Рішення № 80182845, 21.02.2019, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/6053/18

Провадження № 2/211/568/19

Р і ш е н н я

і м е н е м У к р а ї н и

( заочне )

21 лютого 2019 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Ткаченко С. В.

при секретарі Польчик Л.В.

за відсутності: позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача АТ «НДПІ «Механобрчормет»

представника ГТУЮ у Дніпропетровській області

розглянувши в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Науково-дослідний та проектний інститут по збагаченню та агломерації руд чорних металів «Механобрчормет», третя особа – відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про стягнення коштів, -

в с т а н о в и в :

позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, вказавши, що він відповідно до акту пропроведення електронних торгів з реалізації арештованого рухомого майна впроцедурі виконавчого провадження від 16.08.2018 р. та відповідно до протоколупроведення електронних торгів № 350151 від 06.08.2018 р., набув право власності намайно, а саме: сепаратор магнітний 253СЭ інв. № 041383, що раніше належав Акціонерному товариству «Науково-дослідний та проектний інститут по збагаченню та агломерації руд чорних металів «Механобрчормет» (далі по тексту АТ «НДПІ «Механобрчормет»).

Також позивач відповідно до акту про проведення електронних торгів з реалізації арештованого рухомого майна в процедурі виконавчого провадження від16.08.2018 р. та відповідно до протоколу проведення електронних торгів № 350152 від 06.08.2018 р. набув право власності на майно - сепаратор магнітний 253СЭ інв. № 042095, що раніше належав АТ «НДПІ «Механобрчормет».

Станом на 08.12.2018 р. вищевказане майно позивачу від АТ «НДПІ «Механобрчормет» не передане, хоча знаходилось у останнього на зберіганні.

Відповідно акту державного виконавця від 29.10.2018 р. встановлено відсутність описаного та арештованого майна боржника, в тому числі вищевказаних сепараторів. Як вбачається зі змісту акту державного виконавця від 29.10.2018 р., спірне майно було описане та передане за відповідним актом на зберігання підприємству в особі працівника підприємства - ОСОБА_3.

Таким чином, відповідач є зберігачем майна, що було придбане позивачем в ході проведення електронних торгів 06.08.2018 р. Вважаючи, що відповідачем було допущено втрату речей, які було придбано позивачем, загальна сума збитків, що завдані Позивачу діями відповідача, становить 12 768,00 грн.

Позивач просив суд стягнути на свою користь з відповідача в рахунок відшкодування збитків 12 768,00 грн та документально підтверджені судові витрати.

Ухвалою суду від 17.12.2018 р. прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 274 ЦПК України.

Позивач у судове засідання не з’явився, представник позивача ОСОБА_2 надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач АТ «НДПІ «Механобрчормет» про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, його представник у судове засідання не з’явився.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У порядку статті 280 ЦПК України, зі згоди представника позивача, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідачів та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частинами 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що відповідно до акту пропроведення електронних торгів з реалізації арештованого рухомого майна впроцедурі виконавчого провадження від 16.08.2018 р. та відповідно до протоколупроведення електронних торгів № 350151 від 06.08.2018 р., ОСОБА_1 набув право власності намайно - сепаратор магнітний 253СЭ інв. № 041383, що раніше належав АТ «НДПІ «Механобрчормет», ціна продажу 6 384,00 грн (а.с. 6 – копія акту).

Також відповідно до акту про проведення електронних торгів з реалізації арештованого рухомого майна в процедурі виконавчого провадження від16.08.2018 р. та відповідно до протоколу проведення електронних торгів № 350152 від 06.08.2018 р. набув право власності на майно - сепаратор магнітний 253СЭ інв. № 042095, що раніше належав АТ «НДПІ «Механобрчормет», ціна продажу 6 384,00 грн(а.с. 5 - копія акту).

Згідно п. 8 розділу X «Порядок розрахунків за придбане на електронних торгах майно та перехід права власності» Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 р. № 2831/5, акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до п. 9 розділу X «Порядок розрахунків за придбане на електронних торгах майно та перехід права власності» Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 р. № 2831/5, у разі придбання рухомого майна акт про проведені електронні торги є підставою для отримання у зберігача. Зазначений акт підтверджує виникнення права власності у особи, що придбала рухоме майно.

Відповідно акту державного виконавця від 29.10.2018 р. встановлено відсутність описаного та арештованого майна боржника, зі змісту акту вбачається, що спірне майно було описане та передане на відповідальне зберігання ОСОБА_3. На момент прибуття державного виконавця Толкачов К.Ф. був відсутній на території підприємства (а.с. 7-8 – копія акту).

Згідно ч. 1 ст. 950 ЦК України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 951 ЦК України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості.

Враховуючи вищевказане, те, що відповідач як зберігач майна, яке було придбано позивачем на електронних торгах, допустив його втрату, то він має відшкодувати позивачеві йому вартість в повному обсязі. Розмір збитків складе 6 384,00 грн + 6 384,00 грн = 12 768,00 грн. Тому в цій частині позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

На підставі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовій збір у розмірі 704,80 грн., тому дані кошти підлягають стягненню з відповідача на користь позивача (а.с. 1).

Пунктом 5 частини 3 статті 133 ЦПК України встановлено, що до витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (Рішення від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000; Рішення від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009; Рішення від 11 липня 2013 року № 6-рп/2013).

В частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу – відмовити, так як в якості доказів надано лише ордер та копію адвокатського свідоцтва і посвідчення адвоката ОСОБА_2, що є недостатнім. Суду не надано квитанцію про сплату, договір про надання правничих послуг, акт виконаних робіт, тощо.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 12, 76, 81, 89, 141, 263-265, 354-355 ЦПК України, -

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Науково-дослідний та проектний інститут по збагаченню та агломерації руд чорних металів «Механобрчормет», третя особа – відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про стягнення коштів – задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Науково-дослідний та проектний інститут по збагаченню та агломерації руд чорних металів «Механобрчормет», код ЄДРПОУ 04689352, юридична адреса: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Телевізійна, буд. 3, на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, в рахунок відшкодування збитків 12 768 (дванадцять тисяч сімсот шістдесят вісім) гривень 00 копійок та судовий збір у сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: ОСОБА_4

Повний текст судового рішення складений 01.03.2019 року.