Рішення № 80194496 від 01.03.2019 , Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2019 р. Справа№200/14382/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Христофорова А.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства “ДТЕК Донецькі електромережі” (84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Комерційна, 8, код ЄДРПОУ: 31018149) до Головного управління ДФС у Донецькій області (вул. 130-Ї Таганрозької дивізії, буд. 114, м. Маріуполь, Донецька область, 87526, код ЄДРПОУ: 39406028) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

17.12.2018 року на адресу суду надійшов позов до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29 жовтня 2018 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № НОМЕР_4, № НОМЕР_5, НОМЕР_6, № НОМЕР_7, № НОМЕР_8, № НОМЕР_9, № 57494707, № НОМЕР_10, № НОМЕР_11, №0057464707, № НОМЕР_12, № НОМЕР_13, № НОМЕР_14, № НОМЕР_15, винесених Головним управлінням ДФС у Донецькій області.

В обґрунтування позовної заяви зазначає, що спірні податкові повідомлення-рішення суперечать нормам чинного законодавства, а саме, нормам Податкового кодексу України, Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” від 01.09.2014 року № 1669-VІІ (надалі - Закон № 1669-VII), розпорядження Кабінету міністрів України “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція” від 02.12.2015 року № 1275-р (надалі – Розпорядження № 1275-р), оскільки позивач є звільненим від відповідальності за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань. Крім того зазначає, що сертифікатом Торгово-промислової палати України, засвідчено настання форс-мажорних обставин щодо сплати податків і зборів з початком дії з 14.04.2014 року по день закінчення антитерористичної операції, що також звільняє підприємство від нарахування штрафних санкцій. З огляду на зазначене просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач до суду надав відзив на адміністративний позов, в якому вказує, що позиція позивача щодо скасування податкових повідомлень-рішень є цілком необґрунтованою та безпідставною, оскільки підприємством самостійно надані податкові декларації з земельного податку, однак сплата за податковими деклараціями здійснена несвоєчасно, за наслідком чого позивачу нараховані штрафні санкції. Зауважує на тому, що у разі неможливості своєчасної сплати податкового зобов’язання, позивач має право на розстрочення грошових зобов’язань. Крім того, зазначає, що приписами п.п.38.7 п.38 підрозділу 10 “Інші перехідні положення” розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України встановлено, що не нараховується та не сплачується у період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що розташовані на тимчасово окупованій території та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, однак земельні ділянки позивача не відносяться до зазначеної території. Вказує, що Сертифікат ТПП не є актом нормативно правового характеру та лише фіксує настання обставин непереборно сили, у тому числі не звільняє від сплати податків та обов’язкових платежів. Отже позивачем порушено строки сплати земельного податку, у зв’язку з чим відповідачем правомірно нараховані штрафні санкції. Вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

02 січня 2019 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

У зв’язку з відсутності клопотань сторін, відповідно до ч.5 ст. 252 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами,

Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач, Акціонерне товариство «ДТЕК Донецькі електромережі» (ЄДРПОУ 00131268) яке в даних правовідносинах, у відповідності до вимог ст.43 Кодексу адміністративного судочинства України, здатний особисто здійснювати свої права та обов'язки.

Відповідач, Головне управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028) є суб’єктом владних повноважень, у відповідності до вимог ст.43 Кодексу адміністративного судочинства України, здатний особисто здійснювати свої права та обов'язки.

Судом встановлено, що позивачем були подані до податкового органу податкові декларації з плати за землю ( земельний податок та/ або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016,2017 роки за земельні ділянки, що розташовані у м. Лиман; смт. Дробишеве, смт. Новоселівка, смт. Ямпіль, смт. Ярова, с. Коровій Яр, с. Рідкодуб, с. Рубці, с. Терни, с. Шандриголове, с. Яцьківка.

ГУ ДФС у Донецькій області проведено камеральну перевірку з питань своєчасності сплати грошового зобов’язання з плати за землю (земельний податок та/ або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) Акціонерним товариством «ДТЕК Донецькі електромережі», за результатами якої складено акт від №2497/05-99-47-07/00131268 від 28.09.2018 року.

