Вирок № 80184495, 28.02.2019, Житомирський районний суд Житомирської області

278/838/16-к

В И Р О К

Іменем України

28 лютого 2019 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області у складі колегії:

головуючого судді – Мокрецького В.І.,

суддів – Зубчук І.В, ОСОБА_1,

за участю секретарів судового засідання – Фурман О.А., Поліщук І.О.,

прокурорів – Вальчука Р.О., Конончука В.В.,

обвинуваченого – ОСОБА_2,

захисника – ОСОБА_3,

представника цивільного позивача – ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого у смт. Озерне, військова частина А2038, Житомирського району, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_5 (1-й пров. Колгоспний), 17,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 410 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, яке встановлене та визнане судом доведеним

Наказом Міністра оборони України від 18.06.2010 № 542 ОСОБА_2 призначено на посаду старшого техніка групи військової частини А2038.

Відповідно до наказу командира військової частини А2038 № 136 від 19.07.2010 лейтенанта ОСОБА_2 зараховано до списків особового складу вказаної військової частини на посаду старшого техніка групи підготовки та регламенту контрольно-записувальної апаратури та обробки інформації.

У подальшому наказом командира згаданої військової частини № 240 від 14.11.2011 старшого лейтенанта ОСОБА_2 призначено на посаду начальника групи підготовки та регламенту контрольно-записувальної апаратури (далі – КЗА) та обробки інформації (далі - ОІ) указаної військової частини.

04 серпня 2011 року у відповідності до акту № 53 прийому-передачі майна військової частини А2038 ОСОБА_2 передано справи та ввірено майно групи підготовки та регламенту контрольно-записувальної апаратури та обробки інформації указаної військової частини, серед якого спеціальна техніка: «МАЯК - 85М» № 902029, «Луч - 71МК-1» № 864047, «Луч - 71МК-1» № 884066, «МАЯК - 85М» № Ю1910002, «МАЯК - 85М» № Ю1910007, без нестач та надлишків.

Згідно із ст.ст. 1, 3, 4, 6 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв'язку тощо. З моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням. Списання військового майна за актами технічного стану та інспекторськими посвідченнями провадиться командирами військових частин і посадовими особами органів військового управління відповідно до їх компетенції в порядку, встановленому Міністерством оборони України. Відчуження військового майна здійснюється Міністерством оборони України через уповноважені Кабінетом Міністрів України підприємства та організації, визначені ним за результатами тендеру, після його списання. Рішення про відчуження військового майна, що є придатним для подальшого використання, але не знаходить застосування у повсякденній діяльності військ, надлишкового майна, а також цілісних майнових комплексів та іншого нерухомого майна приймає Кабінет Міністрів України за поданням Міністерства оборони України. Кошти, одержані від реалізації військового майна, зараховуються до Державного бюджету України.

Під час проходження військової служби на посаді начальника групи підготовки та регламенту контрольно-записувальної апаратури та обробки інформації капітан ОСОБА_2 повинен, окрім іншого, керуватися вимогами ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, З 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст.ст. 1, 3, 4, 6 Закону України «Про правовий режим майна в Збройних Силах України», п.п. 5, 15 «Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна в Збройних Силах України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1225 від 04.08.2000.

Відповідно до посадових обов’язків, визначених наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 27.01.2006 № 27, ОСОБА_2 повинен свято і непорушне додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним дисциплінованим, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно, використовувати закріплене за ним військове майно виключно за його цільовим та функціональним призначенням, вживати заходів для своєчасного забезпечення групи контрольно-записувальної апаратури та обробки інформації необхідними матеріальними засобами, вести облік та контролювати їх зберігання та витрати за прямим призначенням, стежити за утриманням, збереженням та правильним використанням засобів обробки та установок, керувати особовим складом групи.

Таким чином, капітан ОСОБА_2 в силу своїх службових обов’язків, обіймає посаду, пов’язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов’язків тобто, з моменту призначення його на посаду начальника групи підготовки та регламенту контрольно-записувальної апаратури та обробки інформації військової частини А2038 є військовою службовою особою.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України «Про часткову мобілізацію» від 14.01.2015 № 15/2015 оголошено проведення часткової мобілізації.

У ОСОБА_2, який розумів, що під час проведення з 09.11.2015 по 29.12.2015 інвентаризації майна групи підготовки та регламенту контрольно-записувальної апаратури та обробки інформації військової частини А2038 нестач майна не виявлено, а також враховуючи те, що місце зберігання виробів: «МАЯК — 85М» № 902029, «Луч - 71МК-1» № 864047, «Луч - 71МК-1» № 884066, «МАЯК - 85М» № Ю1910002, «МАЯК - 85М» № Ю1910007, стан охорони приміщень, конструктивні особливості зазначених виробів, їх цінність та можливість демонтажу йому достовірно відомі в силу займаної посади, маючи доступ до указаного майна, виник умисел на заволодіння цим військовим майном з метою подальшого розпорядження ним на власний розсуд.

