Рішення № 80194409, 25.02.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2019 р. Справа№200/9748/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Галатіна О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Донецького обласного військового комісаріату про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

02.10.2018 на адресу суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Донецького обласного військового комісаріату про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії.

В обґрунтування зазначив, що під час проходження військової служби з 02.11.1982 по 08.02.1985, в тому числі в Демократичній Республіці Афганістан отримав поранення, що призвело до встановлення позивачу інвалідності ІІІ групи у зв’язку з отриманням поранення, що пов’язано з виконанням обов’язків військової служби.

В червні 2018 року позивач звернувся до Покровсько-Ясинуватського ОМВК зі заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги внаслідок отримання ІІ групи інвалідності.

Листом № С3/544 від 05.07.2018 відповідач повідомив позивача, що на день звільнення з військової служби позивач проходив службу в Прикордонних військах КДБ СРСР, Міністерство оборони не здійснювало розрахунок під час звільнення з Прикордоних війсь КДБ СРСР, а тому для направлення документів ОСОБА_2 на розгляд комісії МО України немає підстав.

У наданій до канцелярії суду заяві позивач просив суд розглянути справу в письмовому провадженні.

Представники відповідачів до суду не з’явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.

У відзиві проти позову, що отриманий судом, Донецький обласний військовий комісаріат заперечувало проти позову з підстав непередбачення законодавством, чинним на час встановлення позивачу інвалідності, виплати одноразової грошової допомоги після спливу трьохмісячного строку з дня звільнення зі служби (ст. 16 Закону України “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”). Так, згідно пункту 3 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2013 № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності – є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Враховуючи неявку сторін та надходження від позивача та відповідача клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні, суд на підставі ч. 3 ст. 194 та ч. 9 ст. 205 КАС України здійснює розгляд цієї справи у письмовому провадженні.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 цього Кодексу датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 з 02.11.1982 року по 08.02.1985 року проходив службу в лавах Збройних сил, з 15.05.1983 року по 08.02.1985 року приймав участь у бойових діях під час війни в Афганістані. В період проходження служби та участі в бойових діях в Демократичній Республіці Афганістан позивач отримав множинні вогнепальні осколкові поранення голові, правої ключиці, лівої гомілки (контузія головного мозку в 1983 р), зазначене підтверджується витягом з протоколу № 3162 від 13.12.2013 року.

Відповідно до довідки до акту огляду МСЕК серії 10ААБ № 415148 від 03.02.2014 року з 10.01.2014 року вперше встановлено ІІІ групу інвалідності, а з 01.03.2015 року встановлено ІІ групу інвалідності, зазначене підтверджується довідкою до акту МСЕК серії 10ААВ № 451749 від 19.05.2014 року.

В червні 2018 року позивач звернувся до Покровсько-Ясинуватського ОМВК зі заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги внаслідок отримання ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби.

Листом № С3/544 від 05.07.2018 відповідач повідомив позивача, що на день звільнення з військової служби позивач проходив службу в Прикордонних військах КДБ СРСР, Міністерство оборони не здійснювало розрахунок під час звільнення з Прикордоних війсь КДБ СРСР, а тому для направлення документів ОСОБА_2 на розгляд комісії МО України немає підстав.

Не погодившись із відповіддю Донецького ОВК № СЗ/544 від 05 липня 2018 позивач звернувся до суду із даним позовом.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв’язку із виконанням ними конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, засади проходження в Україні військової служби здійснюється відповідно до Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ “Про військовий обов’язок і військову службу”.

Відповідно до статті 41 цього Закону виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов’язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов’язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” № НОМЕР_1 від 20.12.1991 (далі – Закон № 2011-ХІІ).

Відповідно до частини першої статті 12 Закону № 2011-ХІІ військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

Згідно з підпунктом 2 пункту 1 статті 3 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Статтею 16 Закону № 2011-ХІІ передбачено виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, як гарантованої державою виплати, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Пунктом 9 статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ встановлено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (далі – Порядок № 975).

Пунктом 2 цієї постанови (тут і далі - у редакції, чинній на час встановлення позивачу ІІ групи інвалідності) установлено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги:

- допомога, що була призначена, виплачується відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. № 499, Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 р. № 284, і Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності співробітників кадрового складу розвідувальних органів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007 р. № 1331;

- допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

01.03.2015 позивачу встановлено ІІ групи інвалідності, отже, питання призначення грошової допомоги має вирішуватись в порядку, що діяв на день виникнення права на отримання такої допомоги, тобто, на 01.03.2015.

Правова позиція щодо пов’язаності виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, що настала після звільнення з військової служби із фактом настання такої інвалідності неодноразово викладена у судових рішеннях касаційної інстанції, зокрема, у постановах Верховного Суду від 22.03.2018 № 278/307/17, 20.03.2018 №296/9364/16-а, від 22.02.2018 №806/694/16.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 975 військовослужбовець, військовозобов’язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу (за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов’язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів) такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв’язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв’язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов’язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім’я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Питання щодо надання позивачем повного пакету документів, визначеного у вказаному вище пункті Порядку, не є спірним між сторонами.

Відповідно до пунктів 12, 13 Порядку № 975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів). Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Так, уповноваженим органом – Донецьким обласним військовим комісаріатом отримано заяву ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги із доданими до неї документами, однак, всупереч пункту 13 Порядку № 975 не передано у встановлений цим пунктом строк розпоряднику бюджетних коштів, уповноваженому приймати рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги, - Міністерству оборони України, висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги із документами позивача не направлено.

Посилання Донецького обласного військового комісаріату в листі № СЗ/544 від 05.07.2018 року на відсутність підстав для спрямування до Міністерства оборони України заяви позивача про призначення грошової допомоги разом із документами через те, що Міністерство оборони України не здійснювало розрахунок під час звільнення з Прикордоних військ КДБ СРСР.

Суд зазначає, що порядком № 975 уповноважений орган, яким є Донецький обласний військовий комісаріат, не наділений правом вирішувати питання щодо наявності чи відсутності необхідності направлення розпоряднику бюджетних коштів заяви із доданими до неї документами. Пунктом 13 цього Порядку закріплено обов’язок уповноваженого органу направити підготувати висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги разом із отриманими документами розпоряднику бюджетних коштів для розгляду та вирішення питання про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.

Суд наголошує, що ненаправлення Донецьким обласним військовим комісаріатом до Міноборони висновку та доданих до нього документів ОСОБА_2 свідчить про допущення останнім бездіяльності.

Що стосується встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, то необхідно зазначити наступне.

Згідно частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Частиною другою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

З аналізу викладених норм вбачається, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов'язком.

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги обставини даної справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю щодо виконання рішення в даній справі, оскільки позивачем не наведено доводів та не надано доказів, які свідчать про те, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення суду.

За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

З огляду на викладене вище, на підставі Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” від 25.03.1992 № 2232-ХІІ, Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” № НОМЕР_1 від 20.12.1991, Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2013 № 975, та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 250, 256, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП 23644055851, 85300, Донецька обл., м. Покровськ, Вул. Шибанкова, буд. 104) до Донецького обласного військового комісаріату (ЄДРПОУ 08301764, 87548, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Громової, буд. 67) про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Донецького обласного військового комісаріату щодо неподання у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів - Міністерству оборони України - висновку щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей».

Зобов'язати Донецький обласний військовий комісаріат подати розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за формою, встановленою Додатком 13 до «Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей», затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 року № 530.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення постановлено в письмовому провадженні. Повний текст рішення складено та підписано 25.02.2019 року на підставі ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Галатіна О.О.