Рішення № 80182810, 21.02.2019, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/5516/18

Провадження № 2/211/473/19

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21 лютого 2019 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Сарат Н.О.

при секретарі С.М. Зоріній

за участю позивача - ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

третьої особи ОСОБА_3

розглядаючи в відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_3 про захист прав споживача, -

В С Т А Н О В И Л А:

позивач звернувся до суду з позовом , який згодом уточнив, до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_3 про захист прав споживача та просив стягнути з Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса ІК 02883133 на користь ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1, передплату в розмірі 6190,00 грн. згідно рахунку № 3373 від 05.12.2017 року , стягнути 207,06 грн. втрат із розрахунку трьох процентів річних від простроченої суми 6190,00 грн., втрат від інфляції 581,86 грн. та упущеної вигоди 866,60 грн. , моральну шкоду в сумі п’ять мінімальних розмірів – 20865,00 грн..

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є кредитором і міноритарним акціонером ВАТ «Запорізький сталепрокатний завод». 06.04.2015 року на товарній біржі «Херсонська універсальна товарна біржа» були проведені електронні торги з продажу майна належного ВАТ «Запорізький сталепрокатний завод». Позивач поставив під сумнів законність проведення таких торгів та взагалі оспорює, що 06.04.2015 року проводилися торги. В судовому засіданні в Господарському суді Запорізької області ліквідатор заперечувала проти звинувачень позивача у фальсифікації торгів майна належного ВАТ «Запорізький сталепрокатний завод» та посилалася на диски відеофіксації електронних торгів майна заводу. Тому позивач в Господарському суді Запорізької області заявив клопотання про проведення експертизи вказаних дисків, щоб пересвідчитися в їх достовірності, так як вважав їх сфальсифікованими. Судом було задоволено клопотання позивача та призначено експертизу на розгляд якої були поставлені відповідні запитання, ухвала суду від 13.11.2017 року. Позивач оплатив відповідачеві за проведення експертизи 6190,00 грн. , квитанція від 11.01.2018 року. Позивач, як замовник хотів бути присутнім при проведенні експертизи, хотів особисто отримати висновок експерта так як він оплатив проведення вказаного експертного дослідження та саме ним було заявлено в суд клопотання про експертизу дисків, результати він хотів використати у власних цілях. Але йому не було надано висновку експерта, так як і не було надано доступу до спостереження проведення самої експертизи. Висновок експерта № 23394 був виготовлений 31.08.2018 року, тобто через 232 дні та направлений на адресу Господарського суду Запорізької області супровідний лист від 31.08.2018 року, приєднаний до матеріалів справи. Позивач не міг навіть ознайомитися з ним так як справа слухається в м. Запоріжжя, наймав для цього іншого адвоката, який сфотографував висновок. Позивач вказує, що як споживач та замовник послуги відповідача він не вдоволений тим, що експертиза проведена з порушенням строків та тим, що висновок було надано не йому а в матеріали справи і його могли використати відповідач та інші особи , а не позивач. Тому позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права споживача та просить повернути кошти сплачені за проведення експертизи. Він бажає замовити послуги у іншого виконавця.

Ухвалою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 04.12.2018 року відкрито провадження по справі.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог, з підстав викладених у позові. Вказав, що він є замовником експертного дослідження у відповідача, так як ним оплачена експертиза і висновок має бути у позивача. А відповідач висновок підготував невчасно з порушенням строків та ще й надав його не ОСОБА_1 , а в матеріали справи, і доступ до нього отримали всі учасники по справі. Позивач вважає, що його права споживача грубо порушені, тому просить задовольнити позовні вимоги.

Третя особа ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, пояснив, що розрахунки сум вказаних позивачем у позові нічим не підтверджені, крім того якщо б позивачем не було проведено оплату експертиза не проводилась би взагалі. Правовідносин у відповідача з позивачем не було, не позивач був замовником експертного дослідження , а суд на нього лише було покладено обов’язок оплатити експертизу. Сума в розмірі 6190,00 грн. була вирахувана згідно наказу МЮ України від 31.01.2017 року, тобто згідно закону, а тому немає підстав для задоволення позову. 15.02.2019 року до суду надійшли письмові заперечення відповідача проти позову, з яких вбачається, що позивач не є замовником послуг відповідача, твердження позивача, що саме він є замовником послуги на проведення судової експертизи, але це твердження хибне. Судова криміналістична експертиза відео-, звукозапису № 23394 по справі № 908/3468/13 про банкрутство ПАТ «Запорізький сталепрокатний завод» призначена ухвалою від 13.11.2017 року судді Ніколаєнко Р.А. Господарського суду Запорізької області. Відповідно до ч. 3 ст. 98 ГПК України «Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи». Судом призначена експертиза і на виконання ухвали суду експертиза проведена, а отже відповідно норм чинного законодавства замовником послуги на проведення судової експертизи є саме Господарський суд Запорізької області, а на позивача судом покладений обов’язок з оплати судової експертизи. Експертиза була виконана 31.08.2018 року та направлена на адресу суду. Згідно п.4 ч. 5 ст. 69 КПК України та ч. 2 ст. 102 ГПК України експерт не має права розголошувати відомості, що йому стали відомі під час проведення експертизи або не повідомляти будь-кому, крім особи, яка його залучила, чи суду про хід проведення експертизи та її результати. Посилання позивача на непрофесійність складення висновку судовим експертом ОСОБА_5 є необгрунтованим та безпідставним, крім того позивач не має компетенції для оцінки професійної діяльності експерта. Позов необгрунтований тому відповідач просить відмовити в його задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.

У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України, Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, у провадженні судді Ніколаєнко Р.А. Господарського суду Запорізької області перебувала справа № 908/3468/13.

Ухвалою судді Ніколаєнко Р.А. Господарського суду Запорізької області від 13.11.2017 року по справі № 908/3468/13 про банкрутство ПАТ «Запорізький сталепрокатний завод» призначена судова криміналістична експертиза відео-, звукозапису № 23394. Проведення експертизи було доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. ОСОБА_4 Міністерства юстиції України ( 61177, м. Харків, вул. Золочевська, буд. 8-а). В ухвалі вказано оплату витрат з проведення експертизи покласти на заявника-кредитора ФОП ОСОБА_1

11.01.2018 року позивач ОСОБА_1 оплатив за проведення експертизи кошти в сумі 6190,00 грн. відповідно рахунку № 3373 від 05.12.2017 року , платіжне доручення № 94 від 11.01.2018 року на суму 6190,00 грн. призначення платежу експертиза без ПДВ № 23394 у відношенні ФОП ОСОБА_1 ПАТ «Запорізький сталепрокатний завод». (а. с. 4).

Експертиза була проведена експертом Харківського науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. ОСОБА_4 Міністерства юстиції України ОСОБА_5 . Висновок експерта № 23394 був виготовлений 31.08.2018 року, та направлений на адресу Господарського суду Запорізької області, супровідний лист від 31.08.2018 року, висновок приєднаний до матеріалів справи № 908/3468/13 про банкрутство ПАТ «Запорізький сталепрокатний завод». (а. с. 11-16).

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг (ст. 1-1 Закону).

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону «Про захист прав споживачів», договір - це усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об’єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Статтею 7-1 Закону України «Про судову експертизу» визначено, що підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.

Відповідно до п.19 Постанови №8 від 30.05.1997 р. Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в кримінальних і цивільних справах» роз'яснено, що оплата експертизи в цивільній справі провадиться за рахунок сторони, яка порушила відповідне клопотання. Якщо експертиза призначається за клопотанням обох сторін або з ініціативи суду, кошти на її оплату вносяться обома сторонами порівну. У разі незгоди сторони (сторін) оплатити вартість експертизи суд розглядає справу на підставі наявних доказів.

Отже, мета, підстави і порядок призначення експертизи судом, порядок оплати за її проведення регулюється нормами ЦПК, КПК, КАС, КУпАП, Законом України «Про судову експертизу».

З урахуванням частини першої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України, частини першої статті 15 Цивільного кодексу України правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають на підставах, встановлених ст.11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів. За приписами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов (неналежне виконання). Стаття 611 ЦК України передбачає, що при порушенні зобов'язання наступають правові наслідки, установлені договором або законом.

Позивач посилається на те, що він є споживачем послуг відповідача, а саме, що він замовив експертне дослідження та оплатив його, в позовних вимогах керується ЗУ «Про захист прав споживача». Проаналізувавши норми права та дослідивши матеріали справи суд прийшов висновку, що між ОСОБА_1 та Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. Проф. ОСОБА_4 Міністерства юстиції України відсутні будь-які правовідносини, між ними немає відносин споживача та виробника послуг які регулюються ЗУ «Про захист прав споживача», так як експертиза була призначена ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.11.2017 року у справі № 908/3468/13 про банкрутство ПАТ «Запорізький сталепрокатний завод», а значить замовником експертного дослідження є суд, а не ОСОБА_1, на позивача покладено лише обов’язок оплатити проведення експертизи, так як вона була призначена саме за клопотанням позивача. Отже сам особисто позивач ОСОБА_1 не замовляв у Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. ОСОБА_4 Міністерства юстиції України послуги з проведення експертизи, а отже він не є споживачем відповідно ЗУ «Про захист прав споживача». Відповідачем виконано ухвалу суду та надано висновок саме суду, як це передбачено законом. Договірних відносин між сторонами також не має, так як ОСОБА_1 не укладав договорів з Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. Проф. ОСОБА_4 Міністерства юстиції України на виготовлення висновку та не замовляв такі послуги. Отже вимога про стягнення з відповідача коштів за проведення експертизи, 3 % річних та інфляційних витрат задоволенню не підлягає.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частиною 2 ст. 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Оскільки позивач не є споживачем послуг відповідача, правовідносин між ними не було, то в розумінні статті 3 Цивільного процесуального кодексу України, частини першої статті 15 Цивільного кодексу України відповідач не порушував права позивача, а отже не завдавав позивачеві шкоди в розумінні ст. 23 та 1167 ЦК України, а тому вимога про відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягає.

Судом не встановлено підстав для задоволення позову, а тому суд відмовляє ОСОБА_1 в задоволенні позову в повному обсязі.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України судові витрати по справі слід віднести за рахунок позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 5, 12, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, -

В И Р І Ш И Л А:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_3 про захист прав споживача - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 01 березня 2019 року.

Суддя: ОСОБА_6