Ухвала суду № 80178056, 28.02.2019, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/20158/18

Провадження № 4-с/520/11/19

УХВАЛА

28.02.2019 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Калініченко Л.В.

за участю секретаря Кирикової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 скаргу Кредитної спілки «Авіаційних робітників Міністерства оборони України» на дії начальника Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області, за участю заінтересованої особи – ОСОБА_2, про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Представник - Кредитної спілки «Авіаційних робітників Міністерства оборони України» 12 грудня 2018 року звернувся до Київського районного суду міста ОСОБА_1 зі скаргою на дії начальника Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області, за участю заінтересованої особи – ОСОБА_2, про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, в якій просить суд:

- визнати неправомірною бездіяльність начальника Другого Малиновського ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області щодо не здійснення розгляду скарги за вих. № 270 від 12.12.2017 року та не задоволення законних вимог заявника щодо виконання судового наказу по справі № 2н-2876/2008 року від 14 листопада 2008 року, виданого Київським районним судом м. Одеси;

- зобов'язати начальника Другого Малиновського ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області розглянути скаргу за вих. № 270 від 12.12.2017 року та задовольнити законні вимоги заявника щодо виконання судового наказу по справі № 2н-2876/2008 р. від 14 листопада 2008 року виданого Київським районним судом м. Одеси, а саме: винести постанову про відновлення виконавчого провадження № 50129356 стосовно ОСОБА_2; звернутися до суду з поданням про розшук боржника ОСОБА_2; звернутися до суду з поданням щодо обмеження боржника у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документу стосовно ОСОБА_2; надіслати на адресу заявника постанову про відновлення виконавчого провадження № 50129356.

Скаргу мотивовано тим, що 14 листопада 2008 року Київський районний суд м. Одеси по справі № 2н-2876/2008 постановив судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 6680 грн. 00 коп., судового збору в розмірі 33 грн. 40 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 15 грн. 00 коп. на користь кредитної спілки «Авіаційних робітників Міністерства оборони України».

Зазначений судовий наказ за вих. 36 від 02 лютого 2016 року був пред'явлений 05 лютого 2016 року Кредитною спілкою «Авіаційних робітників Міністерства оборони України», як стягувачем, для примусового виконання у Малиновський ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області, на підставі якого було відкрито виконавче провадження №50129356, однак стягнення з боржника не проводилось.

27 червня 2017 року головним державним виконавцем Відділу Татару Д.Д. було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 5 частини першої ст. 37 Закону України: «Про виконавче провадження».

За вих. № 196 від 05 вересня 2017 року, заявник подав до Відділу скаргу на постанову про повернення виконавчого документа стягувачу та бездіяльність державного виконавця, у якій зазначалося, що державним виконавцем не були здійсненні усі виконавчі дії, спрямовані на виконання вищевказаного виконавчого документа, а саме не було здійснено запиту до КП “БТІ” для встановлення майнового стану боржника та не здійснено запиту до ВАДР ГУ ДМС України в Одеській області для встановлення реєстрації місця проживання боржника на сьогоднішній день.

Незважаючи на обґрунтованість вказаної скарги заявника, 26 жовтня 2017 року начальником Другого Малиновського ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_3 було винесено постанову, якою було відмовлено у задоволені скарги Кредитної спілки «Авіаційних робітників Міністерства оборони України» щодо відновлення ВП №50129356 про стягнення боргу з ОСОБА_2, яка була отримана заявником 30 листопада 2017 року простою кореспонденцією, що підтверджується штемпелем поштового відділення.

За вих. № 270 від 12 грудня 2017 року заявник надіслав до Відділу скаргу на постанову про відмову у відновленні виконавчого провадження, яку Відділ отримав 18 грудня 2017 р., про що свідчить підпис уповноваженої особи Відділу на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

У повторній скарзі, заявник зазначає, що він зазначав про те, що постанова начальника Відділу від 26 жовтня 2017 року не вмотивована, винесена всупереч вимогам Закону України «Про виконавче провадження», а отже підлягає скасуванню, тому що у постанові не міститься жодних вмотивованих посилань на чинні норми законодавства України, нормативно правові акти Міністерства юстиції України відповідно чому саме у державних виконавців Другого Малиновського ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області не має можливості відновити вказане виконавче провадження, чому в них відсутні доступи до виконавчих проваджень, які були завершені в Малиновському ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області.

Проте, як стверджує скаржник, на цей час він не отримав відповіді про розгляд зазначеної скарги з відділу.

Відповідно до п.9 ч.1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження», однією з засад виконавчого провадження є забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

У зв’язку з чим, скаржник вважає, що бездіяльність начальника Другого Малиновського ВДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_3 проявляється у не здійсненні ним розгляду скарги заявника, що порушує права стягувача на оскарження рішень, дій та бездіяльності виконавців та на своєчасне виконання судового рішення так і права на справедливий суд, закріплене Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р.

У зв’язку з чим, з метою відновлення порушеного права на своєчасне та в повному обсязі виконання судового рішення, скаржник вимушений звернутись до суду з відповідною скаргою.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу справу за вказаною скаргою було розподілено судді Калініченко Л.В.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 13 грудня 2018 року відкрито провадження у справі за вказаною скаргою Кредитної спілки «Авіаційних робітників Міністерства оборони України» на дії начальника Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області, за участю заінтересованої особи – ОСОБА_2, про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії. Призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Одночасно у вказаній ухвалі суду запропоновано державному виконавцю у строк до призначеної дати судового засідання з розгляду скарги, подати до суду письмовий відзив на скаргу, посилання на докази, якими він обґрунтовується, а також зобов’язано надати належним чином завірену копію виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу №2-н-2876/2008, виданого 04 березня 2010 року Київським районним судом міста ОСОБА_1.

Вказана копія ухвали суду державним виконавцем Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області отримана 27.12.2018 року, що підтверджується поштовим рекомендованим повідомленням про вручення, наявним в матеріалах справи.

Станом на 28.02.2019 року до суду належним чином завірена копія виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу №2-н-2876/2008, виданого 04 березня 2010 року Київським районним судом міста ОСОБА_1, не надходила.

В судовому засіданні 28.02.2019 року представник скаржника скаргу підтримала та просила суд задовольнити.

У судове засідання призначене на 28.02.2019 року представник Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області, а також боржник ОСОБА_2 не з’явились, про дату, час і місце проведення яких повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 450 ЦПК України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Враховуючи швидкоплинність процесу із розгляду даної категорії справ, а також положення ст. 450 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд даної скарги за відсутності нез'явившихся осіб.

Заслухавши пояснення представника скаржника, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14 листопада 2008 року Київський районний суд міста ОСОБА_1 постановив судовий наказ №2-н-2876/2008, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки «Авіаційних робітників Міністерства оборони України» заборгованість за кредитним договором у розмірі 6680 гривень 00 копійок, які підлягають зарахуванню на розрахунковий рахунок зі спеціальним режимом використання №26508310773801 в АБ «Південний».

14 лютого 2009 року Київським районним судом міста ОСОБА_1 було видано вказаний судовий наказ №2-н-2876/2008.

02 лютого 2016 року представник Кредитної спілки «Авіаційних робітників Міністерства оборони України» звернувся з вказаним судовим наказом та заявою про відкриття виконавчого провадження до Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції.

На підставі вказаної заяви, головним державним виконавцем Малиновського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області було відкрито виконавче провадження ВП №50129356 з примусового виконання судового наказу №2-н-2876/2008, виданого 04.03.2010 року Київським районним судом міста ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки «Авіаційних робітників Міністерства оборони України» заборгованості за кредитним договором у розмірі 6680 гривень 00 копійок, які підлягають зарахуванню на розрахунковий рахунок зі спеціальним режимом використання №26508310773801 в АБ «Південний».

27 червня 2017 року головним державним виконавцем Малиновського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області в рамках виконавчого провадження ВП №50129356 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, якою повернуто стягувачу судовий наказ №2-н-2876/2008, виданий 04.03.2010 року Київським районним судом міста ОСОБА_1.

Представником Кредитної спілки «Авіаційних робітників Міністерства оборони України» було отриману вказану копію постанови 22 серпня 2017 року.

05 вересня 2017 року представник Кредитної спілки «Авіаційних робітників Міністерства оборони України» будучи незгодним з постановою державного виконавця від 27.06.2017 року ВП №50129356, надіслав до Малиновського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області скаргу на постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, в якій просив: винести постанову про відновлення виконавчого провадження ВП №50129356 стосовно ОСОБА_2; звернутись до суду з поданням про розшук боржника ОСОБА_2; звернутись до суду з поданням про обмеження боржнику у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документу стосовно ОСОБА_2

Вказана скарга надійшла до Малиновського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області 09.09.2017 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення (а.с.6 на звороті).

26 жовтня 2017 року Начальником Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області винесено постанову, якою відмовлено у задоволенні скарги Кредитної спілки «Авіаційних робітників Міністерства оборони України» щодо відновлення виконавчого провадження за номером АСВП 50129356, судовий наказ №2-н-2876/2008, виданий Київським районним судом міста ОСОБА_1 14.11.2008 року про стягнення боргу з ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки «Авіаційних робітників Міністерства оборони України» у розмірі 6680 гривень 00 копійок.

У вказаній постанові роз’яснено право на її оскарження, а саме, що постанова може бути оскаржена в 10-ти денний строк з дня її винесення в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Представником Кредитної спілки «Авіаційних робітників Міністерства оборони України» було отриману вказану копію постанови 30 листопада 2017 року.

12 грудня 2017 року представник Кредитної спілки «Авіаційних робітників Міністерства оборони України» будучи незгодним з постановою державного виконавця від 26 жовтня 2017 року про відмову у задоволенні скарги, надіслав до Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області скаргу на постанову від 26 жовтня 2017 року про відмову у задоволенні скарги за вих. №270, в якій просив: винести постанову про відновлення виконавчого провадження ВП №50129356 стосовно ОСОБА_2; звернутись до суду з поданням про розшук боржника ОСОБА_2; звернутись до суду з поданням про обмеження боржнику у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документу Стосовно ОСОБА_2

Зазначена постанова отримана Другим Малиновським відділом державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області – 18 грудня 2017 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.

Як стверджує представник Кредитної спілки «Авіаційних робітників Міністерства оборони України», Другим Малиновським відділом державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області по цей час вказана скарга не розглянута, у зв’язку з чим він був вимушений звернутись до суду з цією скаргою.

На підставі викладеного, судом встановлено, що судовий наказ №2-н-2876/2008, виданий 14 лютого 2009 року Київським районним судом міста ОСОБА_1, є на цей час не виконаним.

Статтею 160 ЦПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Судове рішення (постанова, ухвала) – це акт судової влади, що здійснює захист порушених або оскаржених прав громадян і організацій шляхом підтвердження наявності або відсутності правовідносин і розпорядженням відповідних дій в майбутньому.

Обов'язок виконувати судове рішення (постанову) випливає не з рішення (постанови) суду як такого, а із санкцій, передбачених нормами права, що були застосовані судом. Навіть у тих випадках, коли закон передбачає відповідальність за невиконання рішень, ця відповідальність має на меті примусити зобов'язану рішенням суду особу виконати розпорядження норми, що застосував суд.

Одними з властивостей судового рішення, що вступило в законну силу є: можливість примусового виконання судового рішення мимо волі зобов'язаної особи та обов'язковість, яка полягає в тому, що судове рішення, що вступило в законну силу, стає обов'язковим для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян і підлягають виконанню на всій території України. Рішення, що вступило в законну силу, є обов'язковим і підлягає точному виконанню. Усі державні органи, посадові особи й окремі громадяни, зобов'язані сприяти виконанню рішення суду, виконуючи вимоги державного виконавця.

Відповідно до ч.5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України. Серед основних засад судочинства в Україні, згідно з п.9 ч.3 ст.129 Конституції України, є «обов’язковість рішень суду».

Також згідно ч.1, 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України. Обов’язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Звертаючись до суду з даною скаргою Кредитна спілка «Авіаційних робітників Міністерства оборони України» посилається на порушення державним виконавцем вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Так, статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження».

Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження на примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які проводяться на підставах у межах повноважень та у спосіб, визначеними цим законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього закону підлягають примусовому виконанню.

Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Вирішуючи дане питання суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду. Відсутність порушеного права є підставою для прийняття судового рішення про відмову.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

На підставі ч. 3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов’язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини.

Отже з викладених норм законодавства, прямо встановлено право сторони виконавчого провадження на звернення до начальника відділу зі скаргою, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також обов’язок останнього здійснити її розгляд.

Відповідно до п.9 ч.1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження», однією з засад виконавчого провадження є забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

З наданих скаржником документів вбачається, що скаржник у встановлені законом строки звернувся до начальника Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області зі скаргою на постанову від 26.10.2017 року, яка була прийнята останнім, однак жодної відповіді щодо її розгляду скаржнику не надав.

