Рішення № 80184533, 25.02.2019, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/10121/18

2/296/255/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

"25" лютого 2019 р. м.Житомир

Корольовський районний суд міста Житомира у складі:

головуючого судді Рожкової О.С.,

за участю секретаря судового засідання Яковенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Житомирське обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

10.10.2018 позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за договором №673279 від 03.02.2015 року, додатковим договором №1 від 26.06.2015 року про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної картки, заявою про приєднання від 22.10.2015 у сумі 10 972,66 грн. та витрати по оплаті судового збору у розмірі 1762,00 грн. При цьому посилається на те, що відповідно до письмової заяви-анкети від 03.02.2015 року між ним та відповідачем укладено договір № 673279 від 03.02.2015 року про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної картки, відповідно до якого відповідачу банком відкритий поточний рахунок №26253510075254 в гривні на умовах тарифного пакету «Зарплатний», та для його використання банк оформив та видав відповідачу банківську платіжну картку та здійснював її обслуговування відповідно до встановлених тарифів на загальних умовах. 26.06.2015 відповідно до заяви про відкриття кредитної лінії встановлення ліміту кредитування по картковому рахунку, між позивачем та відповідачем укладено додатковий договір №1 до Договору №673279 про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної картки. На підставі додаткового договору №1 та домовленості між сторонами попереднього договору були внесені наступні зміни в тому числі відповідно до п. 1.1.4 банк встановив клієнту кредит у сумі 5 000,00 під 30,00 % - процентів річних за користування кредитними коштами, та 35% річних - плата перевищення витратного ліміту по картковому рахунку (овердрафт). 22.10.2015 укладено заяву про приєднання №924467/050517 до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) банк відкрив поточний рахунок №26253510075254 в гривнях України на умовах тарифного пакету «Зарплатний» та для користування оформив та видав клієнту банківську платіжну картку типу Mastercard Debit Standard (п.п.3.4.1; 3.4.2). Відповідно до заяви на встановлення відновлювальної кредитної лінії на строк 36 місяців, банк встановив кредит у сумі 9100, 00 грн. під 36,00 процентів річних за користування кредитними коштами. Відповідно до вказаних договорів банк свої зобов’язання виконав належним чином. У порушення умов договору відповідач зобов’язання за договором належним чином не виконувала, у зв’язку з чим загальна сума заборгованості станом на 24.04.2018 року становить 10 972, 66 грн., яка складається з: 9068,68 грн. заборгованість за основним боргом; 872,81 грн. заборгованість по відсотках; 6,00 грн. сума заборгованості за розрахунково-касове обслуговування; 987,18 грн. сума пені; 63,48 грн. інфляційні витрати; 6,49 грн. – сума втрат від інфляції на суму нарахованих та несплачених процентів, 78,26 грн. - три проценти річних на суму простроченого кредиту; 16,72 грн. – три проценти річних на суму нарахованих та несплачених процентів. Оскільки відповідачем умови договору не виконані, тому позивач просить звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою судді від 24.10.2018 відкрито провадження у справі, за правилами спрощеного провадження, без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання (а.с.37).

Ухвалою суду від 21.11.2018 року продовжено розгляд справи у спрощеному провадженні до 16.01.2019 року (а.с.42).

Представник позивача у поданій до суду заяві не заперечував проти ухвалення заочного рішення, просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримав повністю (а.с.45).

Від відповідача відзив на позов до суду не надходив, копія належним чином завіреної ухвали про відкриття провадження від 24.10.2018, разом з судовою повісткою про виклик та копією позовної заяви з додатками судом направлялися за зареєстрованим місцем проживання відповідача, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.40-41,43,48-51).

Згідно з ч.1 ст.174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Як встановлено, ч. 8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 03.02.2015 між позивачем та відповідачем укладено письмовий договір № 673279 про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної картки, відповідно до якого відповідачу банком був відкритий поточний рахунок в гривні на умовах тарифного пакету «Зарплатний» (а.с.12-13).

26.06.2015 року між позивачем та відповідачем укладений додатковий договір № 1 до договору № 673279 про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної картки, відповідно до п. 1.1.4 якого банк встановив відповідачу кредитний ліміт у сумі 5 000,00 грн. під 30 % річних за користування кредитними коштами та 35% річних за перевищення витратного ліміту по картковому рахунку (овердрафт) (а.с.14).

22.10.2015 між позивачем та відповідачем укладено заяву про приєднання №924467/050517 до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) банк відкрив поточний рахунок №26253510075254 в гривнях України на умовах тарифного пакету «Зарплатний» та для користування оформив та видав клієнту банківську платіжну картку типу Mastercard Debit Standard (п.п.3.4.1; 3.4.2). Відповідно до заяви на встановлення відновлювальної кредитної лінії на строк 36 місяців, банк встановив кредит у сумі 9100, 00 грн. під 36,00 процентів річних за користування кредитними коштами (а.с.16-19).

Так, позивач виконав свої зобов'язання за кредитним договором у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит в розмірі, встановленому договором.

Однак, відповідач порушив умови кредитного договору, зобов'язання належним чином не виконує.

Принцип свободи договору як один із загальних засад цивільного законодавства декларується в ст.3 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків визначені в статті 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до положень ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Згідно ст.625 ЦК України встановлює відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Так, боржник не звільняється відповідальності за неможливість виконаннями грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ч.2 ст.625 ЦК нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов’язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов’язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Беручи до уваги те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов’язання у вигляді інфляційних нарахувань та трьох процентів річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Зі змісту розрахунку заборгованості за договором вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 станом на 24.04.2018 року становить 10 972,66 грн., з яких: 9068,68 грн. заборгованість за основним боргом; 872,81 грн. заборгованість по відсотках; 6,00 грн. сума заборгованості за розрахунково-касове обслуговування; 987,18 грн. сума пені; 63,48 грн. інфляційні витрати; 6,49 грн. – сума втрат від інфляції на суму нарахованих та несплачених процентів, 78,26 грн. - три проценти річних на суму простроченого кредиту; 16,72 грн. – три проценти річних на суму нарахованих та несплачених процентів (а.с.5-10).

З урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання та ухиляється від їх виконання, внаслідок чого, утворилась заборгованість.

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню заборгованість за договором №673279 від 03.02.2015 року, додатковим договором №1 від 26.06.2015 року про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної картки, заявою про приєднання від 22.10.2015 у розмірі 10 972,66 грн.

Разом з тим, на підставі ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

Керуючись ст.ст.258-259, 268, 272-283 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” в особі філії – Житомирське обласне управління АТ “Ощадбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” в особі філії – Житомирське обласне управління АТ “Ощадбанк” заборгованість за договором №673279 від 03.02.2015 року, додатковим договором №1 від 26.06.2015 року про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної картки, заявою про приєднання від 22.10.2015 у розмірі 10 972 (десять тисяч дев’ятсот сімдесят дві) грн. 66 коп. та судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м.Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач:

ПАТ "Державний ощадний банк України"

в особі філії – Житомирське обласне

управління АТ “Ощадбанк”,

місцезнаходження за адресою:

10003, м. Житомир, вул. Перемоги,15

ЄДРПОУ 09311380, МФО 311647,

рах. № 290910191 в філії - Житомирське

обласне управління АТ “Ощадбанк”

Відповідач:

ОСОБА_1,

зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_1

РНОКПП НОМЕР_1

Cуддя О. С. Рожкова