Рішення № 80190220, 18.02.2019, Маньківський районний суд Черкаської області

Справа №701/1206/18

Номер провадження2/701/55/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2019 року Маньківський районний суд, Черкаської області

в складі: головуючого – судді - А. І. Костенка

за участю секретаря - Н. В. Філіпчак

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маньківка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи без самостійних вимог: Маньківська державна нотаріальна контора Головного управління юстиції у Черкаській області та Кислинська сільська рада с. Кислин Маньківського району Черкаської області про усунення від права спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про усунення від права спадкування за законом.

На підставу своїх вимог спирається на те, що 09 лютого 2018 року померла ОСОБА_3, свідоцтво про смерть серії І-СР № 314403, від 12.02.2018 року, актовий запис №3. За життя ОСОБА_3, зробила заповітне розпорядження, яким житловий будинок з надвірними спорудами, земельну присадибну ділянку, площею 0.4655 га, кадастровий номер 7123182500:01:002:0005, належну на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №869245 від 26 січня 2006 року, земельну ділянку, площею 2,0053 га, кадастровий номер 7123182800:02:003:0131, належну на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 122497 від 07 вересня 2004 року та все своє майно, де б воно не було і з чого б не складалось і взагалі все те, що буде її належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла своєму онуку: ОСОБА_1 Заповіт посвідчений секретарем Кислинської сільської ради 09.10.2017 року, зареєстрований в реєстрі за №15. Поховання ОСОБА_3, проведено позивачем, тобто за власні кошти, що також підтверджується довідкою Кислинської сільської ради №169 від 12.02.2018 року. Позивач звернувся до Маньківської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_3, померлої 09.02.2018 року та 28.04.2018 року за його заявою заведена спадкова справа за номером у нотаріуса 76. Після спливу шести місячного терміну позивач звернувся до Маньківської державної нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину на зазначене у заповіті майно. Від державного нотаріуса йому стало відомо, що відповідачка подала заяву про прийняття спадщини за законом і на підставі ст. 1241 Цивільного кодексу України вона має обов’язкову частку у спадковому майні в розмірі половини частки, яка належала б кожному спадкоємцю у разі спадкування за законом. У зв’язку з цим позивачу відмовлено у вчинені нотаріальних дій, що і змусило позивача звернутись з відповідним позовом до суду.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та наполягали на їх задоволенні.

Відповідачка в судовому засіданні заперечувала проти задоволення заявлених вимог.

Представник Маньківської державної нотаріальної контори Головного управління юстиції у Черкаській області в судове засідання не з’явився, але згідно письмової заяви просить справу слухати у його відсутність у вирішені позову поклався на розсуд суду.

Представник Кислинської сільської ради в судове засідання не з’явився, але згідно письмової заяви позовні вимоги позивача підтримав та просить справу слухати у його відсутності.

Суд, вислухавши учасників процесу, свідків, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини: 09 лютого 2018 року померла ОСОБА_3, свідоцтво про смерть серії І-СР № 314403, від 12.02.2018 року, актовий запис №3. За життя ОСОБА_3, зробила заповітне розпорядження, яким житловий будинок з надвірними спорудами, земельну присадибну ділянку, площею 0.4655 га, кадастровий номер 7123182500:01:002:0005, належну на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №869245 від 26 січня 2006 року, земельну ділянку, площею 2,0053 га, кадастровий номер 7123182800:02:003:0131, належну на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 122497 від 07 вересня 2004 року та все своє майно, де б воно не було і з чого б не складалось і взагалі все те, що буде її належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла своєму онуку: ОСОБА_1 Заповіт посвідчений секретарем Кислинської сільської ради 09.10.2017 року, зареєстрований в реєстрі за №15. Поховання ОСОБА_3, проведено позивачем, тобто за власні кошти, що також підтверджується довідкою Кислинської сільської ради №169 від 12.02.2018 року. Позивач звернувся до Маньківської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_3, померлої 09.02.2018 року та 28.04.2018 року за його заявою заведена спадкова справа за номером у нотаріуса 76. Після спливу шести місячного терміну позивач звернувся до Маньківської державної нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину на зазначене у заповіті майно. Від державного нотаріуса йому стало відомо, що відповідачка подала заяву про прийняття спадщини за законом і на підставі ст. 1241 Цивільного кодексу України вона має обов’язкову частку у спадковому майні в розмірі половини частки, яка належала б кожному спадкоємцю у разі спадкування за законом. У зв’язку з цим позивачу відмовлено у вчинені нотаріальних дій.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом про усунення відповідача від права на спадкування на підставі ч. 5 ст. 1224 ЦК України. Відповідно до ч. 5 та 6 ст. 1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. Положення цієї статті поширюються на всіх спадкоємців, у тому числі й на тих, хто має право на обов'язкову частку у спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальний відказ.

