Ухвала суду № 80185691, 28.02.2019, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

1-кс/359/614/2019

359/1808/19

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту

28.02.2019 м.Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

слідчого судді Кабанячого Ю.В.,

при секретарі судового засідання Вітківському Є.О.,

за участю прокурора Дячок О.Б.,

підозрюваного ОСОБА_1,

слідчого Іваніченка А.С.,

розглянув клопотання старшого слідчого СВ Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області лейтенант поліції ОСОБА_2, по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019110100000304 від 11.02.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, офіційно не працюючого, не одруженого, раніше судимого Білоцерківським міськрайонним судом Київської області 04.02.2019 за ч.1 ст.190 та ч.2 ст.186 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі , відповідно до ст.75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.307 КК України,

в с т а н о в и в :

Слідчим відділом Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019110100000304 від 11.02.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1, будучи раніше судимим вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04.02.2019 за ч. 1 ст. 190 та ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, в силу ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки, маючи судимість не зняту та не погашену у встановленому законом порядку, знову вчинив новий умисний злочин.

10.02.2019 ОСОБА_1 відомим йому способом у невстановлений досудовим розслідуванням час та у невстановленому досудовим розслідуванням місці з метою збуту у місця позбавлення волі, незаконно придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежено – метадон (фенадон), який знаходився у трьох полімерних згортках, що були скріплені паперовим згортком разом з цибулиною для надання такому згортку ваги.

Незаконно придбаний ним у вигляді вищеописаного згортку наркотичний засіб, обіг якого обмежено – метадон (фенадон) з метою його збуту у місця позбавлення волі, ОСОБА_1 в цей же день поклав до правої зовнішньої кишені своєї куртки, тим самим почавши незаконно зберігати наркотичний засіб, обіг якого обмежено – метадон (фенадон) з метою його збуту у місця позбавлення волі.

З метою реалізації злочинного умислу, направленого на збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено – метадону (фенадону) у місця позбавлення волі, 10.02.2019 близько 21 години 00 хвилин ОСОБА_1, перебуваючи в охоронюваній зоні ДУ «Бориспільська виправна колонія № 119», що розташована по вул. Бориспільська, 1 в с. Мартусівка Бориспільського району Київської області, а саме біля паркану вказаної установи, намагався збути наркотичний засіб, обіг якого обмежено – метадон (фенадон) у місця позбавлення волі шляхом його перекиду у вигляді вищеописаного згортку через огорожу ДУ «Бориспільська виправна колонія № 119», але був зупинений працівниками відділу охорони вказаної установи.

В подальшому в ході проведення поверхневого огляду особистих речей

ОСОБА_1 в присутності двох понятих в правій зовнішній кишені куртки, в яку останній був одягнений, виявлено паперовий згорток, в середині якого знаходились цибулина та три полімерні згортки із кристалоподібними речовинами білого кольору. Наведені три полімерні згортки за результатами проведення вказаного огляду вилучено.

Згідно висновку експерта №11 – 2/1226 від 27.02.2019 надані на дослідження кристалічні речовини білого кольору містять наркотичний засіб, обіг якого обмежено – метадон (фенадон) та сильнодіючий лікарський засіб – дифенгідрамін (димедрол). Загальна маса дифенгідраміну (димедролу) у речовинах становить 0,691 г. Загальна маса метадону (фенадону) у речовинах становить 0,059 г.

Метадон (фенадон) згідно «Списку № 1 Особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено» в Таблиці 2 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Кабінетом Міністрів України від 16.05.2000 № 770 – є наркотичним засобом, обіг якого обмежено.

27.02.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

У вчиненні кримінального правопорушення (злочину) обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, доведена, обґрунтована та підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 10.02.2019, згідно якого зафіксовано перебування ОСОБА_1 у охоронюваній зоні виправної установи у вечірній час, тобто у темну пору доби; вилученням у вказаної особи трьох полімерних згортків з кристалоподібними речовинами білого кольору, які між собою були скріплені паперовим згортком; протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 27.02.2019; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 27.02.2019; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 27.02.2019; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 27.02.2019; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 27.02.2019; висновком судової експертизи матеріалів, речовин та виробів №11 – 2/1226 від 27.02.2019.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, у ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1 та п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме: підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, усвідомлюючи призначення йому покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки має не зняту та не погашену в передбаченому законом порядку судимість; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення (злочин), оскільки не має постійної роботи та джерела заробітку.

Виходячи з викладеного вище, відповідно до вимог ч. 1 ст. 184 КПК України, вважає за доведене, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст. 178 КПК України у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено наступне: зібрані у ході досудового розслідування докази є вагомими та підтверджують причетність підозрюваного ОСОБА_1 до вчинення ним інкримінованого йому кримінального правопорушення (злочину).

Враховуючи викладене вище, в органу досудового розслідування є всі достатні та обґрунтовані підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_1, тому останньому необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що зумовлено виконанням передбаченого ст. 2 КПК України завданням кримінального судочинства, для виконання якого орган досудового розслідування звертається із клопотанням до слідчого судді.

В судовому засіданні прокурор підтримала дане клопотання та просила його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_1 просив не обирати йому запобіжний захід у вигляді арешту, а обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час чи цілодобовий, так як даний злочин він вчинив під погрозою фізичної розправи зі сторони наглядно знайомого чоловіка «Рижого», хоча умислу на вчинення незаконного збуту у нього не було. Він проживає разом з товаришем за адресою АДРЕСА_1, хоча договору оренди даного приміщення не має. За місцем реєстрації м.Біла Церква вул.. Ярослава Мудрого,32 він не проживає, так як це гуртожиток навчального закладу, в якому він колись навчався. Працює неофіційно розвантажувальником, таким чином заробляє собі на життя. При обрання йому запобіжного заходу у виглядів домашнього арешту буде його виконувати.

Суд заслухав думку учасників процесу та прийшов до наступних висновків.

Встановлено, що слідчим відділом Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019110100000304 від 11.02.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

27.02.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, у ході досудового розслідування прокурор переконав про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме: підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, усвідомлюючи тягар майбутнього покарання, оскільки підозрюється у вчиненні тяжкого корисливого злочину, маючи умовний термін; підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення (злочин), оскільки не має постійної роботи та джерела заробітку. Крім того може впливати на свідків, з метою уникнення покарання.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Як роз’яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 17 листа №511-550/0/4-13 від 04.04.2013, розумність тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно. Вона має оцінюватись в кожному окремому випадку в залежності від особливостей конкретної справи та причин, про які йдеться у рішеннях національних судів. Тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011).

Зважаючи на зібрані на день розгляду клопотання матеріали досудового розслідування, слідчий суддя, не даючи оцінку вини чи невинуватості підозрюваного, приходить до переконання, що підозра, яка була вручена ОСОБА_1, на день розгляду клопотання є обґрунтованою.

Слідчий суддя вбачає наявність суспільного інтересу в обранні найтяжчого запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1, зважаючи на його стійку злочинну поведінку.

Підозрюваний ОСОБА_1 не має постійної роботи, проживання та стабільного джерела прибутку, тому відсутні підстави для обрання йому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Жоден з громадян не надав клопотання про взяття підозрюваного на поруки. Застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання не забезпечить належної поведінки підозрюваного, не зменшить наявність вищевказаних ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації, оскільки зважаючи на особу підозрюваного він не може самоорганізуватися для здійснення належного самоконтролю. Виходячи з викладеного вище, відповідно до вимог ч. 1 ст. 184 КПК України, слідчий суддя вважає за доведене, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України та є всі підстави вважати, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_1, який вчинив інкриміноване йому тяжке кримінальне правопорушення (злочин), може вчиняти інші корисливі кримінальні правопорушення (злочини) та ухилятися від органу досудового розслідування та суду.

Єдиним запобіжним заходом на даний час, який здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків та унеможливить реалізацію вищевикладених ризиків, є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених КПК України, розмір якої, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, має бути визначений в розмірі, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зокрема, зважаючи на вимоги ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно врахувати практику Європейського суду з прав людини з аналогічних питань, а саме рішення у справі «Мангурас проти Іспанії» від 28.09.2010 № 12050/04, у якому Європейським судом підкреслено важливість оцінки, при визначенні розміру застави, шкоди завданої злочином, рівня відповідальності підозрюваного та тяжкості злочину. При цьому Європейським судом з прав людини визнано правильним підхід національного суду Іспанії щодо необхідності врахування вказаних чинників за наявності сумнівів у тому, що застава, сума якої визначатиметься виключно пропорційно до майнового стану підозрюваного, зможе забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов’язків, передусім щодо участі у судовому розгляді справи. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії», сума застави за звільнення з-під варти заявника не була надмірною. У рішенні, у справі «Мангурас проти Іспанії», Європейський суд з прав людини постановив, що не було порушено ч. 3 ст. 5 (право на свободу та особисту недоторканість) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи. Органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більш того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується. Суд вважає, що забезпечення більш високого стандарту охорони прав людини вимагає більш суворості в оцінці порушень фундаментальних цінностей демократичного суспільства. Відтак, професійне середовище, теж має братися до уваги при визначенні суми застави з метою забезпечення її ефективності як засобу попередження ухилення від юридичної відповідальності.

Враховуючи вищевикладені обставити, розмір застави ОСОБА_1 слід визначити 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зважаючи на суму збитку, заподіяного злочином. Даний розмір слідчий суддя вважає достатнім для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків.

В разі обрання запобіжного заходу у вигляді застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов’язки: прибувати до слідчого чи прокурора по їх виклику; не відлучатися із населеного пункту, в якому підозрюваний проживає, без дозволу слідчого чи прокурора; повідомляти слідчого чи прокурора про зміну свого місця проживання.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 176-177, 178, 182-184, 193, 194, 196, 197, 309 КПК України,

у х в а л и в:

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, офіційно не працюючого, не одруженого, раніше судимого Білоцерківським міськрайонним судом Київської області 04.02.2019 за ч.1 ст.190 та ч.2 ст.186 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі , відповідно до ст.75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, утримуючи його у Державній установі «Київський СІЗО» Міністерства юстиції України.

Строк дії ухвали шістдесят днів, рахується з моменту затримання 28 лютого 2019 до 24 год. 28.04.2019 включно.

Визначити ОСОБА_1 заставу 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 55590 гривень та роз’яснити, що він або інша особа має право внести заставу на розрахунковий рахунок Бориспільського міськрайонного суду (отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області; код ЄДРПОУ: 26268119; розрахунковий рахунок; 37312095018661; банк отримувача: (ГУ ДКЄУ) Держказначейська служба України м. Київ; код банку (МФО): 820172).

У випадку внесення застави покласти на ОСОБА_1 такі обов'язки: прибувати до слідчого чи прокурора по їх виклику; не відлучатись із населеного пункту, в якому підозрюваний проживає, без дозволу слідчого чи прокурора; повідомляти слідчого чи прокурора про зміну свого місця проживання.

Вручити копію цієї ухвали підозрюваному негайно після її оголошення.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п’яти днів з моменту її проголошення захисником, а особою, яка перебуває під вартою протягом п’яти днів з моменту вручення копії ухвали, безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя Ю.В.Кабанячий