Рішення № 80186832, 01.03.2019, Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/2122/18

Провадження № 2/396/822/18

РІШЕННЯ

Іменем України

01.03.2019 року Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Гарбуз Ольга Анатоліївна

за участю секретаря судового засідання: Пономаренко Р.В.,

представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку в м.Новоукраїнка Кіровоградської області цивільну справу №396/2122/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 державної нотаріальної контори та ОСОБА_4 юстиції України про зняття заборони з майна, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про зняття заборони з майна. В обґрунтування позову зазначила, що їй на праві власності після смерті батька належить житловий будинок №2 по пров. Комунальний, в м. Новоукраїнка, Кіровоградської області. В 2008 році позивач вирішила продати даний будинок, але з’ясувалось, що в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна мається запис від 17.04.2008 року за №7043485 вчинений ОСОБА_3 міською державною нотаріальною конторою №1, про заборону відчуження зазначеного будинку. Даний запис було внесено на підставі повідомлення б/н від 07.04.1967 року Кіроблконтрстройбанк, власником на будинку на той час бів ОСОБА_5. В зв’язку із перенумерацією будинків по пров. Комунальний на даний час будинок перенумеровано на №6. Позивач просить скасувати заборону на відчуження належного їй будинку, оскільки вважає порушеним її право щодо вільного розпорядження майном.

Ухвалою суду від 30.11.2018 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено до підготовчого розгляду на 21.12.2018 року, яке було відкладено на 15.01.2019 року в зв’язку з неявкою сторін.

03.01.2019 року від представника відповідача ОСОБА_4 юстиції України до суду надійшов відзив на позов, в якому представник зазначив, що заперечує щодо позовних вимог, оскільки Зокрема, з системного аналізу останнього вбачається, що безпосереднє здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно або обтяжень нерухомого майна не належить до повноважень ОСОБА_4 юстиції України. Водночас, відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» забезпечення проведення державної реєстрації прав, ведення Державного реєстру прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, формування та зберігання реєстраційних справ віднесено до повноважень суб'єктів державної реєстрації прав.

ОСОБА_3 державна нотаріальна контора №1 самостійно здійснює цивільні процесуальні права та виконує свої обов'язки в суді, тобто є окремим учасником справи.

Зауважимо, що той факт, що до повноважень ОСОБА_4 юстиції України віднесено керівництво державними нотаріальними конторами автоматично не призводить до виникнення у зазначеного органу матеріально-правової заінтересованості у спірних правовідносинах.

Отже зазначають, що ОСОБА_4 юстиції України не є суб'єктом тих прав, закон них інтересів та юридичних обов'язків, з приводу яких суд повинен ухвалити рішення.

Також від представника відповідача ОСОБА_4 юстиції України ОСОБА_1 надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв’язку.

Ухвалою суду він 15.01.2019 року клопотання про проведення судових засідань в режимі відеоконференцзв’язку задоволено, розгялд справи відкладено на 30.01.2019 року.

Ухвалою від 30.01.2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгялду на 01.03.2019 року.

В судове засідання позивачка не з’явилась, попередньо надіславши до суду заяву про розгялд справи у її відсутність. Позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача ОСОБА_3 державної нотаріальної контори №1 в судове засідання не з'явився, по невідомим суду причинам, про день та час розгялду справи повідомлені у встановленому законом порядку, що підтверджується витягом з поштових відправлень Укрпошти (а.с.66). Відзив до суду не подано.

Представник відповідача ОСОБА_4 юстиції України ОСОБА_1, яка діє на підставі довіреності, в судовому засідання просила відмовити в задоволенні позовних вимог з обставин викладених у відзиві.

Згідно ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) , до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч.1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно ч.1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2, являється власником житлового будинок №2 по пров. Комунальний, в м. Новоукраїнка Кіровоградської області, на підставі свідоцтва про право на спадщину від 24.03.2004 року зареєстрованого в реєстрі за №655 (а.с. 12).

Згідно інформації довідки №58 від 09.11.2018 року виданої виконавчим комітетом Новоукраїнської міської ради, в зв’язку із перенумерацією будинків по пров. Комунальний на даний час будинок перенумеровано з №2 на №6 (а.с. 10).

На даний час позивач вирішила продати будинок, але з’ясувалось, що в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна мається запис від 17.04.2008 року за №7043485 вчинений ОСОБА_3 міською державною нотаріальною конторою №1, про заборону відчуження житлового будиноку №2 по пров. Комунальний, в м. Новоукраїнка, Кіровоградської області. Дану заборону внесено на підставі повідомлення б/н від 07.04.1967 року Кіроблконтрстройбанк, власником на будинку на той час бів ОСОБА_5, що підтверджується витягом з реєстру (а.с. 9).

Згідно інформації яка надана суду Кіровоградською обласною КП «БМБТІ», вбачається, що згідно реєстрових кних ОСОБА_5 являвся власником ј частини зазначеного будинку з 13.12.1966 року по 02.04.1968 року на підставі свідоцтва про право власності. Згідно договору купівлі-продажу, посвідченого нотаріусом Добровеличківської державної нотаріальної контори від 02.04.1968 року Р№394 дане домоволодіння від ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перейшло до ОСОБА_8 (а.с. 17-21). В подальшому, на підставі договору купівлі-продажу від 14.08.1985 року Р№1770 будинок належав на праві власності ОСОБА_9 - батьку позивачки (а.с.11).

