Рішення № 80181002, 25.02.2019, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2019 року Справа № 926/21/19

За позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» м. Київ

до відповідача ОСОБА_1 національного університету імені ОСОБА_2 м. Чернівці

про стягнення 43699,75 грн.

Суддя Бутирський А.А.

Представники сторін:

Від позивача – ОСОБА_3 – головний юрисконсульт (довіреність № 14-69 від 14.04.2017 р.)

Від відповідача – ОСОБА_4 – в.о. проректора з АГР (довіреність від 14.01.2019 р.)

У судовому засіданні приймали участь

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» м. Київ звернулося з позовом до ОСОБА_1 національного університету імені ОСОБА_2 м. Чернівці про стягнення 43699,75 грн. заборгованості, з них: 40291,14 грн. основного боргу, 1918,96 пені, 1138,62 грн. збитків, заподіяних інфляцією, та 351,03 грн. 3 % річних, що виникли у результаті неналежного виконання відповідачем умов договору № 4264/17-ТЕ (Т) – 38 постачання природного газу від 06.11.2017 р., що мало місце у грудні 2017 р.

Ухвалою від 08.01.2019 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначено на 30.01.2019 р.

У судовому засіданні 30.01.2019 р. оголошено перерву до 04.02.2019 р.

Ухвалою від 04.02.2019 р. розгляд справи відкладено на 25.02.2019 р.

Відповідач позов визнав частково, у сумі 1918,96 пені, 1138,62 грн. збитків, заподіяних інфляцією, та 351,03 грн. 3 % річних. Проти решти позову заперечує, посилаючись при цьому на сплату основного боргу, що мало місце 30.05.2018 р.

Розглянувши подані документи, дослідивши надані докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

06.11.2017 р. між сторонами укладено договір № 4264/17-ТЕ(Т)-38 (далі - Договір), згідно якого позивач брав на себе обов’язок поставити відповідачеві у 4 кварталі 2017 р. природний газ, а останній зобов’язувався оплатити вартість газу.

У п. 6.1 Договору передбачено, що остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Судовим слуханням встановлено, що 31.12.2017 р. відповідач отримав природний газ на суму 40291,14 грн., який оплачений лише 30.05.2018 р.

За таких обставин позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Судом встановлено, що відповідач повинен був оплатити отриманий природний газ до 25.01.2018 р., натомість оплатив його лише 30.05.2018 р.

Таким чином, на момент пред’явлення позову основний борг відповідачем був погашений, а тому у частині стягнення 40291,14 грн. основного боргу слід відмовити за безпідставністю.

У решті вимог позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі наведеної норми права з відповідача слід стягнути 351,03 грн. 3 % річних та 1138,62 грн. збитків, заподіяних інфляцією за період з 26.01.2018 р. по 11.05.2018 р.

Також з відповідача слід стягнути 1918,96 грн. пені за аналогічний період, що передбачено ст. 547, 549 Цивільного кодексу України та п. 6.1 Договору.

Судові витрати віднести на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 231, ст. ст. 129, 130, 233, 238, 240-241, 247, 250, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» м. Київ до ОСОБА_1 національного університету імені ОСОБА_2 м. Чернівці про стягнення 43699,75 грн. задовольнити частково.

2. У частині стягнення 40291,14 грн. відмовити.

3. Стягнути з ОСОБА_1 національного університету імені ОСОБА_2, код ЄДРПОУ 02071240, вул. Коцюбинського, 2, м. Чернівці на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», код ЄДРПОУ 20077720, вул. Хмельницького, 6, м. Київ – 1918,96 пені, 1138,62 грн. збитків, заподіяних інфляцією, 351,03 грн. 3 % річних та 137,44 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 28.02.2019 р.

Суддя ОСОБА_5