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч.ч.1-3 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов’язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст.80ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як вже зазначалось, з метою повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи, встановлення усіх обставин по справі, судом було постановлено ухвалу суду від 13.12.2018 року, якою зобов’язано Другий Малиновський відділ державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області надати належним чином завірену копію виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу №2-н-2876/2008, виданого 04 березня 2010 року Київським районним судом міста ОСОБА_1.

Однак, вказана ухвала суду Другим Малиновським відділом державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області не виконана та залишена поза увагою.

Відповідно до ч.10 ст. 84 ЦПК України, у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з’ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням того, що Другим Малиновським відділом державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області не виконана ухвала Київського районного суду міста ОСОБА_1 від 13 грудня 2018 року та не надано витребувані судом докази, які необхідні для вирішення цієї справи, а також не надання цих доказів державним виконавцем, дії якого визнаються протиправними, суд вважає, що останнім не підтверджено, що ним дотримано усі вимоги Закону України «Про виконавче провадження» стосовно розгляду скарги КС «Авіаційних робітників Міністерства оборони України», а відтак не спростовані доводи скаржника викладені в скарзі.

З урахуванням вищевикладеного, поновлення прав скаржника на оскарження постанов державного виконавця, суд вважає частково обґрунтованими вимоги скаржника та вважає за необхідне зобов’язати начальника Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області здійснити розгляд скарги Кредитної спілки «Авіаційних робітників Міністерства оборони України» на постанову про відмову у відновленні виконавчого провадження від 12 грудня 2017 року за вих. №270.

Щодо вимог скаржника про зобов'язання начальника Другого Малиновського ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області задовольнити скаргу за вих. № 270 від 12.12.2017 року та винести постанову про відновлення виконавчого провадження № 50129356 стосовно ОСОБА_2, суд вважає безпідставними, оскільки на розгляд поданої скарги безпосередньо до начальника відділу державної виконавчої служби наділений правом безпосередньо начальник відповідного відділу, за наслідком розгляду якого останній виносить відповідну постанову. Суд не є органом, який зобов’язує керівництво державної виконавчої служби приймати відповідні рішення за наслідком розгляду питань, які належать до розгляду їх компетенції.

Щодо вимог скаржника про зобов’язання начальника Другого Малиновського ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області звернутися до суду з поданням про розшук боржника ОСОБА_2 та з поданням щодо обмеження боржника у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документу стосовно ОСОБА_2, суд вважає передчасними, оскільки на цей час є чинною постанова державного виконавця від 27.06.2017 року про повернення виконавчого документу стягувану, та відсутнє відкрите виконавче провадження.

Між іншим, суд зазначає, що скаржником не ставилось питання щодо скасування постанови державного виконавця від 27.06.2017 року про повернення виконавчого документу стягувачу.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов’язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов’язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю – змагальні документ, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи встановлені обставини, суд доходить висновку, що скарга Кредитної спілки «Авіаційних робітників Міністерства оборони України» на дії начальника Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області, за участю заінтересованої особи – ОСОБА_2, про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії є частково обґрунтованою, а відтак підлягає частковому задоволенню.

Виходячи з вищевикладеного та керуючись ст.ст. 81, 84, 89, 352, 354, 447-453 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження» суд,

У Х В А Л И В:

Скаргу Кредитної спілки «Авіаційних робітників Міністерства оборони України» на дії начальника Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області, за участю заінтересованої особи – ОСОБА_2, про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність начальника Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області щодо не розгляду скарги Кредитної спілки «Авіаційних робітників Міністерства оборони України» на постанову про відмову у відновленні виконавчого провадження від 12 грудня 2017 року за вих. №270, яка надійшла 18 грудня 2017 року.

Зобов’язати начальника Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області здійснити розгляд скарги Кредитної спілки «Авіаційних робітників Міністерства оборони України» на постанову про відмову у відновленні виконавчого провадження від 12 грудня 2017 року за вих. №270, яка надійшла 18 грудня 2017 року.

У задоволенні решти вимог скаржника Кредитної спілки «Авіаційних робітників Міністерства оборони України» – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали суду складено – 28 лютого 2019 року.

Головуючий Калініченко Л. В.