Реалізуючи задумане у період з 30 грудня 2015 року по 01 лютого 2016 року, капітан ОСОБА_2 шляхом зловживання своїм службовим становищем, всупереч інтересам служби, будучи військовою службовою особою, у порушення вимог ст.ст. 1,3, 4, 6 Закону України «Про правовий режим майна в Збройних Силах України», ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п.п. 5, 15 Положення про порядок обліку, збереження, списання і використання військового майна у Збройних Силах України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1225 від 04.08.2000, а також своїх посадових обов’язків, діючи з прямим умислом, із корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення за рахунок держави, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи, що внаслідок цих дій буде завдано шкоду державі, а також бажаючи настання цих наслідків, у відповідності до займаної посади, користуючись безперешкодним доступом до території та приміщень групи підготовки та регламенту контрольно- записувальної апаратури та обробки інформації військової частини А2038, яка дислокується у смт. Озерне, Житомирського району, незаконно заволодів, обернувши на свою користь, військове майно, що було йому ввірено, а саме з кімнати №3 указаної групи підготовки та регламенту контрольно-записувальної апаратури та обробки інформації військової частини А2038: два субблоки 7ю3.073.000 блоку БМП-85 № 902023, годинник АЧС-1 блоку БК-3 з виробу Маяк-85 №Ю1910007; три субблоки 7ю3.073.000 блоку БМП-85 № Ю4900102, годинник АЧС-1 блоку БК-3, двадцять вісім субблоків блоку ЗЛН- К1 з виробу Маяк-85 № Ю1910002; одинадцять субблоків (А1, АЗ-А12) блоку 16ЛН № 884109 з виробу Луч-71 МК-1 № 884066, а також зі стоянки технічно- експлуатаційної частини військової частини А2038,що знаходиться у смт. Озерне, Житомирського району наступне військове майно, а саме: один блок 6ЛН-К, два блоки ЗЛН-К-1, вісім субблоків блоку 6ЛН-К №864090, дванадцять субблоків А 1-А 12 блоку 16ЛН №864076, дванадцять субблоків А1- А12 блоку 16ЛН №368251810, конденсатори типу КМ субблоків блоку МН-С №151160250 з виробу Луч-71 МК-1 № 864047; один блок ЗЛН-К-1, один магнітофон МН-П із комплекту «Обзор», один блок БП МН-С, чотири субблоки 7ю3.073.000 блоку БМП-85 № 902023, три субблоки блоку БКУ-85 № 902025, чотири субблоки блоку логіки, дванадцять субблоків блоку МН-С №400771, годинник АЧС-1 блоку БК-3 з виробу Маяк-85М № 902029, загальною вартістю 201100 грн, чим завдав матеріальну шкоду державі, в особі військової частини А2038, на вказану суму.

Унаслідок розукомплектування спеціальної техніки ОСОБА_2 за вищевказаних обставин унеможливлено належне її подальше використання військовою частиною А2038 для обробки польотної інформації та потребує значних коштів і тривалого часу для його відновлення, у зв’язку з чим є істотною шкодою.

Отже ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 410 КК України, а саме у тому, що він будучи військовою службовою особою, незаконно заволодів військовим майном військової частини А2038 шляхом зловживання службовим становищем, що заподіяло істотну шкоду, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.

Пояснення учасників кримінального провадження

У судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав, однак визнав себе винним у службовій недбалості та з цього приводу пояснив наступне.Нестача майна у групі КЗА існувала ще з 1991 року, усі машини вже були розукомплектовані. Приймання ним посади у 2011 році тривало чотири дні і в останній день прийому майна він перебував у добовому наряді, а тому акт приймання матеріальних цінностей він підписував, будучи у наряді, при цьому зміст акту не перевіряв. Приймав військову техніку, не відкриваючи і не перевіряючи вміст блоків. У акті №54 від 04.06.2011 не зазначено конкретно склад дорогоцінних металів у кожному блоці, які він прийняв. З 2011 року і на час приймання ним майна жодна машина не була належним чином укомплектована. Система «Маяк» була взагалі знята і вона просто стояла у приміщенні. Жоден блок і субблок не знаходився на своєму місці. Майно, викрадення якого йому інкримінується, за територію військової частини він не виносив і взагалі ніколи і нічого з частини не викрадав. Вважає, що свідки не могли бачити як він виносить з частини годинник, адже такого годинника у частині взагалі не було у наявності. Також ОСОБА_2 ствердив, що після виявлення нестачі він повернув частину майна, але не з власного будинку, а забрав його із штабу військової частини, оскільки додому нічого не брав. Вважає, що його звинувачують у розтраті військового майна для того аби перекрити численні нестачі військового майна, яке розкрадалося ще до його призначення на згадану посаду. При прийманні ввіреного йому майна виявив нестачу деякої техніки, однак не вказував про цю нестачу в акті приймання, оскільки халатно поставився до своїх обов’язків та легковажно розраховував, що у подальшому зможе повернути майно, якого не вистачало.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_2 був начальником групи підготовки та регламенту контрольно-записувальної апаратури та обробки інформації в/ч А2038. Під час проведення польоту на початку лютого 2016 року вироби «Луч» та «Маяк» не працювали. Після проведення польотів почали перевіряти вказані вироби та виявили відсутність комплектуючих у виробах «Луч» та «Маяк». У подальшому за наказом командира частини була створена відповідна інвентаризаційна комісія, яка провела позапланову інвентаризацію майна групи КЗА. Дана інвентаризація проводилась у присутності ОСОБА_2, оскільки він був відповідальною особою. Відкривання та закривання дверей приміщення здійснювалось ОСОБА_2, двері опечатувались печаткою. До проведення інвентаризації вироби «Луч» та «Маяк» були 2-ї категорії знаходились у справному стані та постійно працювали. Виявлену нестачу майна було зафіксовано у акті інвентаризації. Під час інвентаризації ОСОБА_2 було повернуто частину плат, він приніс їх у пакеті у кабінет ОСОБА_6. Звідки ОСОБА_2 привозив блоки не бачив. Коли повертав плати ОСОБА_2 пояснив, що взяв їх та блоки на ремонт і, що він їх поверне, але повернув лише 5% від загальної кількості невистачаючого майна. Також ОСОБА_6 суду пояснив, що рапортів від ОСОБА_2, з приводу недостачі майна чи його несправності, до проведення позапланової інвентаризації не надходило.

