Рішення № 80194579, 22.02.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2019 р. Справа№200/960/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання рішення про відмову у призначенні пенсії протиправним та зобов’язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії,-

В С Т А Н О В И В:

17 січня 2019 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, відповідно до тексту якого позивач просить: визнати протиправним та скасувати рішення Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 25.10.2018 року про відмову у призначенні пенсії; зобов’язати Покровське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву від 26.07.2018 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до п.1 ч. 2 ст.114 Закону України №1058-ІУ від 09.07.2003 року “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” із зарахуванням при цьому до мого пільгового стажу за Списком № 1 у відповідності до п.1 ч.2 ст.114 Закону України № 1058-ІУ від 09.07.2003 року “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” періодів: навчання з 01.09.1983 року по 10.01.1987 року в СПТУ № 105 м. Димитрова; з 18.02.1987 року по 30.04.1987 року на шахті “Краснолиманська” виробничого об’єднання “Красноармійськвугілля” у якості електрослюсаря підземного 4 розряду з повним робочим днем в шахті; проходження строкової військової служби в армії з 13.05.1987 року по 29.05.1989 року; з 02.08.1989 року по 11.10.1990 року (в тому числі 20 днів у лютому 1990 року) на шахті “Краснолиманська” виробничого об’єднання “Красноармійськвугілля” у якості електрослюсаря підземного 4 розряду з повним підземним робочим днем у шахті; з 09.09.1992 року по 19.08.1994 року у Третьому шахтопрохідницькому будівельному управлінні тресту “Донбасшахтопроходка” у якості підземного електрослюсаря 4 розряду; з 01.02.2007 року по 17.07.2008 року в філії Державного Відкритого акціонерного товариства “Трест Донецькшахтопроходка” на території Російської Федерації у якості підземного електрослюсаря 4 розряду з повним робочим днем на підземній роботі, та з врахуванням висновків суду, викладених у судовому рішенні, прийнятому за результатами розгляду даної справи.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі, розгляд справи визначено проводити у письмовому провадженні без повідомлення сторін відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 263 КАС України.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

На час прийняття рішення у справі відповідачем не надано суду відзиву на позовну заяву.

За приписами частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, дослідивши докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування, суд встановив наступне.

Спірним питанням у справі, є правомірність не зарахування відповідачем до пільгового стажу періодів роботи позивача.

Так, судом встановлено, що згідно рішення Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 25.10.2018 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах у зв’язку із відсутністю необхідного пільгового стажу, передбаченого чинним законодавством. Так, відповідачем за результатами розгляду заяви з наданими документами до страхового стажу позивача зараховано 27 років 2 місяці 16 днів в тому числі стаж з особливо важкими умовами праці за списком № 1 – 06 років, 00 місяці, 22 дні.

До пільгового стажу не зараховані наступні періоди трудової діяльності позивача, а саме:

- робота на поверхні 20 днів у 02.1990 році;

- період роботи з 18.02.1987 року по 30.04.1987 року електрослюсарем підземним у зв’язку із тим, що довідка надана ДП ВК «Краснолиманська» від 25.10.2018 року №7 арх. не містить інформації про підземні спуски в шахту;

- період навчання з 01.09.1983 року по 10.01.1987 року СПТУ №105 м. Димитрова оскільки перерва між днем навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією перевищує трьох місячний термін;

- період проходження строкової військової служби з 13.05.1987 року по 29.05.1989 року, так як на момент призову на військову службу особа не навчалася за фахом у професійно технічному навчальному закладі, не працювала за професією, або не займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до набрання чинності ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»;

- період роботи з 09.09.1992 року по 19.08.1994 року у зв’язку із не наданням довідки про підтвердження пільгового характеру роботи та наказів про проведення атестації робочих місць;

- період роботи з 01.02.2007 року по 17.07.2008 року у зв’язку із не наданням довідки про підтвердження пільгового характеру роботи та наказів про проведення атестації робочих місць.

Суд вирішує справу на підставі таких вимог чинного законодавства.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 62 Закону передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту Порядок).

Пунктом 1 Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Підпунктом 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.

Згідно статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, до заяви про призначення пенсії, серед іншого, додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

Отже, додаткові документи для підтвердження стажу роботи вимагаються лише у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 01.12.2005 за № 1451/11731, передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинними на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» (яка була чинною у спірний період трудового стажу), затверджено Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, у розділі I Гірничі роботи Списку № 1 передбачена посада електрослюсаря.

Таким чином, з викладених законодавчих норм вбачається, що правовою підставою для виникнення в особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» є набуття нею відповідного стажу при виконанні робіт, передбачених Списком № 1.

При цьому, за правилами застосування Списку № 1, визначеними у наведених вище правових нормах, якщо пільгова робота виконувалася до 31.12.1991 р., то застосовується Список № 1, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. № 1173; якщо виконання пільгової роботи продовжувалося після 01.01.1992 р. або розпочато після цієї дати, але не більше як до 11.03.1994 р., то застосовується Список № 1, затверджений постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 р. № 10; якщо пільгова робота продовжувалася після 11.03.1994 р. або розпочата після цієї дати, але не більше як до 16.01.2003 р., то застосовується Список № 1, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 р. № 162.

Записи у трудовій книжці позивача містять повну інформацію щодо періодів його роботи з 18.02.1987 по 30.04.1987 на посаді підземного електрослюсаря, яка належить до посад за Списком № 1, стаж роботи на яких підлягає зарахуванню до пільгового стажу при вирішенні питання щодо пенсійного забезпечення особи.

Крім того, з огляду на підтвердження підземного стажу роботи позивача записами в його трудовій книжці, потреба у наданні уточнюючих довідок з підприємства взагалі відсутня.

Щодо спірних періодів роботи за періоди з 09.09.1992 по 19.08.1994 та з 01.02.2007 по 17.07.2008 року, суд зазначає наступне.

Трудова книжка позивача містить записи відповідно до яких позивач з 09.09.1992 по 19.08.1994 працював підземним електрослюсарем 4 розряду Третє ШБПУ трест «Донецькшахтопрохідка» (запис №11, 12 Наказ №117к від 9.9.92р. Наказ 123к від 09.8.94) та з 01.02.2007 по 30.04.1987 підземним електрослюсарем 4 розряду «Трест-Донецьк-шахтопрохідка» (запис №26, 27 Наказ №14к від 01.02.2007, Наказ №60к від 17.07.2008).

Підставою для відмови у зарахуванні вищезазначених періодів визначено, не надання довідок що підтверджують пільговий стаж роботи, а також наказів про проведення атестації робочих місць, з приводу не надання довідок судом аргументовано позицію, та зазначено, що записами в трудовій книжці підтверджено трудовий стаж, отже вимагання додаткових довідок не є правомірним.

Стосовно ж не надання наказів про атестацію робочих місць за спірні періоди роботи суд зазначає наступне.

Згідно із п. 4.2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

При цьому, положеннями п. 4.3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, визначено, що у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 р. (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

В той же час, як передбачено пунктом 4.5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, якщо ж атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 р. №442 затверджено Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, пунктом 2 якого визначено, що відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії за віком на пільгових умовах за Списками № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджуваними Кабінетом Міністрів України, а також пенсії, що можуть встановлюватися підприємствами й організаціями за рахунок власних коштів працівникам інших виробництв, професій та посад залежно від умов праці, призначаються за результатами атестації робочих місць.

Суд зазначає, що атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці та розробленими на його виконання Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 р. № 41.

З аналізу вище вказаних нормативних актів вбачається, що атестація робочих місць полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах. Порядок та умови проведення такої атестації набули чинності з 21.08.1992.

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що зарахування періодів роботи позивача з 09.09.1992 по 19.08.1994 та з 01.02.2007 по 17.07.2008 можливе лише за умови надання наказів про проведення атестації робочих місць.

Оскільки трудова книжка позивача не містить записів про проведення атестації робочого місця, і при цьому позивачем щодо вказаного питання не додержаний Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності книжки або відповідних записів у ній, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637, тому орган Пенсійного фонду України правомірно не зарахував період роботи 09.09.1992 по 19.08.1994 та з 01.02.2007 по 17.07.2008, як пільговий стаж, що дає йому право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Щодо не зарахування періоду навчання з 01.09.1983 по 10.01.1987, суд зазначає таке.

Згідно з пунктом «д» частини третьої статті 56 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців (абзац 1 частини першої статті 38 Закону України від 10.02.1998 №103/98-ВР «Про професійно-технічну освіту»).

