Постанова № 80190855, 28.02.2019, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/285/19Головуючий по 1 інстанції Категорія: 307000000 Івахненко О.Г. Доповідач в апеляційній інстанції Храпко В.Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2019 року м. Черкаси

Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів :

Храпка В.Д.,

Вініченка Б.Б., Новікова О.М.

за участю секретаря Матюхи В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 на рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 11 грудня 2018 року, постановленого під головуванням судді Івахненко О.Г., у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа: Стецівська сільська рада Чигиринського району Черкаської області про визнання заповіту недійсним через нікчемність, повний текст рішення виготовлений 14 грудня 2018 року, -

в с т а н о в и в :

У вересні 2018 року ОСОБА_5 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання заповіту недійсним через нікчемність.

Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_9, яка 31 серпня 2012 року склала заповіт, який був посвідчений приватним нотаріусом Чигиринського районного нотаріального округу та заповідала їй земельну ділянку площею 4.88 га, яка належить їй відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю.

У липні 2018 року позивачці стало відомо, що існує ще один заповіт від 24 жовтня 2017 року, згідно з яким її мати ОСОБА_9 вказану земельну ділянку заповіла відповідачам по справі ОСОБА_7 і ОСОБА_8

Позивачка вказує, що заповіт від 24 жовтня 2017 року не відповідає чинному законодавству, оскільки посвідчений секретарем сільської ради, яка не мала повноважень на вчинення нотаріальних дій, поскільки була призначена розпорядженням сільського голови, який не мав повноважень на її призначення.

З таких підстав ОСОБА_5 просила суд визнати заповіт від 24 жовтня 2017 року, складений ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і посвідчений секретарем Стецівської сільської ради недійсним через нікчемність.

Рішенням Чигиринського районного суду Черкаської області від 11 грудня 2018 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа: Стецівська сільська рада Чигиринського району Черкаської області про визнання заповіту недійсним через нікчемність - відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_5 - ОСОБА_6 просить рішення суду скасувати, як незаконне, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, винесене з порушенням норм матеріального і процесуального права, а по справі ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Обгрунтування апеляційної аналогічні вимогам позовної заяви

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідачів ОСОБА_10 зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, на основі фактичних обставин справи, а вимоги викладені в апеляційній скарзі не підлягають до задоволення. Тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

Згідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, судова колегія проходить до висновку про задоволення апеляційної скарги по наступних підставах.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і дотримання норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеного цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Проте таким вимогам закону судове рішення не відповідає.

Постановляючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що особа, яка посвідчила заповіт перебувала на посаді в державному органі та виконувала функції щодо посвідчення заповіту в силу розпорядження сільського голови, яке ніким не оспорене і не скасоване. Вказані позивачем підстави позову відносяться до вимог про його нікчемність, а не недійсність.

Але такі висновки суду не відповідають нормам матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що 31 серпня 2012 року ОСОБА_9 склала заповіт, який посвідчений приватним нотаріусом Чигиринського районного округу Кашицькою О.Г. ОСОБА_9 заповіла належну їй земельну ділянку в розмірі 4.88 га на підставі Державного акту , виданого Чигиринською райдержадміністрацією 16 травня 2005 року.

24 жовтня 2017 року ОСОБА_9 склала новий заповіт, який посвідчений секретарем Стецівської сільської ради. ОСОБА_9 заповіла належну їй земельну ділянку (рілля) загальною площею 4.2032 га в межах Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і земельну ділянку (сінокіс) загальною площею 0.6852 га в межах Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в рівних частинах ОСОБА_7 та ОСОБА_8

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 померла.

Відповідно до статей 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з частинами першою та другою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною другою статті 215 ЦК України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом ( нікчемний правочин).

Згідно із положеннями статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Частиною першою статті 1257 ЦК України передбачено, що заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

Згідно з положеннями статті 1251 ЦК України якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

Порядком вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, що затверджений наказом Міністерства юстиції України № 3306/5 від 11 листопада 2011 року ( далі - Порядок) визначено порядок посвідчення заповіту.

Так, у пункті 1.2 розділу І цього Порядку в редакції 2011 року зазначено, що нотаріальну дії вчиняють посадові особи, на яких за рішенням відповідного органу місцевого самоврядування покладено вчинення цих дій.

Відповідно до п.п. 5 п. «б» ч. 1 ст. 38 Закону України «Про місцеве самоврядування» (далі - Закон) до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить вчинення нотаріальних дій з питань, віднесених законом до їх відання.

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах ( у разі їх створення) є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створені радами виконавчі органи.

Згідно ч. 3 ст. 12 Закону сільський, селищний голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданні.

Повноваження сільського голови передбачені ч. 4 ст. 42 Закону, якими не надано право вчинення нотаріальних дій.

Аналізуючи вищеназвані закони можна прийти до висновку, що виключне право вчинення нотаріальних дій віднесено до виконавчого комітету сільської ради. І тільки виконавчий комітет сільської ради може своїм рішення уповноважити вчинення нотаріальних дій на відповідну посадову особу.

Сільський голова не може покладати на посадову особу вчинення нотаріальних дій.

По даній справі заповіт був посвідчений секретарем сільської ради Нагорною В.В., яку було призначено відповідальною за ведення нотаріальних дій розпорядженням сільського голови с. Стецівка Чигиринського району Черкаської області.

Поскільки заповіт складений з порушенням вимог посвідчення, то такий заповіт є нікчемним.

Пленум Верховного Суду України в п. 5 постанови № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснив, що вимоги про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У цьому разі в резолютивній частині судового рішення суд вказує на нікчемність правочину або відмову в цьому.

Рішення Конституційного Суду України від 11 лютого 2014 року № 1-рп/2017 року у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_13 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 1241 ЦК України ( справа про право на обов'язкову частку у спадщині повнолітніх непрацездатних дітей спадкодавця) регулює інші правові відносини. В цьому ж рішенні в п. 2.2 мотивувальної частини вказано, що за своєю юридичною природою свобода розпоряджатися своєю власністю шляхом вчинення заповіту (свобода заповіту) є одним із основоположних принципів спадкового права, при цьому вона не є абсолютною.

Суд першої інстанції посилаючись на вказане рішення Конституційного Суду вказав, що воно є абсолютним.

Тому такі висновки суду не відповідають нормам права.

Із позовної заяви вбачається, що підставою звернення до суду є визнання заповіту недійсним в силу нікчемним. Проте суд першої інстанції в рішенні вказав, що позивач з таким позовом не звертався.

Неправильним є посилання в рішенні суду на те, що ОСОБА_9 мала очікувати, що секретар сільської ради діє в межах своїх повноважень.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Проте посадові особи Стецівської сільської ради діяли всупереч меж свої повноважень.

За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає до скасування із постановленням нового судового рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України із відповідачів підлягають стягненню судові витрати понесені позивачкою, а саме судовий збір в сумі 1 762 грн. ( 704,80 + 1 057,20) порівно по 881 грн.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 задоволити.

Рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 11 грудня 2018 року скасувати.

Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання заповіту недійсним через нікчемність задоволити.

Визнати нікчемним заповіт від 24 жовтня 2017 року складений ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, яким заповідала належну їй земельну ділянку (рілля) загальною площею 4.2032 га в межах Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і земельну ділянку (сінокіс) загальною площею 0.6852 га в межах Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на ім'я ОСОБА_7 і ОСОБА_8, посвідчений секретарем Стецівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області.

Стягнути із ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 судові витрати - 881 грн.

Стягнути із ОСОБА_8 на користь ОСОБА_5 судові витрати - 881 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складений 01 березня 2019 року.

Судді: