року.
Таким чином, враховуючи положення статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України для повного захисту прав та інтересів позивача, про захист яких він просить, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не виплати пенсії позивачу саме за період з 01.12.2017 року 01.10.2018 року, оскільки не виплата пенсійних виплат не відповідає критеріям правомірності, крім цього суд вважає за необхідне, зобов'язати останнього виплатити позивачу заборгованість, яка утворилась за спірний період.
Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з вимогами статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи є підстави допустити негайне виконання рішення.
Нормами статті 371 КАС України передбачено, що негайно виконуються рішення, зокрема, про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Беручи до уваги сплачений позивачем судовий збір в розмірі 768,40 грн., позивачу у відповідності до ч.1 ст.139 КАС України належить присудити за рахунок суб'єкта владних повноважень понесені ним судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись: ст.ст.9, 77, 132, 143, 243-246, 258, 262 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (84100, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 37803258) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості з пенсії за період часу з 01.12.2017 року по 31.10.2018 року.
Зобов'язати Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованість по пенсійним виплатам за період часу з 01.12.2017 року по 31.10.2018 року включно
Допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць, відповідно до п. 1ч.1 ст. 371 КАС України.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (84100, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 37803258) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.
Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, 297 КАС України.
Повний текст судового рішення складено 25 лютого 2019 року
Суддя Буряк І. В.
Судове рішення № 80194795, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 25.02.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 200/1095/19-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: