Ухвала суду № 80194497, 01.03.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

01 березня 2019 р. Справа № 120/704/19-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Воробйова Інна Анатоліївна, розглянувши матеріали позовної заяви:

за позовом: Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області

до: відділу культури і туризму Чечельницької районної державної адміністрації

про: застосування заходів реагування у сфері державного нагляду

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області до відділу культури і туризму Чечельницької районної державної адміністрації про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.

Норми статтей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.

Так, відповідно до частини третьої статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно положень частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень судовий збір сплачується в розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб .

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2019 року становить 1921 гривень.

Як видно із позовної заяви, позивач просить застосувати до відповідача заходи реагування у вигляді зупинення експлуатації будівлі котельні музичної школи.

Отже, позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру, відтак, сплаті підлягає судовий збір в сумі 1921 грн.

Всупереч зазначеному, позивачем не надано доказів сплати судового збору в розмірі 1921 грн. Натомість, подано клопотання, яким позивач просить відстрочити сплату судового збору, обгрунтовуюючи тривалістю проведення операцій на початку фінансового року .

Тут слід зазначити, що статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Аналогічна норма міститься й у статті 8 КАС України.

Згідно частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

З даної норми видно, що єдиною підставою для відсторочення сплати судового збору є майновий стан заявника.

Окрім того, відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

В свою чергу, наведені позивачем у заяві мотиви, не свідчать про відсутність коштів, адже на їх підтвердження не надано жодних доказів та не підтверджують наявність підстав, визначених у статті 8 Закону "Про судовий збір".

Відтак, клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене є необхідним сплатити судовий збір у сумі 1921 грн.

Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 160 КАС України зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Так, як видно позивач просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі котельної Чечельницької музичної школи, при цьому останню не визначає відповідачем.

Відтак, слід уточнити суб'єктивний склад відповідача/відповідачів.

За правилами визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.

Керуючись ст. 169 КАС України, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області до відділу культури і туризму Чечельницької районної державної адміністрації про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, залишити без руху.

2. Відмовити в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

3. Запропонувати позивачу у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду, а саме: уточнити суб'єктний склад відповідача/відповідачів, вказавши при цьому, їх ідентифікаційні коди за ДРФО/код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, якщо такий є юридичною особою, подавши відповідну заяву з урахуванням вимог статтей 160, 167 КАС України та надати докази оплати судового збору в сумі 1921 грн.

4. Дану ухвалу направити позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна