Рішення № 80186322, 21.02.2019, Ржищевський міський суд Київської області

Головуючий суддя в суді І інстанції

ОСОБА_1

Єдиний унікальний № 374/88/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2019 року Ржищівський міський суд Київської області у складі:

головуючої - судді Козіної С.М.,

за участі:

секретаря - Маламан Я.О.,

представника позивача - (не з'явився),

відповідача - ОСОБА_2 (не з'явилась),

представника відповідача - ОСОБА_3 (не з'явився),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ржищів цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2018 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, подавши 07 травня 2018 року позовну заяву у новій редакції.

Позовні вимоги позивач мотивував тим, що 30 вересня 2009 року між ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" (далі - змінена назва на АТ КБ "ПРИВАТБАНК") та відповідачем було укладено кредитний договір № б/н, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 1 200 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Строк дії кредитної карти до 09/15 включно. Підписання даного договору є прямою та безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 3.3 Умов та правил надання банківських послуг. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку, які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/peges/70/ складає між ним та банком ОСОБА_4, що підтверджується підписом у заяві. Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому Тарифами банку, які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/peges/70, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п.5.5 "Правил користування платіжною карткою".

Одночасно п. 5.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни тарифів та інших невід'ємних частин договору. Таким чином розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись Банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 4.9 Умов та правил надання банківських послуг і п. 5.8 Правил користування платіжною карткою. Відповідно до п.6.3 до обов'язків позичальника відноситься отримання виписки про стан контррахунків та про здійснені операції по картрахунках.

Позивач свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме: надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав.

У зв'язку із зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 14 березня 2018 року має заборгованість 14711 грн 32 коп.

Позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь АТ КБ "ПРИВАТБАНК" заборгованість за кредитним договором № б/н від 30 вересня 2009 року у розмірі 14 711 грн 32 коп., яка складається з наступного: 1 177 грн 81 коп - заборгованість за кредитом; 9 136 грн 78 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3 220 грн - заборгованість за пенею; штрафи відповідно до п.8.6. Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - фіксована частина; 676 грн 73 коп. - процентна складова, а також стягнути судові витрати в розмірі 1 762 грн.

21 вересня 2018 року відповідач подала до суду заяву, в якій просила застосувати до позовних вимог позовну давність, зазначивши, що позивачем пропущено строк позовної давності для пред'явлення позову, що передбачений ч. 4 ст. 267 ЦПК України. На цій підставі просила відмовити позивачеві у задоволенні позову.

Крім того, 27 листопада 2018 року представник відповідача заявив клопотання про витребування матеріалів кредитної справи (в оригіналі) для огляду їх у судовому засіданні. Вказане клопотання було задоволено, про що зазначено в ухвалі суду від 27 листопада 2018 року. Однак, станом на 21 лютого 2019 року матеріали кредитної справи позивачем надані не були.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, подавши клопотання про розгляд справи без участі представника, також представник позивача подавав клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с. 24, 25). Разом із тим, відповідачем було подано заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження (а.с. 70-71). Тому суд ухвалив розглядати вказану цивільну справу за правилами загального позовного провадження.

У судове засідання відповідач ОСОБА_2 та представник відповідача ОСОБА_3 не з'явились.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

30 вересня 2009 року між АТ КБ "ПРИВАТБАНК" та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір б/н, згідно якого відповідач отримала кредит в розмірі 1 200 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідно до умов укладеного договору, ОСОБА_4 складається з Заяви, Пам'ятки клієнта, Умов та правил надання банківських послуг та Тарифів (а.с. 8-9, 10-15). Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Пам'яткою, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між нею та позивачем ОСОБА_4, що підтверджується підписом у заяві. Позивач нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому Тарифами банку, з розрахунку 360 календарних днів на рік.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

ОСОБА_4 є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором б/н від 30 вересня 2009 року, укладеного між ПриватБанком та клієнтом - ОСОБА_2, встановлено, що станом на 14 березня 2018 року загальний розмір заборгованості 14 711 грн 32 коп., яка складається з наступного: 1 177 грн 81 коп - заборгованість за кредитом; 9 136 грн 78 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3 220 грн - заборгованість за пенею; штрафи відповідно до п. 8.6. Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - фіксована частина; 676 грн 73 коп. - процентна складова (а.с. 6-7).

Відповідно до довідки, наданої банком, встановлено, що ОСОБА_2 на підставі укладеного кредитного договору № б/н від 30 вересня 2009 року, за яким було надано наступні кредитні картки 99926254614399343, - термін дії 08/10, № 5457082927167788, - термін дії 09/15 (а.с. 45).

Однак, матеріали справи не містять даних, за яким картковим рахунком було проведено розрахунок заборгованості відповідача.

З виписки з карткового рахунку, - основна карта 5457 **** **** 7788 за період з 30 вересня 2009 року по 14 березня 2018 року встановлено, що боржник ОСОБА_2 користувалась коштами кредитної картки, останній раз - 07 вересня 2012 року (а.с. 46-48).

З виписки з карткового рахунку, - основна карта 9992 **** **** 1352 за період з 30 вересня 2009 року по 14 березня 2018 року встановлено, що боржник ОСОБА_2 вказаною карткою не користувалась (а.с. 48-48 зворот)

Матеріали справи доводять, що відповідач не заперечувала факту отримання у 2009 році у ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" кредитної картки із кредитним лімітом 1 200 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 30 % на один рік на суму залишку заборгованості за кредитом, також те, що останній платіж в сумі 400 грн нею був здійснений 07 вересня 2012 року.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, установлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. ОСОБА_4 про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. За статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем, є підставою для відмови в позові.

У даному випадку договір про збільшення позовної давності між сторонами не укладався.

Такі ж правові висновки містяться і в постанові Верховного Суду України від 11 жовтня 2017 року (справа № 347/1910/15-ц).

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними подіями (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України). За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Оскільки, відповідно до Умов та правил надання банківських послуг строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а тому й початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення. Отже, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредиту, погашення якого відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Як встановлено судом із виписки з карткових рахунків ОСОБА_2 здійснила останню операцію по картковому рахунку 5457 **** **** 7788 (зараховано кошти на картку) 07 вересня 2012 року, а по картковому рахунку 9992 **** **** 1352 операції клієнтом не здійснювались взагалі.

Отже, починаючи з вересня 2015 року строк позовної давності для звернення до суду АТ КБ "ПРИВАТБАНК" із позовом про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 сплив. Представник позивача звернувся із позовом 30 березня 2018 року (вх. № 670 від 10 квітня 2018 року), - після спливу позовної давності.

Доводи представника АТ КБ "ПРИВАТБАНК" про те, що строк дії кредитної карти до 09/15 включно, не заслуговують на увагу, оскільки позивачем не надано належних доказів, які відповідно до вимог пунктів 3.1.3, 5.2 Умов та правил надання банківських послуг підтверджували б факт випуску нової кредитної картки клієнта, якщо однією із вимог такого перевипуску є додержання клієнтом умов обслуговування картки, передбачених договором, факт звернення клієнта із заявою про отримання нової картки, та те, що позивач мав можливість звернутися до суду за захистом своїх прав протягом трьох років з дня, коли виникло право пред'явити таку вимогу (з часу настання строку несплати чергового платежу).

Відповідно до ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність сплила і до додаткової вимоги (стягнення неустойки тощо).

Таких же правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 01 серпня 2018 року (справа № 727/3712/17).

Враховуючи викладене вище, та те, що відповідач просила застосувати до позовних вимог банку позовну давність, суд приходить до висновку, що позовні вимоги АТ КБ "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_2 задоволенню не підлягають у зв'язку зі спливом позовної давності.

У зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось.

Керуючись ст. 207, 253, 256, 259, 261, 267, 526, 629, 1054 ЦК України, та ст. ст. 2, 4, 12, 81, 82, 141, 223, 265, 273, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,- відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідно до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 15.12.2017) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, тобто до Київського апеляційного суду через Ржищівський міський суд Київської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя