Ухвала суду № 80190260, 28.02.2019, Лисянський районний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 700/103/19

Провадження № 2/700/138/19

28 лютого 2019 року Лисянський районний суд Черкаської області

у складі: головуючого судді Бесараб Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Мельніченко Н.І.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в смт. Лисянка цивільну справу №700/103/19 провадження №2/700/138/19 за позовом ОСОБА_1 до Ріпківської сільської ради Лисянського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Ріпківської сільської ради Лисянського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що 11 лютого 2018 року в с. Ріпки Лисянського району Черкаської області помер її чоловік – ОСОБА_2. Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить житловий будинок по вул. Дружби, 28, с. Ріпки Лисянського району Черкаської області та земельна ділянка за вищевказаною адресою. Вона є дружиною та спадкоємцем померлого і як спадкоємець за законом 20 листопада 2018 року звернулася до Лисянської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак змогла оформити право власності тільки на земельну ділянку, так як на житловий будинок відсутні правовстановлюючі документи. За таких обставин змушена звернутися до суду та просить визнати право власності на спадщину, яка залишилася після смерті її чоловіка – ОСОБА_2

Позивач у підготовче судове засідання не з’явилася, просила розглянути справу без її участі, на позовних вимогах наполягає у повному обсязі.

Представник відповідача у підготовче судове засідання не з'явився, звернувся до суду із заявою, в якій просить розглянути справу без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Відповідно до вимог ч.3 ст.200 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 206 цього ж Кодексу.

Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено, що 11 лютого 2018 року в с. Ріпки Лисянського району Черкаської області помер її чоловік – ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-СР № 300794 від 13.02.2018 року.

Після смерті спадкодавця відкрилась спадщина, до складу якої входить житловий будинок із господарськими будівлями і спорудами по вул. Дружби, 28, с. Ріпки Лисянського району Черкаської області та земельна ділянка.

Позивач як спадкоємець за законом звернулася до Лисянської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. 22.11.2018 року нотаріусом було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, але тільки на земельну ділянку площею 0,2913 га для ведення особистого селянського господарства, яка належала померлому на підставі державного акут на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 382355.

Відповідно до постанови державного нотаріуса Лисянської державної нотаріальної контори від 20.11.2018 року № 2281/02-31, позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок через відсутність на нього правовстановлюючих документів.

Згідно із довідками Ріпківської сільської ради Лисянського району Черкаської області від 10.12.2018 року за №№ 624, 625 ОСОБА_2, який помер 11.02.2018 року постійно проживав та був зареєстрований по вул. Дружи (Петровського), 28 в с. Ріпки Лисянського району Черкаської області разом зі своєю дружиною ОСОБА_1.

Із довідки Ріпківської сільської ради Лисянського району Черкаської області від 10.12.2018 року за № 626 за померлим ОСОБА_2 зареєстровано житловий будинок із надвірними спорудами по вул. Дружби (Петровського), 28 в с. Ріпки Лисянського району Черкаської області, розташований на земельній ділянці площею 0,2914 га, яка належала йому на праві власності. Правовстановлюючі документи на оформлення права власності на будинок не видавалися.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно зі ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Статтею 1218, ч.1 ст.1225 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За вимогами ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов’язковим, коли об’єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов’язковій державній реєстрації.

В свою чергу право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця лише з моменту державної реєстрації цього майна (ч.2 ст.1299 ЦК України).

Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання права власності на майно, у разі коли це право оспорюється або не визнається, а також у разі втрати документів на право власності на майно.

З огляду на викладене, визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, який має застосовуватися якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки відсутність у спадкодавця правовстановлюючих документів на спадкове майно унеможливлює оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Судом встановлено, що визнання позову відповідачем, не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

За таких обставин, беручи до уваги визнання позову відповідачем, відсутність інших спадкоємців, які б претендували на спадщину, необхідно визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті її чоловіка – ОСОБА_2, який помер 11 лютого 2018 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1218, 1261,1269, 1270 ЦК України, ст.ст.4,5,12,13, 19, 81, 82, 200,206, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Ріпківської сільської ради Лисянського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1 в порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: вул. Дружби, 28, с. Ріпки Лисянського району Черкаської області, що належав ОСОБА_2, який помер 11 лютого 2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.В. Бесараб