Ухвала суду № 80180879, 01.03.2019, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

УХВАЛА

"01" березня 2019 р. Справа № 924/181/19

м. Хмельницький

Суддя господарського суду Хмельницької області Музика М.В., розглянувши матеріали

за позовом заступника військового прокурора Львівського гарнізону, м. Львів в інтересах держави в особі органу, уповноваженого на здійснення функції у спірних відносинах

Міністерства оборони України, м. Київ

Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління, м. Львів

до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Укрінбуд", м. Миколаїв

про стягнення 198 679,00 грн. штрафних санкцій у вигляді пені за порушення строків виконання робіт за договором підряду від 24.05.2018 року №124 у розмірі 90 026,42 грн. та штрафу у розмірі 108 652,58 грн. за прострочення виконання робіт понад 20 календарних днів,

ВСТАНОВИВ:

28.02.2019 року на адресу господарського суду Хмельницької області повторно надійшла позовна заява заступника військового прокурора Львівського гарнізону, м. Львів в інтересах держави в особі органу, уповноваженого на здійснення функції у спірних відносинах Міністерства оборони України, м. Київ, Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління, м. Львів до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Укрінбуд", м. Миколаїв про стягнення 198 679,00 грн. штрафних санкцій у вигляді пені за порушення строків виконання робіт за договором підряду від 24.05.2018 року №124 у розмірі 90026,42 грн. та штрафу у розмірі 108652,58 грн. за прострочення виконання робіт понад 20 календарних днів.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2019 року вказану позовну заяву передано для розгляду судді Музиці М.В.

Розглянувши повторно подану прокурором позовну заяву, суд зазначає наступне.

Прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт третій частини другої статті 129 Конституції України).

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" від 31.03.2005).

Пункт третій частини першої статті 131-1 Конституції України передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках. Тому необхідно з'ясувати, що мається на увазі під "виключним випадком" і чи є таким випадком ситуація у конкретній справі.

Насамперед, випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави". "Інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

У рекомендаціях Парламентської ОСОБА_1 Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох "виключних" випадках:

(1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

(2) у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Більше того, саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. У такому разі прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків тощо).

Зазначене вище узгоджується з усталеними правовими висновками Верховного Суду, зокрема в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17, а також у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 926/03/18, від 23.09.2018 у справі № 924/1237/17, у справі №927/246/18 від 06.02.2019 року.

В даному випадку прокурор, звертаючись до суду в інтересах Міністерства оборони України, Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління, м. Львів, повторно зазначив, що ні Міністерством оборони України, ні Західним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням не здійснюється захист порушених інтересів держави (не пред'явлено до суду позовну заяву щодо стягнення штрафних санкцій, застосованих внаслідок неналежного виконання вимог договору підряду щодо будівництва казарми поліпшеного планування №2, в/м №25, в м. Хмельницький).

Додатково зазначив, що 03.10.2018 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням військовою прокуратурою Західного регіону України у кримінальному провадженні №42018140400000194 за підозрою службових осіб Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління у розтраті бюджетних коштів в особливо великих розмірах, виділених по програмі будівництва та введення в експлуатацію казарм поліпшеного планування для розміщення військовослужбовців ЗС України, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Відтак, прокурор робить висновок, що вказане дає підстави для звернення саме прокурора в інтересах позивачів до суду за захистом порушених інтересів держави.

Проте, прокурором не надано жодних доказів існування кримінального провадження, як і не обґрунтовано, яким чином таке провадження стосується не звернення до суду із даним позовом позивачем 2.

Окрім того, прокурором також визначено позивача 1, який є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності та наявністю функцій щодо захисту майнових інтересів, який також не позбавлений можливості звернутися до суду із даним позовом.

З вищевикладеного, суд приходить до висновку, що прокурором не надано достатніх доказів неналежного виконання позивачами своїх обов'язків з захисту інтересів держави в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій за невиконання підрядних робіт у встановлені строки.

Пунктом 4 частини 5 статті 174 ГПК України визначено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Враховуючи недоведеність прокурором підстав для звернення до суду із даним позовом в інтересах позивачів, позовна заява заступника військового прокурора Львівського гарнізону, м. Львів в інтересах держави в особі орану, уповноваженого на здійснення функції у спірних відносинах Міністерства оборони України, м. Київ Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління, м. Львів до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Укрінбуд", м. Миколаїв про стягнення 198679,00 грн. штрафних санкцій у вигляді пені за порушення строків виконання робіт за договором підряду від 24.05.2018 року №124 у розмірі 90026,42 грн. та штрафу у розмірі 108652,58 грн. за прострочення виконання робіт понад 20, календарних днів підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст. 53, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

позовну заяву заступника військового прокурора Львівського гарнізону, м. Львів в інтересах держави в особі органу, уповноваженого на здійснення функції у спірних відносинах Міністерства оборони України, м. Київ Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління, м. Львів до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Укрінбуд", м. Миколаїв про стягнення 198679,00 грн. штрафних санкцій у вигляді пені за порушення строків виконання робіт за договором підряду від 24.05.2018 року №124 у розмірі 90026,42 грн. та штрафу у розмірі 108652,58 грн. за прострочення виконання робіт понад 20 календарних днів, повернути прокурору.

Додаток: позовна заява з додатками на 123 аркушах.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом 10 днів до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Суддя М.В. Музика

Віддрук. у 2 прим.: 1 - в наряд; 2 - військова прокуратура Львівського гарнізону (79007, м. Львів, вул. Клепарівська, 20) - рек. з пов. про вручення