Рішення № 80189680, 01.03.2019, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/2031/18

Номер провадження 2-а/629/2/19

Р I Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2019 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Андрієнко С.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Лозівської міської ради Харківської області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з позовом до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Лозівської міської ради Харківської області, про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення, посилаючись на те, що 12.04.2018 року нею було отримано постанову у справі про адміністративне правопорушення № 9/28 від 29.03.2018 року, винесена адміністративною комісією при виконавчому комітеті Лозівської міської ради Харківської області про визнання її винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП та на неї накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680 гривень. Крім того, 07.02.2018 року, нею було отримано протокол про адміністративне правопорушення б/н від 01.02.2018 року за ст.152 КУпАП, на підставі якого адміністративною комісією Лозівської міської ради було винесено вищевказану постанову. В даному протоколі зазначено, що вона здійснила самочинні дії по встановленню супутникової антени на вентиляційному оголовку будинку за адресою: м. Лозова, Харківської області, мікрн.3АДРЕСА_1. Окрім цього в протоколі зазначено, що вона нібито-то відмовилася отримувати його копію, а також давати пояснення, однак зазначене не відповідає дійсності, так як при складанні протоколу вона не була присутня. Після ознайомлення з вказаним протоколом, вона з сином оглянули вказане місце і побачили, що на оголовку вентиляційної труби дійсно стоїть антена, але до жодної квартири їхнього будинку вона не підключена, і чому саме начальник ВТВ КП «ЖУК» Лозівської міської ради, яким був складений протокол про адміністративне правопорушення зробив висновок, що ця антена встановлена нею 01.02.2018 року і належить її сім’ї, їй не відомо. Також позивач зазначила, що приймаючи оскаржувану постанову, адміністративна комісія не прийняла до уваги те, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 10.12.1999 року, квартира, що розташована за адресою: м.Лозова, Харківської області, мікр.3АДРЕСА_1, окрім неї, ще належить її колишньому чоловікові ОСОБА_2, двом синам: ОСОБА_3, ОСОБА_3 та донці ОСОБА_4 Згідно квитанцій на оплату комунальних послуг їх абонентом є її колишній чоловік, а не вона, тому чому саме за її відсутності і відсутність пояснень співвласників їхньої квартири, саме відносно неї було складено протокол про адміністративне правопорушення на підставі якого було винесено постанову про накладання адміністративного стягнення, їй не зрозуміло. Позивач зазначила, що дійсно за зверненням її сина ОСОБА_3 супутникова антена 29.11.2017 року була встановлена ФОП ОСОБА_5 на будці виходу на дах вказаного будинку, а не на оголовку будинку, тому скоїти дане правопорушення вона не могла. Крім того вважає, що при викладенні в протоколі про адміністративне правопорушення від 01.02.2018 року та постанові № 9/28 від 29.03.2018 року особистих її даних, без отримання на це її згоди є порушенням ст.11 Закону України «Про інформацію». В зв’язку з чим просить поновити строк для оскарження постанови, повний текст якої нею отримано 12.04.2018 року; скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення адміністративної комісії при виконавчому комітеті Лозівської міської ради Харківської області № 9/28 від 29.03.2018 року, порушеної на підставі протоколу про адміністративне правопорушення б/н від 01.02.2018 року, згідно якої її визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП з накладанням стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680 гривень; закрити провадження у справі у зв’язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Представник відповідача адміністративної комісії при виконавчому комітеті Лозівської міської ради Харківської області ОСОБА_6 в наданому суду відзиву на позов вказав, що 01.02.2018 року при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, остання була присутня при його складанні, але від підпису в протоколі відмовилася в присутності двох свідків. Крім цього, зазначив, що позивач, будучи співвласником квартири 28, розташованої в будинку № 9 на 3 мікрорайоні в м. Лозова, Харківської області в порушення вимог пункту 6.3.2.1 Правил благоустрою території міста Лозова, затверджених рішенням Лозівської міської ради від 31.10.2014 року № 1259 самочинно встановила супутникову антену, а тому вважає, що позивача було правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності у відповідності до вимог п. 6.3.2.1 Правил. Також вказав, що при винесенні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності відповідачем не були порушені строки накладення адміністративного стягнення, оскільки правопорушення щодо самовільного встановлення супутникової антени було виявлено 01.02.2018 року, про що було складено протокол про адміністративне правопорушення, а адміністративне стягнення було накладено 29.03.2018 року в межах двомісячного строку, що відповідає вимогам чинного законодавства. Тому просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Позивачем була надана відповідь на відзив в якій вона зазначила, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушенні від 01.02.2018 року вона не була присутня, а тому надані відповідачем у відзиві пояснення та надання копій пояснень свідків не відповідають дійсності. Так, вона отримала протокол лише 07 лютого 2018 року. Також вказала, що виконавчим комітетом Лозівської міської ради Харківської області порушено законодавство України, передбачивши в Правилах благоустрою території м. Лозова заборону на встановлення кондиціонерів, супутникових антен, зміну стильового характеру фасаду у вигляді утеплення квартири зовні в багатоквартирному будинку, що не вважається будівельними роботами, а тому отримання дозволу на їх проведення, або погодження з органами місцевого самоврядування нормами діючого законодавства не передбачено. Крім цього, зазначила, що представлені відповідачем суду ксерокопії фотозйомки не мають дати її проведення та прив’язки до будинку, в якому вона проживає, і головне – відсутня прив’язка сфотографованої антени до її квартири. Приймаючи оскаржувану постанову відповідачем також не було взято до уваги те, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 10.12.1999 року, квартира, що розташована за адресою: м. Лозова, Харківської області, м-н 3, б. 9, кв. 28, окрім неї, ще належить її колишньому чоловіку ОСОБА_2 та двом синам – ОСОБА_3 і ОСОБА_3Б та донці ОСОБА_4, тому вважає, що відповідачем не доведена саме її вина у вчиненні даного адміністративного правопорушення. Зазначила, що відповідачем не надано жодних доказів відносно щодо її повідомлення про час та місце розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, про наявність справи про адміністративне правопорушення, а тому вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та повинні бути задоволені в повному обсязі. Тому вважає, що при розгляді протоколу про адміністративне правопорушення від 01.02.2018 року відповідачем були порушені вимоги чинного законодавства, а тому просить скасувати оскаржувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 29.03.2018 року та закрити провадження у справі в зв’язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Позивач в судовому засіданні підтримала позовну заяву в повному обсязі та просила її задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_7 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити. Вказала, що не дотримана процедура при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Крім цього, вказала, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності позивача по справі винесена з порушенням вимог чинного законодавства, так як при її постановлені були відсутні докази, необхідні для встановлення вини позивача.

