Рішення № 80192807, 12.02.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/508/19

Справа №760/1945/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/ з а о ч н е /

12 лютого 2019 року Солом"янський районний суд м. Києві в складі:

головуючого- судді- Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря- Гак Г.М.

представника позивача- Проніної М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування в особі Служби в справах дітей Солом»янської районної в м. Києві державної адміністрації до ОСОБА_2, ОСОБА_3, 3-я особа: Солом»янський районний в м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, суд

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом і, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просить:

-позбавити відповідачів батьківських прав відносно їх малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1;

--передати малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, на опікування Органу опіки та піклування Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації;

-стягнути з відповідачів аліменти на утримання дитини, сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття;

Посилається в позові на те, що відповідачі є батьками малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

З 14 серпня 2015 року дитина перебуває на обліку Служби у справах дітей Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації як така, що опинилася в складних життєвих обставинах у зв'язку з тим, що проживає в сім'ї, де батьки ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків.

20 липня 2015 року з Солом'янського районного управління поліції Головного управління МВС України в місті Києві надійшла інформація про те, що 06 липня 2015 року до наркологічного відділення № 1 лікувального закладу «Соціотерапія» з квартири АДРЕСА_2 доставлено відповідачку ОСОБА_3, яка є матір'ю малолітнього сина ОСОБА_4.

У зв'язку з цим хлопчика було передано бабі, матері відповідачки, ОСОБА_6, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1.

11 серпня 2015 року спеціаліст служби у справах дітей Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації спільно з залученим спеціалістом служби у справах дітей виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), фахівцем із соціальної роботи Солом'янського районного в місті Києві центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді та оперуповноваженим відділу кримінальної міліції у справах дітей Солом'янського районного управління Головного управління МВС України в місті Києві відвідали малолітнього за вказаною адресою місця проживання.

Під час відвідування встановлено, що квартира, де проживає дитина з матір'ю, перебуває у незадовільному санітарному стані: брудно, є таргани, відчувався різкий запах тютюнопаління, обірвані шпалери, в кімнаті під столом були виявлені порожні пляшки від алкогольних напоїв. Дитина не мала достатньо одягу, були відсутні засоби гігієни та іграшки, які б відповідали віку дитини, хлопчик не проявляв ніяких навичок та здібностей, поводив себе неадекватно.

На момент відвідування від відповідачки відчувався запах алкоголю, в одній з кімнат перебували сторонні особи.

Зі слів відповідачки батько дитини - відповідач ОСОБА_2 на той момент перебував в місцях позбавлення волі, що підтвердилось інформацією Київського слідчого ізолятора Управління державної пенітенціарної служби України в місті Києві та Київської області.

21 серпня 2015 року відповідач звільнений з місць позбавлення волі по закінченню строку покарання.

За результатами обстеження 14 серпня 2015 року малолітнього ОСОБА_5 взято на облік як такого, що опинився в складних життєвих обставинах, про що було повідомлено Солом'янський районний в місті Києві центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді для здійснення соціального супроводу сім'ї та надання її членам необхідних соціальних послуг.

21 серпня 2015 року на адресу позивача в черговий раз надійшла інформація з відділу кримінальної міліції у справах дітей Солом'янського районного управління Головного управління МВС України в місті Києві про те, що 29 липня 2015 року за адресою відповідачів виявлено малолітнього ОСОБА_5, який перебував без нагляду дорослих.

Під час бесіди працівників міліції відповідачка визнала, що син перебував без нагляду, в той час як вона спала, перебуваючи у стані сильного алкогольного сп'яніння.

Зі слів сусідів стало відомо, що мати хлопчика зловживає алкогольними напоями, не приділяє йому достатньої уваги, в квартиру часто приходять сторонні особи.

За цим фактом відносно відповідачки складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Під час неодноразових інспектувань сім'ї відповідачів за місцем проживання встановлено, що помешкання, де проживає дитина, перебуває у незадовільному санітарному стані, дуже багато тарганів, відчувається неприємний запах.

Протягом усього періоду перебування малолітнього на обліку з відповідачами проводилася відповідна профілактична робота, за результатами якої останні зобов'язувалися привести помешкання, в якому проживає дитина, в належний санітарний стан. Проте з кожним відвідуванням родини за місцем проживання ситуація тільки погіршується і позитивних змін не відбувається.

У зв'язку з цим до Солом'янського районного управління поліції Головного управління МВС України в місті Києві неодноразово направлялися листи щодо примусового приводу відповідачів до Служби в справах дітей Солом»янської районної в м. Києві державної адміністрації.

14 грудня 2017 року на адресу позивача надійшло колективне звернення сусідів за місцем проживання відповідачів про те, що останні зловживають алкогольними напоями, збувають наркотичні речовини, в квартирі часто збираються кримінальні особи, які порушують тишу в під'їзді.

Від залученого спеціаліста служби у справах дітей виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) стало відомо, що працюючи з сім'єю відповідачів та відвідавши їх 18 грудня 2017 року за місцем проживання, відповідачі перебували у неадекватному стані, від відповідачки відчувався стійкий запах алкоголю. Квартира перебувала у незадовільному санітарному стані, велика кількість тарганів, брудно, відчувався неприємний запах.

Відповідачам було запропоновано пройти курс реабілітації від алкогольної та наркотичної залежності, на що вони погодилися, проте з кінця грудня 2017 року перестали виходити на зв'язок із зазначеним спеціалістом.

04 січня 2018 року в рамках профілактичного заходу «Діти вулиці» після відвідин родини за місцем проживання було встановлено, що помешкання перебуває у вкрай незадовільному санітарному стані, одна з кімнат здається в оренду. Під час спілкування з членами комісії відповідачка поводила себе агресивно та визнала факт вживання нею алкогольних напоїв.

За інформацією Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Солом'янського району м. Києва мати з дитиною на неодноразові запрошення до лікаря-педіатра не з'являється, призначення лікарів виконує частково, з травня 2017 року відповідачка з дитиною амбулаторію не відвідувала.

Згідно інформації, отриманої від Солом'янського районного управління поліції Головного управління МВС України в місті Києві, відповідачі за місцем проживання характеризуються негативно, зловживають алкогольними напоями, офіційно не працюють, допускають порушення громадського порядку, ведуть аморальний спосіб життя, підтримують зв'язки з антисоціальними елементами, наявні скарги сусідів щодо недопустимої поведінки. Відповідач неодноразово затримувався Солом'янським, Оболонським та Святошинським управлінням поліції за скоєння кримінальних правопорушень, а також притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 185 та ч. 1 ст. 178 КУпАП.

У зв'язку з цим, а також тим, що подальше проживання дитини разом з батьками становило загрозу для її життя та здоров'я, питання виконання відповідачами своїх батьківських обов'язків відносно малолітнього сина винесено на розгляд Комісії з питань захисту прав дитини при Солом'янській районній в місті Києві державній адміністрації, засідання якого відбулося 04 січня 2018 року, куди також було запрошено самих відповідачів, які на засідання не з'явилися, хоча особисто отримали відповідне повідомлення.

За результатами розгляду даного питання на Комісії було прийнято рішення про звернення до суду з позовом про позбавлення відповідачів батьківських прав.

Додатково зазначив, що рішенням Соломянського районного суду м. Києва від 20 січня 2019 року відповідачка вже була позбавлена батьківських прав відносно дітей: сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідачі не здатні забезпечити дитині належних умов проживання, недбало ставляться до виконання своїх батьківських обов'язків, просить задовольнити позов.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, утримується в Державній Установі «Київський слідчий ізолятор» з 14 травня 2018 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Відповідно до ч. 7 ст. 130 ЦПК України якщо учасник справи перебуває під вартою або відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, обмеження волі, арешту, повістка та інші судові документи вручаються йому під розписку адміністрацією місця утримання учасника справи, яка негайно надсилає розписку та письмові пояснення цього учасника справи до суду.

