Рішення № 80194254, 28.02.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

28 лютого 2019 р. Справа № 120/4827/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: Мирошниченко - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: вул. Леніна, 16, с. Джурин, Шаргородський район, Вінницька область, 23545)

до: Головного управління ДФС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 39402165, адреса: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, Вінницька область, 21100)

про: визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась Мирошниченко - ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі – відповідач) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що вона отримала від Головного управління ДФС у Вінницькій області вимогу №Ф-120420-52 від 11.10.2018 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску в сумі 703,99 грн.

На думку позивача, станом на день звернення до суду з позовом, вона не має жодного боргу перед відповідачем, оскільки із заявою про відрахування страхових внесків не зверталась, не укладала договору про сплату страхових внесків, не узгоджувала розрахунок сплати страхових внесків.

Разом з цим, позивач наголосила, що з 30.01.2017 року припинила підприємницьку діяльність, що підтверджується даними із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Наведені вище обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою від 03.01.2019 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні. Вказаною ухвалою також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

28.01.2019 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просили у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Крім того, вказано, що згідно даних ІС «Податковий блок» позивач, зареєстрована як фізична особа - підприємець 15.03.2010 року, № 21720000000002380. Дата взяття на облік до Шаргородської ДПІ 16.03.2010 року, № 6385. Основний вид діяльності - стоматологічна практика. Весь період підприємницької діяльності платник перебував на загальній системі оподаткування.

30.01.2017 року платником податків прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності.

Станом на 18.01.2019 року відповідно до бази даних «Податковий блок» стан платника податків: припинено, але не знято з обліку.

Відповідач вказав, що загальна заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску ФОП ОСОБА_2 станом на 18.01.2019 року становить 703,99 грн, за звітний період 01.01.2017 по 31.12.2017 року.

Стосовно розрахунку суми, яка міститься у вимозі про сплату боргу (недоїмки) від 11.10.2018 року № Ф-120420-52 відповідач зазначив, що позивач, як фізична особа - підприємець, яка перебуває на загальній системі оподаткування у 2017 році повинна була сплачувати ЄСВ у сумі не менше мінімального страхового внеску. В 2017 році за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 року, в якому позивач здійснювала підприємницьку діяльність, такий платіж становив 704,00 грн (3200 грн х 22%).

З огляду на викладене, представник відповідача просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

01.02.2019 року та 12.02.2019 року на адресу суду від позивача надійшли відповіді на відзив, в яких позивач з доводами Головного управління ДФС у Вінницькій області не погоджується, вважає їх протиправними та просить скасувати вимогу №Ф-120420-52 від 11.10.2018 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску в сумі 703,99 грн.

В судове засідання позивач не з'явилася, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась завчасно та належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Однак у позовній заяві просила розглядати справу в порядку письмового провадження без її участі.

Представник відповідача в судове засідання також не прибув, проте 21.02.2019 року подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження без участі сторін.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що ФОП ОСОБА_2 була зареєстрована як фізична особа-підприємець 15.03.2010 року Шаргородською районною державною адміністрацією Вінницької області та 16.03.2010 року взята на облік в Шаргородській ДПІ (Жмеринське управління ГУ ДФС у Вінницькій області) та перебуває на обліку як платник єдиного соціального внеску.

Відповідно до відомостей, що містять в Єдиному державно реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 30.01.2017 року до реєстру внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2

Разом із тим, 11.10.2018 року відповідачем сформовано та направлено на адресу позивача вимогу №Ф-120420-52 про сплату заборгованості (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 703,99 грн.

Не погоджуючись із даною вимогою, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Взяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини 1 статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників (абз. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

Зняття з обліку платників єдиного внеску, зазначених в абзацах другому, п'ятому та сьомому пункту 1 та пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органами доходів і зборів на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, платників єдиного внеску - фізичних осіб - підприємців, - на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку (абз. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів, визначено Інструкцією Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженою Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі – Інструкція №449).

Так, положеннями п. 1 Розділу VI Інструкції №449 визначено, що до платників, які не виконали визначені Законом обов’язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

У разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції (абз. 2 п. 2 Розділу VI Інструкції №449).

Відповідно до п. 3 Розділу VI Інструкції №449, органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:

- дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;

- платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

- платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.

Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):

- платникам, зазначеним у підпунктах 1, 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій);

- платникам, зазначеним у підпунктах 3, 4, 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Крім того, положеннями ч. 16 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» визначено, що строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що вона з 30.01.2017 року припинила підприємницьку діяльність, що підтверджується даними із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, тому будь-які нарахування ЄСВ є протиправним, а вимога про його сплату підлягає скасуванню.

Надаючи оцінку таким доводам, суд наголошує, що ФОП ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа-підприємець 15.03.2010 року Шаргородською районною державною адміністрацією Вінницької області та 16.03.2010 року взята на облік в Шаргородській ДПІ (Жмеринське управління ГУ ДФС у Вінницькій області) та перебуває на обліку як платник єдиного соціального внеску.

Водночас, відповідно до відомостей, що містять в Єдиному державно реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 30.01.2017 року до реєстру внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2

Фактично позивач була зареєстрована та здійснювала підприємницьку діяльність в період із 01.01.2017 по 31.12.2017 року.

Як видно із облікової картки особового рахунку зі сплати єдиного соціального внеску ФОП ОСОБА_2 загальна заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску ФОП ОСОБА_2 станом на 18.01.2019 року становить 703,99 грн.

Разом з цим, суд наголошує, що вказана заборгованість виникла за період 01.01.2017 по 31.12.2017 року, коли позивач була зареєстрована та здійснювала підприємницьку діяльність.

Таким чином, доводи позивача про відсутність заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску станом на дату звернення з позовом до суду є необґрунтованими.

Крім того, відповідно до положень ч. 4 п. 1 Розділу ІІ Інструкції №449, фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Разом із тим, жодних доказів існування обставин, визначених ч. 4 п. 1 Розділу ІІ Інструкції №449 позивачем на надано.

Стосовно розрахунку суми, яка міститься у вимозі про сплату боргу (недоїмки) від 11.10.2018 року № Ф-120420-52, суд наголошує, що позивач як фізична особа - підприємець, яка перебуває на загальній системі оподаткування у 2017 році повинна була сплачувати ЄСВ у сумі не менше мінімального страхового внеску.

В 2017 році за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 року, в якому позивач здійснювала підприємницьку діяльність, такий платіж складав 704,00 грн (3200 грн х 22%).

Разом з цим, згідно даних облікової картки особового рахунку зі сплати єдиного соціального внеску ФОП ОСОБА_2, у позивача була переплата в розмірі 0,01 грн.

Відтак, сума вимоги №Ф-120420-52 від 11.10.2018 року про сплату заборгованості (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 703,99 грн є обґрунтованою та обрахованою відповідно до вимог чинних нормативно - правових актів України.

За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

З урахуванням вимог ст. 139 КАС України сплачений при зверненні до суду судовий збір позивачу не присуджується.

Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Мирошниченко - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: вул. Леніна, 16, с. Джурин, Шаргородський район, Вінницька область, 23545)

Відповідач: Головне управління ДФС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 39402165, адреса: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, Вінницька область, 21100)

Повний текст рішення виготовлено: 28.02.2019 року

Суддя Чернюк Алла Юріївна