Рішення № 80175672, 18.02.2019, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/28587/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2019 року Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі:

головуючого – судді Приступи Д.І.,

при секретарі – Медвідь М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Хмельницького цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1 «А», кв. 43) до начальника Хмельницького районного відділу ДВС (місцезнаходження: 29000, м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 13/2, код ЄДРПОУ 34838822), про скасування арешту з нерухомого майна,

встановив:

Позивач звернулась до суду з позовом про скасування арешту з нерухомого майна, посилаючись на те, що згідно витягу № 125871032 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію від 31.05.2018 року право вимоги на об'єкт нерухомого майна, а саме квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2. На підставі Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії ВП №2578121 від 25.10.2011 року та постанови серії ХМ №1542-25/11 від 18.05.2011 року винесеної Першим міським відділом держаної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції було накладено арешт на вищезазначений об'єкт нерухомості, реєстраційний номер обтяження 6107318. 06.03.2013 року державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі письмової заяви стягувана від 21.02.2013 року №10200/14-10. Однак, станом на час звернення до суду арешт на житлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 не знято, у зв'язку із чим порушуються права та інтереси ОСОБА_2, що і стало підставою звернення до суду з позовом.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, але подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, але подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, проти позову не заперечив.

Суд дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 01.11.2006 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанком» та товариством з обмеженою відповідальністю «АКВА - ПОЛІС» було укладено кредитний договір № 11069252000 на загальну суму 42 000 (сорок дві тисячі) доларів СІ1ІА, що на день укладання договору дорівнювало 212 100 (двісті дванадцять тисяч сто) гривень 00 копійок за курсом НБУ на день укладання договору. Для забезпечення виконання зобов'язань за даним договором між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки від 01.11.2006 року, яким передано в іпотеку житлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Також, для забезпечення виконання зобов'язань за вищезазначеним кредитним догвором між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_4 укладено договір поруки від 01.11.2006 року. 27.11.2007 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та товариством з обмеженою відповідальністю «АКВА - ПОЛІС» було укладено кредитний договір № 11258033000 на загальну суму 25 000 (двадцять п'ять тисяч) доларів США, що на день укладання договору дорівнювало 126 250 (сто двадцять шість тисяч двісті п'ятдесят) гривень 00 копійок за курсом НБУ на день укладання договору. Для забезпечення виконання зобов'язань за даним договором між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки від 27.11.2007 року, яким передано в іпотеку житлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Також, для забезпечення виконання зобов'язань за вищезазначеним кредитним договором між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_4 укладено договір поруки № 160594 від 27.11.2007 року. 08.12.2011 року право вимоги за вищезазначеними договорами було передано АКІБ «УкрСиббанк» АТ «Дельта Банк» на підставі Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами. В подальшому АТ «Дельта Банк» відступило право вимоги за вищезазначеними договорами Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансовій компанії «Фінмарк» на підставі Договору купівлі-продажу майнових прав №569/К від 31.05.2018 року з додатками, договору відступлення права вимоги за договором поруки (№160594 від 27.11.07р.) від 31.05.2018 року та договору відступлення права вимоги за договором поруки (б/н від 01.11,06р.) від 31.05.2018 року, договору відступлення права вимоги за договором іпотеки (№1499 від 27.11.2007 року) від 31.05.2018 р. та договору відступлення права вимоги за договором іпотеки (№1-4611 від 01.11.2006 року) від 31.05.2018 р.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінмарк» відступило право вимоги за договором поруки №160594 від 27.11.07р. на підставі договору відступлення права вимоги за договором поруки від 31.05.2018 року, право вимоги за договором поруки б/н від 01.11.06р. на підставі договору відступлення права вимоги за договором поруки від 31.05.2018 року, право вимоги за вищезазначеними кредитними договорами на підставі договору купівлі-продажу майнових прав №554/03-18-К від 31.08.2018 року, право вимоги за договором іпотеки №1-4611 від 01.11.2006 року на підставі договору купівлі-продажу майнових прав за договором іпотеки від 31.05.2018 року та право вимоги за договором іпотеки №1499 від 27.11.2007 року на підставі договору купівлі-продажу майнових прав за договором іпотеки від 31.05.2018 року ОСОБА_2.

Згідно витягу № 125871032 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію від 31.05.2018 року право вимоги на об'єкт нерухомого майна, а саме квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2.

На підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії ВП №2578121 від 25.10.2011 року та аналогічної Постанови серії ХМ №1542-25/11 від 18.05.2011 року винесеної Першим міським відділом держаної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції було накладено арешт на вищезазначений об'єкт нерухомості, реєстраційний номер обтяження 6107318.

06.03.2013 року державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі письмової заяви стягувана від 21.02.2013 року №10200/14-10.

05.09.2018 року позивачем було подано листа до Першого відділу ДВС з проханням зняти арешт накладений на вищезазначене житлове приміщення, однак у відповіді на лист №61351/14, 19-37 від 05.10.2018 р. позивачу було відмовлено.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Згідно ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути; протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувану, якщо, стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа. У разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої цієї статті арешт з майна знімається.

Відповідно до статті 40, 42 Закону передбачено порядок винесення постанови про стягнення виконавчого збору, зокрема частиною 3 статті 40 Закону унормовано, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 37 цього Закону, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно частиною 4 статті 42 Закону на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження (до яких частина 1 статті 42 Закону відносить також виконавчий збір) виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999р. №606-XIV зі змінами та доповненнями (в редакції на момент пред'явлення до виконання виконавчих документів та момент завершення виконавчого провадження) звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р. № 1404- VIII зі змінами ти доповненнями, визначено що, арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Згідно ч. 1 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999р. №606- XIV зі змінами та доповненнями, у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв’язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р. №1404-VIII зі змінами ти доповненнями, визначено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.

Безпосередньо підстави закінчення виконавчого провадження встановлені в ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999р. № 606- XIV зі змінами та доповненнями.

В редакції Закону «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. №1404- VIII зі змінами ти доповненнями, підстави закінчення виконавчого провадження встановлені в ст.39 Закону.

Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р. № 606-XIV зі змінами та доповненнями, у всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду, а згідно ч.5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р. №1404/VIII зі змінами ти доповненнями, у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захищенням свого особистого майнового права та інтересу.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 16, 321, 328 ЦК України, ст.ст. 40, 50, 52, 60 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. ч. 5 ст. 49, ч. 4 ст. 81, ст. 110, 115, ч. 2 ст. 134, ч. 7 ст. 135, ч. 2 ст. 136, 137, 138, 139, 140, 141, ч. 1 ст. 155, ч. 7 – 10 ст. 158, ч. 4 ст. 200, ч. 2, 4 ст. 206, ч. 2 ст. 240, п. 2 ч. 1, ч. 3 ст. 258, ч. 1 ст. 259, ч. 6, 8 ст. 259, ст. 263, 264, 265, 266, 267, ч. 6, 7 ст. 268, ч. 1, 2 ст. 273, ч. 1 ст. 352, ст. 354, 430, ч. 6 ст. 431 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зняти арешт з нерухомого майна, а саме, кватири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 право вимоги на яке належить ОСОБА_2.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особа, яка брала участь у справі, але не була присутня при оголошенні рішення, може оскаржити рішення протягом 30 днів з дня отримання копії рішення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду Хмельницької області через Хмельницький міськрайонний суд.

Суддя: