Рішення № 80194756, 21.02.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2019 р. Справа№0540/8716/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кочанової П.В., при секретарі судового засідання Притулі С.С., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-

за участю представників сторін:

від позивача- не з'явився

від відповідача- не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому просить суд (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог):

- визнати протиправними дії та бездіяльність Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 21.12.2017р. про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах згідно ч.1 ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п.2 р.ХV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» через не зарахування до пільгового стажу періодів роботи з 13.08.1996 року по 14.09.1997 року, з 10.10.1997 року по 15.08.1998 року, та до страхового стажу періоди роботи з 01.03.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.12.2015 року по 13.10.2017 року;

- зобов'язати Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч.1 ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п.2 р. ХV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до пільгового страхового стажу періодів роботи з 13.08.1996 року по 14.09.1997 року на підприємстві - ЗАТ «Агрікола», з 10.10.1997 року по 15.08.1998 року на підприємстві - ЧП «Вуглевидобуток» та до страхового стажу періоду роботи з 01.03.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.12.2015 року по 13.10.2017 року на підприємстві - відокремлений підрозділ «Шахта Котляревська» державного підприємства «Селидіввугілля»;

- судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 03.11.2017 року він звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах. Рішенням від 21.12.2017 року № 1570 відповідач відмовив у призначенні пенсії на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю пільгового стажу 25 років в підземних умовах. До розрахунку пенсії не було враховано період роботи з 13.08.1996 по 14.09.1997 на підприємстві - ЗАТ «Агрікола», з 10.10.1997 року по 15.08.1998 року на підприємстві - ЧП «Вуглевидобуток», у зв'язку з відсутністю пільгових довідок про підтвердження зайнятості повний робочий день у шахті.

Також до розрахунку пенсії не було враховано період роботи з 01.03.2010 року по 31.12.2010 року, та з 01.12.2015 року по 13.10.2017 року на підприємстві - відокремлений підрозділ «Шахта Котляревська» державного підприємства «Селидіввугілля», у зв'язку з відсутністю відомостей про сплату щомісячних внесків за ці періоди.

Позивач вважає такі дії (бездіяльність) Відповідача протиправними та такими, що порушують його права та охоронювані законом інтереси.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року по справі № 0540/8716/18-а позовна заява залишена без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали, позивач усунув недоліки позовної заяви у повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2018 року відкрито провадження у справі № 0540/8716/18-а та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

У строк, встановлений судом відповідачем було надано відзив на адміністративний позов, в обгрунтування якого зазначено, що до пільгового стажу роботи не зараховано період роботи на підприємстві ЗАТ «Агрікола» з 13.08.1996 року по 14.09.1997 року, на підприємстві ЧП «Вуглевидобуток» з 10.10.1997 року по 15.08.1998 року, оскільки пільгові довідки, які підтверджують зайнятість повного робочого дня у шахті, надані Новогродівською міською радою «архівний відділ». До страхового стажу роботи не зараховано період роботи з 01.03.2010 року по 31.12.2010 року, та з 01.12.2015 року по 13.10.2017 року на підприємстві - відокремлений підрозділ «Шахта Котляревська» державного підприємства «Селидіввугілля», оскільки відсутністі відомості про сплату щомісячних внесків за цей період. Крім того, зазначає, що відповідно до наданих документів страховий стаж позивача складає 22 роки 07 місяців 20 днів, пільговий стаж складає 20 років 03 місяці 02 дні в тому числі стаж підземної роботи за ст.14-20 шахтарі складає 09 років 11 місяців 25 днів, за ст.14-25 шахтарі складає 10 років 03 місяці 08 днів. За таких обставин, позивачу відмовлено в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку за нормами ч.1 ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п.2 р.XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю пільгового стажу 25 років в підземних умовах.

На підставі вищезазначеного, просив суд відмовити позивачу у повному обсязі.

Окрім того, просив суд відмовити позивачу у задоволенні клопотання про поновлення строку для звернення до суду ОСОБА_1.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії призначено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 26 грудня 2018 року.

У підготовчому засіданні 26 грудня 2018 року розгляд справи № 0540/8716/18-а відкладено до 23 січня 2019 року.