Свідок ОСОБА_7 у суді пояснив, що проходить військову службу у військовій частині А 2038. На початку лютого 2016 року у частині проводились планові польоти. Йому доповіли, що у вироби «Маяк» та «Луч» не загружається інформація. Під час перевірки несправності цих пристроїв було виявлено відсутність плат. Начальник групи КЗА ОСОБА_2 пояснив, що плати знаходяться у нього вдома і, що він їх принесе. У подальшому про відсутність плат у виробах «Луч» та «Маяк» доповіли командиру частини, після чого розпочали позапланову інвентаризацію. До складу комісії по інвентаризації майна, головою якої був ОСОБА_6, ОСОБА_2 не входив, але був присутній при перевірці, так як є матеріально-відповідальною особою за це майно. Під час інвентаризації було виявлено нестачу 20 плат у виробі «Маяк», звірка проводилась по формулярах, згідно яких термін експлуатації цих виробів вийшов, тому що строк їх роботи 20 років. Також були виявлені відсутність плат у виробах «Маяк» та «Луч», що знаходились у кунгу. До пристроїв «Луч» і «Маяк» доступ був лише у ОСОБА_2, у нього знаходилась печатка, якою опломбовувалось приміщення, де знаходились вказані пристрої, а ключі знаходились у чергового частини. Приміщення із приладами відкривається за рішенням начальника, про що останній розписується у журналі. Вся техніка, яка знаходилась у групі, була у робочому стані. ОСОБА_2 сказав, що годинники від виробів «Луч» і «Маяк» у нього вдома, він їх сховав, щоб не вкрали, але досі не повернув. Деякі плати ОСОБА_2 повернув. Також свідок ОСОБА_7 пояснив, що у паспортах до блоків вказана загальна кількість дорогоцінного металу. Проте у актах огляду технічного стану виробів зазначена кількість викрадених елементів у платах згідно відомостей із інтернету та із довідника.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснив, що 02 лютого 2016 року був у складі інвентаризаційної комісії, до якої також входили ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_9. Дана комісія перевіряла майно «Луч» та Маяк» відповідно до формулярів. Під час перевірки у приміщенні №3 групи КЗА була виявлена нестача комплектуючих до вказаного майна, а саме блоків, субблоків та плат. За це майно матеріальну відповідальність ніс ОСОБА_2 Щодо виявленої нестачі останній повідомив, що по можливості буде повертати викрадене майно. Під час проведення інвентаризації ОСОБА_2 особисто відкривав та закривав приміщення у якому знаходились «Маяк» і «Луч». При відкритті дверей приміщення групи КЗА слідів взлому виявлено не було. По закінченню інвентаризації комісією був складений акт. Знає, що ОСОБА_2 на особистій машині привозив до військової частини якісь викрадені деталі.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні дав аналогічні показання. Окрім того додав, що під час проведення інвентаризації ОСОБА_2 пояснив, що комплектуючі до приладів «Луч» та «Маяк» знаходяться у нього вдома, при цьому він запевнив комісію, що поверне викрадене майно. Згодом останній якусь частину дійсно повернув.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні показав, що з травня 2014 року працює старшим інженером у військовій частині А 2038. Обвинувачений ОСОБА_2 проходив військову службу у цій же частині на посаді начальника групи КЗА. Під час проведення польотів була виявлена нестача майна, а саме комплектуючих до пристроїв «Маяк» та «Луч». За наказом командира частини була створена комісія про проведення інвентаризації майна, за яке відповідав ОСОБА_2 Під час проведення інвентаризації був присутній ОСОБА_2 Він відкривав та закривав приміщення, у якому знаходились «Маяк» і «Луч». З приводу нестачі плат ОСОБА_2 пояснив, що вони знаходяться у нього в гаражі. Під час інвентаризації ОСОБА_2 повернув деякі комплектуючі до «Маяка» та «Луч», але не всі. До виявлення нестачі всі прилади були у справному стані. Під час проведення ревізії комісією перераховувались усі блоки згідно паспортів. Щодо магнітофонів і годинників, то ОСОБА_2 пояснював, що вони є в наявності, та він їх покаже наступного разу.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні пояснив, що обвинувачений ОСОБА_2 являється йому безпосереднім начальником. На початку лютого 2016 року під час проведення планових польотів із строю вийшла апаратура. Наступного дня після польотів виявили напівпусті блоки виробів «Луч» і «Маяк». Відповідальним за ці блоки був ОСОБА_2 Щодо виявленої нестачі ОСОБА_2 пояснив, що забрав плати, годинник додому, але дотепер їх не повернув. ОСОБА_2 скаржився на апаратуру, але вона була робоча та її використовували під час польотів. До проведення інвентаризації всі прилади були у справному стані. Слідів взлому дверей приміщення, де знаходились «Луч» і «Маяк» не виявлено. Ніяких незаконних вказівок ОСОБА_2 йому не давав.

Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні пояснив, що у 2016 року, під час проведення інвентаризації у приміщенні №3, допомагав відкривати блоки. Комісією перевірялись прилади «Маяк» та «Луч». Відповідальним за вказані прилади був капітан ОСОБА_2 і лише він мав доступ до цієї кімнати. Комісії ОСОБА_2 пояснив, що майно, нестачу якого було виявлено, він взяв додому та зобов’язався повернути його. Дещо із викраденого майна ОСОБА_2 повернув. Прибори «Луч» та «Маяк» потребували ремонту – заміни деталей, але вони працювали і використовувались у роботі. Доповнив, що ніяких незаконних вказівок ОСОБА_2 йому не давав.

Свідок ОСОБА_13 у суді пояснив, що коли у військовій частині проводились польоти він був на лікарняному. Йому зателефонував ОСОБА_14 і сказав, що не працює апаратура. Раніше він працював із даною апаратурою і вона була справна. Доступ до кімнати із апаратурою мав лише ОСОБА_2, він її відкривав, закривав та опечатував.

Свідок ОСОБА_14 у суді підтвердив, що у січні 2016 року під час проведення польотів ним як інженером метеорологічної служби було встановлено несправності апаратури «Маяк». У зв’язку з цим було проведено інвентаризацію, під час якої встановлено, що на «Маяку» відсутні блоки та субблоки. З приводу цієї нестачі ОСОБА_2, який на той час був матеріально-відповідальною особою за апаратуру «Маяк», пояснив, що блоки, субблоки та годинники знаходяться у нього вдома. Також свідок пояснив, що у ОСОБА_2 багато заборгованості перед банками.

Свідок ОСОБА_15 у суді повідомив, що, зі слів самого ОСОБА_2, йому відомо про те, що ОСОБА_2, будучи матеріально-відповідальною особою, заніс додому майно військової частини, а саме блоки, субблоки від апаратури «Маяк».

Докази, які підтверджують висунуте ОСОБА_2 обвинувачення

Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_2 не визнав себе винним у привласненні військового майна, винуватість останнього у вчиненні інкримінованого злочину, окрім викладених показань свідків, повністю доведена дослідженими у судовому засіданні доказами, зокрема, висновком експертизи, а також документами кримінального провадження.

Наказом командира військової частини А2038 №136 від 19.07.2010, лейтенанта ОСОБА_2 призначено на посаду старшого техніка групи підготовки та регламенту контрольно-записувальної апаратури та обробки інформації, ВОС-4612034 (а.к.п.19, т.3).

Наказом командира військової частини А2038 №240 від 14.11.2011, старший лейтенант ОСОБА_2 приступив до виконання службових обов’язків за посадою - начальник групи підготовки та регламенту контрольно-записувальної апаратури та обробки інформації, ВОС 4612003 (а.к.п.219, т. 2).

На підставі наказу командира військової частини А2038 №14ад від 02.02.2016, у період з 02 по 12 лютого 2016 року проведена позапланова інвентаризація майна, озброєння, військової техніки, комплектуючих та запасних частин до неї, що знаходяться у групі КЗА та ОІ. Також вказаним наказом була визначена комісія у складі: голова комісії - заступника командира – начальника ІАС в/с А2038 майора ОСОБА_6, члени комісії: старшого інженера ІАС майора ОСОБА_7, старшого інженера ІАС капітана ОСОБА_16 та тимчасово виконуючого обов’язки старшого інженера ІАС капітана ОСОБА_8 (а.к.п.213а-214, т.2).

Під час проведення позапланової інвентаризації озброєння, військової техніки, комплектуючих та запасних частин до неї в групі КЗА та ОІ станом на 16.02.2016 було виявлено відсутність наступного майна, а саме:

- одного блоку 6ЛН-К, двох блоків ЗЛН, 8 субблоків до блоку 6ЛН-К №864090 (лівий), 12 субблоків А1-А12 до блоку І6ЛН №864076, 12 субблоків А1-А12 до блоку 16ЛН №368251810, відрізані відповідні частини їх під’єднання, знята передня панель блоку, відсутні конденсатори типу КМ у субблоках до блоку МН-С №151160250 до виробу Луч-71 МК-1 №864047;

- одинадцяти субблоків (А1, АЗ-А12) до блоку 16ЛН №884109 до виробу Луч-71 МК-1 №884066;

- один блок ЗЛН-К-1, магнітофон МН-П із комплекту «Обзор», один блок БП МН-С, чотири субблоки 7ю3.073.000 до блоку БМП-85 №902023, чотири субблоки до блоку БКУ-85 №902025, чотири субблоки до блоку логіки, дванадцять субблоків до блоку МН-С №400771, годинник АЧС-1 до блоку БК-3 до виробу Маяк-85М №902029;

- чотири субблоки 7ю3.073.000 до блоку БМП-85 №Ю4900102, годинник АЧС-1 до блоку БК-3, двадцять п’ять субблоків до блоку ЗЛН-К1 до виробу Маяк-85М №Ю1910002;

- два резервні субблоки 7ю3.073.000 до блоку БМП-85 №902023, годинник АЧС-1 до блоку БК-3 до виробу Маяк-85М №Ю1910007 (а.к.п. 157-163, т. 2).

Окрім того, виявлену під час проведення позапланової інвентаризації нестачу майна зафіксовано у актах №№140, 141, 142, 143, 144 від 16.02.2016 технічного огляду виробів «Маяк» та «Луч» належних військовій частині А2038 (а.к.п. 137-139, 140-146, 147-148, 149-150, 151-156, т. 2).

Актом службового розслідування від 17.02.2016 під час проведення якого виявлено відсутність чотирьох плат блоку БМП-85 №Ю1910014 та відсутність одинадцяти плат блоку 16 ЛН № 884109 (а.к.п. 134-136, т. 2).

Згідно висновку №1669 судової товарознавчої експертизи від 23.03.2016, вартість викрадених комплектуючих апаратури «МАЯК - 85М» (№ 902029 на базі автомобіля Газ-66) 1990 р.в. «Луч - 71МК-1» (№ 864047 на базі автомобіля Газ-66) 1986 р.в., «Луч - 71МК-1» (№ 884066, мобільного, знятого з автомобіля Газ-66) 1988 р.в.; «МАЯК - 85М» (№ Ю1910002, стаціонарний) 1991 р.в.; «МАЯК - 85М» (№ Ю1910007, стаціонарний) 1991 р.в., з урахуванням їх технічного стану, становить 201100 грн. Розмір матеріального збитку, завданий у результаті розукомплектування виробів (комплектуючих), у тому числі з урахуванням їх технічного стану та поверненого військового майна, становить 181500 грн. (а.к.п. 115-133, т. 2).

Вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину доводиться протоколом огляду місця події від 25.02.2016 з фототаблицями, де за участю старшого інженера інженерно-авіаційної служби майора ОСОБА_7 у кімнаті контрольно-записувальної апаратури та об’єктивної інформації військової частини А2038 виявлено розукомплектовані вироби «Луч-71МК-1» №864047, «Маяк-85М» №902029, «Маяк-85М» №Ю1910002, «Маяк-85М» №Ю1910007 та «Луч-71МК-1» №884066 та відсутність годинника у виробі «Маяк-85М» №101910002. Окрім того під час ОМП було встановлено, що кімната групи КЗА знаходиться під охороною. Ключ від якої зберігаються у чергового частини та видається під запис у «Журналі прийому та здачі під охорону службових приміщень». Також під час проведення цієї слідчої дії було оглянуто технічно-експлуатаційну частину військової частини А2038, яка охороняється черговим стоянки підрозділу, на якій знаходяться автомобілі «ГАЗ-66» на двох із яких виявлено розукомплектовані вироби «Луч-71МК-1» №864047 та «Маяк-85М» №902029 через відсутність блоків та субблоків. Слідів взлому приміщень та техніки, де зберігається вироби, не зафіксовано (а.к.п. 59-62, т. 2).

Із журналу прийому та здачі під охорону службових приміщень військової частини А2038 убачається, що приміщення групи підготовки та регламенту контрольно-записувальної апаратури та обробки інформації знаходилось під охороною (а.к.п. 234-249, т.2).

Із відомостей прийому-здачі спецтехніки за 15, 16, 17, 21-25, 29-30, грудня 2015 року, 04 січня 2016 року убачається, що під час прийому-здачі чергування нестачі будь-якого майна групи підготовки та регламенту контрольно-записувальної апаратури та обробки інформації не виявлено (а.к.п.243-250, т.2, а.к.п.1-14, т.3).

Показання свідків та зазначені вище докази підтверджують той факт, що лише ОСОБА_2, як начальник групи підготовки та регламенту КЗА, мав вільний доступ до вказаного приміщення групи КЗА, а саме відкривати та знаходитись у його середині без запису у журналі прийому та здачі під охорону службових приміщень військової частини А2038, що, у свою чергу, доводить факт привласнення цього військового майна саме ОСОБА_2, а не іншою особою.

