Рішення № 80183787, 21.02.2019, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/9271/18

Провадження № 2/185/1107/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2019 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого – судді Врони А.О., за участю секретаря судового засідання – Чернишової К.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу ЄУ № 185/9271/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в інтересах якої діє ОСОБА_2, про визнання осіб такими, що втратили право користування житлом,-

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в інтересах якої діє ОСОБА_2, в якому просить суд визнати відповідачів такими, що втратили право користування квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1. Позовна заява мотивована тим, що позивачу на праві власності належить квартира АДРЕСА_2. В вищезазначеному будинку зареєстровано місце проживання ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, які не проживають у вищезазначеній квартирі з часу реєстрації, тобто, березня 2017 року. Відповідачі відмовляються зніматися з реєстрації, але й приймати участь в утриманні квартири, також відмовляються. Факт реєстрації відповідачів за вищевказаною адресою завдає позивачу збитків, оскільки він здійснює плату за квартиру в тому числі і за зареєстрованих відповідачів.

Позивач у судове засідання не з’явився, надав до суду заяву, згідно якої просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав повністю, просить їх задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачі у судове засідання повторно не з’явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причину неявки суду не повідомили, відзив на позов не подали.

Представник третьої особи, органу опіки та піклування виконавчого комітету Павлоградської міської ради, просила розглянути справу без участі, при прийнятті рішення врахувати інтереси дітей.

Суд, враховуючи думку позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі договору купівлі-продажу від 14 грудня 2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Павлоградського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованого за № 7040, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3, що підтверджується довідкою виданою 05.02.2019 року за № 52 Колективним підприємством “Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації”.

Відомості у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі прав власності на нерухоме майно станом на дату розгляду справи відсутні.

У вищевказаній квартирі зареєстровано місце проживання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується довідкою № 589/0/2-19 від 21.02.2019 року виконавчого комітету Павлоградської міської ради та довідкою про реєстрацію та склад сім’ї № 4878 від 19.10.2018 року, виданою комунальним підприємством “Міський інформаційно-розрахунковий аналітичний центр” Павлоградської міської ради.

Відповідно до акту про фактичне не проживання, складеного 29 жовтня 2018 року комісією у складі контролера КП ПЖС ОСОБА_6, контролера КП ПЖС ОСОБА_7, онука — ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, племіниця — ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, сестра - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, за адресою АДРЕСА_4 не проживають з 2016 року. Акт складено в присутності та підписаний сусідами ОСОБА_8 (кв. 45), ОСОБА_9 (кв. 47).

Частиною першою статті 383 ЦК України та статтею 150 ЖК УРСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб, мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.

Частиною першою статті 156 ЖК УРСР передбачено, що члени сім’ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Аналогічну норму містить також стаття 405 ЦК України.

Відповідно до частини четвертої статті 156 ЖК України до членів сім’ї власника відносяться особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу, а саме подружжя, їх діти і батьки. Членами сім’ї власника може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.

За змістом зазначених норм матеріального права правом користування житлом, який знаходиться у власності особи, мають члени сім’ї власника нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням, а також інші особи, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім’ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-який час.

Аналогічні висновки викладені в правовій позиції Верховного Суду України у справі №6-709цс16.

Зважаючи на вищевикладені норми законодавства та враховуючи обставини справи, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача та визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1.

Керуючись ст. 5, 12, 13, 81, 89, 258, 259, 263-265, 273, 280-284 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, РНОКПП: НОМЕР_1, місце проживання зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_2, місце проживання зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП: НОМЕР_3, місце проживання зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП: НОМЕР_4, місце проживання зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, в інтересах якої діє ОСОБА_2, про визнання осіб такими, що втратили право користування житлом – задовольнити у повному обсязі.

Визнати ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_4.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення у повному обсязі складено 26 лютого 2019 року.

Заочне рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя А. О. Врона