Відповідно до даної норми закону відповідачу було направлено копію позовної заяви з повідомленням про дату та час наступного судового засідання.

Своїм правом відповідач не скористався, відзив на позов не подав, представника до суду не направив, будь-яких заяв чи клопотань не заявляв.

Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання також неодноразово не з'являлася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином у порядку, визначеному ч. 1 ст. 130 ЦПК України.

Про причину неявки суд до відома не поставила.

Судові повістки, що направлялися на її адресу за зареєстрованим місцем проживання, поверталися до суду без вручення з відмітками поштового відділення про повернення у зв'язку з закінченням встановленого терміну зберігання.

Відповідно до п.п. 91, 99, 101 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 270 від 05 березня 2009 року інформація про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу надсилається адресату у вигляді смс-повідомлення за номером мобільного телефону, зазначеним на поштовому відправленні, поштовому переказі, а у разі відсутності номера мобільного телефону - шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланку повідомлення встановленого зразка.

Рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об'єкта поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, який проживає разом з ним.

У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

У разі, коли адресата неможливо повідомити про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу за номером телефону, зазначеним відправником у поштовій адресі, до його абонентської поштової скриньки вкладається повідомлення про надходження такого поштового відправлення, поштового переказу.

Відповідно до ч.ч. 3, 9 ст. 130 ЦПК України якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.

У разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.

Виходячи з цього, порядку повідомлення адресата про надходження судової повістки, неявка адресата за її отриманням у поштовому відділенні є відмовою від її отримання, а тому повідомлення відповідачки про час розгляду справи суд вважає належним.

Представник третьої особи до суду не з'явився, просить розглядати справу в його відсутності.

Ухвалою від 27 квітня 2018 року у справі було відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

Згідно зі ст. 178 ЦПК України відповідачам був наданий строк для надання відзиву на позовну заяву.

Станом на день ухвалення рішення у справі відповідачі своїм правом не скористалася, відзив на позову заяву не подали.

Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з цього, враховуючи думку представника позивача, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

За слухавки пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім?я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з ч. ч. 7, 8 та 9 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, встановлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка набрала чинності для України 27 вересня 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам дитини.

Судом встановлено, що відповідачі є батьками малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Крім того, 28 квітня 1998 року відповідачка народила сина ОСОБА_7, а 30 травня 2006 року - доньку Вікторію.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 20 січня 2009 року відповідачка позбавлена батьківських прав відносно обох дітей.

/ а.с. 9; 98; 102 /

Судом встановлено, що сім»я відповідачів тривалий час перебуває на обліку Служби в справах дітей Солом»янської районної в м. Києві державної адміністрації.

Так, 20 липня 2015 року до Служби надійшло звернення з Солом'янського районного управління поліції Головного управління МВС України в місті Києві про те, що 06 липня 2015 року до наркологічного відділення № 1 лікувального закладу «Соціотерапія» доставлено відповідачку ОСОБА_3, син якої був переданий її матері.

11 серпня 2018 року Службою у справах дітей за результатами обстеження умов проживання, був складений Акт, відповідно до якого квартира, в якій проживає малолітня дитина відповідачів, перебуває в незадовільному санітарному стані.

Дитина не мала достатньо одягу, були відсутні засоби гігієни та іграшки, які б відповідали її віку.

Хлопчик не проявляв ніяких навичок та здібностей, поводив себе неадекватно.

