Ухвала суду № 80179725, 28.02.2019, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

_________________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"28" лютого 2019 р. Справа № 906/381/18

Господарський суд Житомирської області у складі

судді Шніт А.В.

розглянувши заяву Державного підприємства "Словечанське лісове господарство" від 15.01.2019 про розстрочку виконання рішення суду у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" ПАТ "Українська залізниця"

до Державного підприємства "Словечанське лісове господарство"

за участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

1) Одеської митниці ДФС;

2) Управління Служби безпеки України в Одеській області;

3) Головного управління національної поліції в Одеській області;

за участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Реілтранс"

про стягнення 926083,49грн,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача (заявника): ОСОБА_1, ордер серія КС №292270 від 01.03.2018;

від третіх осіб: не з'явилися;

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" звернулося до господарського суду із позовом до Державного підприємства "Словечанське лісове господарство" про стягнення 926083,49грн, з яких 645168,43грн - плата за користування вагонами, 277389,16грн - збір за зберігання вантажу у вагонах, 3233,10грн - збір за проведення маневрової роботи, 292,80грн - збір за телеграфне повідомлення.

Рішенням господарського суду від 15.11.2018 позов задоволено; вирішено стягнути з Державного підприємства "Словечанське лісове господарство" на користь Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" 645168,43грн – плати за користування вагонами; 277389,16грн - збору за зберігання вантажу у вагонах; 3233,10грн - збору за проведення маневрової роботи; 292,80грн - збору за повідомлення; 13891,25грн – судового збору.

18.12.2018 на виконання рішення суду видано наказ.

17.01.2019 до суду від Державного підприємства "Словечанське лісове господарство" надійшла заява від 15.01.2019 про розстрочення виконання рішення Господарського суду Житомирської області від 15.11.2018 у справі №906/381/18.

Згідно даних спеціальної системи "Діловодство спеціалізованого суду" 18.12.2018 до суду надійшла апеляційна скарга Державного підприємства "Словечанське лісове господарство" на рішення господарського суду від 15.11.2018 на підставі чого справу №906/381/18 скеровано 21.12.2018 до Північно-Західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою господарського суду від 17.01.2019 постановлено відкласти вирішення питання про прийняття до розгляду заяви Державного підприємства "Словечанське лісове господарство" від 15.01.2019 про розстрочення виконання рішення Господарського суду Житомирської області від 15.11.2018 до повернення справи №906/381/18 до Господарського суду Житомирської області.

07.02.2019 справу №906/381/18 повернуто до Господарського суду Житомирської області із Північно-Західного апеляційного господарського суду на підставі супровідного листа №01-28/906/381/18/382/19 від 23.01.2019 у зв'язку із поверненням апеляційної скарги.

Ухвалою господарського суду від 11.02.2019 заяву прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 19.02.2019.

В судове засідання 19.02.2019 учасники провадження уповноважених представників не направили, вимоги ухвали суду від 11.02.2019 не виконали.

19.02.2019 на електронну адресу суду від представника позивача надійшла заява про проведення судового засідання 19.02.2019 без участі представника заявника через зайнятість у іншому судовому засіданні поза межами міста Житомир. Окрім того, до заяви додано копію платіжного доручення №1360 від 06.02.2019 про часткове погашення заборгованості за рішенням суду у сумі 100000,00грн.

Ухвалою суду від 19.02.2019 продовжено строк розгляду заяви, розгляд заяви відкладено на 28.02.2019.

В судовому засіданні 28.02.2019 представник відповідача (заявника) заяву про розстрочення виконання рішення підтримав у повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. 28.02.2019 на електронну адресу суду надійшла заява Регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Українська залізниця" №ДЖ05-02/14 від 28.02.2019, згідно якої позивач просить відмовити ДП "Словечанське лісове господарство" у задоволенні заяви від 15.01.2019 про розстрочення виконання рішення суду, мотивуючи це тим, що позивач не одержував заяви відповідача від 15.01.2019, а тому не може подати пояснення з приводу вказаної заяви.

Треті особи уповноважених представників у судове засідання не направили.

Розглянувши заяву Державного підприємства "Словечанське лісове господарство" від 15.01.2019 про розстрочку виконання рішення Господарського суду Житомирської області від 15.11.2018, господарський суд прийшов до висновку про відмову в її задоволенні, враховуючи наступне.

Згідно зі ст.326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Відповідно до ч.1 ст.331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч.3 ст.331 ГПК України).

Згідно ч.4 ст.331 ГПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сімї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що заява повинна містити: викладення обставин та обґрунтування причин, що унеможливлюють чи утруднюють виконання рішення. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, в основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.

Подана заява боржника мотивована тим, що ДП "Словечанське лісове господарство" перебуває в тяжкому фінансовому становищі, що значно утруднює виконання рішення суду; сума, заявлена до стягнення за даним рішенням є досить великою і сплата всієї суми одразу може призвести до зупинки діяльності відповідача та його неплатоспроможності взагалі; на підприємстві існує податкове зобов'язання зі сплати рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, податку на додану вартість, податку на прибуток підприємства та відрахування чистого прибутку.

За вказаних обставин боржник вважає, що стягнення коштів без розстрочення, призведе до неможливості виплати заробітної плати працівникам, сплати обов'язкових платежів та зборів до державного бюджету, до звільнення працівників.

На підтвердження подав довідки боржника №№25, 26 від 11.01.2019 (т.3 а.с.113-114).

Вищевикладені обставини боржник вважає такими, що дають підстави для розстрочення виконання рішення суду.

Так, статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

У відповідності до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Суд відзначає, що відповідачем не надано належних доказів того, що на момент розгляду даної заяви дійсно існують виняткові обставини, які спричинюють ускладнення або унеможливлюють виконання судового рішення відповідно до вимог ст. 331 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, розстрочення виконання рішення суду не повинно шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Із підстав, умов та меж надання розстрочення виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання розстрочення без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Отже, питання щодо надання розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочення виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд відзначає, що жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту гарантованого надходження до відповідача грошових коштів у строк, вказаний у заяві про відстрочення виконання рішення у даній справі, відповідачем не було надано.

Суд відзначає, що стаття 331 Господарського процесуального кодексу України вимагає наявність конкретних обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Перелічені відповідачем обставини не є виключними та такими, що не унеможливлюють виконання рішення.

При цьому, твердження заявника про скрутне матеріальне становище не є тими обставинами, з якими приписи ст.331 Господарського процесуального кодексу України пов'язують можливість надання розстрочки, оскільки відповідно до ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливості виконання ним грошового зобов'язання.

З огляду на викладене, з урахуванням балансу інтересів сторін та права на справедливий судовий розгляд, яке може бути порушене у випадку довготривалого невиконання рішення суду, заява Державного підприємства "Словечанське лісове господарство" від 15.01.2019 про розстрочку виконання рішення суду задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 233-235, 331 ГПК України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Державного підприємства "Словечанське лісове господарство" від 15.01.2019 про розстрочку виконання рішення Господарського суду Житомирської області від 15.11.2018 у справі №906/381/18 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено: 01.03.2019.

Суддя ОСОБА_2

Друк:

1 - в справу

2 ,3 - позивачу на дві адреси: 03680, м.Київ, вул. Тверська,5 (рек.з пов.);

65012, м.Одеса, вул. Пантелеймонівська,19 (рек. з пов.);

4 - відповідачу (рек. з пов.)

5 - представнику відповідача ОСОБА_1 02105, м. Київ, пр-т Миру, 15А оф. 415 (рек. з пов.)

6 - Одеській митниці ДФС: 65078, м.Одеса, вул. Гайдара, 21 корп.А (рек. з пов.)

7 - Управління Служби безпеки України в Одеській області: 65045 м.Одеса, вул. Єврейська, 43 (рек. з пов.)

8 - Головне управління національної поліції в Одеській області: 65014, м.Одеса, вул. Єврейська, 12 (рек. з пов.)

9 - ТОВ "Реілтранс" : 02160, м. Київ; просп. Возз'єднання, 7-А, офіс 310 ( рек. з пов.)