Рішення № 80190457, 26.02.2019, Соснівський районний суд м. Черкас

Рішення

Іменем України

Справа № 712/10794/18

Номер провадження 2/712/288/19

25 лютого 2019 року м.Черкаси

Соснівський районний суд м.Черкаси у складі:

головуючого-судді - Марцішевської О.М.

за участю секретаря судового засідання – Олефіренко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "АЗОТ" про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача ПАТ "АЗОТ" (вул.Г.Холодного Яру,72, м.Черкаси), посилаючись на те, що згідно наказу №215-УК від 01.10.2009 позивач працював в ПАТ "Азот" на посаді слюсаря-ремонтника 6 розряду служби механіка дільниці з ремонту динамічного устаткування цехів виробництва капролактаму бригади 2 цеху К-9. Наказом №278-вх від 11.04.2017р. за заявою за власним бажанням ОСОБА_1 було звільнено з роботи на підставі ст.38 КЗпП України. Після підписання заяви та складення наказу за позивачем, як працівником підприємства була наявна заборгованість по виплаті заробітній платі, яка згідно розрахункових листів складає: за лютий - 1856,68 грн., березень - 8016,20 грн., квітень - 872,64 грн. Загальна сума заборгованості становить 10 745,52 грн. До звернення до суду позивач неодноразово звертався до відповідача аби отримати довідку про наявну заборгованість, однак всі поштові листи були отримані, на них відповідач надавав відписку, однак самих відомостей про борг до теперішнього часу позивач не отримав. У зв"язку з викладеним, просить суд стягнути з відповідача нараховану, але не виплачену заробітну плату при звільненні в розмірі 10 745 грн., середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні в розмірі 58 920 грн. 05 коп. з відрахуванням при виплаті податків та обов’язкових платежів передбачених законодавством України, судові витрати покласти на відповідача.

Відповідачем наданий відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позову в частині стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, оскільки наявні поважні причини та об'єктивні обставини, які підтверджуюь відсутність вини відповідача у несвоєчасній виплаті зарплати. Також просив просив зменшити суму середнього заробітку, оскільки її сума залежала від тривалості незвернення позивача до суду з даним позовом.

19.11.2018 позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій він просив суд стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати звільненому працівникові за період з 12.04.2017 по 21.11.2018 в розмірі 120961,80 грн. з відрахуванням при виплаті податків та обов"язкових платежів, передбачених законодавством України.

Відповідно до п.3 розділу Х11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону Українивід 02.06.2016 року №1402-У111 «Про судоустрій та статус суддів», районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжуютьздійснювати своїповноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

В судове засідання сторони не з'явились, позивач у наданій суду заяві просив розглянути справу в його відстуність, позов підтримав, просив задоволити.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, що регулюються трудовим законодавством.

Встановлено, що згідно наказу №215-УК від 01.10.2009 позивач працював в ПАТ "Азот" на посаді слюсаря-ремонтника 6 розряду служби механіка дільниці з ремонту динамічного устаткування цехів виробництва капролактаму бригади 2 цеху К-9.

Рішенням чергових (річних) загальних зборів акціонерів ВАТ "АЗОТ" від 21.06.2011, протокол №25 ВАТ "Азот" перейменовано на ПАТ "Азот".

Наказом №278-вх від 11.04.2017р. за заявою за власним бажанням ОСОБА_1 було звільнено з роботи на підставі ст.38 КЗпП України.

Після підписання заяви та складення наказу за позивачем, як працівником підприємства була наявна заборгованість по виплаті заробітній платі, яка згідно розрахункових листів складає: за лютий - 1856,68 грн., березень - 8016,20 грн., квітень - 872,64 грн. Загальна сума заборгованості на думку позивача становить 10 745,52 грн.

В день звільнення та по сьогоднішній день розрахунок з позивачем відповідач не провів.

Згідно довідки №547 від 01.10.2018 заборгованість по заробітній платі ПАТ "Азот" перед ОСОБА_1 за період з лютого 2017р. по квітень 2017 р. складає 7378,72 грн.

Статтею 115 КЗпП України передбачено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Статтею 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок.

Згідно статті 116 КЗпП України, - при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Частиною 2 ст. 117 КЗпП України передбачено, що при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Сторонами не заперечується заборгованість по заробітній платі перед позивачем в сумі 7378,72 грн.

Згідно довідки про доходи ПАТ "Азот" від 01.10.2018 №548 середньоденний заробіток складає 269,19 грн.

Відповіднодо Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100, розрахунок позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 12.04.2017р. по 21.11.2018р. (400 робочі дні) підлягає обчисленню в сумі 400 роб.дні * 269,19 грн. = 107676 грн., де 269,19 грн. складає середньоденна заробітна плата позивача згідно довідки про доходи ПАТ "Азот" від 01.10.2018 №548.

Щодо доводів відповідача про відсутність вини підприємства у невиплаті заробітної плати позивачу, суд звертає увагу що зупинка виробництва, а також відсутність коштів у зв’язку з арештом рухомого та нерухомого майна не звільняє ПАТ «Азот» від відповідальності. Сам по собі факт фінансових труднощів на підприємстві не можуть позбавляти працівників права на виплати, що передбачені при звільненні.

За таких обставин стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість по виплаті заробітної плати в розмірі 7378,72 грн., середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні в сумі 107676 грн., оскільки відповідачем порушені права позивача на оплату праці, які підлягають до поновлення та обраний позивачем спосіб судового захисту обґрунтований на законі.

Суд також вважає, що вказані суми підлягають стягнення на користь позивача з утриманням податків та обов'язкових платежів, оскілька їх сплата є обов'язком будь-якої фізичної особи перед державою.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при зверненні до суду з позовом про стягнення заробітної плати був звільнений від оплати судового збору, тому з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог про стягнення заробітної плати.

Позивачем при зверненні до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні було сплачено судовий збір в сумі 1209,8 грн., гривень, що підтверджено квитанціями від 06.09.2018р. та від 19.11.2018, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

На підставі ст. 47, 115-117 КЗпП України, ст.ст. 4,12,13,81,83,89,141,258,259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "АЗОТ" про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку задоволити повністю.

Стягнути зПублічного акціонерного товариства "АЗОТ" (код ЄДРПОУ 00203826, вул.Героїв Холодного Яру,72, м.Черкаси) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_2) заборгованість по виплаті заробітної плати в розмірі 7378,72 грн., середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні в сумі 107 676 грн., судові витрати по оплаті судового збору в сумі 1076,76 грн., всього стягнути 116131,48 грн. з утриманням податків та обов’язкових платежів, передбачених законодавством України.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "АЗОТ" в дохід держави судовий збір в розмірі 704,80 грн.

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Апеляційного суду Черкаської області через місцевий суд (з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Апеляційного суду Черкаської області) протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ГОЛОВУЮЧИЙ:

Дата складення повного судового рішення 01 березня 2019р.