Аналогічні акти про обстеження умов проживання дитини були складені 17 серпня 2015 року, 22 вересня 2015 року, 18 листопада 2015 року, 16 грудня 2015 року, 01 лютого 2016 року, 29 лютого 2016 року, 15 березня 2016 року, 13 квітня 2016 року, 10 червня 2016 року, 12 липня 2016 року, 26 липня 2016 року, 23 серпня 2016 року, 07 вересня 2016 року, 21 вересня 2016 року, 05 жовтня 2016 року, 17 листопада 2016 року, 15 грудня 2016 року, 28 січня 2017 року, 09 березня 2017 року, 22 березня 2017 року, 19 квітня 2017 року, 22 травня 2017 року, 06 червня 2017 року, 19 липня 2017 року, 16 серпня 2017 року, 13 вересня 2017 року, 27 вересня 2017 року, 26 жовтня 2017 року, 09 листопада 2017 року, 07 грудня 2017 року, 12 грудня 2017 року, 21 грудня 2017 року, 04 січня 2018 року.

При відвідуванні місця проживання сім»ї спеціалістами Служби у справах дітей відповідачі зобов»язувалися привести помешкання, де проживає дитина, в належний санітарний стан, проте з кожним відвідуванням родини фіксувалося лише погіршення ситуації, умови життя дитини не змінювалися, жодних позитивних змін у поведінці та способі життя відповідачів не спостерігалося.

Наказом Служби у справах дітей Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації № 44-с від 14 серпня 2015 року на підставі інформації Солом'янського районного управління поліції Головного управління МВС України в місті Києві та акту обстеження умов проживання дитини, малолітній ОСОБА_5 був взятий на облік як дитина, що перебуває у складних життєвих обставинах.

/ а.с.17, 20, 40 - 73 /

В матеріалах справи містяться листи Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Солом'янського району м. Києва,в яких зазначено, що відповідачка з сином на неодноразові запрошення до лікаря-педіатра не з'являється, призначення лікарів виконує частково, з травня 2017 року відповідачка з дитиною амбулаторію не відвідувала.

/ а.с. 88 - 91 /

Представник позивача в судовому засіданні зазначила, що до Служби неодноразово зверталися сусіди за місцем проживання відповідачів, які скаржилися на поведінку відповідачів, зазначали про зловживання ними алкогольними напоями, збування наркотичних речовин, порушення порядку в під'їзді, ухилення відповідачів від виконання свої батьківських обов'язків.

В зв»язку з цим та погіршенням ситуації у сім'ї відповідачів, 16 січня 2018 року Солом'янською районною в місті Києві державною адміністрацією видано розпорядження про відібрання дитини.

/ а.с. 38, 95; 149 /

Крім того, представник позивача в судовому засіданні зазначила, що з 31 січня 2018 року дитина була влаштована до дитячої клінічної лікарні №4 Солом'янського району м. Києва, звідки 14 березня 2018 року переведена до Центру допомоги дітям Благодійної організації «Місто щасливих дітей» для проходження соціально-психологічної реабілітації, де вона перебуває на даний час.

З інформації Солом'янського районного управління поліції Головного управління МВС України в місті Києві вбачається, що відповідачі за місцем проживання характеризуються негативно, зловживають алкогольними напоями, офіційно не працюють, допускають порушення громадського порядку, ведуть аморальний спосіб життя, підтримують зв'язки з антисоціальними елементами, наявні скарги сусідів щодо недопустимої поведінки.

Відповідач ОСОБА_2 неодноразово затримувався Солом'янським, Оболонським та Святошинським управлінням поліції за скоєння кримінальних правопорушень, а також притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 185 та ч. 1 ст. 178 КУпАП.

З 14 травня 2018 року відповідач утримується в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

/ а.с.21, 78, 85 - 87, 202 /

Крім того, представник позивача в судовому засіданні зазначила, що відповідачі неодноразово викликалися до Служби в справах дітей, однак на засідання не з»являлися.

З інформації, наданої 17 травня 2018 року № Ц-50 директором Центру допомоги дітям «Місто щасливих дітей», за період знаходження дитини у закладі відповідачка ОСОБА_3 з'явилася лише один раз, порушивши заздалегідь обумовлений між нею та працівником Центру графік.

За результатами співбесіди з відповідачкою, яка вела себе агресивно та надавала неправдиву інформацію стосовно ситуації, що призвела до відібрання у неї сина, було прийнято рішення про відмову у побаченні з сином та заборону відповідачці у подальшому відвідуванні Центру.

Після цього відповідачка більше не намагалася домовитися про відвідування сина.

Бабуся дитини ОСОБА_6 лише в телефонному режимі цікавилася про можливість відвідування онука, однак при цьому зазначала, що її візити не можуть носити систематичний характер, один раз на місяці, а то й рідше.

За таких умов, а також враховуючи, що хлопчик тільки почав адаптуватися у Центрі і потребує чітких і систематичних подій у своєму житті, бабусі дитини було рекомендовано утриматись від відвідувань дитини.

З Висновку психологічного обстеження дитини Центру допомоги дітям «Місто щасливих дітей» вбачається, що загальний рівень розвитку дитини відповідає віковій нормі частково, деякі функції мислення знижені, у дитини проявляється порушення мовлення, наявна педагогічна занедбаність, емоційно-вольова схема дитини характеризуються тривожністю та напругою, поведінка дитини свідчила про те, що до неї застосовувалися методи виховання у формі залякування та фізичного покарання.

За два місяці перебування в Центрі дитина стала емоційно спокійнішою та більш розкутою, хлопчик почав проявляти активність у сфері дослідження світу, проте він ще потребує подальшої соціально-психологічної допомоги.

/ а.с. 146 /

Відповідно до висновку Органу опіки та піклування Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації від 19 січня 2018 року № 108-1018 комісія з питань захисту прав дитини вважає за доцільне позбавити відповідачів батьківських прав відносно дитини.

Відповідно до ст. 164 СК України підставами для позбавлення батьківських прав батьків є: якщо мати, батько не забрали дитину з полового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Особа, яка подала позов про позбавлення батьківських прав з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, повинна довести, що батьки (один з батьків) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Згідно зі ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до пунктів 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Виходячи з викладеного вище, приведених представником позивача обґрунтувань, суд приходить до висновку про доведеність обставин, приведених у позові, ухилення відповідачів від виконання своїх батьківських обов»язків щодо дитини, а тому приходить до висновку про задоволення позову.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.

Виходячи з того, що відповідачі працездатні, можуть працювати та утримувати свою неповнолітню дитину, зобов'язані до цього законом, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими і в цій частині.

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 14 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі за подання позовів про стягнення аліментів звільняються від сплати судового збору.

Так, при зверненні до суду позивачем було заявлено, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, п'ять вимог немайнового характеру.

Закон України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» визначає, що з 01 січня 2018 року розмір прожиткового мінімум для працездатних осіб становить 1 762, 00 гр.

Виходячи з цього та в зв'язку з задоволенням вимог позивача в повному обсязі, суд приходить до висновку про стягнення з відповідачів 3 524, 00 гр.судового збору на користь держави.

Керуючись ст. ст. 7,8, 141, 150, 155, 164,165,180, 182, 191 Сімейного Кодексу України, Конвенцією про права дитини, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273, 280-284 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2, ОСОБА_3 батьківських прав відносно дитини, сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Передати малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, на опікування Органу опіки та піклування Солом»янської районної в м. Києві державної адміністрації.

Стягувати щомісячно з ОСОБА_2 / ІНФОРМАЦІЯ_4, місце проживання: АДРЕСА_2, ІН невідомий / аліменти на утримання дитини, сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку / доходів /, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 22 січня 2018 року і до його повноліття.

Стягувати щомісяця з ОСОБА_3 / ІНФОРМАЦІЯ_6, місце проживання: АДРЕСА_2, ІН невідомий / аліменти на утримання дитини, сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини від усіх видів її заробітку / доходів /, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 22 січня 2018 року і до його повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 / ІНФОРМАЦІЯ_4, місце проживання: АДРЕСА_2, ІН невідомий / та ОСОБА_3 / ІНФОРМАЦІЯ_6, місце проживання: АДРЕСА_2, ІН невідомий/ 3 524, 00 гр. судового збору на користь держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 28 лютого 2019 року.

Суддя Л.А.Шереметьєва