Рішення № 80179966, 26.02.2019, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.02.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1142/18

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Матуляк П. Я. , секретар судового засідання Юрчак С. Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Крихівецької сільської ради Івано-Франківської міської ради

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Пеци Олександра Васильовича

про стягнення збитків в сумі 79 531 грн 20 к.

представники сторін не з"явилися

ВСТАНОВИВ:

Крихівецька сільська рада Івано-Франківської міської ради звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Пеци Олександра Васильовича про стягнення збитків в сумі 79 531 грн 20 к.

Позовні вимоги мотивовано тим, що всупереч вимогам України «Про регулювання містобудівної діяльності» та прийнятого на підставі нього положення «Про пайову часть замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села», які визначають обов'язок відповідача взяти участь у розвитку соціальної інфраструктури села, відповідач як замовник будівництва про закінчення будівництва та про готовність об'єктів до експлуатації позивача не повідомив, із заявою про укладення договорів про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села Крихівці до позивача звернувся, проте від укладення договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села Крихівці ухилився, та їх не уклав. Позивач вважає, що такою бездіяльністю відповідач порушив вимоги ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та інтереси Крихівецької сільської ради та завдав позивачу збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі 79 531,20грн.

Представник позивача в судове засідання не з"явився, заяв та клопотань не подавав, про дату, час та місце судового розгляду належним чином повідомлений, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення вх.№3073 від 18.02.19.

Відповідач в судові засідання жодного разу не з"явився, про причини неявки суду не повідомив, заяв та клопотань, а також відзиву на позов суду не подавав. Ухвали суду, направлені відповідачу - Фізичній особі-підприємцю Пеці Олександру Васильовичу рекомендованою кореспонденцією за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві (АДРЕСА_1) повернулися на адресу суду підприємством зв"язку з відміткою "за закінченням терміну зберігання". Адреса відповідача, вказана в позовній заяві, підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, сформованим за електронним запитом суду №1005033931 від 21.02.19. Повідомлення про зміну місцезнаходження чи інші засоби зв"язку відповідача у суду відсутні.

Крім того, відповідача повідомлено про судове засідання 26.02.19 шляхом розміщення оголошення на веб-сторінці Господарського суду Івано-Франківської області на офіційному порталі "Судова влада України".

В силу ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов"язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв"язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з приписами частини 1 та пункту 2 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, беручи до уваги приписи ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду спору впродовж розумного строку та норми ч.ч.1,3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи той факт, що позивач та відповідач, у відповідності до чинного законодавства, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, враховуючи, що судом не визнавалася обов"язковою явка представників сторін в судове засідання, спір належить вирішити у відсутності представників позивача та відповідача за матеріалами справи, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з"ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об"єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступні

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням 50 сесії VІ демократичного скликання Крихівецької сільської ради від 29.11.13 затверджено Порядок пайової участі замовників будівництва у розвитку інженерно- транспортної та соціальної інфраструктури села Крихівці( далі за текстом - Порядок).

Згідно п.1.2, 3.1 Порядку замовники будівництва залучаються до пайової участі замовників будівництва у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села та зобов"язані взяти участь у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села.

Замовник, який має намір здійснити будівництво об'єкта на території села, зобов'язаний взяти пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села. Розмір пайової участі для замовників будівництва нежитлових будівель і споруд становить 6 відсотків вартості будівництва (п.6.2.1 Порядку).

27.09.2017р. позивач листами вих.№526 та №527 звернувся до відповідача та інспекції ДАБК в Івано-Франківській області щодо надання копій зареєстрованих декларації про готовність об'єкта до експлуатації, які зареєстровані відповідачем.

Листом від 10.10.2017р. № 2628/1009/1.14/2017 Державна архітектурно-будівельна інспекція України в особі Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області надала Крихівецькій сільській раді інформацію про те, що на території села Крихівці було здано в експлуатацію пункт обслуговування автомобілів з кошторисною вартістю будівництва 1325,525 тис.грн., що підтверджується зареєстрованою Декларацією про готовність об'єкта до експлуатації від 17.03.2014 р. за № ІФ 143140770049.

Вказаний лист отримано сільською радою 13.10.2017р., про що свідчить відмітка реєстрації вхідної кореспонденції на даному листі.

10.11.2017 року відповідач звернувся в Крихівецьку сільську раду із заявою про відтермінування нарахування йому пайової участі, а листом від 05.12.2017 року - із заявою про укладення договору про пайову участь і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села та розтермінування суми пайової участі, однак документів для нарахування пайової участі не подав.

Листом вих.№720 від 12.12.2017р. Крихівецька сільська рада повідомила відповідачу задекларовану ним кошторисну вартість об'єкта будівництва, якою позивач керувався при розрахунку пайової участі.

29 березня 2018 року сесією Крихівецькою сільської радою прийнято рішення №26-38/2017 «Про нарахування пайової участі Пеці О.В.». Згідно даного рішення відповідачу нараховано суму пайової участі розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села Крихівці згідно Декларації про готовність об'єкту до експлуатації від 17.03.2014р. № ІФ 143140770049 на пункт обслуговування автомобілів в розмірі 79531,20 грн. та вирішено укласти Договір про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерії транспортної та соціальної інфраструктури села Крихівці між Крихівецькою сільське радою та замовником будівництва - відповідачем по справі.

Про прийняте рішення Крихівецька сільська рада повідомила відповідача листом вих.№162 від 06.04.2018р.

17.05.2018р. за вих.№229 Крихівецькою сільською радою на адресу відповідача для розгляду та підписання направлено два примірники проекту Договору №3 про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села Крихівці з розрахунком розміру пайової участі згідно з рішенням сесії Крихівецької сільської ради №26-38/2018 від 29 березня 2018 року. Вказаний лист згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення отримано відповідачем 19.05.2018р.

Відповіді на вказаний лист відповідач не надав, підписаний ним договір про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної фраструктури села Крихівці позивачу не повернув.

Листом вих.№423 від 16 серпня 2018р. Крихівецькою сільською радою на адресу відповідача для розгляду та підписання повторно направлено два примірники проекту Договору №3 про пайову часть замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної нфраструктури села Крихівці з розрахунком розміру пайової участі, який також залишено відповідачем без належного реагування, що зумовило зверння позивача до суду з даним позовом.

При вирішенні даного спору суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Зазначеним законом та Порядком встановлено, що саме на замовника покладено обов'язок укладення договору про пайову участь та сплати відповідних коштів.

Замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву (стаття 1 Закону "Про регулювання містобудівної діяльності").

Отже, виходячи із наведених положень законодавства, відповідач є замовником будівництва.

В силу ч.1 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Як зазначалося вище, рішенням 50 сесії VІ демократичного скликання Крихівецької сільської ради від 29.11.13 затверджено порядок пайової участі замовників будівництва у розвитку інженерно- транспортної та соціальної інфраструктури села Крихівці( далі за текстом - Порядок).

Замовник, який має намір здійснити будівництво об'єкта на території села, зобов'язаний взяти пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села. Розмір пайової участі для замовників будівництва нежитлових будівель і споруд становить 6 відсотків вартості будівництва (п.6.2.1 Порядку).

Згідно Декларації про готовність об"єкта до експлуатації №ІФ 143140770049 від 17.03.14 кошторисна вартість будівництва становить 1325,520тис.грн., відтак розмір пайового внеску замовника будівництва на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури становить 79531,20грн.

Фактичні обставини справи вказують на те, що відповідач звертався до позивача з питанням укладення договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села Крихівці, проте від його підписання ухилився, хоча саме на Замовника будівництва, яким є відповідач у справі, статтею 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Положенням покладено обов"язок взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села Крихівці шляхом укладення договору про пайову участь.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту цивільних прав є відшкодування збитків та інші способи відшкодування шкоди.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Наведена правова норма кореспондується зі ст. 225 ГК України, за змістом якої до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі(ст.226 Господарського кодексу України).

Виходячи з приписів ст.22 Цивільного кодексу України, ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України, суд констатує, що збитки мають правову природу, яка не ототожнюється з будь-якими сумами, які особа повинна сплатити у зв"язку з виконанням умов договору, оскільки під збитками слід розуміти реальну втрату матеріальних цінностей, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, або втрата доходів, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками покладається на позивача, В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

При цьому, збитки не є санкцією заздалегідь визначеного розміру. Тягар доведення наявності і обґрунтування розміру упущеної вигоди покладається на позивача, який повинен довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток. Тобто упущена вигода розглядається як гарантований, безумовний і реальний дохід.

Неодержаний дохід (упущена вигода) - це розрахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.

При цьому, наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення.

Суд констатує, що збитки мають реальний характер та у разі, якщо сторона, яка вважає, що її права були порушені та нею понесені збитки, повинна довести як розмір збитків, так і факт їх понесення.

Судом встановлено, що у випадку виконання відповідачем покладених на нього Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" обов"язків, позивач мав право на отримання пайового внеску, відтак суд погоджується із твердженнями позивача, викладеними у позовній заяві, про те, що понесені позивачем збитки є упущеною вигодою.

Стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності. При цьому, для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи, шкідливий результат такої поведінки (збитки), причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками, вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Протиправною є поведінка, яка не відповідає вимогам закону, тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд констатує, що неправомірна бездіяльність відповідача полягає в невиконанні обов'язку участі в створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, який кореспондується зі зверненням відповідача до позивача із заявою про укладення договору про пайову участь - є протиправною формою поведінки, внаслідок якої Крихівецька сільська рада позбавлена права отримати на розвиток інфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів, яка охоплюється визначенням упущеної вигоди. При цьому наслідки у виді упущеної вигоди перебувають у безпосередньому причинному зв'язку із наведеною неправомірною бездіяльністю відповідача.

З огляду на вимоги ч.ч.1,3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1ст.73 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч. ч. 1,2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Позивачем доведено та документально підтверджено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог.

За таких обставин, вимога про стягнення з відповідача збитків в сумі 79531,20грн. правомірна, обґрунтована, документально підтверджена і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи приписи ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124, 129, 129-1 Конституції України, п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.22, 1166 Цивільного кодексу України, ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України, ст. ст. 73-79, 86, 129, 178, 202, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

задовольнити позов Крихівецької сільської ради Івано-Франківської міської ради до Фізичної особи-підприємця Пеци Олександра Васильовича про стягнення збитків в сумі 79531 грн 20 к.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Пеци Олександра Васильовича (АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1) на користь Крихівецької сільської ради (м.Івано-Франківськ, с.Крихівці, Площа Двір, буд.1, код ЄДРПОУ 04356248) 79531,20( сімдесят дев"ять тисяч п"ятсот тридцять одну гривню двадцять копійок) збитків та 1762,00(одну тисячу сімсот шістдесят дві гривні) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 01.03.2019

Суддя Матуляк П. Я.