Дані камеральної перевірки свідчать про несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов'язання по податковим деклараціям податку з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державно або комунальної власності), а саме: №9018766281 від 17.02.2016 року, №9018766279 від 17.02.2016 року,№ НОМЕР_16 від 17.02.2016 року, № НОМЕР_17 від 17.02.2016 року, № НОМЕР_18 від 17.02.2016 року, № НОМЕР_19 від 17.02.2016 року, № НОМЕР_20 від 17.02.2016 року, № НОМЕР_21 від 17.02.2016 року, № НОМЕР_22 від 17.02.2016 року, № 901 8767977 від 17.02.2016 року, № НОМЕР_23 від 17.02.2016 року, № НОМЕР_24 від 17.02.2016 року, за 2017 рік, № НОМЕР_25 від 17.02.2017 року, № НОМЕР_26 від 17.02.2017 року, № НОМЕР_27 від 17.02.2017 року, № НОМЕР_28 від 17.02.2017 року, № НОМЕР_29 від 17.02.2017 року, № НОМЕР_30 від 17.02.2017 року, № НОМЕР_31 від 17.02.2017; НОМЕР_32 від 17.02.2017 року, № НОМЕР_33 ВІД 17.02.2017 РОКУ, № НОМЕР_34 ВІД 17.02.2017 РОКУ, № НОМЕР_35 ВІД 17.02.2017 РОКУ, № НОМЕР_36 ВІД 17.02.2017 року, код платежу – 18010500.

На підставі акту перевірки Головним управлінням ДФС у Донецькій області винесені податкові повідомлення-рішення від 29 жовтня 2018 року:

№ НОМЕР_1 про зобов’язання сплатити штраф у сумі 34,35 грн. за платежем земельний податок з юридичних осіб;

№ НОМЕР_2 про зобов’язання сплатити штраф у сумі 184,42 грн. за платежем земельний податок з юридичних осіб;

№ НОМЕР_3 про зобов’язання сплатити штраф у сумі 71,89 грн. за платежем земельний податок з юридичних осіб;

№ НОМЕР_37 про зобов’язання сплатити штраф у сумі 385,80 грн. за платежем земельний податок з юридичних осіб;

№ НОМЕР_5 про зобов’язання сплатити штраф у сумі 43,72 грн. за платежем земельний податок з юридичних осіб;

№ НОМЕР_6 про зобов’язання сплатити штраф у сумі 234,66 грн. за платежем земельний податок з юридичних осіб;

№ НОМЕР_7 про зобов’язання сплатити штраф у сумі 87,72 грн. за платежем земельний податок з юридичних осіб;

№ НОМЕР_8 про зобов’язання сплатити штраф у сумі 476,10 грн. за платежем земельний податок з юридичних осіб;

№ НОМЕР_9 про зобов’язання сплатити штраф у сумі 378,91 грн. за платежем земельний податок з юридичних осіб;

№ НОМЕР_38 про зобов’язання сплатити штраф у сумі 2033,51 грн. за платежем земельний податок з юридичних осіб;

№ НОМЕР_39 про зобов’язання сплатити штраф у сумі 715,61 грн. за платежем земельний податок з юридичних осіб;

№ НОМЕР_40 про зобов’язання сплатити штраф у сумі 3432,73 грн. за платежем земельний податок з юридичних осіб;

№ НОМЕР_41 про зобов’язання сплатити штраф у сумі 1,11 грн. за платежем земельний податок з юридичних осіб;

№ 57394707 про зобов’язання сплатити штраф у сумі 39,93 грн. за платежем земельний податок з юридичних осіб;

№ НОМЕР_42 про зобов’язання сплатити штраф у сумі 214,26 грн. за платежем земельний податок з юридичних осіб;

№ 57434707 про зобов’язання сплатити штраф у сумі 29,56 грн. за платежем земельний податок з юридичних осіб;