Згідно ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Предметом доказування, у цьому випадку, згідно роз?яснень п. 6 постанови пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» та п. 4 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» є встановлення факту ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і факту перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі цієї особи. При цьому, ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який її потребував, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю. Тобто ухилення, пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Крім цього, підлягає з'ясуванню судом питання, чи потребував спадкодавець допомоги від спадкоємця за умови отримання її від інших осіб, чи мав спадкоємець матеріальну та фізичну змогу надавати таку допомогу. Підставою для усунення спадкоємця від права на спадкування може бути лише наявність вказаних обставин у їх сукупності, а саме: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання, перебування спадкодавця в безпорадному стані, потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи. Допитані в судовому засіданні свідки:

Свідок ОСОБА_4, жителька с. Кислин Маньківського району Черкаської області, суду пояснила, з 1994 року вона свою матір ОСОБА_3, постійно забирала до м. Києва, оскільки на той час там проживала та здійснювала за матірю догляд, але в м. Києві покійна ОСОБА_3, погано себе почувала. Син ОСОБА_5 переїхав до покійної ОСОБА_3, в с. Кислин Маньківського району Черкаської області та здійснював за нею догляд. У 2014 році вона переїхала проживати до матері в с. Кислин Маньківського району Черкаської області, оскільки її мати ОСОБА_3, хворіла та не могла самостійно рухатися і вони з сином ОСОБА_5 в двох здійснювали догляд за ОСОБА_3 Син ОСОБА_5 доглядав господарство, здійснював ремонти, а вона доглядала матір. ОСОБА_6 їх матір ОСОБА_3, відмовлялася догладати, пояснювала це тим що у неї є своє господарство. У 2008 році мати ОСОБА_3, на неї склала заповіт на все належне її майно та повідомила про своє рішення її та сестрі ОСОБА_6. При житті їх матері ОСОБА_3, у сестри ОСОБА_6, щодо заповіту претензій не виникало. Пізніше покійна склала заповіт на онука ОСОБА_1, який за нею здійснював догляд. ОСОБА_6 до ОСОБА_3, приїздила раз на рік. Їх мати за весь час хвороби перебувала у дочки ОСОБА_7 2-3 дні. Коли її потрібно було поїхати на лікуваня до м. Києва, то вона змушена була просити чужих людей щоб цей період здійснювали догляд за матірю, бо рідна сестра ОСОБА_6 відмовлялася доглядати матір. Вона неодноразово телефонувала до сестри ОСОБА_6 та просила щоб та приїхала, бо мати хвора та за нею сумує і постійно плаче. У 2017 році дочка ОСОБА_7 до покійної матері приїхала один раз, а у 2018 році приїхала на похорон, після того як вона здійснила всі приготування для поховання матері.

Свідок ОСОБА_8, житель ІНФОРМАЦІЯ_1, суду пояснив, що він особисто знав ОСОБА_3, та її дітей, так як був їм сусідом. ОСОБА_1 доглядав покійну ОСОБА_3А, та виконував роботи по господарству. Він часто приходив до покійної ОСОБА_3, то стверджує, що покійну гарно доглядали, ОСОБА_1 покійну ОСОБА_3, не бив. Дочка ОСОБА_7 приїздила раз на рік, а останні два-три роки він її взагалі не бачив. ОСОБА_1, алкогольних напоїв не вживав, близько 2-3 років тому вживав пиво.

Свідок ОСОБА_9, жителька с. Кислин, вул. Набережна, 18, Маньківського району Черкаської області, суду пояснила, що до покійної ОСОБА_3, приходила до трьох разів на день, оскільки проживала через дорогу. ОСОБА_3, до останніх своїх днів розуміла значення своїх дій та керувала ними. Догляд за ОСОБА_3, здійснювала дочка ОСОБА_10 та дочки син ОСОБА_5. Коли вона приходила до покійної ОСОБА_3, то та постійно говорила про другу дочку ОСОБА_7 та що хоче її побачити, але дочка ОСОБА_7 приїздила раз на рік. З 2016-2018 рік вона не бачила щоб до ОСОБА_3А, приїздила дочка ОСОБА_7.

Свідок ОСОБА_11, жителька с. Нова Гребля, вул. Незалежності, 12, Черкаської області, суду пояснила, що вона в с. Кислин Маньківського району Черкаської області, працює соціальним працівником. До покійної ОСОБА_3, здійснювала догляд близько 10 років, приходила до покійної два рази на тиждень. Покійна ОСОБА_3, до останніх своїх днів мала гарну память. Догляд за ОСОБА_3, здійснювала її дочка ОСОБА_10 та онук ОСОБА_1. Коли дочка ОСОБА_10 змушена була їхати в м. Київ на лікування, то вона із гр. ОСОБА_12 здійснювали догляд за покійною. Вона на період лікування гр. ОСОБА_13 до покійної приходила зранку та ввечері, на питання чому не може доглядати інша дочка ОСОБА_7, то отримала відповідь, що дочка ОСОБА_7 відмовляється доглядати за матірю. За останні роки вона дочку ОСОБА_7 бачила 2-3 рази. ОСОБА_14 доглядав покійну варив їсти, щоб покійну били чи синяків у неї на тілі вона не бачила.

Свідок ОСОБА_15, житель ІНФОРМАЦІЯ_2, суду пояснив, що він близько 5 років проживає в с. Кислин ОСОБА_3, знав особисто так як товаришував з ОСОБА_14, який здійснював догляд за покійною ОСОБА_3, а коли бабуся не змогла ходити то за нею доглядала дочка ОСОБА_13. Коли він приходив до ОСОБА_14 до ОСОБА_3, була вдома під час спілкування з покійною вона не скаржилася, а навпаки говорила що все добре. Дочку ОСОБА_7 бачив тільки на похоронах ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_16 жителька с. Кислин, вул. І. Франка, 13, Маньківського району Черкаської області, суду пояснила, що працює фельшером в с. Кислин Маньківського району Черкаської області. Останні роки ОСОБА_3, потребувала стороннього догляду оскільки вона хворіла атеросклерозом судин нижніх кінцівок, а потім гангреною нижніх кінцівок та не могла самостійно себе доглядати. Коли вона приходила на виклики то бачила, що ОСОБА_3, доглядав онук ОСОБА_14 та дочка ОСОБА_13. З 2016 по 2018 роки покійна ОСОБА_3, перебувада в с. Кислин Маньківського району Черкаської області. ОСОБА_1 вона п?яним ні коли не бачила.

Свідок ОСОБА_17 житель ІНФОРМАЦІЯ_1, суду пояснив, що ОСОБА_3, знав дуже добре, бо покійна була його тіткою та ще й жив він недалеко від неї по сусідству. Останніх три роки покійна потребувала стороннього догляду. Доглядав ОСОБА_3, її онук ОСОБА_1 та дочка ОСОБА_13. Раніше його покійну тітку дочка ОСОБА_10 забирала до Києва. А останні роки покійна з онуком ОСОБА_1 проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1. Дочка покійної ОСОБА_6 приїздила не більше двох разів на рік. Також надав суду покази, що ОСОБА_1 декілька раз на рік запивав на декілька днів, щоб бив чи ображав покійну він не бачив.

Відповідно до ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. При цьому, згідно ч. 1 ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Частиною 1 ст. 1235 ЦК України встановлено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. При цьому, в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України). У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері (ст. 1262 ЦК України). У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця (ст. 1263 ЦК України). У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (ст.1264 ЦК України). У п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення (ст. 1265 ЦК України).

Виходячи зі змісту з ч. 5 ст. 1224 ЦК України, лише при одночасному настанні таких обставин, як ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво, а також доведеності зазначених фактів у їх сукупності, спадкоємець може бути усунений від права на спадщину.

Під безпорадним станом слід розуміти безпомічність особи, неспроможність її своїми силами через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво фізично та матеріально самостійно забезпечити умови свого життя, у зв'язку з чим ця особа потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Таким чином, ухилення характеризується умисною формою вини. Довідка № 316 від 27.04.2018 року підтверджує, що ОСОБА_1, без реєстрації проживав з ОСОБА_3 (а.с. 11), довідка від 12.02.2018 року № 169 підтверджує, що ОСОБА_1, провів похорони своєї бабусі ОСОБА_3, за власні кошти (а.с. 12), довідка від 10.09.2018 року № 518 підтверджує що протягом 2017-2018 року гр. ОСОБА_4, та ОСОБА_1, постійно проводили догляд за жителькою с. Кислин ОСОБА_3, (а.с. 13), повідомлення Маньківської ЦРЛ від 09.10.2018 року № 1315 підтверджує, що ОСОБА_3, прижиттєво потребувала стороннього догляду та допомоги, так як за станом здоров?я вона була не здатна до самообслуговування (а.с. 14). Відповідачка в судовому засіданні окрім своїх усних заперечень ніяких доказів, які б спростовували ті обставини, на які посилалися позивач та його представник як на підставу своїх вимог суду ненадали, тому позовні вимоги підлягають до повного задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 77, 78, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, ст. ст. 1216-1218, 1224, 1233, 1235, 1261-1265 ЦК України, п. 6 постанови пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Усунути ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3, жительку с. Косенівка, вул. Центральна, 70, Уманського району Черкаської області від права на спадкування за законом спадщини, обов’язкова частка, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3, яка померла 9 лютого 2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Черкаської області через Маньківський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.

Суддя А. І. Костенко