Аналогічна, за змістом, вимога міститься і у абзаці 1 пункту 26 Положення про професійно-технічний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1998 № 1240, час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі до безперервного і до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за одержаною професією не перевищує трьох місяців.

Аналізом зазначених правових норм встановлено, що необхідними умовами для зарахування до пільгового стажу часу навчання в професійно-технічному навчальному закладі є те, що перерва між днем закінчення навчання та днем зарахування на роботу не повинна перевищувати трьох місяців та те, що після закінчення навчання особа повинна бути зарахована на роботу за здобутою спеціальністю.

Із записів трудової книжки позивача судом встановлено, що позивач з 01.09.1983 по 10.01.1987 навчався за спеціальністю «електрослюсар підземний», а починаючи з 18.02.1987 почав працювати електрослюсарем підземним ІV розряду з повним робочим днем під землею.

З огляду на те, що позивача протягом 1 місяця після закінчення навчання у ПТУ № 105, працевлаштовано за здобутою спеціальністю, відповідно суд дійшов висновку, що відповідачем неправомірно не враховано і період навчання позивача з 01.09.1983 по 10.01.1987.

Щодо не зарахування періоду служби позивача у лавах Радянської армії з 13.05.1987 по 29.05.1989, суд зазначає таке.

Згідно із абзацом 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ, час перебування громадян України на військовій службі зараховується до страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.

Аналогічні положення викладені в частині 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ, згідно якої військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Із записів трудової книжки позивача судом встановлено, що позивач з 13.05.1987 по 29.05.1989 проходив службу у лавах Радянської армії та на момент призову на строкову військову службу працював за професією та займав посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Отже, період проходження строкової військової служби з 13.05.1987 по 29.05.1989 підлягає зарахуванню позивачу до спеціального стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Щодо періоду роботи з 02.08.1989 по 11.10.1990 року ( в тому числі 20 днів у лютому) суд зазначає наступне. Згідно виписки розрахунку стажу від 29.04.2018 року відповідачем враховано період роботи позивача, як пільговий, з 02.08.1989 по 21.09.1990 року, період з 22.09.1990 по 11.10.1990 враховано як страховий, тобто 20 днів на підставі інформації що викладена у довідці про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії. Так у зазначеній довідці вказано роботу на поверхні у лютому 1990 року у кількості 20 днів.

У відповідності до статті 14 Закону № 1788-XII працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

Так, відповідачем не враховано до пільгового стажу період 22.09.1990 по 11.10.1990 оскільки самим підприємством визначено, що позивач у зазначений період виконував роботи, які не враховуються до пільгового стажу.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає рішення Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 25.10.2018 року про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 протиправним, а тому воно підлягає скасуванню.

Крім того, суд вважає необхідним зобов'язати відповідача зарахувати до стажу, який дає право на пенсію за пільговими умовами ОСОБА_1, періоди роботи з 18.02.1987 року по 30.04.1987 року електрослюсарем підземним у зв’язку із тим, що довідка надана ДП ВК «Краснолиманська», період навчання з 01.09.1983 року по 10.01.1987 року СПТУ №105 м. Димитрова, період проходження строкової військової служби з 13.05.1987 року по 29.05.1989 року.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги треба задовольнити частково.

Згідно із частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 768,40 грн з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню 384,20 грн.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Відповідно до положень частини третьої статті 243 КАС України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст.2, 4-6, 8, 10-11, 94, 158-163, 167,184-186 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (85300, Донецька область, м. Покровськ, вул. Дейнеги, 47, РНОКПП НОМЕР_1) до Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42169323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, 13) про визнання рішення про відмову у призначенні пенсії протиправним та зобов’язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 25.10.2018 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1.

Зобов’язати Покровське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву від 26.07.2018 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до п.1 ч. 2 ст.114 Закону України №1058-ІУ від 09.07.2003 року “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” зарахувавши до стажу, який дає право на пенсію за пільговими умовами ОСОБА_1, період роботи з 18.02.1987 року по 30.04.1987 року електрослюсарем підземним, період навчання з 01.09.1983 року по 10.01.1987 року СПТУ №105 м. Димитрова, період проходження строкової військової служби з 13.05.1987 року по 29.05.1989 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42169323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, 13) на користь ОСОБА_1 (85300, Донецька область, м. Покровськ, вул. Дейнеги, 47, РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, 297 КАС України.

Повний текст судового рішення складено 27 лютого 2019 року.

Суддя Буряк І. В.