Підготовче засідання, призначене на 23 січня 2019 року відкладено до 06 лютого 2019 року у зв'язку з знаходженням судді Кочанової П.В. на лікарняному з 14.01.2019 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2019 року визнано причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновлено ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду з позовом до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 21 лютого 2019 року.

У судове засідання, призначене на 21 лютого 2019 року, повноважні представники сторін не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином.

Згідно частини 1 статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1, (РНОКПП НОМЕР_1) є громадянином України (пасорт серії НОМЕР_2, виданий 25.06.1999 року), відповідно до статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки та отримує пенсію по інвалідності у Селидівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області.

Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області - орган виконавчої влади, який в даних правовідносинах здійснює повноваження, покладені Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року №384/2011 (далі за текстом - Положення №384/2011) та відповідно до статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатне здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Судом встановлено та не заперечується сторонами по справі, що позивач звернувся до відповідача з заявою від 03.11.2017 року про призначення пенсії згідно статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п.2 р.XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 21 грудня 2017року, ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку за нормами ч.1 ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п.2 р. XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю пільгового стажу 25 років підземних умовах.

В обґрунтування свого рішення, відповідач зазначив наступне.

До пільгового стажу не зараховано періоди період роботи на підприємстві ЗАТ «Агрікола» з 13.08.1996 року по 14.09.1997 року, на підприємстві ЧП «Вуглевидобуток» з 10.10.1997 року по 15.08.1998 року, оскільки пільгові довідки, які підтверджують зайнятість повного робочого дня у шахті, надані Новогродівською міською радою «архівний відділ».

До страхового стажу роботи не зараховано період роботи з 01.03.2010 року по 31.12.2010 року, та з 01.12.2015 року по 13.10.2017року на підприємстві - відокремлений підрозділ «Шахта Котляревська» державного підприємства «Селидіввугілля», оскільки відсутністі відомості про сплату щомісячних внесків за цей період (форма ОК -5 від 14.12.2017 року).

Із встановлених обставин вбачається, що між позивачем та відповідачем, як фізичною особою та суб`єктом владних повноважень, виник публічно-правовий спір у сфері соціального захисту з приводу правомірності відмови у зарахуванні до пільгового стажу спірних періодів роботи.

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України "Про пенсійне забезпечення".

Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч.4 ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»). До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", знижується на 1 рік.

Тобто, для встановлення права на пенсію за віком з вищезазначених підстав необхідна підстава, зокрема, зайнятість повний робочий день на підземних роботах.

Відповідно ст. 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п`ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню

Працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше пяти днів після прийняття на роботу. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться. Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, ст. 62 Закону України Про пенсійне забезпечення визначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Вищевказане узгоджене також з Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637.

Пунктом 1 даного Порядку визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Що стосується вимоги позивача про зарахування періоду роботи з 13.08.1996 року по 14.09.1997 року на підприємстві ЗАТ «Агрікола», суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Записами у трудовій книжці позивача підтверджується, що у період з 13.08.1996 року по 14.09.1997 року позивач дійсно працював на підприємстві ЗАТ «Агрікола» , а саме:

-запис № 10 від 13.08.1996 року позивач прийнятий на посаду прохідник 5 розряду з повним робочим днем у шахті на підставі наказу від 14.08.1996 року;

-запис №11 від 14.09.1997 року позивач звільнений за власним бажанням на підставі наказу від 14.09.1997 року № 133к.

Архівними довідками від 08.05.2012 року № 47 та від 09.10.2017 року № 172, виданими архівним відділом Новогродівської міської ради, засвідчено, що ОСОБА_1, 1973 р.н., прийнятий 13 серпня 1996 року проходчиком 5 розряду за наказом № 63к від 14.08.1996 року та звільнений 14 вересня 1997 року за наказом № 133 від 11.09.1997 року.

В архівній довідці від 09.10.2017 року № 172 виданою архівним відділом Новогродівської міської ради, зазначені дані про заробітну плату ОСОБА_1 за період роботи у ЗАТ «Агрикола» з 13 серпня 1996 року по 14 вересня 1997 року.

Управлінням цей період не зараховано до пільгового стажу роботи з тих підстав, що довідка за вказаний період видана архівним відділом Новогродівської міської ради, що суперечить п. 20 Порядку № 637.

Відповідно до п. 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Суд звертає увагу, що у трудовій книжці позивача чітко зазначено, що він у спірний період працював повний робочий день під землею, а довідки про які зазначає відповідач повинні надаватися лише у тих випадках, коли у в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах і, в даному випадку, не є обов'язковими для надання відповідачу для підтвердження пільгового стажу.

Разом з цим, спеціалістом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в присутності начальника архівного відділу Новогродівської міської ради проведена позапланова перевірка обґрунтованості видачі архівних довідок, наданих для призначення (перерахунку) пенсії від 09.10.2017 року №172 та від 09.10.2017 року № 173 на ім'я ОСОБА_1 за період роботи в ЗАТ «Агрікола» з 13.08.1996 року по 14.09.1996 року. За результатом проведеної перевірки складені Акт від 26 грудня 2017 року №1331/08.3-19 та Акт від 26 грудня 2017 року №1332/08.3-19, у висновках яких зазначено, що дані, зазначені у довідці від 09.10.2017 року № 172 та довідці № 173 від 09.10.2017 року на ім'я ОСОБА_1 за період роботи в ЗАТ «Агрікола» з 13.08.1996 року по 14.09.1996 року відповідають даним у первинних документах, які зберігаються в Архівному відділі Новогродівської міської ради.

За таких обставин, період роботи позивача з 13.08.1996 року по 14.09.1996 року на підприємстві ЗАТ «Агрікола» підлягає зарахуванню до пільгового стажу, з урахуванням інформації, зазначеної в архівній довідці.

Що стосується вимоги позивача про зарахування періоду роботи з 10.10.1997 року по 15.08.1998 року на підприємстві ЧП «Вуглевидобуток», суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Записами у трудовій книжці позивача підтверджується, що у період з 10.10.1997 року по 15.08.1998 року позивач дійсно працював на підприємстві ЧП «Вуглевидобуток», а саме:

- запис № 12 від 10.10.1997 року позивач прийнятий на посаду гірника підземного 3 розряду з повним робочим днем у шахті на підставі наказу від 13.10.1997 року № 44;

- запис №13 ЧП «Вуглевидобуток» перейменовано в ЗАТ «Вуглевидобуток»;

-запис №14 від 18.03.1998 року позивач переведений учнем гірничого очисного вибою. Направлений по професії гірничий очисного вибою на курсове навчання;

- запис № 15 від 29.05.1998 року позивач переведений гірником підземним очисного вибою з повним робочим днем в шахті на підставі наказу від 28.05.1998 року № 89к;

- запис № 16 від 15.10.1998 року позивач звільнений по переводу на підставі наказу від 30.09.1998 року № 473.

Архівними довідками від 07.05.2012 року № 44 та від 09.10.2017 року № 170, виданими архівним відділом Новогродівської міської ради, засвідчено, що ОСОБА_1, 1973 р.н., прийнятий 10 жовтня 1997 року гірником підземним 3 розряда на ділянку №7 в ЧП «Вуглевидобуток» за наказом № 44, 01.01.1998 року гірник підземний 3 розряду дільниці № 5 за наказом № 9 від 06.01.1998, 18.03.1998 року уч. ГРОЗ на дільниці № 5 за наказом №55 від 16.03.98, направлений на курси ГРОЗ, 22.04.1998 року практика за фахом, 29.05.1998 ГРОЗ 5 розряду дільниці № 5 за наказом № 89к від 28.05.1998. Звільнений 15 жовтня 1998 року за наказом № 473 від 30.09.1998 року.

В архівній довідці від 09.10.2017 року № 171 виданою архівним відділом Новогродівської міської ради, зазначені дані про заробітну плату ОСОБА_1 за період роботи у ЧП «Вуглевидобуток» з 10 жовтня 1997 року по 15 жовтня 1998 року.

Разом з цим, спеціалістом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в присутності начальника архівного відділу Новогродівської міської ради проведена позапланова перевірка обґрунтованості видачі архівної довідки, наданої для призначення (перерахунку) пенсії від 09.10.2017 року №171 на ім'я ОСОБА_1 за період роботи в ЧП «Вуглевидобуток» з 10.10.1997 року по 15.10.1998 року.

За результатом проведеної перевірки складено Акт від 26 грудня 2017 року №1330/08.3-19, у висновках якого зазначено, що дані, зазначені у довідці від 09.10.2017 року № 171 на ім'я ОСОБА_1 за період роботи в ЧП «Вуглевидобуток» з 10.10.1997 року по 15.10.1998 року відповідають даним у первинних документах, які зберігаються в Архівному відділі Новогродівської міської ради.

За таких обставин, період роботи позивача з 10.10.1997 року по 15.08.1998 року на підприємстві ЗАТ «Вуглевидобуток» підлягає зарахуванню до пільгового стажу, з урахуванням інформації, зазначеної в архівних довідках.

При цьому, суд зазначає, що як вбачається з розрахунку стажу, доданого відповідачем до рішення від 21 грудня 2017 року, спірні періоди роботи позивача на підприємстві ЗАТ «Агрікола» з 13.08.1996 року по 14.09.1997 року, на підприємстві ЧП «Вуглевидобуток» з 10.10.1997 року по 15.08.1998 року зараховані до страхового стажу.

Щодо не зарахування до страхового стажу період роботи позивача з 01.03.2010 року по 31.12.2010 року, та з 01.12.2015 року по 13.10.2017 року на підприємстві - відокремлений підрозділ «Шахта Котляревська» державного підприємства «Селидіввугілля», оскільки відсутністі відомості про сплату щомісячних внесків за цей період, суд зазначає наступне.

Згідно положень Закону України №1058 та Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, основним документом підтверджуючим пільговий стаж є трудова книжка.

Відповідно до записів трудової книжки серія НОМЕР_3 позивач, у спірний період працював на відокремленому підрозділі «Шахта Котляревська» державного підприємства «Селидіввугілля», а саме:

- з 03.05.2001 року позивач прийнятий прохідником 5 розряду з повним робочим днем під землею (наказ № 311 від 03.05.2001 року);

- з 25.04.2005 року позивач переведений гірником очисного забою 5 розряду з повним робочим днем під землею;

- з 12.03.2009 року позивач переведений гірничомонтажником 5 розряду з повним робочим днем під землею.

В індивідуальних відомостях про застраховану особу форми ОК-5 наявна інформація про нарахування за період з 01.03.2010 року по 31.12.2010 року, та з 01.12.2015 року по 13.10.2017 року страхових внесків та їх несплату роботодавцем, наведений період роботи за даними цих відомостей віднесений до спеціального стажу позивача.

Отже, суд вважає, що доданих позивачем до заяви про перерахунок пенсії документів достатньо для підтвердження наявності страхового стажу позивача після призначення пенсії, необхідного для проведення перерахунку призначеної пенсії на підставі статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

При наданні оцінки доводів відповідача щодо правомірності прийнятого відповідачем рішення про відмову в перерахунку пенсії через ненадходження страхових внесків від підприємства роботодавця позивача суд виходить із наступного.

Положеннями Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" обов'язок щодо нарахування та сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування позивача покладений на роботодавця - відокремлений підрозділ «Шахта Котляревська» державного підприємства «Селидіввугілля». За змістом наведених положень зазначеного закону відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника. Отже, несплата чи сплата не в повному обсязі роботодавцем позивача страхових внесків не може бути перепоною для призначення пенсії.

За таких обставин суд вважає, що рішення відповідача від 21.12.2017 року №1570 про відмову в призначенні пенсії в частині невключення до страхового стажу періоду роботи з 01.03.2010 року по 31.12.2010 року, та з 01.12.2015 року по 13.10.2017 року через несплату страхових внесків підприємством-роботодавцем є протиправним, оскільки позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов'язків підприємством, на якому він працює. Тотожна правова позиція викладена в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 212/11/14-14 від 18.02.2014 року.

Згідно положень статті 3 Конституції України, як Основного Закону України - людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність.

Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Як зазначив ЄСПЛ у справі. Latvia (п.77 рішення Великої палати ЄСПЛ від 18.02.2009 р.) стаття 1 Протоколу № 1 до Конвенції не накладає ніяких обмежень на свободу держави, що ратифікувала Конвенцію, приймати рішення про те, чи створювати якусь схему соціального забезпечення, або обирати тип або розмір виплат, які надаються відповідно до будь-якої такої схеми. Однак, якщо в державі існують чинні законодавчі норми, що передбачають такі виплати на основі права на соціальну підтримку незалежно від того, чи обумовлені вони попередньою сплатою внесків ці норми слід вважати такими, що створюють майновий інтерес, що потрапляє в сферу дії статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції для осіб, що відповідають пропонованим до благоотримувачів вимогам.