Згідно витягу з реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1004677129 від 21.11.2018 року жодних записів про юридичну особу Кіроблконтрстройбанк не знайдено (а.с. 15), що позбавляє позивачку вирішити питання зняття заборони на належний їй будинок.

Існування заборони на відчуження нерухомого майна перешкоджає позивачкі розпоряджатися своїм майном.

Право приватної власності позивачки на житловий будинок будиноку №2 по пров. Комунальний, в м. Новоукраїнка, Кіровоградської області підтверджено.

У відповідності до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном

Частиною 1 ст.319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право власності згідно із ч.1 ст.321 ЦК України є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений його права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна, права якого порушені, має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Таке право особи реалізується шляхом звернення до суду з позовом про захист свого порушеного права та усунення будь-яких перешкод у вільному та на власний розсуд користуванні та розпорядженні майном.

Також статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплений принцип непорушності права приватної власності, що означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону, за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Представник відповідача в судовому засідання відзначала, що позивач ОСОБА_2 є неналежним позивачем у справі, оскільки її право власності на будинок не зареєстровне в Реєстрі речових прав на нерухоме майно, з чим суд не може погодитися, так як судом достовірно встанолено, що позивачка являється власником будиноку №2 по пров. Комунальний, в м. Новоукраїнка, Кіровоградської області на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.03.2004 року зареєстрованого в реєстрі за №655, що відображено в довідках наданих Кіровоградською обласною КП «БМБТІ», а відомості щодо реєстрації її речових прав на будинок в реєстрі відсутні лише за обставин не звернення позивачки про реєстрацію її прав на нерухоме майно.

Відповідно до Положення про Єдиний держаний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженого наказом ОСОБА_4 юстиції України від 09.06.1999 р. № 31/5, зареєстрованим в Мін'юсті 10.06.1999 р. за № 364/3657, реєстр заборон це електронна база даних, яка містить відомості про обтяження нерухомого майна, а саме: накладені заборони та арешти нерухомого майна; вилучення записів про заборони відчуження та арешти нерухомого майна; тимчасові застереження щодо нерухомого майна та видані витяги з реєстру заборон.

Реєстраторами реєстру заборон є державні нотаріальні контори, державні нотаріальні архіви, приватні нотаріуси, які уклали відповідні договори з адміністратором і мають повний доступ до реєстру заборон через комп'ютерну мережу; державне підприємство «Інформаційний центр» ОСОБА_4 юстиції України та його регіональні філії в частині внесення відомостей щодо податкових застав та арештів, накладених органами державної влади.

Саме враховуючи вищезазначені норми, так як державні нотаріальні контори підпорядковані та відносяться до ОСОБА_4 юстиції України, тому суд вважає, що ОСОБА_4 юстиції України є належним відповідачем в справі, зазначивши, що позивачка не звертається саме до ОСОБА_4 юстиції України з окремими позовними вимогами та вимогами вчинити якісь дії.

У відповідності до ст.34 Закону України «Про нотаріат» накладення або зняття заборон є нотаріальною дією, вчинення яких в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах або займаються приватною нотаріальною діяльністю.

Відповідно до п.п.2.1.1 п.2.1 Положення, підставами для внесення до реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об'єкти нерухомого майна є накладення (зняття) державною нотаріальною конторою або приватним нотаріусом реєстратором заборони відчуження на об'єкти нерухомого майна.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2, являється власником житлового будинок №2 по пров. Комунальний, в м. Новоукраїнка Кіровоградської області, на підставі свідоцтва про право на спадщину від 24.03.2004 року зареєстрованого в реєстрі за №655 (а.с. 12).

Згідно інформації довідки №58 від 09.11.2018 року виданої виконавчим комітетом Новоукраїнської міської ради, в зв’язку із перенумерацією будинків по пров. Комунальний на даний час будинок перенумеровано з №2 на №6 (а.с. 10).

Відомості про обтяження об'єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: будинок №2 по пров. Комунальний, в м. Новоукраїнка, Кіровоградської області, були внесені ОСОБА_3 міською державною нотаріальною конторою №1, як заборона, а отже вилучення запису повинно відбуватись за правилами, встановленими п.п.2.1.1 п.2.1 Положення.

Згідно п.5 глави 15 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом ОСОБА_4 юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5 нотаріус, який наклав заборону, знімає заборону відчуження майна за рішенням суду.

Таким чином, заборона на відчуження нерухомого майна, що належить позивачу на праві приватної власності, порушує його права та законні інтереси, оскільки унеможливлює переоформлення, користування та розпоряджання даним майном, а також враховуючи, що державні нотаріальні контори підпорядковані та відносяться до ОСОБА_4 юстиції України, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати віднести на рахунок позивача, компенсацію яких позивач не ставить.

Керуючись ст.ст. 317, 319, 321, 391, 1216, 1296, 1297 ЦК України, 13, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити посністю.

Скасувати в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис від 17.04.2008 року за №7043485 вчинений ОСОБА_3 міською державною нотаріальною конторою №1, про заборону відчуження об'єктів нерухомого майна за адресою: Кіровоградська область, м. Новоукраїнка, провулок Комунальний, будинок 2.

Зобов'язати ОСОБА_3 міську державну нотаріальну контору №1 виключити вазані відомості про про заборону відчуження об'єктів нерухомого майна за адресою: Кіровоградська область, м. Новоукраїнка, провулок Комунальний, будинок 2, з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (запис від 17.04.2008 року за №7043485).

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Кропивницького апеляційного суду або через Новоукраїнський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, які не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Повний текст рішення складено 01.03.2019 року.

Головуючий: О. А. Гарбуз