№ НОМЕР_43 про зобов’язання сплатити штраф у сумі 158,61 грн. за платежем земельний податок з юридичних осіб;

№ НОМЕР_11 про зобов’язання сплатити штраф у сумі 443,85 грн. за платежем земельний податок з юридичних осіб;

№ НОМЕР_44 про зобов’язання сплатити штраф у сумі 2382,07 грн. за платежем земельний податок з юридичних осіб;

№ НОМЕР_12 про зобов’язання сплатити штраф у сумі 5622,48 грн. за платежем земельний податок з юридичних осіб;

№ НОМЕР_45 про зобов’язання сплатити штраф у сумі 1048,64 грн. за платежем земельний податок з юридичних осіб;

№ НОМЕР_14 про зобов’язання сплатити штраф у сумі 9499,72 грн. за платежем земельний податок з юридичних осіб;

№ НОМЕР_15 про зобов’язання сплатити штраф у сумі 73353,21 грн. за платежем земельний податок з юридичних осіб.

Спірним питанням у справі є правомірність (протиправність) прийняття відповідачем податкових повідомлень - рішень, якими до позивача застосовано штрафи за порушення строків сплати суми грошового зобов’язання з земельного податку.

Надаючи правову оцінки спірним правовідносинами суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пп. 16.1.4. п. 16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податкова декларація, розрахунок, в силу вимог п. 46.1 ст. Податкового кодексу України, це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пп. 14.1.39 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

За визначеннями, наведеними у підпунктах 14.1.147, 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності; земельний податок - це обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).

Статтею 270 Податкового кодексу України визначено, що об’єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Як встановлено пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Отже, позивач повинен щомісяця рівними частками протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця сплачувати податкове зобов'язання щодо плати за землю визначене в поданій ним декларації.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Суд зазначає, що відповідно до даних інтегрованої картки платника податків, позивачем здійснювались платежі з земельного податку за 2016-2017 роки, але із затримкою, за наслідком чого контролюючим органом і були винесені податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій.

Разом з тим, суд звертає увагу на наступне.

Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України".

02.09.2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” № 1669-VII, який набув чинності 15.10.2014 року та визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Статтею 6 Закону № 1669-VII встановлено, що під час проведення антитерористичної операції звільнено суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Статтею 7 Закону № 1669-VII встановлено, скасувати на період проведення антитерористичної операції орендну плату за користування державним та комунальним майном суб’єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Отже, у період з 14.04.2014 до 07.06.2016 включно суб’єкти господарювання, що здійснювали діяльність на території проведення АТО, були звільнені від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної форми власності, орендної плати за користування державним та комунальним майном.

За змістом статті 1 вказаного Закону встановлено, що територією проведення антитерористичної операції є територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053-р та від 02.12.2015 року № 1275-р “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція” та “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України” були затверджені Переліки населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до яких внесено м. Краматорськ юридичне місцезнаходження позивача, а також м. Лиман; смт. Дробишеве, смт. Новоселівка, смт. Ямпіль, смт. Ярова, с. Коровій Яр, с. Рідкодуб, с. Рубці, с. Терни, с. Шандриголове, с. Яцьківка Красноліманський район місцезнаходження земельних ділянок.

Суд приходить до висновку, що оскільки Закон № 1669-VII є спеціальним законом у спірних правовідносинах, тому його застосування не ставиться у залежність від внесення відповідних змін до Податкового кодексу України.

Згідно з частиною третьою статті 11 Закону № 1669-VII закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону. Відтак положення цього Закону підлягають застосуванню у межах спірних відносин виходячи із положень податкового принципу презумпції правомірності рішень платника податку закріпленого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України та пункту 56.21 статті 56 цього кодексу.

Відтак, згідно з положеннями Закону № 1669-VII достатньою підставою зокрема для звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності конкретних суб'єктів господарювання є встановлення факту здійснення ними діяльності на території проведення антитерористичної операції.

