Рішення № 80184650, 20.02.2019, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/289/19

2-о/296/4/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" лютого 2019 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м.Житомира в складі:

головуючого-судді Сингаївського О.П.,

з участю секретаря Могилевець В.С.,

представника заявника адвоката ОСОБА_1,

представника заінтересованої особи ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу по заяві ОСОБА_3 Дж ОСОБА_3, заінтересована особа Управління державної міграційної служби України в Житомирській області про встановлення факту проживання на території України, -

В С Т А Н О В И В :

В січні 2019 року ОСОБА_3 Дж ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою, в якій просив встановити факт його постійного проживання до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до ЗУ «Про правонаступництво України».

В обгрунтування своїх вимог зазначив, що в період з 1989 року по 1992 рік постійно проживав в Україні, на даний момент є громадянином ОСОБА_4, проте має намір подати зобов’язання припинити іноземне громадянство та подати заяву про набуття громадянства України за територіальним походженням, а тому просить суд встановити зазначений факт, оскільки йому необхідно отримати громадянство України.

Представник заявника в судовому засіданні заяву підтримав в повному обсязі та просив її задовольнити.

Представник заінтересованої особи в судовому засіданні проти заяви заперечував, подав письмові заперечення, в яких вказував на відсутність належних, допустимих та достовірних доказів, які підтверджують факт постійного проживання заявника на території України.

Суд, заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що заява підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до вимог ст.ст. 2 та 4 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, за захистом яких кожна особа має право звернутися до суду.

Як вбачається з положень ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з положеннями ст.ст. 76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Судом встановлено, що відповідно до паспорту ОСОБА_4, ОСОБА_3 Дж ОСОБА_3, народився 27.09.2025 року в ОСОБА_4 (а.с.6).

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтвердили факт перебування заявника протягом трьох років з 1989 року в АДРЕСА_1. Зазначили, що заявник був близьким знайомим їх батька та чоловіка, проживав за їх місцем проживання без реєстрації та працював вантажником на базарі.

На день розгляду справи в судах підстави та порядок набуття громадянства України регулювалися нормами Закону України «Про громадянство» від 18 січня 2001 року.

Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України «Про громадянство» особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу ІНФОРМАЦІЯ_1, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської ОСОБА_4, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної ОСОБА_4 (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов’язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Встановлення факту постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України є підставою для оформлення належності до громадянства України.

Згідно з Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215/2001 та Законом України «Про громадянство» визначено перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України.

Відповідно до пункту 25 Порядку, для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, яка постійно проживала до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України, відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або на інших територіях, що входили під час постійного проживання особи до складу ІНФОРМАЦІЯ_1, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської ОСОБА_4, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної ОСОБА_4 (УРСР) (частина перша статті 8 Закону), подає документи, передбачені підпунктами «а» - «в» пункту 24 Порядку, а також документ, що підтверджує факт постійного проживання особи на зазначених територіях.

Відповідно до пункту 44 Порядку, у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання чи народження особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або на інших територіях, що входили на момент її народження чи під час її постійного проживання до складу ІНФОРМАЦІЯ_1, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської ОСОБА_4, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної ОСОБА_4 (УРСР) або документів, що підтверджують відповідні родинні стосунки, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.

Відповідно до ст. 315 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, а також інших фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. При цьому не виключається встановлення факту постійного проживання на території України.

Згідно ст. 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт. Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

На основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених показами свідків, суд дійшов висновку про наявність достатніх правих підстав вважати доведеним факт постійного проживання заявника на території України у період з 1989 по 1992 рік.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 264, 315, 354, 355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_3 аббас Дж ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», в період з 1989 року по 1992 рік.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Корольовський суд м.Житомира на протязі місяця з дня його проголошення.

Cуддя О. П. Сингаївський