Ухвала суду № 80180982, 01.03.2019, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

п р о з а л и ш е н н я п о з о в н о ї з а я в и б е з р у х у

01 березня 2019 року Справа № 926/2275/17

За первісним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛТС" м. Львів

до товариства з обмеженою відповідальністю "Соковий завод Сокирянський" с. Коболчин Сокриняський район Чернівецька обл.

про витребування майна зі зберігання

та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Соковий завод Сокирянський"

до товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛТС"

про стягнення заборгованості 1937861,95 грн.

Cуддя М.І.Ніколаєв

представники: не викликались

СУТЬ СПОРУ: рішенням Господарського суду Чернівецької області від 07.12.2017 року первісний позов задоволено, витребувано на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛТС" зі зберігання сік яблучний концентрований, освітлений, в кількості 113111 кг, загальною вартістю 2270024,33 грн. (без ПДВ), що переданий на зберігання товариству з обмеженою відповідальністю "Соковий завод Сокирянський" та стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Соковий завод Сокирянський" 34050,37 грн. судового збору, зустрічний позов задоволено частково стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛТС" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Соковий завод Сокирянський" 480510,47 грн. основного боргу, 184077,66 грн. пені, 94968,74 грн. інфляційних втрат, 20947,17 грн. 3% річних та 11707,56 грн. судового збору. У задоволенні зустрічного позову в частині стягнення 410,40 грн. пені, 470,48 грн. 3 % річних та 1156947,30 грн. витрат на зберігання відмовлено.

Постановою Верховного суду від 04.07.2018 року та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.03.2018 року рішення Господарського суду Чернівецької області від 07.12.2017 року залишено без змін.

30.08.2018 року на виконання вищевказаного рішення видано накази.

01.03.2019 року товариство з обмеженою відповідальністю "Соковий завод Сокирянський" звернулось до суду із скаргою на дії приватного виконавця щодо виконання рішення Господарського суду Чернівецької області від 07.12.2017 року, в якій просить:

- визнати дії приватного виконавця ОСОБА_1 щодо внесення постанови про накладення штрафу від 11.02.2019 року за виконавчи провадженням №58086200 – неправомірними;

- скасувати постанову приватного виконавця ОСОБА_1 про накладення штрафу від 11.02.2019 року за виконавчим провадженням №58086200;

- зобов’язати приватного виконавця ОСОБА_1 не пізніше ніж у десятиденний строк з дня одержання копії ухвали повідомити суд та товариство з обмеженою відповідальністю "Соковий завод Сокирянський" про її виконання.

Відповідно статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Частиною десятою статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено: "Якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права)."

Враховуючи, що розділом VI Господарського процесуального кодексу України не передбачено вимог щодо форми та змісту скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, суд вважає, що за аналогією закону до такої скарги, серед іншого, мають застосовуватись вимоги пункту 1 частини першої статті 164 Господарського процесуального кодексу України.

Так, у відповідності до пункту 1 частини першої статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

За приписами частини першої статті 172 Господарського процесуального кодексу України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Згідно з Правилами надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 270 від 05.03.2009 року підтвердженням надання послуг поштового зв'язку є розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку, а підтвердженням переліку відправлених документів є опис вкладення встановленої форми.

У частині першій статті 77 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене належним доказом відправлення боржнику та державному виконавцю скарги та доданих до неї документів є саме опис вкладення та документ, що підтверджує надання поштових послуг (фіскальний чек, розрахункова квитанція тощо).

Проте ні в додатках до скарги судом не виявлено доказів надіслання боржнику та державному виконавцю копії скарги та доданих до неї документів.

За змістом частини першої та другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Тому суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення скарги на бездіяльність приватного виконавця без руху із встановленням товариству з обмеженою відповідальністю "Соковий завод Сокирянський" строку для усунення виявлених недоліків шляхом надання суду належних доказів надіслання боржнику та приватному виконавцю, бездіяльність якого оскаржуються, копій скарги та доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Суд звертає увагу скаржника на те, що за умовами частин третьої і четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статті 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись статтями 11, 162, 164, 174, 234, 235, 339 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

1 Скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Соковий завод Сокирянський" на дії приватного виконавця щодо виконання рішення Господарського суду Чернівецької області від 07.12.2017 року залишити без руху.

2. Встановити строк для усунення недоліків скарги на бездіяльність державного виконавця - протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення скарги без руху.

3. Попередити, що відповідно до положень частини 10 статті 11, частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України: якщо заявник не усуне недоліки скарги на дії державного виконавця у строк, встановлений судом, скарга вважатиметься неподаною і буде повернута особі, що звернулась з нею.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена в апеляційному порядку..

Суддя М.І. Ніколаєв