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду викладеній в постановах від 09.06 2018 року у справі №804/1070/17 (адміністративне провадження №К/9901/31904/18) та від 26.06.2018 року у справі №805/3840/16-а (адміністративне провадження №К/9901/33142/18)

Також, суд зазначає, що Закон № 1669-VII визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Стаття 10 Закону № 1669-VII визначено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Термін "відповідальність" необхідно розуміти як встановлені законом та іншими нормативно-правовими актами санкції. Санкція - це заходи відповідальності, що застосовуються державою за порушення передбачених нормою права зобов'язань і вимог, а також з метою захисту інтересів суспільства і держави, прав і свобод людини та організацій (тобто юридичних осіб), правопорядку.

Суд зазначає, що вищенаведеним Законом № 1669-VII не визначено перелік зобов’язань за невиконання або неналежне виконання яких особа звільняється від відповідальності. Разом з цим, Закон № 1669-VII спрямований на забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Згідно з частиною третьою статті 11 Закону № 1669-VII закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Положення статті 10 Закону № 1669-VII, застосовується до спірних правовідносин та є спеціальною нормою закону, яка поширюється на суб'єктів господарювання, які здійснюють свою діяльність на певній території протягом певного періоду в часі, в силу об'єктивних обставин - проведення антитерористичної операції, факти про які, в свою чергу, підлягають підтвердженню належними засобами та у передбачений чинним законодавством спосіб, що відповідно встановлює підстави для звільнення від відповідальності цих платників податків, в тому числі й в частині неналежного виконання обов'язку своєчасної реєстрації податкових накладних.

Отже, стаття 10 Закону України № 1669-VII передбачає, що єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує форс-мажорні обставини, як підставу для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) своїх податкових зобов’язань є наявність у такого суб’єкта господарювання Сертифікату ТПП про засвідчення форс мажорних обставин.

У відповідності до п. 3.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), (як в редакції затвердженою Рішенням президії ТПП України 15 липня 2014 року N 40(3) так і Рішенням Президії Торгово-промислової палати України 18 грудня 2014 року N 44(5), сертифікат (у певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі – сертифікат) – документ установленої ТПП України форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом. Отже, вказаною нормою ототожнено сертифікат та висновок, як документ, що засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

Таким чином Сертифікат ТПП застосовується при вирішенні питання про звільнення від нарахування штрафних санкцій та пені з 14.04.2014 року з боку податкових органів.

У даному випадку позивачу нараховані штрафні санкції саме за несвоєчасну сплату ним грошових зобов’язань з земельного податку з юридичних осіб.

Відповідно до матеріалів адміністративної справи, позивач має сертифікати (висновки) Торгово-промислової палати України № 7627 від 19 червня 2017 року; № 7626від 19 червня 2017 року; № 2125 від 10 грудня 2014 року; № 1102 від 22 жовтня 2014 року; № 1101 від 22 жовтня 2014 року; № 872 від 10 жовтня 2014 року; № 1926/05-4 від 17 липня 2014 року; № 2123 від 10 грудня 2014 року, якими засвідчено настання обставин непереборної сили Акціонерному товариству «ДТЕК Донецькі електромережі» з 14 квітня 2014 року.

Таким чином, наявні підстави для звільнення підприємства від відповідальності за порушення строків сплати грошових зобов’язань з земельного податку з юридичних осіб в установлені Податковим кодексом України строки.

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду викладеній в постановах від 14.03.2018 року по справі №805/1463/17-а (адміністративне провадження №К/9901/1958/17) та від 08.05.2018 року по справі №805/808/17-а (адміністративне провадження №К/9901/760/17).

Також в матеріалах справи наявні виписки з банку та платіжні доручення про сплату податку за землю за період 2016,2017 роки.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача зазначені у відзиві на адміністративний позов, оскільки вони не відповідають чинному законодавству, судовій практиці та спростовуються матеріалами справи.

За таких обставин, підстави для визначення Акціонерному товариству «ДТЕК Донецькі електромережі» штрафів за порушення строків сплати грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб відсутні.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 29 жовтня 2018 року: