Ухвала суду № 80183460, 01.03.2019, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/6908/18

Провадження № 2-з/204/24/19

УХВАЛА

іменем України

01 березня 2019 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська у складі головуючого судді Книш А.В., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права особи на частку в квартирі, яка належить на праві спільної часткової власності, та визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, в якій позивач просить:

- припинити право спільної власності відповідача на 43/100 частки квартири №4, яка знаходиться в м. Дніпрі по вул. Філософська, буд.15;

- стягнути з позивача на користь відповідача грошову компенсацію за належну йому 43/100 частки квартири №4, яка знаходиться в м. Дніпрі по вул. Філософська, буд.15 у розмірі 115398 грн. з депозитного рахунку Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська, на який буде внесено позивачем грошову суму, що становить ринкову вартість частки відповідача;

- визнати за позивачем право власності на 43/100 частки квартири №4, яка знаходиться в м. Дніпрі по вул. Філософська, буд.15.

Позивачем подано до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову, за якою просить забезпечити позов шляхом заборони Третій дніпровській державній нотаріальній конторі вчиняти будь-які дії щодо оформлення спадщини на частину квартири №4, що розташована по вул. Філософській, буд.15 у м. Дніпро (спадкова справа №472/2007 року).

Заява обґрунтовується тим, що в ході підготовчого судового засідання позивачу стало відомо, що відповідач помер та після його смерті на підставі заяв від осіб, які вважають себе спадкоємцями була відкрита спадкова справа. З часу подання відповідних заяв спадкоємців, жодних дій, направлених на отримання свідоцтва про право на спадщину вони не здійснили, не проявляли інтересу до частини спірної квартири. Обставиною, одну з яких позивач буде доводити в судовому засіданні є те, що відповідач тривалий час не з’являвся у спірній квартирі та не сплачував комунальні послуги, не підтримував жилий стан квартири. Позивач вважає, що існує імовірність того, що право власності на спірну частину квартири буде змінено в порядку спадкування за законом та буде переоформлене на спадкоємців, що ускладнить виконання судового рішення у разі задоволення позову, затягування розгляду справи та труднощів для ефективності захисту прав позивача.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд враховує, що згідно ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” встановлено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам суд має брати до уваги не тільки інтереси позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. За п. 7 цієї ж постанови, ухвала про забезпечення позову постановляється в порядку, визначеному ст. 209 ЦПК, і повинна включати мотивувальну частину, де поряд із зазначенням мотивів, із яких суд (суддя) дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, наводиться посилання на закон, яким суд керувався при постановленні ухвали.

Вирішуючи заяву, суд виходить з того, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно позивач є власником – 57/100 частин спірної квартири, а відповідач – 43/100 частин.

Суд вважає, що захід забезпечення позову, про вжиття якого просить позивач не є співмірним із заявленими позивачем вимогами у зв’язку з чим суд вважає, що заява про вжиття заходів забезпечення позову є необґрунтованою і задоволенню не підлягає, вирішення пред’явлених позовних вимог не може бути перепоною для реалізації спадкоємцями їх спадкових прав, позивач жодним чином не обґрунтував, яким чином невжиття заходів забезпечення може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Згідно ч. 6 ст. 153 ЦПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. 151, ст. 153 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права особи на частку в квартирі, яка належить на праві спільної часткової власності, та визнання права власності – відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська протягом п’ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий: