Вирок № 80185035, 28.02.2019, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/1225/16-к

Провадження № 1-кп/288/8/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2019 року смт. Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді - Рудника М.І.,

з участю секретаря судових засідань – ОСОБА_1,

прокурора - Давидюка Р.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в смт. Попільня Житомирської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016060270000227 від 31 травня 2016 року відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянин України, українець, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працює, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше судимий 17 серпня 2016 року Попільнянським районним судом за частиною першою, другою статті 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі статей 75,76 КК України звільнений з іспитовим строком на 2 роки,

що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 185 КК України

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 будучи раніше судимим 17.08.2016 року Попільнянським районним судом за ст.ст. 185 ч. 1. 185 ч. 2, 70 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75, 76 КК України звільнений з іспитовим строком на 2 роки на шлях виправлення не став, та повторно умисно вчинив кримінальне правопорушення.

Так, 29 травня 2016 року близько 1 години 00 хвилин, ОСОБА_2, маючи умисел на таємне, повторне викрадення чужого майна і реалізуючи його, скориставшись вільним доступом та таємно від оточуючих, знаходячись в танцювальному залі кафе «Маячок», який розташований по вул. Київській, в смт. Попільня, Житомирської області, таємно повторно викрав: мобільний телефон марки «Леново А 2010» вартістю 1679 гривень 60 копійок, який був укомплектований сім-карткою мобільного оператора «Київстар» вартістю 30 гривень 00 копійок, карткою пам'яті Micro SD об'ємом 4 Gb вартістю 60 гривень 00 копійок, та викраденим розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_3 збитку на загальну суму 1769 гривень 60 копійок.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 185 КК України визнав повністю, дав покази, які відповідають змісту обвинувачення та погодився на скорочений порядок судового розгляду, без дослідження будь-яких доказів.

Потерпіла ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилась, надала до суду заяву про слухання справи у її відсутність.

Оскільки в судовому засіданні обвинувачений визнав фактичні обставини вчинення злочину, не оспорював їх, позиція його є добровільною, а тому суд за згодою учасників процесу визнав недоцільним дослідження доказів, що підтверджують ці обставини, роз’яснивши позбавлення права на оскарження цих обставин в апеляційному порядку згідно статті 349 КПК України.

Виходячи з наведеного, суд вважає вину обвинуваченого доведеною повністю та кваліфікує дії ОСОБА_2 за частиною другою статті 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Обираючи обвинуваченому міру та вид покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання.

Обставиною, згідно статті 66 КК України, що пом’якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_2 є активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, згідно статті 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 не встановлено.

Також судом враховуються й результати досудової доповіді про обвинуваченого у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 складеної Попільнянським районним сектором філії Державної установи «Центр пробації» в Житомирській області № 33/19/343-19 від 27 лютого 2019 року, з якої вбачається, що беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, спосіб його життя, бажання засудженого стати на шлях виправлення, враховуючи середній рівень ризику небезпеки для суспільства, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_2 можливе без позбавлення його волі або обмеження волі.

Обвинувачений ОСОБА_2 раніше судимий на шлях виправлення не став, та повторно умисно вчинив кримінальне правопорушення, не працює, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

При визначенні міри покарання обвинуваченому, суд приймає до уваги положення статей 1, 50 КК України, згідно яких Кримінальний кодекс має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, а також запобігання злочинам. Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобіганню вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Водночас, при призначенні покарання, суди мають враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину згідно статті 12 КК України, форму вини, а також особливості конкретного злочину.

При даних обставинах враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, його суспільну небезпечність, особу винного, обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання та інші обставини справи, суд приходить до висновку, що необхідно призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_2 в межах санкції ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільняє його від відбування покарання з випробуванням, поклавши на нього обов’язки, передбачені ч. 1 п. 1, 2, ч. 3 п. 2 ст. 76 КК України, оскільки таке покарання, необхідне і достатнє для його виправлення і попередження нових злочинів.

У відповідності до абзацу другого пункту 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінальних покарань № 7 від 24 жовтня 2003 року» коли особа, щодо якої було застосоване таке звільнення, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно. Вирок Попільнянського районного суду Житомирської області від 17 серпня 2016 року згідно якого ОСОБА_2 засуджено за частиною першою, другою статті 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі статей 75,76 КК України звільнений з іспитовим строком на 2 роки, виконувати самостійно.

Судові витрати за проведення товарознавчої експертизи у розмірі 351 гривні 84 копійок підлягають стягненню з ОСОБА_2.

Цивільний позов по кримінальному провадженню не пред'явлено.

Арешт на майно в даному кримінальному провадженні не накладався.

Речові докази, а саме: мобільний телефон «Леново А2010», переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_3, необхідно залишити потерпілій ОСОБА_3.

Підстав для застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу не вбачається.

Керуючись ст.ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 185 КК України, і призначити йому покарання за частиною 2 статті 185 КК України у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням протягом 2 (двох) років іспитового строку, якщо він протягом визначеного судом строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи та навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з цим органом.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_2 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_2, РНОКПП – НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь Житомирського Науково-Дослідного Експертно-криміналістичного центру (адреса: 10008, м. Житомир, вулиця Старий бульвар, 18, отримувач: УДКСУ у м. Житомирі (м. Житомир), банк отримувача: ГУДКСУ у Житомирській області; МФО 811039; код ЗКПО: 38035726; рахунок: 31117115700002, в призначенні вказувати код класифікації доходів: 24060300) витрати за проведення товарознавчої експертизи в розмірі 351 гривні 84 копійок.

Речові докази, а саме: мобільний телефон «Леново А2010», переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_3, залишити потерпілій ОСОБА_3.

Вирок Попільнянського районного суду Житомирської області від 17 серпня 2016 року згідно якого ОСОБА_2 засуджено за частиною першою, другою статті 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі статей 75,76 КК України звільнений з іспитовим строком на 2 роки, виконувати самостійно.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляція до Житомирського апеляційного суду через Попільнянський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору. Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Суддя Попільнянського

районного суду ОСОБА_4.Рудник