
Справа № 426/21967/18
РІШЕННЯ
іменем України
(заочне)
01 березня 2019 року , м.Сватове
Сватівський районний суд Луганської області у складі:
головуючого судді Попової О.М.,
за участю секретаря судового засідання Філіпенко А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сватове Луганської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, представник позивача за довіреністю ОСОБА_2, до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, -
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом та просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка продовжує навчання у Національному аерокосмічному університеті ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» в розмірі 2000,00 грн. щомісяця, починаючи з дати подання позову та до закінчення навчання чи до досягнення ОСОБА_4 двадцятитрьохрічного віку - у зв’язку з тим, яка з цих обставин настане першою, також просить стягувати з відповідача на її користь додаткові витрати на оплату проживання в гуртожитку дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка продовжує навчання у Національному аерокосмічному університеті ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» в розмірі Ѕ витрат на проживання у гуртожитку, згідно довідки про надання кімнати в гуртожитку до закінчення навчання чи до досягнення ОСОБА_4 двадцятитрьохрічного віку - у зв’язку з тим, яка з цих обставин настане першою.
В позові зазначила, що зі ОСОБА_3 вона перебувала в шлюбних відносинах з 11.12.1999 р. по 16.05.2001 р. Шлюб між ними розірвано. Від даного шлюбу у них 20 червня 2000 року народилася донька ОСОБА_4. На даний час дитина є повнолітньою, однак продовжує навчатись у Національному аерокосмічному університеті ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» та проживає у гуртожитку. Донька навчається на денній формі навчання гуманітарного факультету та не має змоги влаштуватись на роботу, щоб самостійно отримувати заробіток на гідний рівень життя. Ухвалою судді Сватівського районного суду Луганської області від 09 листопада 2018 року справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з викликом сторін та відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву, призначено підготовче засідання. Ухвалою Сватівського районного суду Луганської області від 22 грудня 2018 року закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті. Позивач ОСОБА_1 та її представник за довіреністю ОСОБА_2 до суду не з'явились, від представника надійшла заява про розгляд справи без її та позивача участі, на позовних вимогах наполягає, не заперечує проти ухвалення заочного рішення. Від відповідача ОСОБА_3 до суду відзиву на позовну заяву не надходило, в судові засідання жодного разу не прибув. Відповідач був повідомлений про дату та місце розгляду справи шляхом направлення повісток на адресу його проживання та реєстрації, однак конверти з повістками повернулися на адресу суду з довідкою «за закінченням встановленого строку зберігання». Суд на місці постановив ухвалу про заочний розгляд справи. Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. На підставі викладеного суд, вважає, можливим розглянути справу за відсутності сторін по наявним матеріалам в справі. Суд, дослідивши письмові матеріали справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню. Так, судом встановлено, шлюб між сторонами розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу І-ЕД № 116350 виданого 16 травня 2001 року (а.с. 9).
Від шлюбу 20 червня 2000 р. народилася дитина - донька ОСОБА_4, про що 18.12.2000 видане свідоцтво про народження І-ЕД № 138503 (а.с. 8).
Повнолітня дитина навчається у Національному аерокосмічному університеті ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» та проживає у гуртожитку, що підтверджено довідками (а.с. 13, 15).
ОСОБА_4 навчається на денній формі навчання гуманітарного факультету, отримує стипендіальні виплати (а.с. 14), однак такий дохід не дозволяє забезпечувати в повній мірі її потреби, пов’язані з навчанням. Суд критично відноситься до твердження позивача про те, що відповідачу належить 1/3 частки земельної ділянки, розташованої у Сватівському районі Луганської області селища Райгородка, оскільки така інформація не підтверджена жодним належним та допустимим доказом, а з клопотанням про витребування док азів про дохід відповідача позивач не зверталась.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов’язком суду та учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, відтак відповідач своїми процесуальними правами не скористався, не спростував наведені позивачем доводи та взагалі не брав участі в розгляді справи. Згідно зі ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання. У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. Згідно ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених уст. 182 цього Кодексу. Відповідно до частини 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Отже, обов’язковою умовою стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини є навчання, право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері так і батька, при чому обов'язком особистим, індивідуальним, який не залежить від віку батьків. ОСОБА_4, на даний час 18 років, вона продовжує навчання, у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги, відповідач має таку допомогу надавати, а тому з відповідача слід стягувати аліменти на її утримання на час навчання. Разом з тим, відповідачем не надано жодних належних доказів, які давали б підставу вважати його таким, що не може надавати матеріальну допомогу. Таким чином, суд, врахувавши встановлені обставини, досліджені матеріали справи, вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягувати аліменти на утримання дитини, яка продовжує навчання в розмірі 2000,00 грн. щомісяця, починаючи з дати подання позову та до закінчення навчання чи до досягнення донькою двадцятитрьохрічного віку - у зв’язку з тим, яка з цих обставин настане першою. Щодо вимоги позивача щодо стягнення додаткових витрат на дитину, суд зазначає наступне. Відповідно до вимог ст. 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов’язаний брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно. Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року, до передбаченої ст. 185 Сімейного кодексу України участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо) можна притягти лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазначені або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначити в твердій грошовій сумі. Отже, законодавцем закріплено правило, відповідно до якого той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов’язанні брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами. Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається згаданою вище статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв’язку із розвитком певних її здібностей, страждає на тяжку хворобу, є калікою. Додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину. Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний огляд – довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування – виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо). При стягненні коштів на додаткові витрати, які повинні бути понесені у майбутньому, суду необхідно надати розрахунок або обґрунтування необхідності майбутніх витрат. З огляду на вказані вище вимоги Закону, позивачем мають бути доведені особливі обставини, які спонукали її до додаткових витрат на дитину. З наданої позивачем довідки вбачається, що ОСОБА_4 дійсно проживає в гуртожитку «ХАІ» № 4 з пільговою оплатою за проживання 260 грн. на місяць, враховуючи оплату за комунальні послуги (а.с. 13). Відповідно до ч. 1 ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Виходячи з цього, вимога позивача про стягнення з відповідача додаткових витрат на навчання є такою, що не доведена належними та допустимими доказами, тому пред’явлений позов підлягає частковому задоволенню. Також, згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути на рахунок спеціального фонду державного бюджету України судовий збір у розмірі 704,80 гривень. Відповідно до ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у межах сплати платежу за один місяць. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,76,95,141,264,265,273,280-283,354,355 ЦПК України, ст.ст. 180,181,182,185 Сімейного Кодексу України, -
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання – задовольнити частково. Стягувати зі ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, аліменти на утримання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка продовжує навчання у Національному аерокосмічному університеті ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» в розмірі 2000,00 грн. щомісяця, починаючи з дати подання позову та до закінчення навчання чи до досягнення ОСОБА_4 двадцятитрьохрічного віку - у зв’язку з тим, яка з цих обставин настане першою.
В іншій частині позовних вимог – відмовити. Допустити до негайного виконання рішення в частині стягнення аліментів на утримання дитини за один місяць, в розмірі 2000 (дві тисячі) грн. Стягнути зі ОСОБА_3, 01.09.1979 року, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, судовий збір в дохід держави у розмірі 704,80 гривень: отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106 «Судовий збір».
Копію заочного рішення надіслати відповідачу. Заочне рішення може бути переглянуте Сватівським районним судом Луганської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Апеляційного суду Луганської області.
Суддя О.М. Попова
Судове рішення № 80187541, Сватівський районний суд Луганської області було прийнято 01.03.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 426/21967/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: