Рішення № 80185867, 01.03.2019, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/6706/18

Провадження № 2/362/1027/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(з а о ч н е)

01 березня 2019 року

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого – судді Марчука О.Л.,

при секретарі – Люкшиній Т.В.,

за участю представника позивача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Василькові Київської області цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в обґрунтування вимог якого зазначив, що ним, на виконання вимог Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в рахунок шкоди завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, сплачено на корись ОСОБА_3 страхове відшкодування в розмірі 13 386 гривень 56 копійок.

Посилаючись на те, що відповідача постановою уповноваженого органу визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, на підставі статті 38 «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» просить стягнути з останнього на свою користь суму завданої ним матеріальної шкоди.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов та просив задовольнити його вимоги з викладених у заяві підстав.

Враховуючи, що відповідач, який був належним чином повідомлений про місце, день і час розгляду справи шляхом отримання судової повістки про виклик за адресою місця реєстрації свого проживання, не прибув в судове засідання і не повідомив суд про причини свого неприбуття, суд вважає причини неприбуття відповідача в судове засідання неповажними.

Оскільки, відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин, не подав відзив та представник позивача не заперечив проти вирішення справи в заочному порядку, на підставі статті 280 ЦПК України, суд ухвалив заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши письмові докази по справі в повному обсязі, суд встановив наступні обставини.

Постановою судді Васильківського міськрайонного суду Київської області Марчука О.Л. від 09 жовтня 2015 року у справі про адміністративне правопорушення № 362/6734/15-п встановлено, що 23 вересня 2015 року о 18 годині 50 хвилин, ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки «Ваз 2107», номерний знак НОМЕР_1, по вулиці Декабристів у місті Василькові Київської області, виїжджаючи на дорогу з прилеглої території перед проїзною частиною не дав дорогу транспортному засобу, що рухався по ній, чим порушив пункт 10.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Nissan», номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3, що спричинило пошкодження обох транспортних засобів, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Вказаною постановою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП (а. с. 18 – 19).

Нормою частини 6 статті 82 ЦПК України передбачено, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов’язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Інший учасник вказаної ДТП – ОСОБА_3 в порядку і на умовах передбачених Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» повідомив позивача про дану ДТП та звернувся із заявою про виплату страхового відшкодування, надавши відповідну довідку органів внутрішніх справ про ДТП, що підтверджується відповідними письмовими документами, які знаходяться в матеріалах справи (а.с. 11 – 12, 14, 15, 16).

Відповідно до письмового доручення позивача, здійснено Звіт № 1096 про оцінку автомобіля, відповідно до якого, вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки «Nissan», номерний знак НОМЕР_3, в результаті його пошкодження при ДТП складає 20 866 гривень 56 копійок (а.с. 21 – 27).

На підставі Наказу позивача від 15.12.2015 року № 6555, на виконання вимог статті 41 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивачем на користь ОСОБА_3 сплачено страхове відшкодування в сумі 13 386 гривень 56 копійок, що підтверджується Платіжним дорученням № 6555рв від 16 грудня 2015 року (а.с. 56, 57).

Згідно із пунктом 38.1.2. статті 38 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (МТСБУ) після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Як встановлено під час розгляду справи з матеріалів справи, відповідач є власником і був водієм транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду; станом на дату ДТП його цивільно-правова відповідальність застрахована не була та він не є особою, зазначеною у пункті 13.1 статті 13 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Нормою частини 1 статті 1166 ЦК України, передбачено, що шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її заподіяла.

Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Норма пункту 1 частини першої статті 1188 ЦК України передбачає, що шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (ч. 1 ст. 1191 ЦК України).

Отже, слід зробити висновок, що на підставі частини першої статті 1191 ЦК України та статті 38 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у позивача виникло право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого страхового відшкодування.

Крім того, у зв’язку із виплатою даного страхового відшкодування було сплачено вартість послуг аварійного комісара в сумі 1 443 гривні 00 копійок, що підтверджується відповідним Платіжним дорученням № 28421рв від 03 грудня 2015 року (а.с. 58).

Таким чином, з відповідача в порядку регресу на користь позивача підлягає стягненню сума в розмірі 14 829 гривень 56 копійок.

За таких обставин, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

При цьому, на підставі пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України, у зв’язку із частковим задоволенням позову, судовий збір слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 38 Закону України «Про Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 1166, 1187, 1188, 1191 ЦК України, ст. ст. 1 – 13, 19, 23, 27, 34, 76 – 83, 89, 95, 133, 141, 258, 259, 263 – 265, 273 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України грошові кошти в сумі 14 829 (чотирнадцять тисяч вісімсот двадцять дев’ять) гривень 56 копійок та 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок у відшкодування судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий

Дата складення повного рішення суду – 01 березня 2019 року.