Представник відповідача адміністративної комісії при виконавчому комітеті Лозівської міської ради Харківської області ОСОБА_6 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити в їх задоволенні з підстав, які викладені ним у відзиві на позовну заяву.

Позивачем надано заяву про поновлення строків, посилаючись на те, що про наявність справи про адміністративне правопорушення та прийняття постанови від 29.03.2018 року, їй стало відомо лише 12.04.2018 року, після отримання даної постанови вона звернулася 20.04.2018 року до суду з даною позовною заявою.

Щодо клопотання позивача про поновлення строку для звернення до суду з позовом, суд вважає, що воно підлягає задоволенню, оскільки згідно матеріалів справи з оскаржуваною постановою ОСОБА_1 була ознайомлена 12.04.2018 року, а інших достовірних даних, які підтверджують вручення чи отримання ОСОБА_1 копії постанови раніше, матеріали справи не містять.

Суд, дослідивши матеріалами справи та доводи учасників судового засідання, допитавши свідків, приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 виходячи з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 152 КпАП України порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 1 ст. 218 КпАП України встановлено, що справи про адміністративні правопорушення передбачені, зокрема, ст. 152 цього Кодексу, розглядають адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» благоустрій населених пунктів це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов'язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).

Пунктом 2 частини 1 ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», визначено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить, у тому числі, затвердження правил благоустрою територій населених пунктів.

Рішення Лозівської міської ради «Про затвердження Правил благоустрою міста Лозова» від 31 жовтня 2014 року № 1259 є чинним та обов'язковим до виконання на території міста Лозова, Харківської області.

Згідно п. 6.3.2.1 Правил благоустрою території м. Лозова, затверджених рішенням Лозівської міської ради від 31.10.2014 року № 1259 (далі Правила) власники і користувачі об’єктів архітектури (їх частин, приміщень) зобов’язані не допускати проведення самочинних робіт по зміні стильового характеру фасаду, самочинне будівництво балконів, прибудов, віконних та дверних заповнень, встановлення кондиціонерів, супутникових антен, вивісок, елементів оформлення фасадів, рекламоносіїв, елементів охоронної сигналізації, відеокамер, тощо.

Відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов'язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.

Таким чином судом при розгляді справи встановлено, що позивач дійсно порушив зазначені положення Правил.

Так, як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 є співвласником трикімнатної квартири № 28, розташованої в будинку № 9 на 3 мікрорайоні в м. Лозова, Харківської області, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 10.12.1999 року, виданим Лозівською міською радою Харківської області. Іншими співвласниками є: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_8 та ОСОБА_4. Особистий рахунок по даній квартирі виписаний на ОСОБА_2, про що свідчать квитанції про нарахування вартості комунальних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (ч. 1 ст. 369 ЦК України).

01.02.2018 року начальником ВТВ КП «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради Харківської області ОСОБА_9 відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 152 КУпАП, оскільки остання самовільно встановила супутникову антену на вентиляційну оголовку будинку за адресою: м. Лозова, Харківської області, м-н 3, б. 9, кв. 28, що є порушенням державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, оскільки відповідно до п. 6.3.2.1 Правил благоустрою території м. Лозова, затверджених рішенням Лозівської міської ради від 31.10.2014 року № 1259 (далі Правила) власникам і користувачам об’єктів архітектури (їх частин, приміщень) не допускається проведення самочинних робіт по зміні стильового характеру фасаду, самочинне будівництво балконів, прибудов, віконних та дверних заповнень, встановлення кондиціонерів, супутникових антен, вивісок, елементів оформлення фасадів, рекламоносіїв, елементів охоронної сигналізації, відеокамер, тощо.

Протокол про адміністративне правопорушення від 01.02.2018р. складено за участю ОСОБА_1 в присутності двох свідків: ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в якому зазначено, що ОСОБА_1 відмовилася від підписання протоколу та надання пояснень, але акт про відмову від підписання та отримання протоколу про адміністративне правопорушення не складався.

На підтвердження обставин, викладених у протоколі, додано копії письмових пояснень свідків: ОСОБА_10 та ОСОБА_11, а також фотографії, на яких зафіксовано розташування супутникової антени. З вищевказаних фотознімків не можливо встановити, де саме розташована супутникова антена, а також дані фотознімки не містять дати зйомки, а тому дані докази, суд не може прийняти, як доказ по справі.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 вказав не те, що в лютому 2018 року складав протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 При складанні протоколу ОСОБА_1 була присутня, від підпису відмовилась, а сам протокол він складав у під’їзді біля квартири № 28, буд. 9, м-н.3, м. Лозова, Харківської області. Пояснення свідків також складались на місці виявлення правопорушення. Також вказав, що склав протокол на одну особу, а саме ОСОБА_1, оскільки йому не було відомо, що дана квартира належить на праві власності і іншим особам. Будь-яких доказів стосовно того, що саме ОСОБА_1 здійснювала встановлення супутникової антени у нього не було.

У судовому засіданні свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_10 вказали, що вони були свідками при виявлені супутникової антени на будинку № 9, розташованому на 3 мікрорайоні в м. Лозова, Харківської області, яку, як було з’ясовано, встановлено ОСОБА_1, бо телевізійний кабель вів до її квартири. Чи була присутня ОСОБА_1 при складанні протоколу, чи пред’являла вона паспорт, чи відмовлялася від пояснень та підписання протоколу вони не пам’ятають. Пояснення, як свідків, при складанні протоколу складав ОСОБА_9, а вони їх тільки підписали. Свідок ОСОБА_11 зазначив, що протокол складений був біля під’їзду буд. № 9, розташованому на 3 мікрорайоні в м. Лозова, Харківської області.

З даних пояснень вбачається, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 були вчиненні порушення з боку начальника ВТВ КП «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради Харківської області ОСОБА_9

В подальшому, а саме при розгляді адміністративною комісією при виконавчому комітеті Лозівської міської ради Харківської області вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення знов були порушені вимоги позивача, виходячи з наступного.

Так, постановою у справі про адміністративне правопорушення № 9/18 від 29 березня 2018 року, винесеною Адміністративною комісією при виконавчому комітеті Лозівської міської ради Харківської області, визнано ОСОБА_1 винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП – порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів, та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680 гривень.

При розгляді адміністративної справи Адміністративною комісією при виконавчому комітеті Лозівської міської ради Харківської області встановлено, що ОСОБА_1 01 лютого 2018 року здійснила самочинні роботи по встановленню супутникової антени на вентиляційному оголовку будинку за адресою: м. Лозова, Харківської області, м-н 3, б. 9, кв. 28, чим порушила п. 6.3.2.1 Правил благоустрою території міста Лозова.

Але відповідачем належних доказів вчинення встановленого адміністративного правопорушення саме позивачем ОСОБА_12 до суду не надано. Крім цього, не надані докази, які б підтверджували факт запрошення для ознайомлення з протоколом про адміністративне правопорушення від 01.02.2018р. та його підписання, а також вчинення адміністративного правопорушення саме ОСОБА_1, а не іншими співвласниками житла.

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Згідно ч.1 ст. 257 КУпАП протокол надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 КпАП України адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ст. 152 КУпАП.

Згідно статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 КУпАП протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Статтею 268 КУпАП визначені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Так, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Згідно ст. 279 КУпАП, посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки.

Як вказує позивач та знайшло своє підтвердження під час судового розгляду справи, відповідачем під час винесення постанови не було надано можливості позивачу в повному обсязі скористатись правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, оскільки вона не була належним чином повідомлена про розгляд протоколу і його було розглянуто без її участі та без підтвердження про належне повідомлення її про час, дату і місце розгляду протоколу про адміністративне правопорушення від 01.02.2018р.

Наведене свідчить, що відповідачем під час винесення постанови були грубо порушені норми діючого законодавства, які гарантують особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, право на об'єктивний та справедливий розгляд справи.

Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами скарг у справах про адміністративні правопорушення" від 24 червня 1988 року № 6, розглядаючи скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення, суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом'якшуючі обставини, майновий стан винного.

На підставі викладеного, беручи до уваги встановлені під час судового розгляду справи обставини та докази, суд дійшов висновку, що відповідачем при розгляді справи про адміністративне правопорушення та винесенні оскаржуваної постанови не було дотримано вимоги КУпАП.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Суд зазначає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів правомірність винесення оскаржуваної постанови в справі про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи дії відповідача на відповідність вищевказаним критеріям, суд прийшов до висновку, що приймаючи оскаржувану постанову в справі про адміністративне правопорушення, відповідачем не було дотримано встановлений законом порядок її винесення, а тому вона підлягає скасуванню у судовому порядку.

Згідно з п. 3 ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Отже, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, постанова у справі про адміністративне правопорушення - скасуванню, а провадження закриттю, враховуючи те, що наданими суду доказами до постанови у справі про адміністративне правопорушення не підтверджується, не надано жодних доказів на підтвердження подій 01.02.2018 року, як вони відображені в протоколі та постанові про адміністративне правопорушення. Постанова згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах. Всі сумніви щодо доведеності вини позивача суд тлумачить на його користь і вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення про наявність в діях позивача події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП є необґрунтованою і підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.

Враховуючи, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності прийнятого рішення, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.

На підставі ст. 132 КАС України, у зв'язку із задоволенням адміністративного позову та скасуванням постанови про накладення адміністративного стягнення, а також враховуючи Постанову Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» щодо відсутності підстав для сплати судового збору у справах зазначеної категорії, суд приходить до висновку що судові витрати по справі відносяться на рахунок держави і стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 72, 76, 77, 242, 243, 250, 271, 286, 295 КАС України, ст.ст. 14, 152, 218, 251, 280 КпАП України, суд, -

в и р і ш и в:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Лозівської міської ради Харківської області про визнання незаконною та скасувати постанови про адміністративне правопорушення.

Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Скасувати постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Лозівської міської ради Харківської області № 9/18 від 29.03.2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 152 КпАП України у вигляді штрафу в розмірі 680 (шістсот вісімдесят) гривень.

Закрити справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ст. 152 КпАП України.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Рішення суду можуть бути оскаржене в апеляційному порядку згідно ст.ст. 295, 297, п. 15.5 Розділу VІІ Перехідні положення КАС України з урахуванням вимог ч. 4 ст. 286 КАС України Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Лозова, Харківської області, громадянка України, місце реєстрації: Харківська обл., м. Лозова, м-н 3АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт серії ММ 341933, виданий Лозівським МРВ УМВС України в Харківській області 05.11.1999 року.

Представник позивача - ОСОБА_7, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 351, адреса: м. Первомайський, Харківської області, 1-2 мікрорайон, б. 8

Відповідач - Адміністративна комісія при виконавчому комітеті Лозівської міської ради Харківської області, адреса: Харківська обл., м. Лозова, вул. Ярослава Мудрого, 1, код ЄДРПОУ 04058829.

Суддя Н.А. Смірнова