У справі Будченко проти України (рішення від 24 квітня 2014 року, заява № 38677/06) ЄСПЛ також зазначив, що якщо у Договірній державі є чинне законодавство, яким виплату коштів передбачено як право на соціальні виплати (обумовлені чи не обумовлені попередньою сплатою внесків), таке законодавство має вважатися таким, що передбачає майнове право, що підпадає під дію статті 1 Першого протоколу, відносно осіб, які відповідають її вимогам.

Отже, враховуючи те, що майновий інтерес позивача ґрунтується на положеннях чинного законодавства, стандарти ЄСПЛ можуть і повинні бути застосовані до цього випадку. ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі Ковач проти України, п.59 рішення у справі Мельниченко проти України, п.50 рішення у справі Чуйкіна проти України тощо).

Це, звичайно, не означає, що суд має приймати рішення на користь людини кожного разу, коли вона про це просить, але суд повинен оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані КонституцієюУкраїни та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними, тобто людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав навіть теоретично. Більше того, відповідно до статті 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Враховуючи вищевикладене, відповідачем не доведено та не надано доказів на підтвердження правомірності прийнятого спірного рішення.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає наступне.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Приймаючи до уваги, що дії відповідача щодо винесення рішення за результатами розгляду заяви про призначення пенсії підпадають під поняття «здійснення суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків у межах наданих законодавством повноважень», суд прийшов до висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача буде визнання протиправним та скасування рішення від 21.12.2017 року №1570 про відмову в перерахунку пенсії та зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч.1 ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п.2 р. ХV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до пільгового стажу періодів роботи з 13.08.1996 року по 14.09.1997 року на підприємстві - ЗАТ «Агрікола», з 10.10.1997 року по 15.08.1998 року на підприємстві - ЧП «Вуглевидобуток» та до страхового стажу періоду роботи з 01.03.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.12.2015 року по 13.10.2017 року на підприємстві - відокремлений підрозділ «Шахта Котляревська» державного підприємства «Селидіввугілля», без визнання дій відповідача протиправними.

У задоволенні вимоги про визнання дій Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області стосовно відмови у призначенні пенсії за віком неправомірними слід відмовити.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1409,60 квитанцією Приватбанк № 0.0.1128644287.1 від 11.09.2018 року за подання до суду адміністративного позову до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.

Таким чином, судовий збір у розмірі 1409,60 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь ОСОБА_1.

Керуючись ст.ст. 139, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85400, Донецька область, м.Селидове, вул. Героїв Праці, 6, ЄДРПОУ 41247274) від 21.12.2017 року № 1570 про відмову у призначенні ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, місце реєстрації: АДРЕСА_1 ІПН - НОМЕР_1) пенсії на пільгових умовах.

Зобов'язати Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (85400, Донецька область, м.Селидове, вул. Героїв Праці, 6, ЄДРПОУ 41247274) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, місце реєстрації: АДРЕСА_1 ІПН - НОМЕР_1) про призначення пенсії на пільгових умовах від 03.11.2017 року № 1301 та зарахувати до пільгового стажу періоди роботи з 13.08.1996 року по 14.09.1997 року на підприємстві - ЗАТ «Агрікола», з 10.10.1997 року по 15.08.1998 року на підприємстві- ЧП «Вуглевидобуток» та до страхового стажу періоди роботи з 01.03.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.12.2015 року по 13.10.2017 року на підприємстві - відокремлений підрозділ «Шахта Котляревська» державного підприємства «Селидіввугілля».

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85400, Донецька область, м.Селидове, вул. Героїв Праці, 6, ЄДРПОУ 41247274) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, місце реєстрації: АДРЕСА_1 ІПН - НОМЕР_1) судовий збір у сумі 1409 (одна тисяча чотириста дев'ять) грн. 60 коп.

Вступну та резолютивну частину рішення складено у нарадчій кімнаті 21 лютого 2019 року.

Повний текст рішення виготовлено 01 березня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Кочанова П.В.