Показання свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_14 щодо вчинення обвинуваченим ОСОБА_2 інкримінованого йому злочину повністю узгоджуються із протоколами проведення слідчих експериментів за участю останніх, в ході яких вказані свідки на місці відтворили обставини виявлення відсутності блоків та субблоків до виробів «МАЯК-85М» і «ЛУЧ-71МК-1» (а.к.п. 74-81, 85-93, 94-100, 101-107, т. 2).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 30.03.2016 за участю свідка ОСОБА_6, під час якого останній на місці події відтворив та розповів, що у період з 02.02.2016 по 16.02.2016 під час проведення позапланової інвентаризації було виявлено нестачу блоків, субблоків та годинників, що призвело до розкомплектування виробів «МАЯК - 85М» № 902029, «МАЯК - 85М» № Ю1910002, «МАЯК - 85М» № Ю1910007, «Луч - 71МК-1» № 864047 та «Луч - 71МК-1» № 884066, які знаходились у групі КЗА в/ч А 2038 (а.к.п. 108-114, т. 2).

Також факт привласнення ОСОБА_2 військового майна підтверджується протоколом огляду речей від 21.03.2016 з фототаблицями до нього, під час якого оглянуто 4 субблоки блоку 6ЛН-К № 864090 (лівий) виробу «Луч - 71МК-1» № 864047; 8 субблоків блоку МН-С № 400771 виробу «МАЯК - 85М» № 902029; 10 субблоків блоку ЗЛН-К1 виробу «МАЯК - 85М» №Ю1910002, які згідно листа тво командира військової частини А2038 ОСОБА_17 №350/175/203/46/84/кс від 25.03.2016, ОСОБА_2, у період з 11 по 12 лютого 2016 року, повернув у військову частину А 2038 (а.к.п. 66, 82-84, т. 2).

Матеріалами виявлення кримінального правопорушення, а саме від 25.02.2016, з якого убачається, що службові особи військової частини А2038 упродовж січня-лютого 2016 року, в умовах особливого періоду, з корисливих мотивів привласнили військове майно, яке належить МО України в особі військової частини А2038, а саме блоки, субблоки та окремі елементи авіаційного обладнання (а.к.п. 49-58, т. 2).

За фактом викрадення майна у військовій частині А2038 була проведена службова перевірка та службове розслідування, на підставі яких був складений акт від 28.03.2016 про розукомплектування військового майна групи КЗА та ОІ саме ОСОБА_2 (а.к.п. 67-73, 209-218, т. 2).

Водночас, у відповідності до акту проведення інвентаризації від 29.12.2015 авіаційно-технічної служби, зокрема, групи підготовки та регламенту контрольно-записувальної апаратури та обробки інформації військової частини А2038 та інвентаризаційних описів №6 та №17 від 25.12.2015, у період з 09.11.2015 по 29.12.2015 будь-яких нестач військового майна виявлено не було (а.к.п.166-167, 221-233, т.2), що підтверджує факт викрадення згаданого військового майна у період з 30.12.2015 по 01.02.2016.

Укомплектованість та справність виробів «ЛУЧ-71М-К1» зав.№884066, «Маяк-85М» зав.№902029, «Маяк-85М» зав.№Ю1910007, «Маяк-85М» зав.№Ю1910002 та «ЛУЧ-71М-К1» зав.№864047 станом на 29.12.2015 також підтверджується актами №138, 139, 140, 141, 142, які затверджені 25.12.2015 року командиром військової частини А2038. Згідно із вказаними актами описані вище вироби «Луч» та «Маяк» справні та підлягають подальшій експлуатації у 2016 році (а.к.п.199-208, т.2).

При цьому під час приймання обвинуваченим ОСОБА_2 посади начальника групи підготовки та регламенту контрольно-записувальної апаратури та обробки інформації військової частини А2038, у період з 02.08 по 06.08.2011 нестачі майна виявлено та зафіксовано не було, що підтверджується актом №53, який затверджений 04.08.2011 тимчасово виконуючим обов’язки командира військової частини А2038 ОСОБА_18 та відомістю №54 (а.к.п. 63-65, т. 2).

Таким чином досліджені вище докази, а саме акт №53 та акт планової інвентаризації майна спростовують показання ОСОБА_2 про нестачу військового майна у групі КЗА ще з 1991 року.

Актами від 19.02.2016 у блоках та субблоках до виробів «Луч» і «Маяк», встановлена кількість дорогоцінних металів, а саме золота, срібла, платини та паладія (а.к.п.168-193, т.2).

Вказаними доказами визначена попередня вартість понесених державою в особі військової частини А2038 збитків, внаслідок вчинення ОСОБА_2 інкримінованого йому злочину.

Окрім того свідок ОСОБА_6 під час додаткового допиту у суді пояснив, що в акті про визначення відсутності дорогоцінних металів у блоці до виробу «Маяк-85М №Ю1910002», який надавався прокурором, міститься технічна помилка щодо кількості дорогоцінних металів. Також ОСОБА_6 зазначив, що кількість дорогоцінних металів, які знаходяться у робочих блоках та субблоках до виробів «Луч» і «Маяк», він брав із паспорта до виробу, а у разі його відсутності – інтернет-довідників.

Згідно довідки про придбані упродовж 2014-2015 років товари, роботи і послуги у військовій частині А1435 для військової частини А2038, блоки та субблоки до виробів «Луч» і «Маяк» не купувалися (а.к.п. 196-197, т.2).

Висновки суду щодо доведеності вчинення ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 410 КК України, та спростування судом доводів сторони захисту

Суд не погоджується із доводами захисту про недопустимість висновку експерта №1669, так як він проведений експертом, який на час проведення експертизи не мав відповідного допуску до проведення такого виду експертиз, при цьому як на доказ посилається на відповідь Міністерства юстиції України.

Дослідивши у судовому засіданні зазначений висновок, судом було встановлено, що виконання товарознавчої експертизи щодо визначення вартості привласненого ОСОБА_2 військового майна було доручено експерту ОСОБА_19

Станом на 23.03.2016, тобто на момент проведення експертизи, згідно Державного реєстру судових атестованих експертів експерт ОСОБА_19 мав допуск за спеціальністю 12.1 «Оцінка машин, обладнання, сировини та товарів народного споживання» та діяв на підставі свідоцтва №285 від 05.08.2015.

Отже, висновок експерта №1669 від 23.03.2016 проведений належним експертом, а тому суд вважає його допустимим доказом.

Також суд не убачає законних підстав для визнання актів визначення відсутності дорогоцінних металів у блоках та субблоках до виробів «Луч» і «Маяк», які викрав ОСОБА_2 неналежними доказами, у зв’язку з тим, що кількість дорогоцінних металів у цих виробах не має будь-якого правового значення для визначення розміру шкоди заподіяної внаслідок злочинних дій ОСОБА_2, оскільки кількість цих дорогоцінних металів не бралась до уваги експертом при проведенні судової товарознавчої експертизи № 1669 від 23.03.2016.

Окрім того, захисник просить визнати недопустимими доказами протоколи проведення слідчих експериментів за участю свідків ОСОБА_14 від 28.03.2016, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_6 від 30.03.2016, оскільки вони містять дописи кульковою ручкою щодо понятих та номерів фото, тоді як основний текст надрукований на комп’ютері.

Доводи сторони захисту про недопустимість вказаних вище протоколів слідчих експериментів є неґрунтовними, оскільки вказані протоколи не суперечать вимогам встановленим у ст.ст. 104, 105 КПК України.

Наказ командира військової частини А2038 №1 від 04.01.2016 та відпускний квиток, згідно якого ОСОБА_2 у період з 05 по 16 січня 2016 року перебував у відпустці не свідчать про невинуватість у вчиненні ОСОБА_2 злочину, передбаченого ст. 410 КК України. (а.к.п. 26, 37, т.3).

Разом з тим, суд вважає хибним твердження захисника ОСОБА_3 щодо відсутності у діях ОСОБА_2 такої кваліфікуючої ознаки, як вчинення злочину в умовах особливого періоду з огляду на таке.

Згідно ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій, тобто поняття «особливого періоду» є значно ширшим у своєму розумінні, ніж поняття «періоду мобілізації людських ресурсів», про терміни якої йдеться в Указах Президента України: особливий період не закінчується у момент закінчення мобілізації, що визначений Указами Президента України. Статтею 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» №1669-VII від 02 вересня 2014 року встановлено, що періодом проведення антитерористичної операції є час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення ОСОБА_13 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Рішення про проведення часткової мобілізації в Україні (настання особливого періоду) прийнято через збройну агресію проти України і, як наслідок, на сході України розпочалось проведення антитерористичної операції. Крім цього, згідно роз'яснення Генерального штабу Збройних Сил України, особливий період розпочався з 18 березня 2014 року (з часу введення в дію Указу Президента від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію») і триватиме до Указу Президента «Про демобілізацію».

Тобто за відсутності Указу Президента «Про демобілізацію» на час вчинення ОСОБА_2 привласнення військового майна в Україні діяв особливий період.

Встановлені судом обставини, а саме період вчинення ОСОБА_20 інкримінованого злочину, щодо незаконного заволодіння військовим майном відрізняються від обставин вчинення ним цього злочину, які викладені в обвинувальному акті.

Разом з тим, суд вважає, що це не є порушенням вимог ст. 337 КПК України, яка визначає межі судового розгляду, з огляду на те, що суд не вийшов за межі інкримінованого обвинуваченому злочину, передбаченого ч. 3 ст. 410 КК України. В свою чергу, викладені у вироку обставини вчинення ОСОБА_2 цього злочину повністю підтверджуються дослідженими у суді доказами сторони обвинувачення.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що інкриміновані ОСОБА_2 події щодо незаконного заволодіння ним військовим майном військової частини А2038 відбувалися у період з 30 грудня 2015 року по 01 лютого 2016 року.

Окрім того доводи обвинуваченого та захисника про перекваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_2 із ст. 410 на ст. 367 КК України суд вважає безпідставними з огляду на таке.

У відповідності до ст. 367 КК України службова недбалість може проявлятись у формі невиконання або неналежне виконання службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, отже цей злочин може бути вчинений лише з необережності.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 умисно привласнив майно військової частини А 2038 з корисливих мотивів, що виключає у його діях склад злочину, передбачений ч. 1 ст. 367 КК України.

Водночас, така кваліфікуюча ознака як вчинення злочину військовою службовою особою із зловживанням службовим становищем передбачає, що вказана особа для заволодіння військовим майном використовує своє службове становище (наприклад, службове становище полегшує їй проникнення до місць зберігання майна, дозволяє усунути певні перешкоди тощо).

Разом з тим судом встановлено, що ОСОБА_2, в силу свого перебування на посаді начальника групи підготовки та регламенту контрольно-записувальної апаратури та обробки інформації указаної військової частини, виконував адміністративно-господарські функції щодо ввіреного йому військового майна, а отже на час вчинення інкримінованого йому злочину був військовою службовою особою.

Суд критично відноситься до показань обвинуваченого про те, що він не викрадав майно із військової частини, а також проте, що його нестача існувала ще до прийняття ним посади начальника групи КЗА, оскільки ці доводи суперечать показанням свідків та спростовуються дослідженими письмовими доказами.

З огляду на викладене суд не вірить показанням обвинуваченого та вважає, що останній у такий спосіб намагається уникнути кримінальної відповідальності за вчинений ним злочин, передбачений ст. 410 КК України.

Оцінивши всі докази в сукупності, з точки зору їх достатності та взаємозв’язку, суд, поза розумним сумнівом, дійшов висновку, що ОСОБА_2 шляхом зловживання службовим становищем, в умовах особливого періоду, незаконно привласнив військове майно групи підготовки та регламенту контрольно-записувальної апаратури та обробки інформації військової частини А2038.

На підставі викладеного, дослідивши всебічно, повно й неупереджено всі обставини кримінального провадження, суд вважає, що ОСОБА_2 вчинив інкримінований йому злочин, а тому кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 410 КК України, а саме у тому, що він будучи військовою службовою особою, незаконно привласнив військове майно військової частини А2038 шляхом зловживання службовим становищем, що заподіяло істотну шкоду, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.

Мотиви призначення покарання, а також мотиви прийняття рішення щодо цивільного позову, речових доказів та запобіжного заходу.

При призначенні покарання суд відповідно до статті 65 КК враховує, що злочин, вчинений ОСОБА_2 є особливо тяжким військовим злочином. Разом з тим суд бере до уваги, що обвинувачений раніше не судимий, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, позитивно характеризується за місцем проходження військової служби, а також пом’якшуючі та відсутність обтяжуючих покарання обставин.

Обставинами, що пом’якшують покарання обвинуваченому, суд визнає активне сприяння розкриттю злочину та добровільне часткове відшкодування завданого збитку.

На підставі викладеного та враховуючи безальтернативний характер санкції ч. 3 ст. 410 КК України як корупційного злочину, суд вважає необхідне призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі.

Враховуючи, що попередній вирок Житомирського районного суду від 17.11.2016, яким ОСОБА_2 було засуджено за ч. 2 ст. 410 КК України, за апеляцією прокурора про застосування більш тяжкого кримінального правопорушення, скасований ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 24.02.2017, суд вважає, що покарання ОСОБА_20 за вчинений ним злочин, передбачений ч. 3 ст. 410 КК України, може бути більшим ніж за попереднім вироком.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Міністерства оборони України про стягнення з обвинуваченого на користь військової частини А2038 матеріальної шкоди у розмірі 181500 грн., суд задовольняє у повному обсязі, як такий, що доведений матеріалами кримінального провадження (а.к.п.115-132, т.2).

Суд не вирішує питання щодо судових витрат за проведення товарознавчої експертизи у розмірі 19800 грн., оскільки обвинуваченим добровільно відшкодовані вказані витрати під час досудового розслідування (а.к.п. 40, т.3).

Долю речових доказів суд вирішує у порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 31.03.2016 на автомобіль «Geely MR-7151А», номерний знак НОМЕР_1, який належить обвинуваченому, накладено арешт.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення у разі подання цивільного позову.

Ураховуючи, що судом задоволено цивільний позов прокурора, суд звертає стягнення на вказаний автомобіль.

Разом з тим, оскільки прокурор не довів наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та враховуючи поведінку обвинуваченого під час досудового розслідування та судового розгляду, суд не вбачає підстав для обрання обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою або іншого запобіжного заходу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368-371, 373-376 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 410 КК України та призначити йому покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі.

Цивільний позов прокурора задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь військової частини А2038 матеріальну шкоду у розмірі 181500 (сто вісімдесят одну тисячу п’ятсот) грн.

Звернути стягнення на автомобіль «Geely MR-7151А», номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої військовій частині А2038.

Речові докази:

-«Маяк – 85М» (№902029 на базі автомобіля Газ-66), «Луч- 71МК-1» (№864047 на базі автомобіля Газ-66), «Луч- 71МК-1» (№884066, мобільного, знятого з автомобіля Газ-66), «Маяк – 85М» (№Ю1910002, стаціонарний), «Маяк – 85М» (№Ю1910007, стаціонарний), 4 субблоки блоку 6ЛН-К №864090 (лівий) виробу «Луч – 71МК-1» №864047, 8 субблоків блоку МН-С №400771 виробу «Маяк – 85М» № 902029, 10 субблоків блоку 3ЛН-К1 виробу «Маяк – 85М» №Ю1910002 – повернути військовій частині А2038.

На вирок може бути подана апеляція до Житомирського апеляційного суду через Житомирський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення вказаного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Інші учасники судового провадження також мають право отримати копію вироку.

Головуючий суддя:

Судді: